Постанова

від 12.03.2013 по справі 5011-53/14836-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа№ 5011-53/14836-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Малайдах І.А.

за участю від позивача - Кашканова Н.В., Мазурок Я.В.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 17.12.2012 року

у справі № 5011-53/14836-2012 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Комунального підприємства

"Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"

про стягнення 56668,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОМіТех» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, ідентифікаційний код 30524339, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 51795 (п'ятдесят одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) грн. 39 коп. основного боргу, 3617 (три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 00 коп. пені, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 59 коп. 3% річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва та встановити суму стягнення в розмірі фактично наданих послуг на суму 31663,37 грн., крім того пеня в сумі 1951,85 грн., 3% річних в сумі 717,90 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.02.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 12.03.2013 року.

Представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін,, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 12.03.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання відхилено колегією суддів.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2005 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОМіТех» (абонент) укладено Договір № 1202 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів (далі - Договір).

Предметом цього Договору є надання послуг з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщення (будинку) за адресою: вул. Б. Хмельницького, 51-Б, а також своєчасна і повна сплата абонентом спожитих теплової енергії та інших послуг, зазначених у цьому Договорі (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору останній набирає чинності з 18.02.2005 року та діє до 31.12.2006 року. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 6.4 Договору). Відповідні заяви про припинення дії Договору відсутні.

Одним з основних обов'язків споживача є виконання умов та порядку оплати в обсягах та в терміни, які передбачені в додатках №№ 2, 4 до Договору (п. 2.3.3.).

Відповідно до п. 2.3.10 Договору у випадку наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією споживач повинен сплатити всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

Відповідно до пункту 2.1. Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За змістом пунктів 2.2.1 та 2.2.2 Договору позивач зобов'язався розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах згідно з заявкою абонента, а також надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (Додаток № 1), проводити засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення ЦО, ХВП та абонентських уводів згідно з доданими калькуляціями і Додатками №№ 2,4.

Пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Зверненні-дорученні, не допускаючи їх перевищення та виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 2,4 до цього Договору.

Як обумовлено сторонами в пункті 2.3.6 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Додатку № 2 до Договору абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у позивача (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Сплату за вказаними в п. 3 цього додатку документами, Споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

- в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника за попередній місяць).

У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань, та ін. технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії.

- абонентам, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від фактичного теплових джерел енергопостачальної початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

У випадку порушення сплати за поточне споживання, позивач має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини абонента, позивач не несе відповідальності за наслідки. При цьому абонент відшкодовує позивачу витрати по відновленню постачання теплової енергії.

Крім сплати вартості спожитої теплової енергії абонент сплачує на рахунок позивача вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання відповідно до Додатку № 1 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2).

Крім того, сторонами був підписаний Додаток № 4 до договору, відповідно до якого відповідач щомісячно зобов'язаний отримувати у позивача платіжні документи на оплату передбачених цим договором послуг та своєчасно (протягом 10 днів з дня одержання платіжних документів) в повному обсязі сплачувати вартість послуг по технічному обслуговуванню систем ХВП і каналізації за тарифами, затвердженими головним управлінням житлового господарства.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як свідчать матеріали справи, за період з червня 2011 року по вересень 2012 року відповідачем не оплачені послуги з теплопостачання, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем на суму 51795,39 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи середньообліковими показами обліку теплової енергії за поточний розрахунковий місяць, розрахунками нарахувань, а також актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нарядами будинок було підключено до опалення 15.11.2011 року (наряд № 2255) та відключено від опалення згідно наряду № 2303 від 28.03.2012 року.

Щодо розірвання Договору, позивач повідомив, що не отримував відповідного листа відповідача № 0231 від 10.11.2011 року, повідомлення про отримання поштового відправлення, на яке посилається відповідач, стосується інших листів, зокрема, від 15.11.2011 року про відсутність теплопостачання, отримання яких позивачем не заперечується. Крім того, послуги з теплопостачання приймались відповідачем, принаймні до початку березня 2012 року, що також спростовує намір припинити договірні відносини. Таким чином, факт розірвання Договору не є доведеним.

Навіть, виходячи з того, що прилад обліку обліковував теплопостачання на три об'єкти, обсяг спожитої теплової енергії відповідачем складає відповідну частку процентного відношення від загального показника, і за однакової подачі теплоносія на відповідний прилад обліку, частка позивача відображає реальні обсяги тепло споживання.

Отже, плата за спожиту відповідачем теплову енергію нарахована позивачем в обсягах за приладами обліку, однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином, оплату коштів за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування в порядку та строки, встановлені Договором, не здійснив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по Договору № 1202 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів від 01.09.2005 за період з червня 2011 року по вересень 2012 року у сумі 51795,39 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 1202 від 01.09.2005 року позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3617,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 272,60 грн. та 3% річних у розмірі 983,59 грн.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.3.7 Договору у випадку несвоєчасної сплати споживачем договірних нарахувань пунктом 2.3.7 Договору передбачено обов'язок споживача сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли за період внесення платежу.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимога позивача про стягнення пені в сумі 3617 грн., нарахованої у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі статті 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих послуг встановлений та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат вірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача,.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 17.12.2012 року у справі № 5011-53/14836-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-53/14836-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пашкіна С.А.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 15.03.2013 року.