cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
Справа № 5011-53/14836-2012 19.08.13 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"
На дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
По справі за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех"
про стягнення 56 668,58 грн.
Суддя Грєхова О. А
Представники:
від позивача: не з`явився
від відповідача: Сущенко С. М. - представник за довіреністю
від відділу ДВС: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
11.06.2013 до канцелярії суду від відповідача надійшла скарга № 0192 від 10.06.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, згідно з якою заявник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Сабадаш Лариси Іванівни про відкриття виконавчого провадження № 37348375 від 05.04.2013, як таку, що її примусове виконання Шевченківським районним управлінням юстиції у м. Києві призведе до порушення чинного законодавства. Також скаржник просить суд надати йому строк для добровільного виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2013 призначено розгляд скарги на 29.07.2013.
29.07.2013 представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення на скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві в яких зазначив, що дії державного виконавця відповідають Закону України «Про виконавче провадження», рішення прийняті відповідно до норм та вимог чинного законодавства.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 29.07.2013 представника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві розгляд скарги відкладено на 19.08.2013.
Представники позивача та Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві в судове засідання 19.08.2013 не з'явилися, про причини неявки суду невідомо.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга відповідача на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 № 501153/14836-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013, позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 56668,58 грн., у тому числі: основний борг у розмірі 51795,39 грн., пеня в сумі 3617,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 272,60 грн., 3% річних у розмірі 983,59 грн. та покладено судові витрати.
22.03.2013 видано наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 № 5011-53/14836-2012 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Одночасно, частинами 1-2 ст. 4-5 ГПК України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
На підставі наказу № 5011-53/14836-2012 від 22.03.2013 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 05.04.2013 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 37348375.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з нормою ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За покладеними на неї Законом України "Про державну виконавчу службу" повноваженнями, державна виконавча служба здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
З урахуванням наведеного, орган державної виконавчої служби та її посадові особи повинні діяти виключно на підставах, в межах повноважень, у спосіб та у точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Вимоги до виконавчого документа, в тому числі до наказу господарського суду, встановлені статтею 18 цього закону. Зокрема, у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення.
Згідно статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
В ході розгляду скарги судом встановлено, що наказ господарського суду від 22.03.2013 року повністю відповідає резолютивній частині рішення суду від 17.12.2013 року та вимогам ст. 18 Закону, отже у органу ДВС були відсутні правові підстави для застосування ст. 26 Закону.
В свою чергу, частиною 1 статті 25 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2, 5, 6 статті 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Тому доводи боржника в частині незаконності дій державного виконавця в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року ВП № 37348375 та недійсності самої постанови судом відхиляються у повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що боржник, з метою добровільного виконання рішення суду та з врахуванням прав сторін виконавчого провадження, передбачених ст. 12 Закону, вправі був звернутися до ВДВС із клопотанням про продовження строку на добровільне виконання рішення з підстав невчасного отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 року, однак таким правом не скористався.
Відповідно до ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Суд зазначає, що винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2013 не позбавляло боржника можливості в добровільному порядку виконати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-53/14836-2012 та не порушувало його законні права. Станом на момент розгляду даної скарги заборгованість боржником сплачена.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 86, 121 2 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ОМіТех" № 0192 від 10.06.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 37348375 від 05.04.2013 відхилити.
Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Грєхова О. А.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2013 |
Оприлюднено | 23.08.2013 |
Номер документу | 33118210 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Паламар П.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні