Постанова

від 06.03.2013 по справі 802/500/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

06 березня 2013 р. Справа № 802/500/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

позивача: Данилів О.Ю.

відповідача: Драпак Ю.П., Дороніна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: державного закладу "Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області"

до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

04.02.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся державний заклад «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» (далі - Вінницька міськСЕС, позивач) з адміністративним позовом до Вінницького обласного Територіального відділення антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідачем була здійснена планова виїзна перевірка позивача щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції за періоди 2009-2011 років та січень-липень 2012 року, за результатами якої був складений акт, яким встановлено, що санітарно епідеміологічною станцією надавались послуги по видачі двох рівнозначних висновків експертизи на один проект будівництва (реконструкції) з одночасним справлянням плати згідно пунктів 240 та 244 Прейскуранту, що є порушенням п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з підготовки та видачі дозволів, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, шляхом встановлення таких цін надання послуг, які неможливо було б встановити за умови умов існування значної конкуренції на цьому ринку. На підставі зазначеного акту, адміністративною колегією Вінницького обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №114-рш від 30.11.2012. Позивач вважає, що вказане рішення необґрунтоване та не відповідає вимогам законодавства.

Представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.44-45).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено, що державний заклад «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 01982324. Місцезнаходження юридичної особи: 21001, м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 18-а.

У відповідності зі Статутом позивач є неприбутковим закладом, метою діяльності якого є забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя на підконтрольних об'єктах та територіях, профілактики інфекційних і професійних хвороб та отруєнь, радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я населення.

Відповідно до наказів голови Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2012 р. №28, від 17.09.2012 р. №35 та плану проведення перевірки від 15.08.2012 р., на підставі ст.ст. 7, 12, 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», п.п. 3, 4, 5, 6 Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 р., з метою здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з Планом-графіком проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції у 2012 році суб'єктами господарювання, затвердженим Головою Антимонопольного комітету України 30.12.2011 р., комісією проведено планову виїзну перевірку державного закладу «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції за періоди 2009-2011 років та січень-липень 2012 року

Дана перевірка проводилась в період з 16 серпня по 28 вересня 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 28.09.2012 р. № 05/25. акт підписано керівником об'єкта перевірки з запереченнями, наданими у листі від 15.10.2012 року №2852.

На підставі висновків зазначено акту та згідно з розпорядженням від 26.10.2012 року №90-рк про початок розгляду справи №05-26.20.2/88-12 проти державного закладу «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» за ознаками в діях позивача порушення, передбаченого п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з підготовки та видачі дозволів, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, шляхом встановлення таких цін надання послуг, які неможливо було б встановити за умови умов існування значної конкуренції на цьому ринку, адміністративною колегією Вінницького обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №114-рш від 30.11.2012.

Даним рішенням визнано позивача таким, що у перевіряємий період займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання платних послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, а саме: платні послуги з підготовки та видачі дозволів, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи з часткою, що перевищує 35% в територіальних межах м. Вінниці; визнано що дії позивача щодо видачі двох рівнозначних висновків експертизи на один проект будівництва (реконструкції) з одночасним справлянням плати згідно п.240 та 244 Прейскуранту є порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання платних послуг з підготовки та видачі дозволів висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, шляхом встановлення таких цін, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції їх на цьому ринку; та накладено штраф у розмірі 2 500,00 грн.

Суд, визначаючись щодо позовних вимог, виходив з наступного.

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні врегульовані Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону, державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини.

Об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти будівництва, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Відповідно до ст. 10 Закону, державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає: визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм; оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів; оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Стаття 11 Закону визначає об'єкти, які підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі, якими є:

- проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

- інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

- схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

- проектна документація на відведення земельних ділянок, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого призначення, за винятком тих, для затвердження проектів будівництва яких висновок державної експертизи не є обов'язковим;

- проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров'я та середовища життєдіяльності людини;

- продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;

- документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;

- діючі об'єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.

Відповідно до ст. 12 Закону, державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Рішення про необхідність і періодичність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об'єктів приймається відповідними посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Як зазначено в п.2.2 наказу МОЗ № 247 від 09.10.2000 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи в редакції наказу МОЗ від 14.03.2006 року № 120 основними завданнями експертизи є:

- обґрунтування необхідності застосування вимог санітарного законодавства до конкретного об'єкта експертизи;

- організація обстеження, дослідження об'єктів експертизи та встановлення відповідності їх вимогам санітарного законодавства України. У разі відсутності санітарних норм - наукове обґрунтування відповідних вимог стосовно об'єктів експертизи - визначення показників безпеки та умов безпечного використання з установленням гігієнічних та епідеміологічних регламентів реалізації, функціонування, транспортування, утилізації чи інших аналогічних дій стосовно об'єкта експертизи, застосування відповідних показників та їх граничнодопустимих рівнів, умісту, концентрацій тощо;

- оцінка ефективності, обґрунтованості, достатності заходів щодо охорони здоров'я населення;

- оцінка можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи визначення потенційного ризику для здоров'я населення;

- підготовка об'єктивних, обґрунтованих висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза включає такі етапи:

- звернення заявника до установ, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та оформлення її результатів у вигляді протоколу експертизи;

- підготовка проекту висновку;

- затвердження висновку експертизи та внесення його до реєстру висновків експертизи.

Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби або експертна комісія на підставі отриманих документів проводять державну санітарно-епідеміологічну оцінку документів, про що складають протокол експертизи, готують проект висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи у двох примірниках

Твердження адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України про порушення Вінницькою міськСЕС п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суперечить чинній постанові Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р. № 1544 «Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату». Відповідно до п. «Примітка» вказаної Постанови зазначені у переліку роботи і послуги виконуються і надаються установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ на добровільній основі за договорами з юридичними і фізичними особами.

Згідно визначення ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Враховуючи визначений положеннями вищенаведених норм Цивільного кодексу України принцип свободи договору, умови договорів про надання платних робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, якими передбачено розмір оплати робіт та погоджено строки виконання таких робіт не суперечать вимогам чинного законодавства та не можуть свідчити про зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.2003 року затверджені тарифи на роботи та послуги, які виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно епідеміологічної служби, відповідно до п. 244 якого надаються послуги за комплексне вивчення документів та підготовку проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та відповідно до п. 240 якого надаються послуги за санітарно-епідеміологічну оцінку проектів будівництва, розширення, реконструкції або модернізації об'єктів.

Як встановлено судом, за період 2009-2011 років та січень-липень 2012 року державним закладом «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області», на підставі договорів з юридичними та фізичними особами, надавались послуги щодо санітарно-епідеміологічної оцінки проектів будівництва, розширення, реконструкції або модернізації об'єктів та комплексного вивчення документів та підготовки проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Необхідність проходження такими об'єктами санітарно епідеміологічної експертизи прямо передбачена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», як діючих об'єктів та відповідає основним напрямам діяльності державної санітарно епідеміологічної служби, однією з яких відповідно до ст.. 33 Закону є, - здійснення державного санітарно епідеміологічного нагляду.

Згідно з ст. 35 Закону, кошти до спеціального фонду державного бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, відраховує за виконання робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, що не відносяться до медичної допомоги населенню:

- підготовка та видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, передбачених статтями 12, 16, 17, 23, 25 цього Закону;

- проведення лабораторних досліджень, вимірювань, випробувань факторів середовища життєдіяльності людини;

- вивчення, дослідження, аналіз проектів нормативних документів, проектної, технічної, інструктивно-методичної документації на відповідність вимогам санітарного законодавства;

- обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров'я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм;

- участь в акредитації установ, організацій та закладів на право випробувань продукції щодо її безпеки для життя і здоров'я людини;

- атестація робочих місць;

- гігієнічне навчання професійних груп працівників;

- консультації за зверненнями юридичних і фізичних осіб;

- роботи з профілактичної дезінфекції, дезінсекції, дератизації;

- інші види робіт і послуг за переліком ( 1544-2002-п ), визначеним Кабінетом Міністрів України.

Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи ст. 35 Закону та пунктів 240, 244 Тарифу (прейскуранту) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 1351, оплата експертизи щодо вивчення та оцінки проектної документації, так і підготовки висновків здійснюється фізичною або юридичною особою окремо.

Таким чином, суд не вбачає в діях державного закладу «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всуперея наведеним вимогам, вудповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірність винесеного рішення.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - державного закладу «Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області» судові витрати на сплату судового збору в сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №114-рш від 30.11.2012 року адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного закладу "Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція Вінницької області" судові витрати в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна