Постанова

від 17.02.2009 по справі 11/197

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/197

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.02.2009                                                                                           № 11/197

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача : Макаров Є.М., директор, наказ №26/1-к від 30.03.2007

                                Тарасенко С.П., дов. б/н від 28.01.2009

від відповідача :   Кулєба Л.В., дов. №05/12 від 05.12.2008

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Союз-Лідер"

 на ухвалу  Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008

 у справі № 11/197  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс"

 до                                                   Приватного підприємства "Союз-Лідер"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 679003,76 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд суду передано вимогиТовариства з обмеженою відповідальністю „Марс” (далі-позивач) до Приватного підприємства  „Союз-Лідер” (далі-відповідач)  про стягнення з відповідача на користь позивача 679003,76грн. заборгованості з урахуванням заяви про зміну підстав та ціни позову).

Рішенням господарського суду Чернігівської області  від 12.12.2008 у справі №11/197  позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 679003,76грн. заборгованості, 6790,03грн. витрат по сплаті державного мита та 113,25грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області  від 12.12.2008 було  задоволено заяву позивача про  вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту  на грошові суми, що належать  відповідачеві  в межах суми  заявлених позовних вимог у розмірі 685907,04грн.

            Посилаючись на   необґрунтованість   вжиття заходів до забезпечення позову,  порушення норм  процесуального права,  що призвело  до винесення неправомірної ухвали,  відповідач   звернувся до  суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області  від 12.12.2008 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №11/197.

              В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що  позивачем не доведено належними доказами факт ймовірного невиконання чи утруднення виконання відповідачем рішення суду, а доводи позивача не  підтверджені документально. Крім того, відповідач зазначив, що   вжиті заходи до забезпечення  позову  перешкоджають  господарській діяльності відповідача, оскільки державним виконавцем було накладено  арешт на кошти  в межах суми 685907,04грн. на рахунках відповідача, відкритих в різних банківських установах, що призвело до арешту грошових коштів в сумі 2199266,78грн.

             Ухвалою від 23.01.2009 Київським апеляційним господарським судом  було прийнято апеляційну скаргу до провадження, судове засідання  призначено  на 03.02.2009.

            В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України)   у судовому засіданні 03.02.2009 було оголошено перерву до 17.02.2009.

В судове засідання 17.02.2009  з'явилися представники    сторін. Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд  скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 про вжиття заходів до забезпечення позову. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі  посилаючись на  обґрунтованість   та відповідність оскаржуваної ухвали  вимогам  чинного законодавства.

         Зокрема,  позивач  зазначив, що  вжиття заходів  до забезпечення позову не вплинуло  на здійснення відповідачем   господарської діяльності, оскільки  арешт було накладено  не на всі грошові кошти відповідача, а лише в межах заборгованості відповідача перед позивачем. Обставинами, що можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду є наявність існування можливості у відповідача здійснити відчуження коштів. Позивач також посилається на те, що  майно позивача на даний час знаходиться на стадії продажу, що підтверджується   публікацією у газеті „Афіша” оголошення про продаж магазинів, складів, участків, які належать відповідачеві.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість  їх подання  суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали та заслухавши пояснення представників  сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або  з  своєї  ініціативи  має право вжити  заходів до забезпечення позову.  Забезпечення  позову  допускається  в  будь-якій   стадії провадження  у справі,  якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

 Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, втручання  державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається,  якщо вона не зачіпає передбачених законодавством  України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємств. А адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до пункту  третього частини другої статті 86 ГПК України, ухвала господарського суд має  містити мотиви  винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Як вбачається з мотивувальної частини   оскаржуваної ухвали,  судом  першої інстанції було визнано  достатньо обґрунтованим  припущення позивача щодо неможливості  або утруднення виконання рішення суду у зв'язку   передачею майна  відповідача  іншим підприємствам та використанням  відповідачем обігових коштів на власні потреби незважаючи  на наявність заборгованості  перед позивачем.

Проте, ухвала господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 не містить обґрунтувань з посиланням на певні докази,   на підставі яких  можна   припустити,   що  невжиття  заходів до забезпечення позову  може утруднити виконання рішення суду.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Звертаючись  до суду з заявою про вжиття заходів  до забезпечення позову  позивачем   не було надано суду будь-яких доказів,  які підтверджують, що  відповідач   має наміри здійснити відчуження  майна, яке належать йому на праві власності та докази, які підтверджують, що відповідач   обігові кошти використовує на власні потреби.

Як на підставу своїх   заперечень проти апеляційної скарги,  позивачем було надано суду  апеляційної інстанції лише   копії газетних публікацій з оголошеннями  щодо продажу  майна,  проте , зазначені докази, не   можуть бути  належними доказами у розумінні  статті 34 ГПК України,  щодо обгрунтування   неможливості  виконання рішення суду  про стягнення заборгованості.

Будь-яких інших доказів, на підтвердження  обставин, зазначених у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо необхідності вжиття заходів  до забезпечення позову.

          Таким чином, Київський  апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008 про  вжиття заходів до забезпечення позову було винесено з порушенням   вимог чинного законодавства, що є підставою для  задоволення   апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-Лідер”   та  скасування ухвали господарського суду  Чернігівської області  від 12.12.2008.  

За таких обставин та керуючись   ст. ст.66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Союз-Лідер” задовольнити.

 2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.12.2008  про   вжиття   заходів до  забезпечення позову  шляхом накладення  арешту  на грошові суми, що належать Приватному підприємству „Союз-Лідер”  (вул.Боженка, 100, м.Чернігів, 14005, код 31895563) в межах 685907,04грн., скасувати.

         3. У задоволенні заяви  Товариства з обмеженою відповідальністю „Марс” (вул.Толстого, 155, м.Чернігів, 14014,  код 21391418) про вжиття заходів до забезпечення позову  відмовити.

4.  Матеріали справи №11/197 повернути до господарського суду  Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.02.09 (відправлено)