Постанова

від 14.03.2013 по справі 805/245/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа №805/245/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-55

Донецькій окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хохленкова О. В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

за участю представника позивача: Гукасяна А.Ю.

за участю представника відповідача: Ліненко О.Ю.

за участю представника третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» до Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Нива-В. Ш.» про визнання незаконними дії та недійсним аукціону,

В С Т А Н О В И В:

Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Нива-В. Ш.» про визнання незаконними дії Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з організації аукціону з продажу рухомого майна Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» та недійсним аукціону проведеного 05.03.2012 р. за заявою Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з продажу рухомого майна Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення»

Підставою звернення до суду стало те, що на думку позивача, дії з підготовки аукціону, проведені з організації з продажу рухомого майна ДВАТ ЦЗФ «Горлівська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» здійснені в порушенням порядку проведення прилюдних торгів визначеним Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та інструкції про проведення виконавчих дій.

В судове засідання позивач з'явився та просив позов задовольнити .

Відповідач в судове засідання з'явився. Проти позову заперечував. Надав суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення проти позову в яких вказав, що позовні вимоги щодо недійсності аукціону побудовані позивачем виключно на вимогах Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 745/4038 тоді як правовідносини що виникли у цьому спорі з питань реалізації на аукціоні рухомого майна, регулюються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за № 480/3773 зі змінами та доповненнями.

Справу просив розглянути в його відсутність та в позовних вимогах відмовити.

Суд, дослідивши всі наявні в справі письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та прийшов до наступних висновків.

Щодо строків звернення до суду з даною позовною заявою, суд встановив таке.

Позивачем вказувалося в позовній заяві, та ця обставина не спростована та підтверджується відповідачем, що позивач копію протоколу про проведення аукціону № 0511796-1 від 05.03.2012 року отримав 04.01.2013 року.

З позовною заявою він звернувся 08.01.2013 року, а 09.01.2013 року вона разом з доданими документами надійшла до суду.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України, позовну заяву може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тому, суд вважає що строк на звернення до суду з позовною за явою позивачем пропущений з поважних причин.

Позивач - Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» є юридичною особою код ЄДРПОУ 00176503.

Відповідач - Микитівський відділ Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу», органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Тому, Микитівський відділ Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції є належним відповідачем в цієї справи.

Правовідносини які склались між сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (далі Закон № 606) та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 19.07.1999 року за № 480/3773 зі змінами та доповненнями (далі Порядок).

26.12.2003 року Микитівським відділом Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції була винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень на підставі чого було об'єднано 118 виконавчих документів про стягнення з боржника Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» на користь фізичних, юридичних осіб та держави боргу на загальну суму в розмірі 427979,70 грн., в тому числі заборгованості яка склалася із трудових правовідносин, які надійшли до відділу ДВС за період 2000-2003 роки.

Позивач не заперечував, що він був обізнаний про цю обставину.

23.06.2011 року відповідачем був складений акт опису й арешту майна боржника - Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення», яким зокрема були описані та арештовані 3 бункери башти № 5 під інвентарними номерами 235,236, 239 (а.с.63-64).

Позивач знову ж такі не заперечував, що він був обізнаний про цю обставину та це підтверджується іншими матеріалами справи. Зокрема листом № 01/11 від 17.05.2011 року, підписаним керівником підприємства - позивача в якому останній просить голову конкурсної комісії надати право на реалізацію його майна ПП «Нива В.Ш.» у зв'язку з тим що це підприємство неодноразово займалося реалізацією майна (а.с.57).

12.12.2011 був укладений Договір № 0511796 від 12.12.2011 року між відповідачем та третьою особою, предметом якого є здійснення сторонами дій з надання послуг по реалізації рухомого майна, шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів. На аукціон передається рухоме майно - будівельні конструкції у складі 3-х бункерів башти 5 зі стартовою ціною 33199,75 грн. без ПДВ (а.с.121-123).

06.12.2010 року відповідачем була подана заявка на реалізацію описаного і арештованого майна на ім'я директора приватного підприємства «Нива-В. Ш.» (а.с.128).

Повідомлення про торги за № 407313 від 21.12.2011 року було розмішено третьою особою на веб - сайті Міністерства юстиції, де вказані всі необхідні відомості для проведення торгів (а.с.124-126).

05.03.2012 року третьою особою був складений протокол № 0511796-1 про проведення аукціону по реалізації арештованого рухомого майна яке належить ДВАТ «ЦЗФ «Горлівська», а саме будівельних конструкцій у складі 3-х бункерів башти 5 (а.с.62).

14.03.2012 року відповідачем був складений акт проведення прилюдних торгів з продажу будівельних конструкцій у складі 3-х бункерів башти 5 які належали ДВАТ «ЦЗФ «Горлівська» з вказівкою переможця прилюдних торгів ОСОБА_1 та ціною за яку придбане це майно - 23250,00 грн. (а.с.61).

На думку позивача, дії з підготовки аукціону, проведені з організації з продажу рухомого майна ДВАТ ЦЗФ «Горлівська» ДП ВАТ ДХК «Донбасвуглезбагачення» здійснені в порушенням порядку проведення прилюдних торгів визначеним Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та інструкції про проведення виконавчих дій.

Посилання позивача в своєму позові на Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 745/4038 є помилковим тому що цим нормативно - правовим актом регулюються правовідносини пов'язані з реалізацією нерухомого майна, а предметом позову є визнання дій відповідача незаконними та пов'язаними з реалізацією рухомого майна.

Суд не приймає зауваження представника позивача, висловлені їм в судовому засіданні, щодо того, що майно яке було виставлене на аукціон є нерухомим та ці правовідносини регулюються саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, з декількох підстав.

По-перше, сам позивач в своєму позові вимагає визнати незаконними дії відповідача пов'язані з організацією аукціону з продажу рухомого майна та визнати недійсним аукціон з продажу рухомого майна.

По-друге. Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як вбачається з інвентарних карток наданих позивачем до позову, за інвентарним номером 235 та 236 рахуються бункери породні металічні, які мають основу та виготовлені з металу (а.с.31-32).

По-третє. Відповідно до Договору № 0511796 від 12.12.2011 року укладеного між відповідачем та третьою особою, предметом цього Договору є рухоме майно - будівельні конструкції у складі 3-х бункерів башти 5 зі стартовою ціною 33199,75 грн. без ПДВ (а.с.70-72).

Окрім цього, у витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 38435667 від 24.10.2012 року значиться єдине нерухоме майно арештоване у позивача, це - споруда їдальні розташована за адресою Донецька область, м.Горлівка, вул..Плеханова, буд.45а (а.с.74-75).

Тому, в суду не має сумнівів що майно яке було виставлено на аукціон є рухоме майно - будівельні конструкції у складі 3-х бункерів башти 5.

Посилання позивача на порушення, на його думку, відповідачем положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» є також недоречним з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, законодавчо обмежено дію цього закону виключно щодо нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами та крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Як вже вказувалося вище, судом встановлено що майно яке було описане, арештоване та виставлене на аукціон, є рухомим майном.

В ухвалі про відкриття провадження в справі від 04.02.2013 року позивачу пропонувалося надати суду докази що це майно належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цим підприємством. Але позивач таких доказів суду не надав.

Щодо рішень про виплату заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, то відповідач надав суд належні докази про те що саме із виплатами пов'язаними з трудовими відносинами було відкрито виконавче провадження відносно позивача та були здійснені виплати за виконавчими листами працівникам після сплати грошових коштів покупцем трьох бункерів, а саме його розпорядження від 16.03.2012 року на кошти що надійшли від реалізації арештованого майна ДВАТ ЦЗФ «Горлівська» з вказівкою фізичних осіб яким перераховувались кошти - компенсації та середня заробітна плата (а.с.101-104).

Тому дія мораторію на примусову реалізацію майна, передбаченого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не розповсюджується на ці правовідносини.

Статтею 1 Закону № 606 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 606 Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст.11 Закону № 606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною п'ятою та шостою цієї статті передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника та на кошти які перебувають на рахунках в фінансових установах.

На підставі ч.2 ст.57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до вимог ч.3 ст.66 Закону № 606 у разі накладення арешту на майно другої черги, що належить боржникові - юридичній особі, частка держави у статутному фонді якої становить не менш як 25 відсотків, чи накладення арешту на майно підприємств-боржників, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець протягом трьох робочих днів повідомляє центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно, або Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника та подає відомості про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, а також про розмір вимог стягувача.

Згідно із статутом Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» є державним підприємством та належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України. Майно підприємства є державною власністю та закріплене за ним на праві господарського відання.

Як вказує позивач в своєї позовної заяві, всупереч вимогам ст..66 Закону № 606 відповідач не повідомив профільне міністерство про накладення арешту на майно.

Проте це твердження позивача спростовується копією листа відповідача № 07- 4/9/3246 від 27.06.2011 року про повідомлення Міністерства енергетики і вугільної промисловості України про заборгованість яку має Державне відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» в розмірі 2294223,96 грн. та про те що на майно боржника накладено арешт, згідно акту лпису та арешту майна від 23.06.2011 року (а.с.54).

Відправлення цього листа підтверджується записом в книзі вихідної кореспонденції, яка була досліджена в ході судового розгляду справи, від 27.06.2011 року під № 3246/9 (а.с.46-47).

Щодо тверджень позивача стосовно допущених, на його думку, порушень з боку третьої особи при підготовки та проведення аукціону, а саме неповідомлення за 15 днів до проведення публічних торгів за місцем знаходження нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.6 Порядку, організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону - не пізніше семи днів з моменту складання акта переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Зміст інформаційного повідомлення повинен містити:

а) найменування, опис і характеристику майна;

б) місцезнаходження майна;

в) стартову ціну;

г) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника аукціону, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати;

ґ) порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів;

д) дату, час та місце ознайомлення з майном;

е) дату, час та місце проведення аукціону;

є) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить аукціон;

ж) кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні.

Інформація може містити інші відомості, потрібні для проведення аукціону.

Третя особа надала суду докази опублікування на веб-сайті Міністерства юстиції за № 407313 від 21.12.2011 року оголошення про реалізацію рухомого майна, що належало позивачеві, де вказуються всі необхідні відомості (а.с.124-126).

Повідомлення за 15 днів до проведення публічних торгів за місцем знаходження нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації вимагає Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 745/4038, яким дані правовідносини не регулюються.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявні у справі докази свідчать про правомірність дій відповідача.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст..94 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 23, 69-72, 86, 94, 128, 160, 162, 167, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» до Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Нива-В. Ш.» про визнання незаконними дій Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з організації аукціону з продажу рухомого майна Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення» та недійсним аукціону проведеного 05.03.2012 р. за заявою Микитівського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції з продажу рухомого майна Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Горлівська» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Донбасвуглезбагачення», відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 18 березня 2013 року

Суддя Хохленков О.В.