Постанова

від 11.03.2013 по справі 805/1128/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 р. Справа №805/1128/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17год.02хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представників позивача Білова А.А., Пузанкова Є.М.,

представника відповідача Соболєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфагаз" до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року №0000592300, №0000602300, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфагаз» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року №0000592300, №0000602300 /а.с.3-10,83-90/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі акту перевірки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС 28.12.12р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0000592300, №0000602300, якими ТОВ «Альфагаз» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, оскільки податковим органом порушено вимоги ст.79 ПК України, крім того підприємством надано достатній обсяг первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, зокрема акти виконаних робіт , податкові накладні які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, вважає що податковий орган вийшов за межі повноважень наданих Конституцією в частині застосування цивільного законодавства. Також вважає, що підставою для визнання правочину нікчемним є не акт перевірки податкового органу, а рішення суду. Вважає, що в Акті перевірки відсутні обґрунтування порушень пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підставою віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції між суб'єктами господарювання.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений вичерпний перелік документів і обставин, при яких платник податку має право на податковий кредит. До податкових накладних, виписаних контрагентом та отриманих ТОВ «Альфагаз», відсутні зауваження щодо правильності оформлення цих податкових накладних та податковим органом не пред'являлося до суду вимог щодо недійсності цих поаткових накладних, ТОВ «Альфагаз» на законних підставах віднесло до податкового кредиту суми по правочину з ТОВ «Східдон Маркет».

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС №0000592300, № 0000602300 від 28 грудня 2012 року /а.с.9,89/.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що на підставі ст.ст.78,79 ПК України ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Альфагаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Східдон Маркет» за період з 01.10.2010р по 31.12.2010р. На запит податкового органу позивачем було надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Східдон Маркет» за жовтень 2010 року.

За результатами позапланової документальної невиїзної перевірки складено Акт перевірки від 12.12.12р. №3486/22-0/33654331, яким встановлено порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1 ст.203, ст..215, ч.1 ст.216, ст..228 ЦК України. Дані висновки, за актом перевірки, зроблені податковим органом з урахуванням наданих первинних документів, матеріалів зустрічних перевірок контрагента позивача та на підставі діючого законодавства.

З урахуванням висновків акту перевірки та на підставі п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 , п.п.123.1 ст.123 ПК України ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС 28 грудня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000592300, яким ТОВ «Альфагаз» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3428,00грн. з яких: за основним платежем 2750грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 688грн.; №0000602300, яким ТОВ «Альфагаз» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3750,00грн. з яких: за основним платежем 2200грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 550грн.

Вважає, що ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС в рамках чинного законодавства було прийнято податкові повідомлення-рішення , якими було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Також представник відповідача надав суду письмові заперечення та письмові пояснення, у яких обґрунтував свою позицію/а.с.100-103,196/.

Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфагаз» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 30.06.2005 року за адресою: вул. Келлера, буд.15, кв.2, м. Донецьк, Донецької області, 83030, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №309176 /а.с.168/. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №548944 Серії АА, ТОВ «Альфагаз» включено до ЄДРПОУ за № 33654331 /а.с.177/.

Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту в новій редакції, затвердженого Загальними зборами учасників товариства, протокол від 27.04.2012 № 3 /а.с.169-176/.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС як платник податків з 06.07.2005 за № 1778.

ТОВ «Альфагаз» є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200005666 від 13.10.2011 серії НБ №242303 /а.с.178/.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

29.11.12р. ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 , п.п.78.1.1 п.78.1 ст.785, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України прийнято наказ №344 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагаз» (ЄДРПОУ 33654331) з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході господарських відносин з ТОВ «Східдон Маркет» (ЄДРПОУ 37253177) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. /а.с.38/.

З 29.11.2012р. по 05.12.2012р. ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфагаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході господарських відносин з ТОВ «Східдон Маркет» (ЄДРПОУ 37253177) за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт №3486/22-0/33654331 від 12.12.2012р. /а.с.11-32/.

Даним актом перевірки встановлено наступні порушення, допущені ТОВ «Альфагаз» :

- ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст..228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Альфагаз» при придбанні послуг у ТОВ «Східдон Маркет» ;

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у ІV кварталі 2010 року на загальну суму 2750грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2200грн. /а.с.11-32/.

Листом від 18.12.12р за вих.№18/1-12-12 ТОВ «Альфагаз» направило свої заперечення на акт перевірки від 12.12.12р. №3486/22-0/33654331 /а.с.40-45/.

25.12.12р. ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС залишила висновки акту перевірки від 12.12.12р. №3486/22-0/33654331 без змін, про що повідомило ТОВ «Альфагаз» листом від 25.12.12р. №5/10/22-0/33654331 /а.с.46-51/.

З урахуванням висновків акту перевірки та на підставі п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 , п.п.123.1 ст.123 ПК України ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС 28 грудня 2012 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000592300, яким ТОВ «Альфагаз» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3428,00грн. з яких: за основним платежем 2750грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 688грн.;

- №0000602300, яким ТОВ «Альфагаз» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3750,00грн. з яких: за основним платежем 2200грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 550грн./а.с.34,36/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом /а.с.3-10,83-90/.

Суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 28.12.12р. законним та обґрунтованим виходячи з наступних підстав.

07.09.12р. ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС отримано акт ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 05.09.12р. №2088/15-4/37253177 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Східдон Маркет» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 09.08.09 по 31.07.12 та податку на прибуток за період з 09.08.09 по 30.06.12 , відповідно до якого встановлено відсутність поставок товарів на адресу покупців /а.с.108-122/.

В ході аналізу отриманих матеріалів, встановлено що одним з покупців ТОВ «Східдон Маркет» у жовтні 2010 року було ТОВ «Альфагаз».

Згідно пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;5) у разі проведення зустрічної звірки;6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС 16.11.12р. на адресу ТОВ «Альфагаз» було спрямовано запит за №12819/10/22-0 про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Східдон Маркет» за жовтень 2010 року. Вказаний запит було отримано підприємством 19.11.12р. /а.с.167/.

Листом від 21.11.12р. №21/1-11-12 ТОВ «Альфагаз» було надано первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Східдон Маркет» за жовтень 2010 року.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податкові органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.79.1 ст.79 ПКУ Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 статті 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підставою для проведення перевірки були факти, що свідчать про порушення податкового законодавства, відображені в акті перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька від 05.09.12р. №2088/15-4/37253177 ТОВ «Східдон Маркет».

Рішення про проведення перевірки оформлено наказом ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 29.11.12р. №344, в якому вказано підстави, вид перевірки, термін та період перевірки, а також посадова особа яка проводитиме таку перевірку /а.с.38,104/.

На виконання вимог п.79.2 ст.79 ПКУ , податковим органом, 29.11.12р. було вручено керівнику ТОВ «Альфагаз» Білову А.А. , копію наказу від 29.11.12р. №344 та повідомлення від 29.11.12р. №194 про дату початку та місце проведення перевірки, що підтверджується відповідною розпискою /а.с.105,106/.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфагаз» своїм правом на оскарження наказу на проведення перевірки та дій по проведенню перевірки не скористалося, а ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС дотримано всі умови для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альфагаз» відповідно до норм діючого законодавства. У зв'язку з чим суд вважає твердження позивача про безпідставність та протиправність проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Альфагаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства в ході взаємовідносин із ТОВ «Східдон Маркет» за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. таким, що не заслуговує на увагу, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до акту перевірки, підставами для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, та для відповідного застосування штрафних (фінансових) санкцій, стало наступне порушення приписів законодавства:

1. ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст..228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Альфагаз» при придбанні послуг у ТОВ «Східдон Маркет» ;

2. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у ІV кварталі 2010 року на загальну суму 2750грн.

3. п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТОВ «Альфагаз» занижено податок на додану вартість на загальну суму 2200грн. у тому числі: у жовтні 2010 року на суму 2200грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, у даному випадку суд розглядає справу відповідно до пред'явлених позивачем позовних вимог.

При дослідженні спірних правовідносин суд встановив наступне.

ТОВ «Альфагаз» жовтні 2010 року (ІV кварталі 2010р.)включено до складу податкового кредиту суму 2200грн. на підставі податкових накладних №211002 від 21.10.2010 року, №281001 від 28.10.2010 року, виписаних ТОВ «Східдон Маркет», за фактом виконання підрядних робіт по розробці методики проведення пусконалагоджувальних робіт газовикористовуючого обладнання та аудиту програмного забезпечення оргтехніки,яка перебуває на балансі ТОВ «Альфагаз». Також позивачем включено до валових витрат суму 11000грн. у ІV кварталі 2010р у зв'язку із придбанням у ТОВ «Східдон Маркет» робіт (послуг).

Предметом підряду за вказаним податковими накладними було виконання робіт по розробці методики проведення пусконалагоджувальних робіт газовикористовуючого обладнання та аудиту програмного забезпечення оргтехніки,яка перебуває на балансі ТОВ «Альфагаз.

На підтвердження виконання даного правочину, позивачем суду надані наступні документи:

- рахунок-фактура від 21.10.10р. №СФ-1/21/10/10-СДМ на суму 7250,00грн. без ПДВ (ПДВ 1450грн.) /а.с.57/;

- рахунок-фактура від 28.10.10р. №СФ-1/28/10/10-СДМ на суму 3750,00грн. без ПДВ (ПДВ 750грн.) /а.с.56/;

- акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до рахунку фактури від 21.10.10р. №СФ-1/21/10/10-СДМ б/н від 25.10.10р. /а.с.54/;

- акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до рахунку фактури від 28.10.10р. №СФ-1/28/10/10-СДМ б/н від 03.11.10р. /а.с.55/;

- податкова накладна від 21.10.10р. №211002 на суму 8700грн. разом з ПДВ /а.с.59/;

- податкова накладна від 28.10.10р. №281001 на суму 4500грн. разом з ПДВ /а.с.58/;

- методику проведення пусконалагоджувальних робіт горелочного устройства, працюючого на генераторному газі на підприємстві ТОВ «Укрднепротранс» /а.с.60-69/;

- програму проведення аудиту програмного забезпечення на ТОВ «Альфагаз» /а.с.70-73/;

- платіжні доручення від 21.10.10р №1042, від 28.10.10р. №1043 /а.с.136,137/;

- реєстр отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2010 року /а.с.154/.

Для проведення підрядних робіт сторонами не оформлено договору як єдиного документу, що обумовлює істотні умови проведення підрядних робі, чим порушено вимоги ст.ст.203,215,216, 626,629,837,843,844,846, Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертається увага судів на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до цього ж інформаційного листа Вищого адміністративного суду України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, отриманих від контрагента за правочином, позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ відповідного податкового періоду, що підтверджується наданою суду податковою декларацією з податку на додану вартість /а.с.150-153/.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суми податку на прибуток по податкових накладних, отриманих від контрагента за правочином, позивач включив до складу валових витрат у ІV кварталі 2010 року, що підтверджується відповідно декларацією з податку на прибуток.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Порушення вказаних приписів законодавства, на думку відповідача, допущені позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Східдон Маркет», в момент вчинення правочину , який не спрямований на реальне настання правових наслідків при придбанні послуг. Суд вважає вказаний висновок відповідача обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

При укладенні договору між ТОВ «Альфагаз» та ТОВ «Східдон Маркет» не були дотримані наступні приписи Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ст.844 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст.846 ЦК України).

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази надають суду особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалою суду від 11 лютого 2013 року у ТОВ «Альфагаз» було витребувано договір укладений із ТОВ «Східдон Маркет» /а.с.1/. Витребуваний договір суду наданий не був.

Відповідно до акту перевірки та пояснень представників позивача договір підряду укладався в усній формі, тому не має можливості його надати у письмовому вигляді.

Оскільки між сторонами не укладалося письмового договору, то у даному випадку не можливо встановити предмет договору, його ціну, строк дії договору. Також сторонами договору не укладалися та не підписувалися проектно-кошторисна документація на проведені роботи.

Надані суду документи не підтверджують домовленості між сторонами щодо усіх істотних умов. Таким чином, суд приходить до висновку, що у договорі підряду відсутні істотні умови, наявність яких є обов'язковою відповідно до законодавства, для того, щоб вважати цей договір укладеним.

Суд не приймає до уваги надані позивачем у судове засідання податкові накладні, рахунки фактури, акти виконаних робіт /а.с.54-59/ з огляду на наступне.

Відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України рахунок-фактура не є цивільно-правовим (господарським) договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до первинного документа встановлені ст.9 вищезазначеного Закону ,а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які надані на підтвердження реальності відносин із ТОВ «Східдон Маркет», від імені ТОВ «Східдон Маркет» підписані ОСОБА_5В.(директор підприємства).

Згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28.09.11р по кримінальній справі №1-637/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.205, ч.ч.1,3 ст.358 КК України встановлено, що ТОВ «Східдон Маркет» формально було зареєстровано на ОСОБА_5 , який за документами був засновником та директором даного підприємства. ОСОБА_5 фактично від імені ТОВ «Східдон Маркет» не підписував жодного документа/а.с.185-189/. Дані обставини, також підтверджуються свідченнями ОСОБА_5 наданими під час досудового слідства, і які відображені в акті перевірки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС №3486/22-0/33654331 від 12.12.12р. та в акті ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС №2088/15-4/37253177 від 05.09.12р /а.с.11-32,109-122/

Оскільки програму проведення аудиту програмного забезпечення на ТОВ «Альфагаз», виконану ТОВ «Східдон Маркет» /а.с.70-73/ було складено та підписано інженером І категорії ТОВ «Східдон Маркет» Куренковим А.А., а на підприємстві відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків , і сум утриманого з них за формою 1ДФ працював лише один робітник - директор підприємства /а.с.191/, суд не приймає даний документ як доказ на підтвердження договірних відносин із ТОВ «Східдон Маркет».

Крім того, позивач не надав суду підтвердження необхідності проведення та використання у господарській діяльності результатів проведення аудиту програмного забезпечення на ТОВ «Альфагаз».

На підтвердження факту використання у господарській діяльності методики проведення пусконалагоджувальних робіт газовикориствоуючого обладнання та отримання прибутку, позивач надав суду: договір підряду №114/10 від 01.03.10 року , укладеного з ТОВ «Укрднепротранс»/а.с.52/, протокол угоди про договірну ціну від 01.03.10р /а.с.53/. Проте, суд не може прийняти дані документи на підтвердження факту використання у господарській діяльності методики розробленої ТОВ «Східдон Макрет», Оскільки із умов договору вбачається, що мова йдеться про проведення пусконалагоджувальних робіт горілочного устройства працюючого на генераторному газі, а за договором підряду з ТОВ «Східдон Маркет» предметом договору було розроблення методики проведення пусконалагоджувальних робіт газовикориствоуючого обладнання. До того ж, суду не надано доказів на підтвердження виконання договору підряду від 01.03.10р. №1414/10, таких як акт прийому-передачі виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення(банківські виписки), податкові накладні, накази про відрядження, посвідчення на відрядження, що не дає змоги суду пов'язати даний договір із результатами виконання правочину з ТОВ «Східдон Маркет».

Крім того, згідно з актом ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 05.09.2012 № 2088/15-4/37253177 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Східдон Маркет» (код ЄДРПОУ 37253177) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 09.08.10 по 31.07.1 та податку на прибуток за період з 09.08.10 по 30.06.12/а.с.109-122/, в якому встановлено, відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, встановлено порушення податкового законодавства в частині повноти декларування податкових зобов'язань, виписки податкових накладних по господарським операціям які не здійснювались, включення сум до податкового кредиту по господарським операціям які не здійснювались, а також не надання податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2010-2012рр. Також вказаною перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з вересень-грудень 2010 рік у сумі 2 859845грн. та завищення валових витрат у сумі 1 351 640грн., тобто у період, коли позивач мав господарські взаємовідносини із даним підприємством.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним висновок відповідача про недодержання вимог законодавства при виконанні правочинів правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків між ТОВ «Альфагаз» та ТОВ «Східдон Маркет», що призвело до порушення ТОВ «Альфагаз» п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток у ІV кварталі 2010 року на загальну суму 2750грн.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТОВ «Альфагаз» занижено податок на додану вартість на загальну суму 2200грн. у тому числі: у жовтні 2010 року на суму 2200грн.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України підставною для визначення сум податкового зобов'язання є дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, є обґрунтованим здійснення донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, що, в свою чергу, обумовлює правомірність відповідного донарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Альфагаз» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфагаз" до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 року №0000592300, №0000602300 - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 11 березня 2013 року в присутності представників сторін.

Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 березня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зеленов А. С.