РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2013 р. Справа № 11/24/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Карпець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 1 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 28.12.2012 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.12 р. у справі № 11/24/2012/5003
за позовом Барської міської ради Вінницької області, Вінницька область, м. Бар
до відповідачів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Вінницька область, м. Бар
Відділу Держкомзему у Барському районі Вінницької області, Вінницька область, м. Бар
про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації
за участю представників сторін:
від позивача: Логінова Л.Г. - керуюча справами, довіреність в справі;
від відповідача 1: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - представники, довіреність в справі;
від відповідача 2: не з'явився
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. у справі № 11/24/2012/5003 (суддя Стефанів Т.В.) частково задоволено позов Барської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Відділу Держкомзему у Барському районі та визнано договір оренди землі, укладений 29.04.2011 року між Барською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на підставі рішення 7 сесії 6 скликання Барської міської ради від 30.03.2011 року, щодо оренди земельної ділянки площею 0,0101 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, та зареєстрований відділом Держкомзему у Барському районі у Державному реєстрі земель 06.06.2012 року за № 052021014006588 недійсним на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили повністю; провадження в частині скасування державної реєстрації договору припинено. При прийнятті рішення суд виходив з того, що в пункті 14 договору оренди землі була допущена помилка щодо умов використання земельної ділянки, яка передається в оренду та надається для будівництва прибудови магазину до адмінприміщення, що суперечить рішенню сесії міської ради, оскільки вказана земельна ділянка передавалась відповідачу для будівництва та обслуговування магазину як окремої стоячої будівлі, а не прибудови до адмінприміщення, що є підставою для визнання договору недійсним; орган земельних ресурсів в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, отже спір в частині скасування державної реєстрації має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із даним рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою від 28.12.2012 р., в якій просила рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. у справі № 11/24/2012/5003 скасувати в частині визнання договору оренди землі, укладеного 29.04.2011 р. недійсним та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Помилка в договорі виникла з вини Барської міської ради, яка розробляла як договір оренди земельної ділянки від 03.04.2008 р., так і договір оренди землі від 29.04.2011 р. Судом не враховано, що і в договорі оренди землі від 03.04.2008 р., і в договорі від 29.04.2011 р. призначення орендованої земельної ділянки було визначено як будівництво магазину із прибудовою до адмінприміщення Барського ККП у відповідності до затвердженого Барською міською радою проекту землеустрою та містобудівного обґрунтування із відповідними погодженнями, тому твердження позивача про наявність помилки у договорі, який оспорюється є безпідставним. Позивач отримав згоду начальника Барського ККП. Факт розроблення та підписання договорів оренди Барською міською радою свідчить про надання такої згоди відповідачу, а також слугує доказом того, що така помилка є результатом власного недбальства з боку позивача. Судом, залишено без уваги те, що актом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 23.08.2012 р. здійснено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил та встановлено, що на будівництво об'єкту магазину непродовольчої групи товарів в АДРЕСА_1 виготовлено проект КП "Барське районне госпрозрахункове виробниче архітектурно-планувальне бюро". Порушень під час розробки проектної документації не виявлено. Погодження Барської міської ради та власника будівлі (комбінат комунальних підприємств) по земельній ділянці та проекту на будівництво наявні. В суді встановлено і не заперечувалось позивачем фактично по проекту будівництва, магазин який планується до будівництва не є прибудовою до адмінприміщення Барського ККП. Відповідачем було направлено заяву до Барської міської ради з пропозицією внести зміни до спірного договору оренди, а саме п. 14, проте дане питання було зняте з розгляду на сесії міської ради, оскільки Барською міською радою прийнято рішення про скасування декларації про початок будівництва. Мотивом даного позову є не бажання Барської міської ради захистити свої права чи права територіальної громади, а лише звільнити земельну ділянку для інших потреб. Не будь-яка помилка може братися судом до уваги. Для визнання правочину недійсним, як укладеного під впливом помилки, необхідно, щоб помилка мала істотне значення, з урахуванням п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Наведена позивачем в якості підстави позову помилка в розумінні приписів ст. 229 ЦК України не є істотною, та виникла внаслідок власного недбальства Барської міської ради, оскільки остання сама розробляла як договір 2008 року так і оспорюваний договір, а тому в даному випадку відсутні підстави для визнання договору недійсним. Пропозиція представника Барської міської ради внести зміни до спірного договору, а саме п. 14, сприяння врегулюванню спору та усуненню допущенного при підписанні оспорюваного договору недоліку, є додатковими підтвердженнями того, що така помилка не є істотною. Безпідставним є висновок суду, що даний спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони відповідача, що не підтверджено матеріалами справи та визнавалось позивачем. Судом не наведено, з яких підстав та обставин зроблено висновок про те, що спір виник в результаті неправильних дій з боку відповідача - ОСОБА_3, що потягло покладення на останню відшкодування судового збору у справі. Фактом таких неправильних дій могла бути відмова ФОП ОСОБА_3 погодитись на внесення змін до договору на звернення Барської міської ради. Проте, міська рада не пропонувала внесення будь-яких змін до договору, а відразу звернулась із позовом до суду.
Позивач - Барська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - без задоволення, посилаючись на, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з урахуванням усіх обставин по справі, а апеляційна скарга є безпідставною. Судом при прийнятті рішення обґрунтовано застосовано спеціальні норми закону, які регулюють порядок укладення договорів, в т.ч. договорів оренди землі за участю органів місцевого самоврядування, на підставі актів органів місцевого самоврядування. Встановлено невідповідність змісту (істотних умов) зазначеного договору акту органу місцевого самоврядування, на підставі якого він був укладений та відповідно правильно застосовано положення ч. 1 ст. 648 ЦК України. 04.03.2008 р. Барською міською радою прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0101 га для провадження комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину) за рахунок земель житлової та громадської забудови, а також передачу їй в оренду зазначеної земельної ділянки для здійснення комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину). 29.04.2011р. на підставі рішення Барської міської ради від 30.03.2011р. було укладено договір оренди землі площею 0,0101га між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_3 на строк з 02.04.2011р. по 02.04.2014 р. Однак, даний договір оренди землі, а саме - п. 14 договору, не відповідає змісту рішень Барської міської ради про надання ФОП ОСОБА_3 в оренду даної земельної ділянки, а тому даний договір є таким, що укладений з порушенням вимог ст.ст. 13, 14, 142, 143, 145 Конституції України, ст.ст. 23, 179, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 386, 648 ЦК України, ст.ст. 12, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 15, 16, 25, 35 Закону України "Про оренду землі". Суд першої інстанції цілком законно та обґрунтовано визнав його недійсним повністю. Безпідставними є твердження апелянта про те, що Барською міською радою надана згода на здійснення прибудови магазину шляхом розроблення та підписання договору з відповідною умовою (п.14 договору). Згода користувача тимчасового приміщення (Барського ККП), не може бути врахована як належна згода на здійснення прибудови, оскільки Барський ККП не являється власником ні земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу 1, ні приміщення, до якого відповідач 1 має намір здійснити прибудову, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Акт інспекції ДАБК у Вінницькій області правомірно не взятий до уваги господарським судом першої інстанції. На обґрунтоване звернення міської ради до Інспекції ДАБК у Вінницькій області про скасування декларації Барській міській раді відмовлено. Магазин, який планується до будівництва, не є прибудовою до адмінприміщення, однак із креслень, експлікації робочого проекту будівництва магазину видно, що магазин запланований саме як прибудова, передбачено навіть замуровування вікон адміністративного приміщення. Допущена помилка має істотне значення, адже визначає умови тимчасового використання земельної ділянки - здійснення прибудови магазину до адміністративного приміщення, а не для будівництва та обслуговування магазину - як окремо стоячої будівлі, як те передбачено рішеннями сесії міської ради. Безпідставними є також твердження апелянта щодо неправильного врахування судом норм ст. 229 ЦК України щодо правових наслідків правочину, який вчинено під впливом помилки в світлі Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Судом першої інстанції договір оренди землі визнаний недійсним насамперед через порушення норм ст. 648 ЦК України при його укладенні. Тому твердження позивача без урахування зазначеної специфіки безпідставні. Барська міська рада не приймала жодних рішень про надання дозволу на здійснення прибудови магазину до адміністративного приміщення по АДРЕСА_1, та заперечує проти будівництва такої прибудови ОСОБА_3
Відповідач 2 - Відділ Держкомзему у Барському районі у відзиві на апеляційну скаргу підтримує її, повністю підтримує свої заперечення, викладені при розгляді справи в суді першої інстанції та у відповідності до статтей 22, 28, 32, 33, 96, 103 ГПК України просить суд розгляд справи проводити без участі відділу та постановити рішення, яким скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. у справі № 11/24/2012/5003 повністю та залишити позов без розгляду.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відпоавідача 2.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Представник відповідача 1 (апелянта) ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необгрунтованим; пояснив, що проект будівництва передбачає не прибудову, а окреме приміщення і даним проектом не порушено жодного права позивача; просив рішення господарського суду скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.
Представник апелянта ОСОБА_6, підтримав представника ОСОБА_5 в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обгрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників відповідача 1 (апелянта) та позивача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 142 Конституції передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницьким органом місцевого самоврядування є рада, що відповідно до закону наділена правом представляти інтереси територіальної громади й приймати від її імені рішення.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю .
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування") .
Пунктом "в" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Приписами абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Таким чином, надання земельної ділянки із земель державної або комунальної ласності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі".
Наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Приписами частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом .
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Барської міської ради Барського району Вінницької області 30 сесії 4 скликання від 27.01.2006 р. за результатами розгляду матеріалів погодження місця розташування МАФ, заяви ОСОБА_3, було вирішено затвердити матеріали погодженя місця розташування МАФ в АДРЕСА_1 та надати дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 42 кв. м для розташування та обслуговування МАФ розміром 5,0 х 6,0 в АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с.47-56,59, т.ІІ).
Рішенням Барської міської ради Барського району Вінницької області 11 сесії 5 скликання від 29.12.2006 р. на підставі статтей 26, 31 Закну України "Про місцеве самоврядування в Україні", ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", статтей 12, 116, 123, 124 Земельного кодексу України , надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для проведення будівництва магазину за рахунок земель житлової та громадської забудови міста, надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво магазину в АДРЕСА_1 (а.с.57-58, т.ІІ).
На підставі цього рішення розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, в якому згідно посилання на Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ) визначено код використання земельної ділянки - 1.11.3. (роздрібна торгівля та комерційні послуги) ( а.с.166-187, т.І).
29.12.2006 р. комісією складено Акт вибору земельної ділянки площею 52 кв.м., що проектується для надання в оренду ОСОБА_3 для комерційної діяльності під будівництво магазину за рахунок земель житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1, в якому комісія прийшла до висновку, що земельна ділянка відповідає пожежним, будівельним та санітарним нормам і цілком придатна для того, щоб використати її для будівництва магазину ( а. с.171-172, т.І).
Висновками Відділу земельних ресурсів у Барському районі Вінницької області, Відділу містобудування та архітектури Барської райдержадміністрації Вінницької області, Барської районної санітарно-епідеміологічної станції, Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації проект відведення земельної ділянки погоджено (а.с.175-178, т.І).
Барським районним відділом земельних ресурсів земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка передбачається для надання в оренду СПД ОСОБА_3 із земель житлової та громадської забудови міста для комерційного використання (для будівництва та обслуговування магазину), присвоєно кадастровий номер: 0520210100:01:055:0023, що стверджується довідкою (а.с.179, т.І) та поземельною книгою (а.с.16-25, т.ІІ).
Рішенням Барської міської ради Барського району Вінницької області 22 сесії 5 скликання № 31/15 від 04.03.2008 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3", на підставі статтей 12, 93, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, статті 26 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0101га в АДРЕСА_1 для провадження комерційної діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови (пункт 1) та надано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0101га в АДРЕСА_1 на умовах оренди терміном на 3 (три) роки для комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину) за рахунок земель житлової та громадської забудови міста (пункт 2), зобов'язано ОСОБА_3 у місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки (пункт 3) (а.с. 14, 33, 239, т. І).
Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
На підставі вказаного вище рішення Барської міської ради від 03.04.2008 р. № 31/15, 03.04.2008 р. між Барською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, згідно пункту 1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16, 34-35, 240-243, т.І).
Відповідно до пунктів 2, 4 договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,0101 га; земельна ділянка передається в оренду для проведення прибудови магазину до приміщення контори Барського ККП (а.с. 15, 240, т.І).
Договір укладено строком на три роки - з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2011 року. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
Пунктами 14-16 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для: комерційної діяльності; цільове призначення земельної ділянки: категорії 1 "б" статті 19 ЗК України; умови збереження стану об'єкта оренди: використання згідно цільового призначення (а.с. 15).
Договір оренди землі від 03.04.2008 р. зареєстровано Вінницькою регіональною філією "Центр ДЗК" 03.09.2008 р. за № 040810100029.
Згідно акту прийому-передачі орендованої земельної ділянки від 03.09.2008 р. Барська міська рада в особі міського голови передала, а ОСОБА_3 прийняла земельну ділянку загальною площею - 0,0101 га, розташовану в АДРЕСА_1, для проведення добудови магазину до контори Барського ККП, згідно договору оренди землі від 03.04.2008 р., укладеного на підставі рішення 22 сесії 5 скликання від 04.03.2008 р. вказана земельна ділянка придатна до використання за цільовим призначенням, недоліків щодо стану землі немає (а.с. 36, 246, т. І).
21.03.2011 р. ОСОБА_3 звернулася до голови Барської міської ради із заявою про винесення на розгляд чергової сесії міської ради питання про поновлення договору оренди земельної ділянки строком на 5 років, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0101га.(а.с.41, т. І).
Рішенням Барської міської ради Барського району Вінницької області 7 сесії 6 скликання від 30.03.2011 р., керуючись статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 12 Земельного кодексу України, статтею 33 Закону України "Про оренду землі", Барська міська рада, за результатами розгляду звернення ОСОБА_3, вирішила поновити ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 0,0101 га в АДРЕСА_1 терміном на 3 роки (а.с.17, 40, 262, т. І).
29.04.2011 р., на підставі вказаного рішення Барської міської ради від 30.03.2011 р. між Барською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, згідно пункту 1, якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19, 37-38, 250-251, т. І).
Згідно пунктів 2, 14 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0101 га; земельна ділянка передається в оренду для: комерційної діяльності (будівництва прибудови магазину до адмінприміщення) (а.с. 18,19, т. І).
Строк, на який укладено договір: з 02.04.2011 р. по 02.04.2014 р. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
Договір оренди землі від 29.04.2011 р. зареєстровано у відділі Держкомзему у Барському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.06.2012 р. за № 052021014006588 (а.с.13-15, т.ІІ).
Актом прийому-передачі орендованої земельної ділянки від 29.04.2011 р. Барська міська рада в особі міського голови передала, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняла земельну ділянку загальною площею 0.0101 га., розташовану в АДРЕСА_1 для здійснення комерційної діяльності згідно договору оренди землі від 29.04.2011 р. Вказана земельна ділянка придатна до використання за цільовим призначенням (а.с. 39, 252, т. І).
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною п'ятою статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до статтей 17, 18 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, у підприємця ОСОБА_3 вперше право оренди земельної ділянки правомірно виникло з моменту реєстрації договору оренди землі у 2008 році.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з 2009 року вчасно сплачується орендна плата та подаються розрахунки, що вбачається з листа Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.09.2012 р. на адресу Барського міського голови (а.с. 42, т.І).
На виконання рішень Барської міської ради, на замовлення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Комунальним підприємством "Барське районне госпрозрахункове виробниче архітектурно-планувальне бюро" виготовлено Робочий проект "Будівництво магазину непродовольчої групи товарів в АДРЕСА_1" (а.с.74-165, т.І).
Інспекцією ДАБК у Вінницькій області 18.07.2012 р. зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.07.2012 р. по будівництву магазину непродовольчої групи товарів в АДРЕСА_1 (а.с.26-28, 188-190, т.І).
26.07.2012 р. ОСОБА_3 звернулася до міського голови з повідомленням, яким надала копію декларації про початок виконання будівельних робіт магазину непродовольчої групи товарів в АДРЕСА_1 та просила встановити відновну вартість двох дерев, які знаходяться в плямі забудови і підлягають видаленню (а.с.24, т.І).
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.08.2012 р., складеним Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області встановлено, що порушень під час розробки проектної документації не виявлено; погодження Барської міської ради та власника будівлі (комбінату комунальних підприємств) по земельній ділянці і проекту на будівництво наявні (а.с.71, 191, т.І).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Як вбачається з оскаржуваного договору оренди землі від 29.04.2011 р., він містить всі істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на час укладення договору), цільове призначення земельної ділянки не порушено.
Зміст пункту 14 договору оренди землі від 29.04.2011 р.: "земельна ділянка передається в оренду для комерційної діяльності (будівництва прибудови магазину до адмінприміщення)" є вужчим за зміст "для комерційної діяльності (будівництва та обслуговування магазину) ", що викладений в рішенні міської ради, а отже зміст договору відповідає рішенню міської ради.
У зв'язку із чим, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції про застосування статті 648 ЦК України, відповідно до якої зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. "Стрейч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" про визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, як орендар за договором оренди землі, сумлінно виконуючи покладені на неї договором обов'язки не повинна нести будь-які негативні наслідки у зв'язку з недотриманням органами публічної влади процедури підготовки та укладення договору, враховуючи, що такі дії здійснювалися органами місцевого самоврядування.
Виходячи з наведеного, за будь-яких умов, навіть при встановленні порушень в підготовці та укладенні такого договору, відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсним договору оренди землі і позбавлення добросовісного орендаря його права на оренду землі.
Згідно частини 2 статті 16 та статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених частинами 1-3, 5 статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з метеріалів справи, спірний договір укладено з дотриманням в момент його вчинення вимог, встановлених статтею 203 ЦК України.
Посилання позивача на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_2, на якій знаходиться адміністративна будівля КП "Барський комбінат комунальних підприємств" Барської міської ради та вільна від забудови земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0101 га, надана на умовах оренди ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 29.04.2011 р. є суміжними земельними ділянками, власником зазначеного вище адмінприміщення згідно свідоцтва про право власності на групу приміщень № 3 по АДРЕСА_2 ( а.с.42-43, 88-89, т.ІІ) є територіальна громада м. Бар в особі Барської міської ради (рішення Барської міської ради № 378 від 03.06.2008 р.) (а.с.90, т.ІІ) і до нього буде здійснено прибудову, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, як вбачається з робочого проекту, а саме, з експлікації приміщень, і адміприміщння і магазин є окремими будовами, вони не примикають одна до одної і між ними існує відстань (а.с.104, т.І). Тобто, прибудова здійснюватись не буде, а отже згоди власника на прибудову не треба. З пункту 1.7 розділу 1 робочого проекту вбачається характер будівництва - нове будівництво (а.с.82, т.І). Як зазначалося вище, актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.08.2012 р., складеним Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області встановлено, що порушень під час розробки проектної документації магазину не виявлено (а.с.71, 191, т.І).
Крім того, матеріали погодження місця розташування магазину було затверджено рішенням Барської міської ради від 21.01.2006 р. (а.с.47, т.ІІ), про яке зазначалося вище.
Посилання позивача на те, що при укладанні договору допущена помилка має істотне значення, адже визначає умови тимчасового використання земельної ділянки, є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Наведена позивачем помилка виникла внаслідок неуважності (недбальства) працівників самого позивача - Барської міської ради і не є істотною, цільове призначення землі не помінялося, а тому в даному випадку відсутні підстави для визнання договору недійсним з підстав щодо вчинення правочину під впливом помилки.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем позовні вимоги не доведені, а отже відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 29.04.2011 р.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 104 ГПК України).
Судом першої інстанції при прийнятті рішення в цій частині порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_3 від 28.12.2012 р. підлягає до задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. у справі № 11/24/2012/5003 - скасуванню в частині визнання недійсним договору оренди землі від 29.04.2011 р. та в частині стягнення витрат на сплату судового збору в сумі 1073 грн.
Щодо заяви про застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає, що вона є безпідставною, оскільки трьох річний термін для звернення позивача в суд з позом про визнання недійсним договору від 29.04.2011 р. не сплинув. До того ж, встановивши відсутність порушеного права у особи, яка звернулася за захистом такого права, судам слід відмовляти у задоволенні позовних вимог саме з підстав відсутності порушеного права, а не через пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки, за відсутності порушення суб'єктивного права чи інтересу або ж за відсутності самого суб'єктивного права - позовна давність застосовуватися не може (до такого висновку дійшов Вищий господарський суд у постановах у справі № 12/5007/141/11 від 30.10.2012 р., у справі № 5006/36/74пн/2012 від 07.11.2012 р.).
Стосовно позовної вимоги, щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі від 29.04.2011 р. колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо необхідності припинення провадження у справі в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (стаття 21 ГПК України).
Відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Земельні ділянки відносяться до нерухомого майна (статті 2 вказаного закону).
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі/скасування такої реєстрації - це підтвердження державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок і Відділ Держкомзему у Барському районі на основі законодавства здійснює владні повноваження у сфері суспільних правовідносин - вчинення від імені держави дій щодо реєстрації договорів оренди землі/скасування такої реєстрації.
Відповідно до пунктів 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Таким чином, орган земельних ресурсів в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень. Отже вказаний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" в Господарському процесуальному кодексі України не передбачено можливості об'єднання вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (пункт 1 частини1 статті 80 ГПК України).
Отже, провадження у справі в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі від 29.04.2011 р. підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України.
Відповідно до статті 49 ГПК України з позивача на користь відповідача, за результатами розгляду апеляційної скарги, необхідно стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 28.12.2012 р. задоволити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2012 р. у справі № 11/24/2012/5003 скасувати в частині визнання недійсним договору оренди землі від 29.04.2011 р. та в частині стягнення витрат на сплату судового збору в сумі 1073 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення.
В позові про визнання недійсним повністю договору оренди землі, укладеного 29.04.2011 р. між Барською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, зареєстрованого відділом Держкомзему у Барському районі у Державному реєстрі земель 06.06.2012 р. за № 052021014006588, відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Барської міської ради Вінницької області (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Пролетарська, 6, код ЄДРПОУ 04051017) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 536 грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2013 |
Оприлюднено | 19.03.2013 |
Номер документу | 30017335 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Сініцина Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні