Постанова

від 07.12.2006 по справі 37/64пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/64пд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

04.12.2006 р.                                                                                       справа №37/64пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Калантай М.В.

суддівЗапорощенка М.Д.

при секретарі:Старовойтової Г.Я.

Абдулазізовій О.Д.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЯсинуватської  об'єднаної державної податкової інспекції м. Ясинувата

на постанову господарського суду

Донецької області

від21.09.2006 року

у справі37/64пд

за позовомЯсинуватської  об'єднаної державної податкової інспекції м. Ясинувата

до

доПриватного підприємства “Мадеса” м. Авдіївка

Приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК” м. Київ

проВизнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, що виникло та виконане на підставі договору №04/08/26 від 26.08.04.; стягнення з другого відповідача на користь першого відповідача грошових коштів, отриманих за вказаним договором, в сумі 452201,60 грн.; стягнення з першого відповідача на користь державного бюджету вартість товарів, отриманих від другого відповідача на суму 452201,60 грн.  

За участю  представників сторін :                                                                             

Від позивача :Шевчук Т.В. –дов. від 04.12.06.

Від відповідача:Від відповідача:Малімон С.О. –директорНе з'явився

Постановою господарського суду Донецької області від 21.09.2006 року у справі       №37/64пд (суддя Яманко В.Г.) відмовлено у задоволенні позову Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції м. Ясинувата до Приватного підприємства “Мадеса”                 м. Авдіївка та Приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК” м. Київ про визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, що виникло та виконане на підставі договору №04/08/26 від 26.08.2004 року; стягнення з Приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК” м. Київ на користь Приватного підприємства “Мадеса” м. Авдіївка грошових коштів, отриманих за договором №04/08/26 від 26.08.2004 року на суму 452201,60 грн.; стягнення з Приватного підприємства “Мадеса” м. Авдіївка на користь державного бюджету вартість товарів, отриманих від Приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК” м. Київ за договором №04/08/26 від 26.08.2004 року на суму 452201,60 грн.

Постанова суду мотивована недоведеністю заявлених позовних вимог.

Позивач, Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція м. Ясинувата, не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування, так як вважає, що постанова прийнята з  порушенням норм матеріального права, а саме статей 207, 208 Господарського кодексу України. Просить прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що умисел другого відповідача на здійснення господарських операцій з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства полягає у відсутності наміру  суб'єкта господарювання за результатами цих операцій сплатити до Державного бюджету відповідні суми податків.

Відповідач, Приватне підприємство “Мадеса” м. Авдіївка, проти апеляційної скарги заперечує, вважає постанову законною та обґрунтованою, а доводи, які викладені у скарзі такими, що не можуть бути підставами для її скасування.

Відповідач, Приватне підприємство “ЕНЕР-ТЕК” м. Київ,  наданим йому правом не скористався, представників в судове засідання не направив, відзив не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.  

Податковим органом була здійснена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним підприємством “Мадеса”            м. Авдіївка за період з 01.12.2003року по 31.03.2005року (акт перевірки №128/23/30905643 від 24.06.2005 року -  т. 1 арк.45-69), якою встановлено, що 26.08.2004 року між Приватним підприємством “Мадеса”, м. Авдіївка та Приватним підприємством “ЕНЕР –ТЕК”, м. Київ  був укладений договір №04/08/26, згідно якого ПП “Мадеса” м. Авдіївка отримало від ПП “ЕНЕР - ТЕК” кокс на загальну суму 453353,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 75558,95 грн., що підтверджується видатковими та податковими (т.1 арк.8- 30, т.3 арк.89-111).

Перший відповідач розрахувався за кокс готівкою згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру на загальну суму 453353,72 грн.  (т.1 арк.31-39, т.3 арк.88).

В ході судового слідства встановлено, що виконання спірного договору, укладеного відповідачами, згідно документів, наявних в матеріалах справи, відбулося на суму 453353,72 грн. (т. 3 арк. 87), а не на суму –452201,60 грн., як зазначив позивач.

Крім того, відповідні податкові накладні були внесені першим відповідачем в книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг) (т. 3 арк.22-39),  податок на додану вартість був взятий в податковий кредит, що відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, листопад 2004 року, січень, березень 2005 року (т. 3 арк.2-9) та в валові витрати по податку на прибуток по вищевказаним періодам на загальну суму 453353,72грн., у тому числі податок на додану вартість 75558,95 грн.

При проведенні документальної перевірки Приватного підприємства “Мадеса” податковим органом порушень порядку та повноти відображення розрахунків за спірним договором в бухгалтерському та податковому обліку, у вирахуванні податків, не встановлено. (т. 2 арк.21-22).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що поставляти товар (кокс) відповідно до договору № 04/08/26 від 26 серпня 2004 року другий відповідач зобов'язався за допомогою свого транспорту до Закритого акціонерного товариства “Свинець”, з яким на той час Приватне підприємство “Мадеса”, м. Авдіївка підписало договір №3/47-04 від            07.04.2004 року (т. 3 арк.40). Весь обсяг отриманого ПП “Мадеса” за договором № 04/08/26 коксу було продано Закритому акціонерному товариству “Свинець”, що підтверджується накладними, довіреностями, податковими накладними (т. 3 арк.42-58), з відображенням податкових накладних в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) (т. 3 арк.10-21) та включенням податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань відповідних періодів.

За даними державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (т. 1 арк.76) здійснити перевірку другого відповідача не представилося можливим, у зв'язку з тим, що період подання останньої звітності –листопад 2003 року, а згідно бази даних АРМ “Облік” в графі “стан підприємства” зазначено “ліквідовано за рішенням господарського суду м. Києва № 6/325 від 11 квітня 2005 року”. При цьому, посадові особи  податкового органу розшук Приватного підприємства “ЕНЕР –ТЕК”, м. Київ, його керівників та засновників, у зв'язку з неподанням  податкової  звітності не здійснювали, до відповідальності посадових осіб підприємства не притягували, перед ліквідацією перевірка Приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК” проведена не була та податки не донараховувалися.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодекс адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Податковий орган наполягає на тому, що від виконання спірного господарського зобов'язання другий відповідач отримав доходи, але податки до бюджету не сплатив, а це є ознакою наявності у даного підприємства мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, спрямованої на ухилення від сплати податків. При цьому позивач підтверджує свої вимоги щодо визнання недійсним договору посиланням на рішення господарського суду м. Києва №6/325 від 11.04.2005 року про припинення юридичної особи - Приватного підприємства “ЕНЕР –ТЕК”, м. Київ без надання доказів, підтверджуючих ненарахування та несплату податків цим підприємством за період виконання оспорюваних господарських зобов'язань.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 6/325 від 11.04.2005 року був задоволений позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Приватного підприємства “ЕНЕР–ТЕК”, м. Київ, зареєстрованого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 22.09.2003 року, про припинення юридичної особи. Підставами задоволення позову в рішенні було зазначене наступне: не находження приватного підприємства “ЕНЕР –ТЕК” за юридичною адресою: м. Київ, вул. Чапаєва/ Франка, 2/16, не повідомлення  в семиденний строк  реєструючого органу всупереч вимогам статті 8 Закону України “Про підприємництво” про зміну місцезнаходження та не подання звітності про податок на прибуток, податок на додану вартість та іншої звітності до податкового органу з грудня 2003 року.  При цьому, Приватне підприємство “ЕНЕР –ТЕК”, м. Київ не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у м. Києві № 13-4158 від 04.07.2006 року (т. 2 арк. 95) та державна реєстрація припинення зазначеної юридичної особи відповідними державної органами не проводилася (т. 2 арк. 93). У відповідності до  частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, який набув чинності з 1 січня 2004 року, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 173 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004року, встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 174, 175 цього Кодексу господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України недійсним визнається господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Отже зі змісту наведеної норми права  випливає, що для застосування вимог цієї статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Частиною 1 статті 208 цього ж Кодексу встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.  

Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Правові наслідки визнання недійсним господарського зобов'язання   вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання умов господарського договору - обома сторонами чи однією. Один лише факт припинення юридичної особи, що не знаходиться за юридичною адресою та не подає звітність, встановлений рішенням суду, яке вступило в законну силу, при не доведеності податковим органом факту наявності умислу у посадових осіб обох підприємств щодо не сплати податків як за результатами господарської діяльності в цілому так й за конкретним господарським зобов'язанням, зокрема, не може бути достатньою підставою для визнання такого господарського зобов'язання недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України.

Я правомірно вказано  судом першої інстанції юридичним наслідком припинення юридичної особи згідно зі статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт припинення судом юридичної особи не спричиняв недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту вступу в законну силу рішення суду про припинення, тим більше, що судом підприємницька діяльність приватного підприємства  “ЕНЕР-ТЕК” не визнавалася протиправною та такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Посадові особи приватного підприємства  “ЕНЕР-ТЕК” до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво не притягувалися. Факти ухилення від сплати податків судом не встановлювалися.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Приватне підприємство “Мадеса” зазначило, що не мало відомостей щодо прийняття судом рішення про припинення приватного підприємства “ЕНЕР-ТЕК”, прийнятого після закінчення господарських відносин з цим підприємством.

Із наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що податковим органом доведене протилежне, так само як ним не доведена наявність умислу на укладання протиправного договору. Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, тобто на момент укладення та виконання спірного договору приватне підприємство “ЕНЕР-ТЕК” мало цивільну правоздатність, цивільну дієздатність.  

Беручи до угави викладене, позивачем не доведена належними засобами доказування наявність умислу суперечного інтересам держави в діях другого відповідача при укладанні і виконанні господарського зобов'язання господарського за договором №04/08/26 від 26.08.2004 року

Таким чином, вищенаведене спростовує доводи, вказані заявником в апеляційній скарзі.

А відтак, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що  постанова господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції                        м. Ясинувата на постанову господарського суду Донецької області від 21.09.2006 року у справі №37/64пд залишити без задоволення.

Постанову  від 21.09.2006 року господарського суду Донецької області у справі №37/64пд залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 08.12.2006 року.

Головуючий:          М.В.  Калантай

Судді:           М.Д.  Запорощенко

          Г.Я.  Старовойтова

          Надруковано  7 примірників:

                 1 –у справу; 3 –сторонам у справі;

                                                                                                                                                                                       2 –ДАГС; 1 –ГС Донецької обл.