Рішення

від 13.03.2013 по справі 2-3065/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3065/12

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Матійчук Г.О.,

при секретарі - Греку А. Г.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Войніч О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (в подальшому - позивач, страхувальник) звернулася до суду з позовом, уточненим в судовому засіданні, - востаннє 11.03.2013 року (а.с.153), до ТДВ «Експрес Страхування» (в подальшому - відповідач, страховик), третя особа: ПАТ «Ідея Банк» (в подальшому також вигодонабувач) про стягнення страхового відшкодування та просить стягнути з відповідача на його користь 21 989,37 грн. з яких: страхове відшкодування у розмірі 18 830,77 грн.; пеня за прострочення виконання зобов»язання в сумі 2 631,60 грн., 3% річних у розмірі 527. Також просить стягнути сплачений нею судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2011 року між нею та ТДВ «Експрес Страхування», було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.11.2061711, згідно умов якого страхуванню підлягав автомобіль

Cevroltt Lacetti, державний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності. Договір був нею оплачений 25 квітня 2011 року повністю, про що свідчить квитанція № 26 про оплату, а тому набрав чинності 27 квітня 2011 року відповідно до частини «А» Договору та п. 5.5 частини «Б-1» Договору. Строк дії Договору закінчувався 26 квітня 2012 року включно.

14 лютого 2012 року її автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди було нанесено механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8962133 про дорожньо-транспортну пригоду. Пошкодження були завдані під час стоянки автомобіля біля будинку № 27 по вулиці Бориспільській у місті Києві. Обставин нанесення пошкоджень ні вона, ні її чоловік, ОСОБА_4, який виявив факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди та який керував в той день автомобілем, не бачили.

Також зазначає, що відповідно до п.п. 9.2.8-9.2.11 Договору її чоловік, ОСОБА_4, який допущений до керування застрахованим автомобілем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, та який виявив пошкодження, повідомив ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та відповідача про дорожньо-транспортну пригоду. Під час повідомлення відповідача про виявлену дорожньо-транспортну пригоду її чоловік, ОСОБА_4, як вірогідну причину нанесення механічних пошкоджень застрахованому автомобілю назвав наїзд невстановленого транспортного засобу.

Відповідач своїм листом № 1844 від 14 червня 2012 року повідомив про те, що відмовляє їй у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що нею були подані неправдиві відомості про факт та обставини настання події, що може бути визнана страховим випадком. При цьому відповідач посилався на висновок № 324/2012 спеціаліста-автотехніка від 5 червня 2012 року.

Посилається на те, що відповідно до п. 12.1.3 Договору, ст. 26 Закону України «Про страхування» відмова у виплаті страхового відшкодування можлива, якщо страхувальник свідомо подасть неправдиві відомості про предмет Договору або про факт настання страхового випадку та вважає, що відмова за подання неправдивих відомостей саме про обставини, а не про факт настання події не передбачена ні Договором, ні Законом України «Про страхування»; ніяких неправдивих відомостей про предмет Договору, факт та

обставини настання страхового випадку ні вона, ні її чоловік не подавали: припущення, що

дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті наїзду невстановленого транспортного засобу - це саме припущення, а не твердження; всі необхідні заходи при настанні страхового випадку, передбачені ст. 11 Договору, з метою отримання страхового відшкодування нею та її чоловіком було здійснено, тому вважає, що відповідач неправомірно відмовив їй у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до висновку № 165/13 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 06.03.2013 року вартість завданого їй в результаті ДТП матеріального збитку становить 20 013,17 грн.; розмір страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи, яка за умовами Договору становить 1,00%, становить 18 830,77 грн.

Зазначає, що відповідно до п. 9.4.5 Договору відповідач зобов'язаний протягом 15 робочих днів з моменту надання всіх необхідних документів для здійснення страхового відшкодування скласти страховий акт: такі документи було надано 15 лютого 2012 року.

Відповідно до п. 9.4.6 Договору відповідач зобов'язаний протягом 20 робочих днів з моменту складення страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування.

Таким чином, на думку позивача, останній день виплати повинен бути 6 квітня 2012 року.

За несвоєчасне виконання обов'язків з виплати страхового відшкодування відповідач, відповідно до п. 9.4.6, зобов'язаний сплатити на її користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення, тобто станом на 11.03.2013 року відповідач зобов'язаний сплатити їй 2 631,60 грн. пені.

Крім того, ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання передбачена відповідальність боржника в розмірі 3% річних від суми боргу. Ця сума становить 527 грн.

Загальна сума боргу становить 21 989,37 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених в позові підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що автомобіль Cevroltt Lacetti, державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження не за тих обставин, які повідомлені відповідачу, що свідчить про подання позивачем, або ж особою, яка керувала транспортним засобом, в даному випадку - ОСОБА_4, свідомо неправдивих відомостей про факт та обставини настання події пошкодження ТЗ і є перешкодою для визначення дійсних обставин пошкодження автомобіля. Також звертає увагу суду на те, що позивач просить стягнути страхове відшкодування на свою користь, однак відповідно до ч. «А» Договору страхування вигодонабувачем за Договором є ПАТ «Плюс Банк», тому вважає, що позивач взагалі не має права на отримання страхового відшкодування, оскільки вигодонабувач у випадку незгоди з ухваленим страховою компанією рішенням, може сам звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування та позивачем не було надано доказів того, що вигодонабувач уповноважив

позивача подавати позов у його (вигодонабувача) інтересах та при цьому вимагати

стягнення страхового відшкодування на свою (позивача) користь. Також вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення пені та 3%, оскільки вважає, що він (відповідач) не виступає боржником, який прострочив зобов»язання, оскільки, на думку представника позивача, відмова у виплаті страхового відшкодування є законною та такою, що відповідає Договору страхування та Закону.

Третя особа ПАТ «Ідея Банк», який є правонаступником ПАТ «Плюс Банк» про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з»ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що 25 квітня 2011 року між позивачем та ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.11.2061711, згідно умов якого страхуванню підлягав автомобіль

Cevroltt Lacetti, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, строк дії Договору закінчувався 26 квітня 2012 року включно (а.с.5-8, 31-37);

14 лютого 2012 року автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди було нанесено механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8962133 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.10). Як вбачається із зазначеної довідки, ДТП сталася внаслідок зіткнення, зовнішнім оглядом встановлено, що автомобіль отримав такі механічні пошкодження: задня ліва частина.

Як вбачається з заяви позивача про подію, в описі події, обставин зазначено: залишив авто на паркувальному майданчику біля будинку, повернувшись, помітив пошкодження автомобіля (а.с.38).

Водій ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, підтвердив пояснення, надані працівнику ДАІ 14.02.2012 року (а.с.39).

Страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що позивачем були подані неправдиві відомості про факт та обставини настання події, що може бути визнана страховим випадком (а.с.9).

При цьому відповідач посилався на висновок № 324/2012 спеціаліста-автотехніка ОСОБА_5 від 5 червня 2012 року (а.с.40-55), який, як вбачається з відповіді Міністерства юстиції України на запит суду, у зв»язку зі звільненням з Харківського НДІСЕ (наказ № 172-о/с від 24.10.2011) втратив право на посвідчення співробітника цієї установи, тому свідоцтво судового експерта та доповнення до нього стало недійсним (а.с.76-77).

Відповідно до висновку № 165/13 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 06.03.2013 року, вартість завданого позивачу в результаті ДТП матеріального збитку становить 20 013,17 грн.; розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, яка за умовами Договору становить 1,00%, становить 18 830,77 грн.

Разом з тим, вигодонабувачем за Договором страхування зазначено ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк», яке направило до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника (а.с.132).

Відповідно до п. 10.24 зазначеного Договору «Страховик здійснює виплату страхового відшкодування Вигодонабувачу в рахунок погашення простроченої заборгованості Страхувальника за зазначеним у цьому Договорі страхування кредитним договором, або на рахунок організації, що здійснює ремонт ТЗ (СТО), або на користь Страхувальника. Порядок виплати встановлюється за взаємною згодою між Страховиком, Страхувальником та Вигодонабувачем» (а с. 7).

Відповідно до п. 18 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: «Якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (стаття 985 ЦК, стаття 3 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК, статтю 3 Закону України «Про страхування», і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах».

В судовому засіданні не було встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, тому належним позивачем має бути вигодонабувач (банк).

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на інші докази, висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування», постановою № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. ст. №, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.О.Матійчу