Рішення

від 11.03.2013 по справі 5011-59/14011-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/14011-2012 11.03.13 За позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия"

Про стягнення 64 342,63 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Хлєбніков С.Г. - представник (дов. № б/н від 01.08.2012 р.)

від відповідача Куц А.В. - представник (дов. № б/н від 30.11.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО «УЛАСП») звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия " про стягнення заборгованості по договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. (далі - Договір) в розмірі 74 371,78 грн. (60477,12 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2285,73 грн. - три проценти річних, 11608,93 грн. - пеня).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 01.08.2011 р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евразия" було укладено Договір № КБР-59/08/11, відповідно до якого відповідач визнає, що він здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань. Позивач, в свою чергу, надав відповідачу згідно з цим Договором право (невиключну ліцензію) на таке виконання. За надане право (невиключну ліцензію) відповідач відповідно до пункту 2.3. Договору зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок відповідача винагороду (роялті) узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Однак, відповідач не дотримувався належним чином обов'язку сплачувати винагороду позивачу, а тому виникла заборгованість в розмірі 60477,12 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляції, пеню та три проценти річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/14011-2012 та призначено справу до розгляду на 05.11.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

02.11.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у відповідача такі його документи: Звіт про фінансові результати за 2011 рік, Звіт про фінансові результати за 1-й квартал 2012 року, Звіт про фінансові результати за 2-й квартал 2012 року, Звіт про фінансові результати за 3-й квартал 2012 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2012 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-й квартал 2012 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2012 року та зобов'язати, відповідача прикласти належним чином засвідчені копії зазначених документів до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

За таких обставин, клопотання представника позивача про витребування документів задоволено.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю витребування нових доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.12.2012 р.

03.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 82 371,49 грн.

Суд розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, відмовляє в задоволенні даної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Так, предметом позовної заяви № б/н від 04.10.2012 р. є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 74 371,78 грн.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, підставою подання позову про стягнення заборгованості є невиконання відповідачем зобов'язань по Договору № КБР - 59/08/11 в період з 25.02.2012 р. до 31.10.2012 р.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 82 371,49 грн. за період з 25.02.2012 р. по 31.12.2012 р.

Так, позивач змінює предмет позову та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 82 371,49 грн., та змінює підставу позову - невиконання відповідачем умов Договору в період з 25.02.2012 р. по 31.12.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог змінено одночасно предмет та підставу позову, а тому суд відмовляє в задоволенні даної заяви.

В судовому засіданні 03.12.2012 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

ОП «Українська ліга музичних прав» достроково розірвало (припинило) договір доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 р. укладений із ОП «Українська ліга музичних прав», згідно із яким останній діяв від імені уповноваженої організації колективного управління як повірений. Таким чином, з 02.03.2012 р. позивач втратив повноваження, необхідні для укладення із новими користувачами договорів на комерційне використання музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, а також право отримання від відповідача винагороди (роялті) в інтересах ОП «Українська ліга музичних прав».

Крім того, оскільки, договір, положеннями якого позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не містить переліку Творів, на які першим останньому надаються передбачені договором права, сторонами не визначено істотних умов договору, що свідчить про не укладення правочину між сторонами.

Також, позивач не надав суду доказів, які б підтвердили порушення прав його довірителя (власника майнових прав, правами якого управляє ПО «УЛАСП»), а також не надав документів, які б засвідчили право позивача виступати із захистом порушених прав особи, правами якої він управляє як організація колективного управління.

В судовому засіданні 03.12.2012 р. представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів, зокрема витребувати у позивача договори комісії, укладені між позивачем та третіми особами.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Оскільки представником відповідача належним чином не обґрунтовано клопотання про витребування доказів, а саме не зазначено який саме доказ витребовується, не зазначено обставин, які може підтвердити даний доказ, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні 03.12.2012 р. представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 03.12.2012 р. оголошено перерву до 17.12.2012 р.

06.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. в розмірі 64 342,63 грн. (60429,60 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 717,12 грн. - три проценти річних, 3195,91 грн. - пеня).

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 17.12.2012 р. представник відповідача надав суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати у позивача всі додатки до договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р., що укладений між позивачем та відповідачем, в тому числі: Договір доручення №ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 р., що укладений з ОП "Українська ліга музичних прав", та Каталог, що є невід'ємною частиною договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. Клопотання судом задоволено.

Суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з витребування доказів, відклав розгляд справи на 27.12.2012р., про що виніс відповідну ухвалу від 17.12.2012р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.12.2012р. справу № 5011-59/14011-2012 за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" про стягнення 74 371,78 грн. передано на розгляд судді Капцовій Т.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. справу № 5011-59/14011-2012 прийнято до провадження суддею Капцова Т.П., розгляд справи призначено на 28.01.2013 р. о 10:45 год.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. справу № 5011-59/14011-2012 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. справу № 5011-59/14011-2012 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 28.01.2013 р. о 10:45 год.

В судовому засіданні 28.01.2013 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з наданими в судовому засіданні доказами. Клопотання задоволено.

В судових засіданнях 28.01.2013 р., 11.02.2013 р. та 25.02.2013 р. оголошувались перерви.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.03.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евразия" було укладено Договір № КБР-59/08/11.

Відповідно до п. 2.1. Договору № КБР - 59/08/11 від 01.08.2011 р. відповідач визнає, що він здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань. Позивач, в свою чергу, надав відповідачу згідно з цим Договором право на таке виконання.

Відповідач, відповідно до пункту 2.3. Договору зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до Договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 1.2. Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором (з 01.08.2011 р.) становить 5 280,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 1 від 01.02.2012 р. до Договору № КБР - 59/08/11 від 01.08.2012 р. загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договору становить 7 920,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору.

Строк дії Договору визначено в п. 4.1., де зазначено, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами, і діє до 01.08.2012 р.

У пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Позивач зазначає , що в порушення умов договору відповідач не здійснив у повному обсязі виплату винагороди за період дії договору, сплативши лише 58080,00 грн.

Таким чином неоплаченим є період з березня 2012 р. по жовтень 2012 р.

Сума боргу складається з наведених нижче несплачених платежів:

1) не оплачено за березень 2012 р. - 5 280,00 грн.,

2) не оплачено за квітень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

3) не оплачено за травень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

4) не оплачено за червень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

5) не оплачено за липень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

6) не оплачено за серпень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

7) не оплачено за вересень 2012 р. - 7 920,00 грн.,

8) не оплачено за жовтень 2012 р. - 7 920,00 грн.

Загальна сума основного боргу складає 60 720,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором № КБР 59/08/11 від 01.08.2011 р. з урахуванням індексу інфляції становить 60 429,60 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 717,12 грн., 3 195,91 грн. - пені.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказує на його неукладеність, оскільки умовами Договору не визначено предмет договору, а саме перелік Творів. Також, позивач з 02.03.2012 р. втратив повноваження, необхідні для укладення із новими користувачами договорів на комерційне використання музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, а також право отримання від відповідача винагороди (роялті) в інтересах ОП «Українська ліга музичних прав». Та позивач не надав суду доказів, які б підтвердили порушення прав його довірителя (власника майнових прав, правами якого управляє ПО «УЛАСП»), а також не надав документів, які б засвідчили право позивача виступати із захистом порушених прав особи, правами якої він управляє як організація колективного управління.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом спору в справі № 5011-59/14011-2012 є вимога позивача про сплату відповідачем заборгованості з огляду на невиконання останнім зобов'язань щодо сплати щомісячної винагороди за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічної демонстрації відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань за період з березня 2012 р. по жовтень 2012 р. за договором № КБР 59/08/11 від 01.08.2011 р.

По матеріалам справи судом встановлено, що відповідно до п. 1.2 додаткової угоди № 1 до договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди у розмірі 7 920,00 грн., яка щомісячно повинна перераховуватись на розрахунковий рахунок позивача відповідно до умов договору, зокрема, не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який здійснюється платіж (п. 2.3 договору).

Відповідач не повідомив позивача про припинення публічного виконання фонограм в своїх закладах, а отже зобов'язаний сплатити винагороду узгоджену сторонами у Додатковій угоді до Договору.

Жодних доказів про те, що вказаний договір змінений, припинений, розірваний, тощо відповідачем не надано.

Отже, враховуючи сплачену відповідачем суму роялті, згідно вищенаведеного пункту додаткової угоди № 1 до договору, за період з березня 2012 р. по жовтень 2012 р. за договором № КБР 59/08/11 від 01.08.2011 р. розмір винагороди, що підлягає до сплати відповідачем становить 60 720,00 грн.

Згідно із ст. 14 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті винагороди за договором № КБР 59/08/11 від 01.08.2011 р. за період з березня 2012 р. по жовтень 2012 р. суду не надав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовного того, що у позивача відсутні повноваження необхідні для укладання із новими користувачами договорів на комерційне використання музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, а також право на отримання від відповідача винагороди (роялті) в інтересах ОП «Українська ліга музичних прав» не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Так, відповідач зазначає, що договір доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 р. укладений між ОП «Українська ліга музичних прав» та позивачем, згідно із яким останній діяв від імені уповноваженої організації колективного управління як повірений, був розірваний (припинений). У зв'язку з чим з 02.03.2012 р. позивач втратив повноваження, необхідні для укладення із новими користувачами договорів на комерційне використання музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, а також право отримання від відповідача винагороди (роялті) в інтересах ОП «Українська ліга музичних прав».

Однак, відповідачем не надано жодного належного доказу в підтвердження вищевикладеного, зокрема в підтвердження розірвання (припинення ) договору Доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 р.

Більш того, слід зазначити наступне.

В Договорі № КБР- 59/08/11, укладеного з відповідачем, не зазначено, що ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» уклала його від імені і за рахунок ОП «Українська ліга музичних прав» та відсутня вказівка на те, що його укладено саме на виконання договору доручення № ЛУ/01/20/11 від 20.01.2011 р.

Відповідно ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав» уклала Договір № КБР-59/08/11 від власного імені (в тому числі, стосовно суміжних прав).

Суд також враховує, що Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" станом на дату укладання договору із відповідачем мала право на укладання такого договору, оскільки є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 р. № 19/2011.

За приписами пунктів "б" і "в" частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31 - 33 цього Закону; збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 32 Закону за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Таким чином повноваження позивача як організації колективного управління відповідно до Свідоцтва поширюються на весь спектр майнових прав як авторських, так і суміжних, у тому числі щодо збирання, розподілення та сплати зібраної винагороди за використання вказаних об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Таким чином з наведеного вище вбачається, що всі необхідні повноваження на укладання договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. у позивача були без будь-якого доручення з боку третьої особи.

Посилання відповідача на неукладеність договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. у зв'язку з відсутністю погодження сторонами ліцензійного договору його предмету (визначення переліку об'єктів авторського права та суміжних прав, щодо використання яких укладається такий договір), суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між: сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також: інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому досягнення згоди щодо всіх істотних умов може випливати не тільки із самого договору, а також з прямих норм законодавства, які існують і діють, в тому числі, поза волею сторін договору. Так, наприклад, у ч.7 Статті 1109 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у ліцензійному договорі не визначена територія, то дія ліцензії поширюється на територію України, у ч. 3 Статті 1110 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права, але не більше ніж на 5 років.

Істотною умовою Договору № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р., як і будь-якого іншого договору, є його предмет. Предметом зазначеного договору є надання позивачем відповідачу невиключної ліцензії на публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань.

Не зважаючи на те, що у Договорі № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. прямо не згадуються конкретні твори, фонограми та зафіксовані у них виконання законодавством чітко передбачений порядок визначення таких творів, фонограм та зафіксованих у них виконань.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» особи, які використовують твори, виконання, програний мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм, програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Таким чином, предмет у Договорі № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. є визначеним і всі істотні умови при укладанні договору дотримані.

Крім цього, факт того, що Договір № КБР-59/08/11 від 01.08.2011 р. є укладеним додатково підтверджується тим, що відповідач прийняв його до виконання. Відповідач здійснював сплату позивачу винагороду.

Заперечення відповідача, що ПО «УЛАСП» не надано документів, які б засвідчили право позивача виступати із захистом порушених прав особи, правами якої він управляє як організація колективного управління, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Сторонами за Договором № КБР-59/08/11 є позивач та відповідач. Позов, що поданий позивачем стосується заборгованості відповідача перед позивачем. Відповідно за Договором порушені права саме позивача.

Оскільки, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором, посилання відповідача на роз'яснення, що надані у Постанові Пленуму Верховного суду України №5 від 04.06.2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» та у Постанові Пленуму Вищого господарського суду №12 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язані із захистом прав інтелектуальної власності» є недоречними.

Так, позиція відповідача стосується ситуації коли особою в позадоговірному порядку порушені права суб'єкта авторського права або суміжних прав і призвело до матеріальної шкоди. В той час, коли позовні вимоги стосуються невиконання відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання пені, 3% річних, а також, збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2.6 договору у разі затримки платежів, користувач зобов'язаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ознайомившись із розрахунком пені, суд задовольняє вказану вимогу в повному обсязі, у розмірі 3 195,91 грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних, та інфляційною складовою суми боргу, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 60 429,60 грн., суми пені в розмірі 3 195,91 грн., суми 3-х відсотків річних в розмірі 717,12 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України при задоволені позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евразия" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, офіс 55; ідентифікаційний код 36757117) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8, ідентифікаційний код 37396233) основний борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 60 429 (шістдесят тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 717 (сімсот сімнадцять) грн. 12 коп., пеню в розмірі 3 195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 91 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 18.03.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева