Постанова

від 18.03.2013 по справі 11/5007/94/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа № 11/5007/94/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіКапацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Вовка І.В., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Наутілус" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 у справі № 11/5007/94/11 господарського судуЖитомирської області за позовомПриватної фірми "Наутілус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" простягнення 207 239, 00 за участю представників від: позивача Проценко С.В. - директор Зав"язун В.С. (довір. від 12.11.2012р.) відповідача Черниш О.М. (довір. від 24.10.2011р.)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.09.2012р. у справі № 11/5007/94/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватної фірми "Наутілус" (Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" (Відповідач) 207 239 грн. заборгованості.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватна фірма "Наутілус" звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору № 14 від 20.07.2010р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Полімекс-Мостосталь Україна" (Замовник), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" і Приватною фірмою "Наутілус" (Підрядник), Підрядник зобов'язався виконати реконструкцію (з монтажем, пуском та наладкою) систем вентиляції та кондиціювання в приміщеннях на об'єкті Замовника у м. Житомирі по вул. Корольова, 132, а Замовник зобов'язувався забезпечити своєчасну оплату вартості робіт, прийняти виконані Підрядником роботи та провести з останнім повний розрахунок.

Відповідно до пункту 2.1. договору загальна договірна ціна цього договору, яка сумарно скдадається з загальної вартості робіт, що повинні бути виконані Підрядником, та вартості необхідних для цього матеріалів і виробів, погоджена сторонами та складає 880 000 грн.

В пункті 3.1 договору встановлено, що роботи, передбачені для виконання цим договором, повинні бути виконані Підрядником протягом 45 робочих днів від дати здійснення Замовником попереднього платежу згідно з пунктом 4.1 договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору, оплата загальної ціни цього договору здійснюється Замовником в чотири етапи: - перерахування авансу, за обладнання, (попереднього платежу) в розмірі 194 383 грн.; - остаточний розрахунок за обладнання в розмірі 194 383 грн. - протягом 2 банківських днів після дати підписання обома сторонами акта передачі-приймання обладнання; - перерахування авансу за матеріали в розмірі 90 000 грн. - остаточний загальний розрахунок за матеріали та виконані роботи - протягом 3 банківських днів після дати підписання обома сторонами акта передачі-приймання виконаних робіт, що є невід'ємною частиною Договору №14.

Між сторонами 20.12.2010р., підписана додаткова угода до договору підряду № 14, відповідно якої змінено порядок проведення розрахунків, а саме: - 1-й етап - перерахування авансу, за обладнання в розмірі 194 383,00 грн.; - 2-й етап - перерахування авансу за обладнання в розмірі 120 000,00 грн.; - 3-й етап - остаточний розрахунок за поставлене обладнання та виконані роботи протягом 5 робочих днів після підписання обома сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, що є невід'ємною частиною Договору, але в будь-якому випадку не раніше 01.04.2011 р.

Відповідно до актів виконаних робіт № НТ-0000083 від 30.09.2010р., № НТ-0000086 від 07.10.2010р., № НТ-0000087 від 07.10.2010р., за травень 2011р., за травень 2011 р., Підрядником виконані роботи на загальну суму 862 566,29 грн.

Замовником оплачені виконані підрядні роботи в розмірі 862 566,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Підрядником передано Замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. на суму 207 239 грн.

Замовник відмовився оплатити такі роботи посилаючись на перевищення загальної договірної суми 880 000 грн.

ТОВ "Полімекс-Мостосталь Україна" вказує на те, що сума Договору підряду № 14 становить 880 000 грн., станом на 20.09.2011р. Товариством вже перераховано ПФ "Наутілус" 862 566,29 грн., тому рахунок-фактура № 91 від 23.09.2011р. на суму 207 239 грн. не може бути оплачений.

Приватна фірма "Наутілус" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "Полімекс-Мостосталь Україна" 207 239,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Позивач 24.10.2011р. змінив підстави позовних вимог і просив стягнути з Відповідача 207 239 грн. вартість безпідставно набутого майна, оскільки договір № 14 від 20.07.2010р. є неукладеним.

13.09.2012р. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача 207 239 грн. вартість безпідставно набутого майна, оскільки договір № 14 від 20.07.2010р. розірвано.

Суд першої інстанції, з позицією якого погоджується суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на їх необґрунтованість.

Суд посилається на частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

20.07.2010р., між сторонами по справі укладено договір підряду № 14 по реконструкції (монтажем, пуском, наладкою) систем вентиляції та кондиціювання приміщень на об'єкті Відповідача по вул. Корольова, 132 в м. Житомирі, договірна ціна якого становить 880 000 грн.

Підрядні роботи зазначені в акті здачі-приймання виконаних робіт (без обладнання) за вересень 2011 року на суму 207 239 грн. перевищують обумовлену сторонами ціну договору № 14, яка може бути змінена лише за домовленістю між Замовником та Підрядником, і їх вартість не може бути стягнута з Відповідача.

Крім того, з висновку експерта будівельно-технічної експертизи № 500/5001/277/278/279 від 15.06.2012 р. вбачається, що встановити об'єм, найменування виконаних робіт, а відповідно і їх вартість, зазначених в акті здачі-приймання виконаних робіт (без обладнання) за вересень 2011 року, не вбачається за можливе.

Колегія суддів Вищого господарського суду України частково не погоджується з правовою позицію судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України вказується, що замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Відповідач акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт за вересень 2011р. не підписав, вмотивованої відмови від його підписання не надав.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статті 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. При перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, а якщо підрядник, своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, то він зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Відповідно до частини 1 статті 632, частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Виконання Позивачем підрядних робіт на суму, що перевищує вартість робіт, визначену в договорі підряду, без внесення у встановленому законом порядку відповідних змін та доповнень до договору, дає підстави вважати, що Підрядник діяв на власний ризик і несе усі витрати, пов'язані з перевищенням встановленої ціни (вартості) виконуваних робіт.

Докази на підтвердження факту звернення Підрядника до Замовника за погодженням збільшення договірної ціни та, відповідно, її погодження з Замовником, судам не надано.

Згідно з частиною 3 статті 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення коштів на суму, яка значно перевищує твердий кошторис.

Разом з тим, як встановлено судами Замовником перераховано Підряднику грошові кошти в розмірі 862 566,29 грн., а договірна ціна встановлена в пункті 2.1 складає 880 000 грн.

Замовник акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт за вересень 2011р. не підписав, вмотивованої відмови від його підписання не надав, зокрема щодо обсягів та якості робіт. Замовник лише вказує на те, що ним оплачені роботи в розмірі 862 566,29 грн., тому рахунок-фактура на суму 207 239 грн. не підлягає оплаті.

Пунктом 6.3 договору Замовнику надано право здійснювати контроль за обсягами та якістю виконуваних Підрядником робіт, їх відповідністю існуючим нормам і правилам, а матеріалів та виробів - державним стандартам і технічним умовам. При виявленні відхилень Замовник надає Підряднику розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях приймає рішення про зупинення робіт.

Відповідачем не доведено невиконання Позивачем підрядних робіт за актом за вересень 2011р.

Різниця між договірною ціною та сплаченими Підрядником коштами складає 17 433,71 грн., колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з Відповідача зазначеної суми.

Що стосується посилань Позивачем на норми статті 1212 Цивільного кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Позивачем виконувалися роботи на підставі укладеного між сторонами договору № 14 від 20.07.2010р.

Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

В додатковому обґрунтуванні позовних вимог Позивач посилається на статтю 848 Цивільного кодексу України та вказує на розірвання договору № 14 від 20.07.2010р.

Разом з тим, норми вказаної статті передбачають право Підрядника на відшкодування збитків, крім того, Підрядник не звертався до Замовника з заявою про розірвання договору як не звертався до суду з позовом про розірвання договору.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду Житомирської області від 13.09.2012р., постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р. у справі № 11/5007/94/11 підлягають зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми "Наутілус" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 13.09.2012р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р. у справі № 11/5007/94/11 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" (м. Житомир, вул. Корольова, 132, код ЄДРПОУ 34293374 грн.) на користь Приватної фірми "Наутілус" (м. Житомир, вул. Перемоги, 75 (фактична адреса: м. Житомир, пров. Вацківський, 3), код ЄДРПОУ 24705716) 17 433,71 грн. - боргу, 174,08 грн. - державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" суми 189 805,29 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" (м. Житомир, вул. Корольова, 132, код ЄДРПОУ 34293374 грн.) на користь Приватної фірми "Наутілус" (м. Житомир, вул. Перемоги, 75 (фактична адреса: м. Житомир, пров. Вацківський, 3), код ЄДРПОУ 24705716) 348,67 грн. - судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Житомирської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді І.В. Вовк

Д.С. Кривда