Рішення

від 13.03.2013 по справі 910/364/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№910/364/13 13.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Діброва"

про стягнення 68 367,38 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Шапченко І.С. - предст. за довір.;

Рішення прийняте 13.03.2013 у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами з 11.02.2013 до 04.03.2013 та з 04.03.2013 до 13.03.2013.

У судовому засіданні 13.03.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Діброва" про стягнення 68 367,38 грн., з яких: 53 240,72 грн. - сума основного боргу, 9 766,47 грн. - інфляційні втрати, 5360,19 грн. - проценти річні, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 порушено провадження у справі №910/364/13, розгляд справи призначений на 28.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.02.2013.

07.02.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу та відмовити у позові в іншій частині.

У судовому засіданні 11.02.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 04.03.2013, а у судовому засіданні 04.03.2013 оголошувалась перерва до 13.03.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2013 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", перейменованою в подальшому у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Діброва" (далі - відповідач, абонент) було укладено договір №1310377 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.2.1., 2.3.3. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії .

Згідно із п. 2 Додатку 4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 Додатка 4 до договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 10 Додатку №2 до договору на відповідача покладений обов'язок щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника теплової енергії згідно з його розрахунком.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договорами в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.12.2009 по 01.12.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.12.2012 становить 53 240,72 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не відображено зарахування коштів у розмірі 65 000,00 грн. сплачених у січні-лютому 2010; зобов'язання по оплаті теплової енергії, спожитої у листопаді 2012 були виконані відповідачем до звернення позивача до суду із позовом, а частина коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 1815,86 грн., як компенсація пільг та субсидій мешканців ОСББ "Діброва", була перерахована у грудні 2012, у зв'язку із чим у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем. Також відповідач вважає невірним розрахунок інфляційних втрат та процентів річних, оскільки при розрахунку позивачем використовувались невірні вихідні дані.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується обліковими кратками, відомостями обліку спожитої теплової енергії за період з грудня 2009 по листопад 2012 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, що містяться в матеріалах справи.

Однак відповідачем були порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2009 по 01.10.2012, у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, розмір якої станом на 01.12.2012 складав 53240,72 грн.

Між тим, як вбачається з пояснень відповідача, наявних в матеріалах справи платіжних доручень та довідки позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію по лютий 2013, відповідач у грудні 2012 перерахував позивачеві 22 000,00 грн. в рахунок оплати теплової енергії за листопад 2012.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 22 000,00 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом, у позові в цій частині належить відмовити.

Посилання відповідача на перерахування у грудні 2012 коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 1 815,86 грн., як компенсації пільг мешканцям будинку ОСББ "Діброва", судом відхиляються, оскільки вказана сума коштів зарахована позивачем в рахунок поточного споживання теплової енергії у грудні 2012, що не входить до періоду, заборгованість за який заявлена позивачем до стягнення.

Також судом відхиляються посилання відповідача на те, що позивачем не були зараховані на погашення боргу кошти у сумі 65 000,00 грн., що надійшли у січні - лютому 2012, оскільки зазначені кошти зараховані позивачем на погашення заборгованості, що виникла станом на 01.12.2009, про свідчить додана до позовної заяви довідка про надходження коштів та акт звірки взаєморозрахунків від 29.02.2012, підписаний обома сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 31 240,72 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 31 240,72 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства та умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 9 766,47 грн. інфляційних втрат та 5 360,19 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі, не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, контррозрахунку суми бору та фінансових санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 46 367,38 грн.

З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Діброва" (02140, м. Київ, вул. Гришка, буд. 8-А, ідентифікаційний код 25408050) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 31 240,72 грн. (тридцять одну тисячу двісті сорок гривень 72 коп.) - заборгованості за спожиту теплову енергію, 9 766,47 грн. (дев'ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 47 коп.) - інфляційних втрат, 5 360,19 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят гривень 19 коп.) - процентів річних та 1 166,86 грн. (одну тисячу сто шістдесят шість гривень 86 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.03.2013

Суддя М.Є. Літвінова