Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-7467/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року справа №2а-7467/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі Мартакові О.А., за участю представників: позивача - Нікішина Д.В., відповідача - Тулупової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року по справі № 2-а-7467/10/1270, за позовом Державного підприємства "Луганський авіаційний ремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що за результатами невиїзної документальної перевірки ДП "ЛАРЗ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП "КФ Парадигма" за квітень - травень 2009 року; ТОВ "ЖКВ Агромир", ТОВ "Промінвестсистема - МД", ТОВ "Метекс-провайд-груп", ТОВ Альянсбудтрейд", ПП "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД "Комплєкт-мєх-снаб ЛТД", ТОВ "Жестен" за квітень-травень 2010 року; ТОВ "Лакіс" за червень 2010 року, відповідач 24.09.2010 року прийняв податкові повідомлення-рішення: № 0000368013/0 та № 0000378013/0, якими зменшив позивачу суму бюджетного з відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в сумі -30400 грн. та за квітень - червень 2010 року на загальну суму 1631726 грн. Зазначені рішення позивач вважав протиправними, оскільки реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується документальними доказами, тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою суду першої інстанції позов задоволений повністю. Суд визнав протиправними дії спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську в частині винесення податкових повідомлень-рішень від 24.09.2010 року за № 0000368013/0, за № 0000378013/0 та скасував податкові повідомлення - рішення від 24.09.2010 року за №0000368013/0 та за № 0000378013/0, які були винесені у відношенні державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод».

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив постанову скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за результатами невиїзної документальної перевірки ДП "ЛАРЗ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП "КФ Парадигма" за квітень - травень 2009 року; ТОВ "ЖКВ Агромир", ТОВ "Промінвестсистема - МД", ТОВ "Метекс-провайд-груп", ТОВ Альянсбудтрейд", ПП "ВКФ "Лугсервіс", ТОВ "ТД "Комплєкт-мєх-снаб ЛТД", ТОВ "Жестен" за квітень-травень 2010 року; ТОВ "Лакіс" за червень 2010 року, складено акт № 1126/08-3/08215600 від 16.09.2010 року, яким встановлені порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, а саме: ДП «ЛАРЗ» було занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 631 726 грн., у тому числі: за квітень 2010 року на 93 429 грн.; за травень 2010 року на 1 267 167 грн.; за червень 2010 року на 271 130 грн. та порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., абз.З пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168, а саме: завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2009 року у загальній сумі - 30 400 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 24.09.2010 року були винесені податкові повідомлення - рішення: за № 0000368013/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень - червень 2010 року на загальну суму 1 631 726 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 1 450 783,30 грн. і за № 0000378013/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на загальну суму 30 400 грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що в цьому акті перевірки відповідач посилається на довідки податкових органів за № 98/08-3/08215600 від 26.05.2009 року, за № 458/08-3/08215600 від 17.06.2010 року (за квітень 2009 року), за № 572/08- 3/08215600 від 22.07.2009 року (за травень 2009 року), за № 81/08-3/08215600 від 14.06.2010 року (за квітень 2010 року), за № 104/08-3/08215600 від 07.07.2010 року (за травень 2010 року), за №121/08-3/08215600 від 10.08.2010 року (за червень 2010 року), якими підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту за період квітень - червень 2010 року на загальну суму 1 631 726 грн. та за травень 2009 року у сумі - 30400 грн.

Отже, попередніми перевірками не було встановлено порушень податкового законодавства при здійснені позивачем господарських відносин з вказаними контрагентами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач для здійснення господарських операцій на поставку товарно-матеріальних цінностей та на виконання відповідних послуг уклав договори з наступними контрагентами: з ТОВ «ТД «Комплєкт-мєх-снаб ЛТД» від 04.01.2010 року за № 0401 та від 04.01.2010 року за № 0401/01, з ТОВ «ЖКВ Агромир» від 07.04.2010 року за № 8/73, з ТОВ «Промінвестсистема - МД» від 04.01.2010 року за № 8/13, з ТОВ «Метекс-провайд-груп» від 07.04.2010 року за № 8/74, з ТОВ «Лакіс» від 31.05.2010 року за № 8/90, з ПП «КФ Парадигма» від 17.11.2008 року за № 8/136.

Виконання зазначених договорів поставки товарів позивачу підтверджується перерахованими в постанові суду першої інстанції та наявними в матеріалах справи видатковими накладними, в яких зазначено конкретний товар, поставлений контрагентами позивачу та товарно-транспортними накладними від 19.04.2010 року, від 22.06.2010 року, від 18.05.2010 року, від 18.07.2010 року, від 01.09.2010 року, якими також підтверджується поставка товару позивачу.

Виконання договору про надання послуг позивачу підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт за квітень 2010 року від 12.04.2010 року, за травень 2010 року від 21.05.2010 року.

Факт сплати ДП «ЛАРЗ» грошових коштів за отриманий товар (послуги) підтверджується реєстрами платіжних документів по фільтру, виписками банків: філія ВАТ «Укрексімбанку», «Райффайзен банк Аваль».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від контрагентів: ПП «КФ Парадигма», ТОВ «ЖКВ Агромир», ТОВ «Промінвестсистема - МД», ТОВ «Метекс-провайд-груп», ТОВ Альянсбудтрейд», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «ТД «Комплєкт-мєх-снаб ЛТД», ТОВ «Жестен», ТОВ «Лакіс» товар для використання у своїй господарській діяльності і зберігав його у складських приміщеннях, що підтверджується перерахованими в постанові суду першої інстанції та наявними в матеріалах справи картками складського обліку матеріалів.

Крім того, виконання договорів поставки товарів та надання послуг, а також реальність здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими та отриманими позивачем податковими накладними від контрагентів:

ПП «КФ Парадигма», ТОВ «ЖКВ Агромир», ТОВ «Промінвестсистема - МД», ТОВ «Метекс-провайд-груп», ТОВ Альянсбудтрейд», ПП «ВКФ «Лугсервіс», ТОВ «ТД «Комплєкт-мєх-снаб ЛТД», ТОВ «Жестен», ТОВ «Лакіс».

Таким чином, правові наслідки за укладеними договорами настали, умови договорів виконані сторонами в повному обсязі, податкові накладні видані на законних підставах, тому згідно з пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168, позивач виконав обов'язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування, оскільки: податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; відповідач в акті та в довідках перевірки не заперечував, що позивач сплачував на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування; позивач належним чином надав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Посилання апелянта на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року, яким визнано винним директора ПП «КФ Парадигма» ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.І ст.358, ч.З ст.358, ч.2 ст.27, ч.1, ст.205 КК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки господарські правовідносини між ПП «КФ Парадигма» та позивачем відбулися до встановлення зазначеного факту, тобто у квітні 2009 року.

Отже, до винесення вказаного вироку не виключалася можливість ПП «КФ Парадигма» здійснювати господарські операції у квітні 2009 року, оскільки вказане підприємство виконало умови договору, надавало позивачу усі необхідні первинні документи для формування бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, обставини встановлені цим судовим рішенням, не стосуються безпосередньо позивача, не підтверджують факт незаконного формування податкового кредиту, і як наслідок, ухилення від сплати податків саме позивачем. Тобто вказане рішення суду не свідчить про наявність порушень вимог податкового законодавства безпосередньо з боку позивача.

Посилання апелянта на пояснення директора ТОВ «ЖКВ Агромир» Желудкової Т.К., що вказане товариство створювалося за винагороду без мети зайняття підприємницькою діяльністю, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки господарські відносини позивача з вказаним товариством підтверджуються укладеним договором поставки № 8/73 від 07.04.2010 року, видатковими накладними про поставку товару, платіжними документами про оплату поставленого товару, картками складського обліку товару, податковими накладними.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача правомірно виникло право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за податковими деклараціями: за травень 2009 року на суму - 30 400 грн.; за квітень 2010 року на суму - 93 429 грн.; за травень 2010 року на суму - 1 267 167 грн.; за червень 2010 року на суму - 271 130 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010р. по справі № 2-а-7467/10/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010р. по справі № 2-а-7467/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному - з 19.03.2013 року.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді В.П.Юрченко

О.О.Чебанов