Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/1031/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1031/13 12.03.13

За позовомДочірнє підприємство «Будівельне управління №143» Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп» Простягнення 35211,28 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаКобилянський Є.В. Від відповідачаКуца Л.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 35000,00 грн., пені в сумі 150,92 грн. та 3% річних в сумі 60,36 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Позивачем перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача кошти в сумі 35000,00 грн. як передоплату за технічне обслуговування, проте договір між Позивачем та Відповідачем укладений не був, послуги з технічного обслуговування не надавались. Позивач звертався до Відповідача з вимогою повернути перераховані кошти, проте Відповідач у добровільному порядку кошти не повернув.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що спірні кошти були сплачені Позивачем на підставі усного правочину.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 12.02.13р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.02.13р. справа передана для розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.13р. розгляд справи №910/1031/13 призначено на 26.02.13р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 26.02.13р. справа №910/1031/13 передана для розгляду судді Власову Ю.Л.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.13р. розгляд справи відкладено на 12.03.13р.

12.03.13р. Відповідач подав до Господарського суду м. Києва клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом залишено без задоволення як безпідставне та необґрунтоване.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, та слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.11р. Відповідач виставив Позивачеві рахунок фактуру №00351-С на суму 98892,84 грн. на оплату за технічне обслуговування.

13.09.11р. та 14.09.11р. Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 35000,00 грн. з призначенням платежу «передплата за технічне обслуговування згідно рахунку №351 від 05.09.11р.».

21.11.12р. Позивач направив Відповідачу претензію, в якій вимагав повернути на поточний рахунок кошти в сумі 35000,00 грн. в місячний строк з моменту отримання претензії, проте Відповідач дані кошти Позивачу не повернув. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження протилежного.

На день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 35000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом, 05.09.11р. Відповідач виставив Позивачеві рахунок фактуру №00351-С на суму 98892,84 грн. на оплату за технічне обслуговування. 13.09.11р. та 14.09.11р. Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 35000,00 грн. з призначенням платежу «передплата за технічне обслуговування згідно рахунку №351 від 05.09.11р.». 21.11.12р. Позивач направив Відповідачу претензію, в якій вимагав повернути в сумі 35000,00 грн. в місячний строк з моменту отримання претензії, проте Відповідач дані кошти Позивачу не повернув.

З наведеного вбачається, що Позивач на підставі наданого рахунку-фактури сплатив Відповідачу спірні кошти, при цьому предмет договору сторонами погоджений не був, оскільки в рахунку фактурі не вказано найменування, марка, виробник товару, найменування, вид робіт, товар та роботи Відповідачем відповідно не передавались та не виконувались, тому такий правочин не може вважатись укладеним, відповідно підстави для утримання коштів в сумі 35000,00 грн. у Відповідача відсутні. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 35000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставини суду вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 60,36 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 150,92 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Італгруп» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19; код 36506746) на користь Дочірнього підприємства «Будівельне управління №143» Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 13-А; код 01380619) перераховані кошти в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. 92 коп., 3% річних в сумі 60 (шістдесят) грн. 36 коп. та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 20.03.2013р