Рішення

від 19.03.2013 по справі 0909/6260/2012

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0909/6260/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-судді Максимюка Р.Ю.

секретаря Томин О.А.

за участі:

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Комерційний банк «Надра», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, в якій посилається на те, що 19 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2180/2007, відповідно до якого, ПАТ КБ «Надра» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на придбання нерухомого майна (землі) в розмірі 128 205 (сто двадцять вісім тисяч двісті п'ять) доларів США з кінцевим строком повернення кредиту, 16 грудня 2025 року, та зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 12,39% річних. Відповідно до п.3.3. Кредитного договору, позичальник повертає кредит та сплачує відсотки за користування кредитними коштами щомісячно до десятого числа поточного місяця шляхом внесення мінімальних платежів по кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення, що передбачено п.5.2. Кредитного договору. Відповідно до п.5.3. Договору, при порушенні позичальником вимог, передбачених договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.1.1. Договору. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору відповідач ОСОБА_2 передав у заставу земельну ділянку площею 0,1412 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. За належне виконання відповідачем ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору, перед банком поручились відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, з якими було укладено Договори поруки від 19 грудня 2007 року. Відповідно до п.1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Згідно п.1.4. Договору поруки. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами. Позивач, належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем, ОСОБА_2, шляхом видачі кредиту в повному розмірі. Однак, відповідач порушив вимоги кредитного договору і станом на 15 жовтня 2012 року у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість яка становить 213 928 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) доларів США 23 центи, що в гривневому еквіваленті становить - 1 709 928 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн.. 34 коп. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак від неї до суду поступило клопотання, в якому вона просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити з мотивів вказаних в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися, а також були повідомлені шляхом розміщення в газеті «Галичина» від 14 лютого 2012 року №123-124 (4579-4580) відповідного оголошення про розгляд даної справи.

Відповідач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості не визнав та заперечив проти задоволення позову в цій частині у повному обсязі.

ОСОБА_1, являючись поручителем за кредитним договором №2180/2007 від 19 грудня 2007 року подав заперечення на позовну заяву в якій зазначив, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу не вносив мінімальні необхідні платежі по Кредитному договору №2180/2007 від 19 грудня 2007 року, які передбачені п.3.3.3 Кредитного договору, а тому позивач 16 березня 2010 року надіслав ОСОБА_2 претензію про погашення заборгованості за договором кредиту з вимогою про дострокове погашення протягом п'яти днів з дня надіслання цієї претензії заборгованості за кредитом та відсотків в розмірі 147 075, 90 доларів США. Дана претензія була отримана відповідачем ОСОБА_2 у відділенні банку. Однак, відповідач дану претензію проігнорував і заборгованість не погасив. Також ОСОБА_1 у своєму запереченні посилається на те, що у договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, однак в договорі зазначено, що порука припиняється після повного виконання позичальником зобов'язання перед банком. Дана умова договору не відповідає ст.252 ЦПК України, в якій зазначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Відповідно до ст.559 ч.4 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, позивач мав звернутися до суду про стягнення з поручителя ОСОБА_1 заборгованості за договором поруки протягом шести місяців, починаючи з дати закінчення терміну добровільної сплати боргу, яка виставлена у вимозі до позичальника про повне погашення кредиту, а саме претензія №131 від 16 березня 2010 року. Згідно даної вимоги, позивач вимагав погасити усю заборгованість у п'ятиденний термін з дати надсилання претензії. Тобто, претензія була надіслана 16 березня 2010 року, отже заборгованість необхідно було погасити до 21 березня 2010 року. А відтак, термін виконання основного зобов'язання настав після спливу шести місяців від 21 березня 2010 року, а саме 21 вересня 2010 року. Тобто, позивач повинен був звернутись до суду з вимогою до ОСОБА_1, як поручителя починаючи з 21 березня 2010 року по 21 вересня 2010 року. Однак, з позовом позивач звернувся тільки 30 листопада 2012 року, пропустивши таким чином визначений законодавством строк звернення до суду. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» в частині стягнення з нього в солідарному порядку як поручителя заборгованості за кредитним договором №2180/2007 від 19 грудня 2007 року.

Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши заперечення подане ним, який позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості, не визнав, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №2180/2007, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 128 205 (сто двадцять вісім тисяч двісті п'ять) доларів США строком до 16 грудня 2025 року, а останній взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами з кінцевим строком погашення кредиту - 16 грудня 2025 року.

В силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №2180/2007 від 19 грудня 2007 року було укладено відповідно до вимог ст.ст.203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме, його укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.

Судом встановлено, що між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 на забезпечення кредитного договору №2180/2007 від 19 грудня 2007 року, було укладено договір іпотеки від 19 грудня 2007 року, згідно якого у заставу було надано земельну ділянку площею 0,1412 га, що знаходиться за адресою: місто Яремче, вулиця Івана Франка, кадастровий номер 2611000000:03:001:0090.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кредитним договором №2180/2007 від 19 грудня 2007 року передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченій договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.

ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору належним чином не виконує, внаслідок чого згідно розрахунків наданих суду, станом на 15 жовтня 2012 року у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість яка становить 213 928 (двісті тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) доларів США 23 центи, що в гривневому еквіваленті становить - 1 709 928 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн.. 34 коп., з яких: 125 298 (сто двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 001 510 (один мільйон одна тисяча п'ятсот десять) грн.. 51 коп., заборгованість по тілу кредиту; п'ятдесят дев'ять тисяч вісім) доларів США 31 цент, що в гривневому еквіваленті складає 471 653 (чотириста сімдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн.. 42 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом; 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) доларів США 97 центів, що в гривневому еквіваленті складає 134 290 (сто тридцять чотири тисячі двісті дев'яносто) грн.. 15 коп., пеня згідно з п.5.2 Кредитного договору від 19 грудня 2007 року №2180/2007; 12 820 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять) доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 102 474 (сто дві тисячі чотириста сімдесят чотири) грн.. 26 коп., штраф згідно з п.5.3 Кредитного договору від 19 грудня 2007 року №2180/2007.

Судом встановлено, що на підставі договору кредиту позивач направляв ОСОБА_2 письмову претензію про погашення заборгованості за договором кредиту у п'яти денний термін з дня надіслання цієї претензії.

До теперішнього часу борг відповідачем не погашено, у зв'язку з чим він підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що кредитний договір №2180/2007 від 19 грудня 2007 року забезпечено договорами поруки від 19 грудня 2007 року укладеними між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які поручились перед позивачем за виконання позичальником свої зобов'язань у повному обсязі.

Щодо вимог позивача до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суд зазначає наступне:

Згідно п.2.4 кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником свої зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, договір поруки.

Підпунктами 1.1 договорів поруки передбачено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 поручаються перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №2180/2007 від 19 грудня 2007 року.

Підпунктами 1.2. договорів поруки передбачено, що поручителі відповідають перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань вказаних у п.1.1. цього договору повністю, чи у будь-якій частині, як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Згідно п.3 кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 16 грудня 2025 року.

Оскільки позичальник протягом тривалого часу не вносив мінімальне необхідні платежі по кредиту, передбачені п.3.3.3 кредитного договору, позивач надсилав відповідачу ОСОБА_2 претензії про суму простроченої заборгованості і про необхідність її погасити. Однак, ОСОБА_2 було проігноровано вимоги банку , йому була вручена претензія 16 березня 2010 року №131 з вимогою про дострокове повне погашення кредиту станом на 16 березня 2010 року в сумі 147 075,90 доларів США протягом п'яти днів з дня вручення претензії. Дану претензію відповідач ОСОБА_2 отримав у відділенні банку. В даній претензії банк зобов'язав ОСОБА_2 виконати свої зобов'язання перед банком в повному обсязі і достроково, навіть якщо строки їх виконання згідно з договором не настали.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2, 16 березня 2010 року було вручено претензію про погашення заборгованості за договором кредиту №131, згідно якої позивач вимагає від ОСОБА_2 протягом п'яти днів з дня надіслання даної претензії погасити перед ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитом та відсотками в розмірі 147 075,90 доларів США.

Враховуючи положення укладених договорів та листування між банком та ОСОБА_2, суд вважає, що граничним терміном виконання основного зобов'язання ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором №2180/2007 від 19 грудня 2007 року є 21 березня 2010 року.

В договорах поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед банком не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України. Згідно якої, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

У постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 23 травня 2012 року у мотивувальній частині встановлено, що відповідно до ст.559 ч.4 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язані дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної дії, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст.251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позивач мав заявити вимоги до поручителів про виконання основного зобов'язання за кредитним договором протягом шести місяців починаючи з 21 березня 2010 року, а саме до 21 вересня 2010 року. Однак, позивач звернувся до суду з даним позовом тільки 30 листопада 2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про припинення дії поруки, що виникла у ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі укладеного договору поруки від 19 грудня 2007 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявленої суми боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які в даному випадку складаються з 3 219 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі ст.ст.252, 526, 530, 533, 534, 553, 554, 559, 629, 1050 ЦК України та керуючись ст.ст.88, 215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість в розмірі - 1 709 928 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн.. 34 коп. та судові витрати у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У випадку неподання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили - 30 березня 2013 року.

Суддя: Максимюк Р. Ю.