Ухвала

від 15.03.2013 по справі 916/659/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" березня 2013 р.№ 916/659/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Виноробний завод

„Ударний"

до відповідачів: приватного підприємства „Лан"

товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро ЛТД"

приватного акціонерного товариства „Артемівськ Вайнері"

про визнання недійсним договору та стягнення 720 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виноробний завод „Ударний" (далі по тексту - ТОВ „Виноробний завод „Ударний") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Лан" (далі по тексту - ПП „Лан"), товариства з обмеженою відповідальністю „Вин Агро ЛТД" (далі по тексту - ТОВ „Вин Агро ЛТД"), приватного акціонерного товариства „Артемівськ Вайнері" (далі по тексту - ПрАТ „Артемівськ Вайнері") про визнання недійсним з моменту укладення договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р. № 01/02 ВЛ, укладеного між позивачем та ПП „Лан", а також про стягнення в солідарному порядку із ПрАТ „Артемівськ Вайнері" та ТОВ „Вин Агро ЛТД" грошових коштів в сумі 720 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю опспорюваного договору, за яким було здійснено заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло із договору поставки № ВМ 08/2012 від 16.10.2012р., укладеного між позивачем та ПрАТ „Артемівськ Вайнері", положенням чинного законодавства. Оскільки на момент звернення до суду із даним позовом у ПрАТ „Артемівськ Вайнері" існує заборгованість за названим договором поставки в сумі 720 000 грн. і виконання названого грошового зобов'язання забезпечено порукою ТОВ „Вин Агро ЛТД", позивач, як особа, яка вважає себе належним кредитором у зобов'язаннях, що виникли із договору поставки № ВМ 08/2012 від 16.10.2012р., просить суд стягнути заборгованість за даним договором поставки в сумі 720 000 грн. солідарно із відповідачів ПрАТ „Артемівськ Вайнері" та ТОВ „Вин Агро ЛТД".

Одночасно із поданням позову, ТОВ „Виноробний завод „Ударний" звернулось до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ „Артемівськ Вайнері" здійснювати будь-які платежі та інші дії на користь ПП „Лан", що направлені на виконання договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р. № 01/02 ВЛ, а також про накладення арешту на розрахункові рахунки ПП „Лан". В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на той факт, що у випадку вжиття відповідачами заходів, направлених на виконання спірного договору, ПП „Лан" може безпідставно набути грошові кошти в сумі 720 000 грн. Оскільки ПП „Лан" згідно із даними ДПС є юридичною особою, щодо якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а також має непогашену податкову заборгованість перед державним бюджетом і все майно названого відповідача перебуває у податковій заставі, то ТОВ „Виноробний завод „Ударний" наголошує, що фактичне виконання умов оспорюваного договору в частині перерахування грошових коштів на користь ПП „Лан" унеможливить виконання судового рішення по даній справі у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16 наголошено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на існуючу вірогідність неможливості виконання рішення по даній справі, у випадку задоволення позову, за умови відсутності відповідного обґрунтування та документального підтвердження, не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проаналізувавши заявлене позивачем клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу ТОВ „Виноробний завод „Ударний" на наступне.

Так, у статті 204 ЦК України закріплено правову презумпцію дійсності будь-якого правочину, щодо якого відсутнє судове рішення про визнання його недійсним або відсутня пряма вказівка закону про його нікчемність. В той же час, виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України договір як різновид правочину є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, а також є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, до моменту визнання договору недійсним у його сторін наявні всі правові підстави для виконання цього правочину, а вжиття заходів, направлених на заборону сторонам здійснювати виконання договору, який оспорюється в судовому порядку, з урахуванням положень ст. 204 ЦК України, порушить один із принципів господарювання в Україні, закріплений у ст. 6 ГК України, а саме заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

З огляду на викладене, суд відзначає явну неадекватність вимог ТОВ „Виноробний завод „Ударний", викладених у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову в частині заборони ПрАТ „Артемівськ Вайнері" здійснювати будь-які платежі та інші дії на користь ПП „Лан", що направлені на виконання оспорюваного договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р. № 01/02 ВЛ, їх суперечність положенням закону, що унеможливлює вжиття відповідних заходів до забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб.

Суд звертає увагу позивача на той факт, що чинне законодавство чітко закріплює способи та порядок усунення наслідків виконання правочину, визнаного судом недійсним, у вигляді застосування реституції, яка направлена на повернення сторін у первісний стан та, відповідно, усунення порушень охоронюваних законом прав, що мали місце в результаті виконання недійсного правочину.

Що стосується вимог про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на розрахункові рахунки ПП „Лан", суд зазначає наступне. У п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. № 16 у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене , але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Отже, з урахуванням неможливості накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача в якості вжиття заходу до забезпечення позову, суд дійшов висновку про неправомірність відповідних вимог ТОВ „Виноробний завод „Ударний" про вжиття таких заходів по відношенню до ПП „Лан". При цьому, суд також зазначає, що в даному випадку відсутні правові підстави для вжиття заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ПП „Лан", що знаходяться на його розрахункових рахунках, оскільки в межах даної справи позивачем не пред'являються позовні вимоги майнового характеру до даного відповідача.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ „Артемівськ Вайнері" здійснювати будь-які платежі та інші дії на користь ПП „Лан", що направлені на виконання договору відступлення права вимоги від 01.02.2013р. № 01/02 ВЛ, а також про накладення арешту на розрахункові рахунки ПП „Лан", у зв'язку з чим, відповідна заява ТОВ „Виноробний завод „Ударний" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 8166/2013 від 12.03.2013р.) про вжиття заходів до забезпечення позову товариству з обмеженою відповідальністю „Виноробний завод „Ударний" - відмовити.

Суддя С.П. Желєзна