Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а/0570/15035/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №2а/0570/15035/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Варчук О.М., за участю сторін: представника позивача: Кащенко Т.В., представника відповідача: Колеснікова О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Техно-Лабораторія" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

08.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Техно-Лабораторія" (далі по тексту - ТОВ "Інноваційна Техно-Лабораторія") звернулось до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі по тексту - Костянтинівська ОДПІ Донецької області ДПС) про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000872241/4587 та № 0000862241/4588 від 16.10.2012 року.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту є необґрунтованими, оскільки спростовуються відповідними первинними документами та нормами чинного законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000872241/4587 на суму 59850грн. та № 0000862241/4588 від 16.10.2012 року на суму 74813грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2013 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновки акту перевірки Ленінської МДПІ у м.Луганську Луганської області за результатами проведеної перевірки контрагента ФОП ОСОБА_4, оскільки перевіркою було встановлено, що у контрагента відсутні основні фонди, складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, що свідчить про неможливість виконання господарських зобов'язань, і про проведення підприємствами транзитних фінансових потоків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Інноваційна Техно-Лабораторія" є юридичною особою, зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області з 16.03.2009 року за № 1 242 102 0000 000399 (код ЄДРПОУ 36089324) (т. 1, арк. спр. 16-21,25).

З 26.03.2009 року позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100218516 НБ № 233153 (т. 1, арк. спр. 23).

30.11.2010 року між ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот» (замовник) та ТОВ «Інноваційна Техно-Лабораторія» (підрядник) був укладений договір № 04-10, відповідно до умов якого, підрядник - ТОВ «Інноваційна Техно-Лабораторія» зобов'язується надати послуги з ремонту горизонтально-розточувального верстата моделі 2652 інв. № 402185 на майданчику РМЗ і окремих вузлів на майданчику підрядника у відповідності з технічним завданням (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору (т. 1, арк. спр. 67-72).

10.12.2010 року між ТОВ «Інноваційна Техно-Лабораторія» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) був укладений договір № ДГ12/6, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати наступні послуги з ремонту горизонтального розточувального верстата: розробка технічного процесу на ремонт верстата 2652 і розробка деф. відомості по гідравлічної та механічної частин; розробка конструкторської документації з механічної, гідравлічної та електричних частин верстата 2652; ремонт шпиндельного вузла горизонтально-розточувального верстата 2652; монтаж електричних шаф горизонтально-розточувального верстата (т. 1, арк. спр. 73-75).

Для виконання зобов'язань за вищевказаним договором працівниками ФОП ОСОБА_4 були виконані послуги з ремонту шпиндельного вузла та монтажу електрошафівна майдані позивача у повному обсязі та своєчасно, що підтверджено наданими до перевірки первинними документами: податковими накладними, актами приймання-здачі робіт, розрахунками фактури, виписками з банку про проведення оплати за послуги, які наявні в матеріалах справи.

Надалі, окремі вузли верстата були доставлені на ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот» транспортом позивача за договором № 04-10 від 30.11.2011 року відповідно акту приймання-здачі від 16.03.2011 року та накладної на приміщення № П-000001 від 16.03.2011 року (т.1, арк. спр. 127).

Переміщення окремих вузлів верстата для ремонту на майдан ТОВ «ІТЛ» (після ремонту на ЗАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот») відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «ІТЛ», що підтверджується журналом-ордером та відомостями по рахунку 021 Устаткування, прийняте для ремонту та монтажу (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до первинних документів, наявних в матеріалах справи: податковою накладною, актом приймання-здачі робіт, рахунком-фактури, виписками з банку про проведення оплати за виконані роботи, ФОП ОСОБА_4 були виконані розробки конструкторської та технологічної документації у його приміщенні та передані позивачеві в офісі останнього через директора ОСОБА_5 без довіреності (ОСОБА_5 призначений на посаду директора відповідно до наказу ТОВ "Інноваційна Техно-Лабораторія" № 1 від 17.03.2009 року).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інноваційна Техно-Лабораторія» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року та податку на додану вартість за січень, березень 2011 року при проведенні взаєморахунків з ФОП ОСОБА_4

За результатами перевірки складено акт № 552/22.1-36089324 від 04.09.2012 року.

Згідно викладеного у висновках акту перевіркою встановлено порушення: ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ІТЛ» при придбанні та продажу товарів (послуг); п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 59850, 00 грн., в тому числі: за січень 2011 року на 28450,00 грн., березень 2011 року на 31400,00 грн.; п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 74813,00 грн. (т.1 арк. спр.39-54).

16.10.2012 року за результатами встановлених порушень Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення № 0000872241/4587 на суму 59850,00 грн. та № 0000862241/4588 на суму 74813,00 грн. (т. 1, арк. спр. 12, 13).

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 визначено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу

в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом підтверджено вищевказаними первинними документами, що зобов'язання за договорами були виконані сторонами у повному обсязі. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного. Дослідивши договори між позивачем та контрагентом, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагента від сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, норм діючого законодавства, зокрема вимог ст.72 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000872241/4587 та № 0000862241/4588 від 16.10.2012 року, прийнято Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби, із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2013р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Техно-Лабораторія" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон