Ухвала

від 13.03.2013 по справі 2а/0270/5811/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5811/12

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Гонтарука В. М. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.,

за участю: представника позивача - Балтака Д.О., представника відповідача - Горецького Ю.М., представника третьої особи - Іщука М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Гарант" до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратура Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Безпека-Гарант" звернулось в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратура Вінницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 06.12.2012 року №33/4201 «Про усунення порушень ліцензійних умов».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Безпека-Гарант» зазначає, що здійснює діяльність по наданню охоронних послуг з дотриманням Ліцензійних умов, що визначають особливі вимоги провадження такої господарської діяльності. У зв'язку із цим, позивач вважає Розпорядження відповідача від 06.12.2012 року №33/4201 протиправним, таким, що слід скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року адміністративний позов ТОВ «Безпека-Гарант» задоволено в повному обсязі, шляхом визнання протиправним та скасування вище зазначеного розпорядження відповідача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, УМВС України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на не повне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Безпека-Гарант».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення.

Представник третьої особи на стороні відповідача - прокуратури Вінницької області підтримав апеляційну скаргу УМВС України у Вінницькій області та просив щодо її задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючи на законність прийнятого судом першої інстанції рішення, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та необхідності залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, предметом оскарження в даній справі стало розпорядження УМВС України у Вінницькій області від 06.12.2012 року №33/4201 «Про усунення порушень Ліцензійних умов».

Дане розпорядження прийнято за результатами проведеної прокуратурою Вінницької області перевірки ТОВ «Безпека-Гарант» на предмет наявності права на здійснення господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною власності та громадян. Згідно висновків перевірки, позивачем порушено ліцензійні умови, а саме: п.2.12 у частині відсутності у охоронників посвідчення, що підписується та скріплюється печаткою суб'єкта охоронної діяльності, в якому зазначаються ПІБ особи, що належить до персоналу охорони, рівень її кваліфікації та дані про документ, на підставі якого воно отримане; п.3.2. - у частині відсутності охоронники повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004р. №336; п.3.4. у частині відсутності охоронна діяльність здійснюється лише персоналом, який відповідає вимогам, у тому числі кваліфікаційним, установленим Ліцензійними умовами.

Розпорядженням від 06.12.2012р. УМВС України у Вінницькій області зобов"язано ТОВ "Безпека-Гарант" у строк до 21.12.2012р. усунути вищезазначені порушення Ліцензійних умов та подати у цей самий строк інформацію про їх усунення.

Вважаючи дане розпорядження відповідача неправомірним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову ТОВ «Безпека-Гарант», тим самим визнаючи протиправним та скасовуючи Розпорядження УМВС України у Вінницькій області від 06.12.2012 року №33/4201, виходив з того, що відповідач, приймаючи вказане рішення діяв не у спосіб, визначений законодавством, без встановлення всіх обставин та доказів, які впливають на прийняття такого розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи, що також вірно встановлено судом першої інстанції, виносячи відносно позивача оскаржуване Розпорядження, відповідачем порушено вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, затвердженого Наказом МВС від 25.02.2011 року №76, відповідно до яких, закріплено порядок проведення позапланових перевірок з обов'язковим дотриманням процедури організації та проведення перевірок з обов'язковим дотриманням процедури організації та проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов.

Всупереч зазначеним нормам вказаних нормативних актів, матеріали справи не містять доказів здійснення Управлінням МВС України у Вінницькій області перевірки ТОВ "Безпека-Гарант" на предмет дотримання останнім Ліцензійних умов при здійсненні господарської діяльності, як наслідок, безпідставним є прийняте відносно товариства Розпорядження від 06.12.2012 року №33/4201 "Про усунення порушень ліцензійних умов".

Надавши правову оцінку діям відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 08.02.2013 року.

Зважаючи на положення ч.2 ст.71 КАС України, в процесі судового розгляду справи в судах обох інстанцій представник УМВС України у Вінницькій області не довів правомірності прийняття відносно ТОВ «Безпека-Гарант» оскаржуваного розпорядження.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2013 року залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 березня 2013 року .

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Гонтарук В. М.

Полотнянко Ю.П.