cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
УХВАЛА
21 березня 2013 року Справа № 23/8/2011
Провадження № 29/913/663/13-г
Суддя Якушенко Р.Є., розглянувши матеріали
за заявою відповідача: Вищого навчального закладу
«Луганський державний інститут житлово -
комунального господарства і
будівництва», м. Луганськ,
про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 за нововиявленими обставинами у справі № 23/8/2011
за позовом: Прокурора міста Луганська
в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного
Майна України по Луганській області,
м. Луганськ,
до відповідача: Вищого навчального закладу
«Луганський державний інститут житлово -
комунального господарства і
будівництва», м. Луганськ,
про стягнення 62 516 грн. 18 коп.
Секретар судового засідання: Хухрянська І.В.,
в присутності представників
сторін:
від заявника: Трофименко П.В., старший прокурор,
посвідчення № 008305 від 09.10.2012;
від позивача: Довгопола М.Е., головний спеціаліст -
юрисконсульт відділу контрольно - ревізійної
роботи, аудиту та юридичного забезпечення,
довіреність № 16-08 від 27.03.2012;
від відповідача: Краснощокова О.В., представник за довіреністю
№ 7 від 04.01.2013.
Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 задоволені повністю позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області до Вищого навчального закладу «Луганський державний інститут житлово - комунального господарства і будівництва», стягнуто з останнього борг з орендної плати, який утворився за договором оренди державного майна № 000925/09 від 30.05.2001 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року (включно) в сумі 59 135 грн. 79 коп. та пеню в сумі 3 380 грн. 39 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 625 грн. 16 коп. та 236 грн. 00 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду з посиланням на норми статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, статей 526, 762 Цивільного кодексу України мотивоване доведеністю прокурором та позивачем факту надання відповідачу послуг з оренди державного майна на заявлену у позові суму.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 у справі № 23/8/2011 рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 скасовано. Визнано недійсним розділ 2 договору № 2 від 01.10.2007 про внесення змін до договору оренди № 000925/09 від 30.05.2001, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області Луганськ та Донбаською державною академією будівництва та архітектури, правонаступником якої є Вищий навчальний заклад «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» м. Луганськ. У задоволенні позовних вимог Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ до Вищого навчального закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» м. Луганськ про стягнення 62 516 грн. 18 коп. заборгованості з орендної плати - відмовлено, а також стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ на користь Вищого навчального закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» м. Луганськ витрати за подання апеляційної скарги в сумі 312 грн. 58 коп.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, судова колегія апеляційної інстанції прийшла до висновку, що відповідач є навчальним закладом , а тому вважає безпідставним визначення в пункті 3.1 договору оренди № 000925/09 від 30.05.2001 (з урахуванням угоди № 2 від 01.10.2007) розміру місячної орендної плати на рівні 7 708,38 грн. на місяць, без урахування ПДВ, оскільки діяльність відповідача як вищого навчального закладу повністю фінансується за рахунок державного бюджету України, а тому орендна плата повинна складати 1,00 грн. на місяць та на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, визнала недійсним розділ 2 договору № 2 від 01.10.2007 (а.с.13) про внесення змін до договору оренди № 000925/09 від 30.05.2001 як такий, що не відповідає наведеним вище вимогам чинного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2011 скасовано, рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 залишено без змін.
З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів касаційної інстанції не погодилася з наступних підстав.
Як підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Луганської області від 26.04.2010 у справі № 10/59пд відмовлено в задоволенні позову ВНЗ «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» до РВ ФДМУ по Луганській області про визнання недійсним пункту 3.1 договору оренди державного майна № 000925/09 наступного змісту: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) та становить 7 708 грн. 38 коп., в місяць без урахування ПДВ» та викладення його в запропонованій позивачем редакції. Також, як вбачається зі змісту рішення у справі № 10/59пд, позов у ній заявлявся з тих підстав, що позивач (інститут) є вищим навчальним закладом, котрий фінансується з державного бюджету. Крім того, розглядаючи справу № 10/59пд, господарський суд Луганської області встановив, що позивач фінансується не тільки за рахунок коштів державного бюджету.
Однак вказане рішення безпідставно не було взято до уваги судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 23/8/2011.
Відповідно до статті 124 Конституції України воно є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ж з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для визнання недійсним розділу 2 договору № 2 від 01.10.2007 про внесення змін до договору оренди № 000925/09 від 30.05.2001 та для відмови через це у позові , оскільки правомірність визначення розміру орендної плати згідно з укладеним між сторонами договором встановлена рішенням господарського суду під час розгляду справи № 10/59пд (в т.ч. з урахуванням визначених позивачем підстав позову) та не підлягає доведенню при вирішенні даного спору, в якому беруть участь ті самі сторони, спір у справі № 10/59пд стосувався того ж самого предмета спору, щодо якого у справі № 23/8/2011 апеляційний суд ухвалив рішення, Як вірно встановлено місцевим судом, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
Матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг з оренди державного майна на заявлену у позові суму. Відповідач доказів погашення боргу не надав. Правових та методологічних помилок у визначенні суми заборгованості колегія суддів не виявила.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2012 відмовлено Вищому начальному закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» у відновленні строку для подання до Верховного Суду України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі № 23/8/2011. Заяву Вищого начального закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» про перегляд справи № 23/8/2011 Верховним Судом України залишити без розгляду.
28.02.2013 відповідач у даній справі - Вищий навчальний заклад «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 25.02.2013 № 56 про перегляд судового рішення від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 за нововиявленими обставинами, в якій просить:
1. Відкрити провадження у справі за заявою про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 за нововиявленими обставинами.
2. Скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ до Вищого навчального закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» м. Луганськ про стягнення 62 516 грн. 18 коп. заборгованості з орендної плати.
4. Визнати недійсним пункт 3 договору № 2 від 01.10.2007 про внесення змін до договору оренди № 000925/09 від 30.05.2001, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області Луганськ та Донбаською державною академією будівництва та архітектури, правонаступником якої є Вищий навчальний заклад «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва».
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що він з моменту утворення є державним навчальним закладом, який повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України та є неприбутковою установою.
Крім того, до заяви додано клопотання № 56а від 25.02.2013 про поновлення пропущеного строку на подання заяви, яке задоволене судом, вказана заява є предметом даного судового розгляду.
Прокурор подав письмові пояснення № 156-1651вих-13 від 20.03.2013, в яких зазначив, що вказані заявником обставини не є нововиявленими, а тому просить рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, подані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Суд враховує положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», в якому визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так не можуть вважатися такими обставини подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Матеріали справи свідчать, що заявник Вищий навчальний заклад «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва», вважає нововиявленими наступні обставини:
- наявність листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» «Щодо встановлення ознаки неприбутковості організації» від 29.07.2011 № 1/9-575 та листа Державної податкової адміністрації від 16.07.2011 № 8299/5/15.0516, які були отримані заявником згідно з реєстраційним штампом 25.12.2012;
- рішення Державної податкової інспекції № 97 від 27.12.2012 «Про присвоєння установі (організації) іншої ознаки неприбутковості» яким Вищому навчальному закладу «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» була присвоєна ознака неприбутковості 0002.
Вищий навчальний заклад «Луганський державний інститут житлово-комунального господарства і будівництва» вважає, що з моменту утворення він є державним навчальним закладом, який повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому є безпідставним визначення у пункті 3.1 договору № 2 від 01.10.2007 місячної орендної плати на рівні 7 708,38 грн. на місяць, без урахування ПДВ. Вимоги пункту 3.1 договору оренди нежитлового приміщення суперечать підпункту 2 пункту 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями).
Суд вважає, що вказані заявником обставини не є нововиявленими.
По-перше, правомірність визначення розміру орендної плати згідно з укладеним між сторонами договором оренди державного майна № 000925/09 від 30.05.2001 з додатковими угодами до нього встановлена рішенням господарського суду Луганської області під час розгляду справи № 10/59пд (в т.ч. з урахування визначених позивачем підстав позову) та не підлягає доведенню при вирішенні даного спору, в якому беруть участь ті самі сторони.
Рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2010 у справі № 10/59пд є чинним, воно не скасовано, не змінене.
Отже, подані заявником вищезазначені документи не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення від 15.03.2011 у даній справі та не є нововиявленими обставинами, а є нічим іншим, як несвоєчасно подані докази обставин, що встановлювалися місцевим судом при первісному розгляді спору у справі № 10/59пд.
Отже, підстави для перегляду рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги заявника неправомірними, а тому рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати заявника зі сплати судового збору в сумі 860 грн. 25 коп. слід покласти на нього.
Керуючись статтями 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Заяву від 25.02.2013 № 56 про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2011 у справі № 23/8/2011 залишити без змін
Суддя Р.Є. Якушенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2013 |
Оприлюднено | 25.03.2013 |
Номер документу | 30134832 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Якушенко Р.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні