Рішення

від 19.03.2013 по справі 910/843/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/843/13 19.03.13

За позовом Приватної фірми "Ярослава"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 769 268, 51 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства " Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватної фірми "Ярослава"

про стягнення 180 000, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивача: Пригуза С.В. за довіреністю № 6 від 01.03.2013 р.;

від відповідача: Плясун О.І. за довіреністю № 386 від 28.12.2012 р.;

Каменчук В.О. за довіреністю № 423 від 28.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна фірма "Ярослава" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 691 626, 97 грн. боргу за Договором про надання юридичних послуг від 03.12.2009 р.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що за змістом вказаного Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу юридичні послуги з метою захисту інтересів останнього під час розгляду господарським судом міста Києва, Київським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України та Верховним Судом України справи № 42/662 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до Київської міської державної адміністрації та Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації про стягнення 145 271 180,38 грн. Надані послуги мали бути оплачені з розрахунку 3 % від суми позову шляхом сплати 20 % загальної вартості за першу судову інстанцію протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору, 30 % загальної вартості за другу судову інстанцію протягом 10 календарних днів з моменту винесення ухвали про порушення провадження апеляційною інстанцією (за умови отримання рішення першої інстанції на користь замовника), 30 % загальної вартості за третю судову інстанцію протягом 10 календарних днів з моменту винесення ухвали про порушення провадження касаційною інстанцією (за умови отримання рішення другої інстанції на користь замовника), 20 % загальної вартості за четверту судову інстанцію протягом 10 календарних днів з моменту винесення ухвали про порушення провадження Верховним Судом України (за умови отримання рішення третьої інстанції на користь замовника). Однак, як зазначає позивач, відповідачем було оплачено надані послуги у повному обсязі лише за представництво інтересів в судах перших трьох інстанцій, проте як, враховуючи зміни, що відбулись у зв'язку з прийняттям Закону України "Про судоустрій та статус суддів", щодо введення процедури допуску Вищим господарським судом України заяви про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції, послуги щодо представництва інтересів відповідача на зазначеній стадії, результатом якої стала відмова у допуску до провадження Верховного Суду України заяви Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оплачені були лише частково на суму 180 000, 00 грн. Таким чином, позивач вважає, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 691 626, 97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/843/13 та призначено її до розгляду на 05.02.2013 р.

05.02.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Від відповідача 05.02.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з ПФ "Ярослава" 180 000, 00 грн., мотивована тим, що останнім було надано послуг за Договором від 03.12.2009 р. на суму 3 486 508, 32 грн., про що сторонами було підписано відповідні акти виконаних робіт, однак ВАТ "АК "Київводоканал" було помилково перераховано на користь ПФ "Ярослава" грошові кошти в загальній сумі 3 666 508, 32 грн., у зв'язку з чим, на його думку, сума в розмірі 180 000, 00 грн. має бути повернута в порядку ст. 1212 ЦК України.

У судовому засіданні 05.02.2013 р., враховуючи подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на подання ним через відділ діловодства господарського суду міста Києва зустрічної позовної заяви, - оголошено перерву до 26.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р. зустрічний позов ПАТ "АК "Київводоканал" прийнято до розгляду з первісним позовом.

25.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зазначаючи про те, що спірні кошти в сумі 180 000, 00 грн. були перераховані свідомо, на вказану суму ним було складено податкову накладну, а ПАТ "АК "Київводоканал" проведено відповідну операцію по податковому обліку.

26.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зазначаючи про те, що приписами п. 4.5. Договору встановлено не порядок розстрочки виплати вартості наданих послуг, а порядок оплати за надані послуги в разі їх надання в тій чи іншій судовій інстанції. При цьому, жодних змін до Договору щодо порядку розрахунків після прийняття Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 р. сторони не вносили, а Верховним Судом України провадження у справі не порушувалось та рішення не виносилось, що свідчить, на думку відповідача, про безпідставність доводів позивача.

Також, 26.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою фактично заявлено додаткові позовні вимоги та відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача 691 626, 97 грн. основного боргу, 36 143, 92 грн. інфляційних втрат, 41 497, 62 грн. 3 % річних та судові витрати в розмірі 15 386, 00 грн.

У судовому засіданні 26.02.2013 р. судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, у зв'язку з чим первісний позов розглядається в її редакції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р., враховуючи клопотання сторін, заявлене у судовому засіданні, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 19.03.2013 р.

18.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні, мотивоване тим, що спір може бути врегульовано добровільно, в тому числі шляхом укладення мирової угоди між сторонами.

У судовому засіданні 19.03.2013 р. судом розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи для примирення сторін в досудовому порядку та вирішено, зважаючи на строки вирішення спору та на те, що представник відповідача проти нього заперечує в задоволенні вказаного клопотання відмовити.

При цьому, судом враховано, що суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також на вирішення питання про мирне врегулювання даного спору, у зв'язку з чим суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору в судовому порядку, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Так, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 19.03.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал", назву організаційно-правової форми якого в подальшому було змінено на "публічне акціонерне товариство", (замовник) та Приватною фірмою "Ярослава" (виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг № 494/12/14-09, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги у передбаченому цим Договором порядку.

Згідно з п. 2.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання вжити усіх, передбачених чинним законодавством юридичних заходів для захисту інтересів та майнових прав замовника у господарському суді міста Києва, Київському апеляційному господарському суді, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України при розгляді справи № 42/662 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до Київської міської державної адміністрації та Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення 145 271 180,38 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору результатом надання юридичних послуг за цим Договором є винесення рішення господарським судом міста Києва, Київським апеляційним господарським судом, Вищим господарським судом України, Верховним Судом України на користь ВАТ "АК "Київводоканал" у справі 42/662 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до Київської міської державної адміністрації та Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення 145 271 180,38 грн.

Приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.2.).

Відповідно до п. 4.4. Договору вартість послуг, які є предметом цього Договору становить 3 % від ціни позову за 4 судові інстанції.

Згідно з п. 4.5. Договору оплата послуг за цим Договором по 4-х судових інстанціях здійснюється замовником у наступному порядку:

- по 1-й судовій інстанції - впродовж 5 календарних днів від дня укладення цього договору в розмірі 20 % від вартості послуг;

- по 2-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі апеляційною інстанцією, за умови отримання рішення 1-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 30 % від вартості послуг;

- по 3-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі касаційною інстанцією, за умови отримання рішення 2-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 30 % від вартості послуг;

- по 4-й судовій інстанції - впродовж 10 календарних днів від дня винесення ухвали про порушення провадження по справі Верховним Судом України, за умови отримання рішення 3-ї інстанції на користь замовника, в розмірі 20 % від вартості послуг;

У випадку не подання касаційної скарги іншою стороною по судовому спору, остаточний розрахунок замовник здійснює впродовж 10-ти календарних днів від дня закінчення терміну, відведеного законом на касаційне оскарження (п. 5.3.).

При цьому, згідно з п. 5.1. Договору у разі прийняття рішення будь-якою з судових інстанцій не на користь замовника, виконавець впродовж 10-ти робочих днів з моменту оголошення рішення у справі № 42/662 повертає винагороду, отриману за програну судову інстанцію.

У свою чергу, відповідно до п. 5.2. Договору у разі зменшення судом будь-якої інстанції суми позовних вимог, сума послуг корегується на величину такого зменшення.

Відповідно до п. 8.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. у справі № 42/662 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Київської міської державної адміністрації на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 145 271 180,38 грн. збитків, 25 500,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні вимог до відповідача-2 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, за результатами розгляду якої постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. касаційна скарга залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. без змін.

В подальшому Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації подало до Вищого господарського суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.07.2010 р. у справі № 42/662.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2010 р. було ухвалено відмовити у наданні допуску до провадження Верховного Суду України вказаної заяви, оскільки до неї було надано практику вирішення спорів Вищим господарським судом України у справах, правовідносини у яких не є подібними до оспорених.

Також, 20.09.2010 р. до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. звернулась Київська міська рада, в якій просила ухвалені у справі судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. в прийнятті зазначеної касаційної скарги було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів даної справи, за наслідками надання ПФ "Ярослава" юридичних послуг за Договором між сторонами було підписано Акт виконаних робіт № 1 від 26.02.2010 р. на суму 871 627, 08 грн. за надані послуги під час розгляду справи № 42/662 судом першої інстанції, № 2 від 25.05.2010 р. на суму 1 307 440, 62 грн. за надані послуги під час розгляду справи № 42/662 судом апеляційної інстанції, № 3 від 20.09.2010 р. на суму 1 307 440, 62 грн. за надані послуги під час розгляду справи № 42/662 судом касаційної інстанції.

Відповідно до пояснень позивача, відповідачем було оплачено надані послуги у повному обсязі лише за представництво інтересів в судах перших трьох інстанцій, проте як, враховуючи зміни, що відбулись у зв'язку з прийняттям Закону України "Про судоустрій та статус суддів", щодо введення процедури допуску Вищим господарським судом України заяви про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції, послуги щодо представництва інтересів відповідача на зазначеній стадії, результатом якої стала відмова у допуску до провадження Верховного Суду України заяви Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оплачені були лише частково на суму 180 000, 00 грн., що підтверджується наданою банківською випискою.

Таким чином, позивач вважає, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 691 626, 97 грн.

Листом № 03/101 від 15.06.2011 р. позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити остаточний розрахунок за надані послуги, зокрема, звертав увагу на положення п. 5.3. Договору відносно того, що у випадку не подання касаційної скарги іншою стороною по судовому спору, остаточний розрахунок замовник здійснює впродовж 10-ти календарних днів від дня закінчення терміну, відведеного законом на касаційне оскарження.

У відповідь Листом № 1782/12 від 12.07.2011 р. відповідач повідомив, що оскільки Верховним Судом України провадження у справі не порушувалось, акти приймання виконаних робіт відносно вказаної стадії судового процесу не підписувались, у відповідача відсутні підстави для перерахування позивачу 691 626, 97 грн.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаного боргу за Договором, а також нарахованих на їх суму 3 % річних та інфляційних втрат, та подання відповідачем зустрічного позову про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 180 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, проте як зустрічний позов необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту предмету Договору та визначеного п. 4.5. Договору порядку розрахунків вбачається, що однією зі складових послуг, які мали надаватись позивачем відповідачу є представництво інтересів замовника у Верховному Суді України.

Укладаючи Договір, його сторони визначили загальну суму вартості усіх визначених предметом Договору послуг за 4 судові інстанції у сумі, яка мала розраховуватись від ціни позову як 3 % та сплачуватись в порядку, визначеному п. 4.5., а у разі неподання касаційної скарги до Верховного Суду України протягом строку на касаційне оскарження, - відповідно до умов, визначених п. 5.3. Договору.

07.07.2010 р. було прийнято Закон України "Про судоустрій та статус суддів", який набрав чинності 03.08.2010 р., та яким було запроваджено процедуру допуску касаційними інстанціями усіх юрисдикцій заяв про перегляд Верховним Судом України постанов судів касаційної інстанції, що відповідно унеможливило процедуру касаційного оскарження до Верховного Суду України постанов Вищого господарського суду України.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних змін до Договору у зв'язку з вказаними змінами в процесуальному законодавстві сторонами внесено не було, проте як саме відносно послуг по представництву інтересів в усіх чотирьох судових інстанціях, в тому числі у Верховному Суді України, сторонами було визначено вартість таких послуг.

У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача щодо здійснення відповідачем оплати юридичних послуг у справі № 42/662, які не надавались та взагалі не могли бути надані у зв'язку зі змінами, що відбулись у законодавстві.

При цьому, суд також враховує, що сторонами не було підписано жодних актів приймання послуг, які б свідчили про те, що відповідач прийняв надані позивачем послуги з представництва інтересів замовника на стадії вирішення питання допуску заяви про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції, а матеріали справи взагалі не містять доказів надання позивачем таких послуг відповідачу.

Посилання позивача на п. 5.3. Договору до уваги суд не приймає, оскільки в ньому момент оплати пов'язаний з процесуальними діями, які могли бути вчинені учасниками судового процесу до набрання чинності Законом України "Про судоустрій та статус суддів", проте як на момент розгляду справи № 42/662 в суді касаційної інстанції такої можливості у сторін вказаного спору не було, а відповідно п. 5.3. Договору не міг та не може бути реалізований.

На підставі зазначеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" на користь Приватної фірми "Ярослава" 691 626, 97 грн.

Що стосується вимог за зустрічним позовом, то суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227 від 16.03.1995 р. підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Наявність в даному випадку призначення платежу з вказівкою на оплату юридичних послуг за Договором, не може свідчити про наявність підстав для набуття одержувачем коштів прав на них, оскільки правових підстав для оплати послуг, які не були та не могли бути надані відповідачем за зустрічним позовом у зв'язку зі змінами в процесуальному законодавстві, - немає.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем за первісним позовом не доведено обґрунтованості заявленого ним позову, проте як вимоги за зустрічним позовом визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним та за зустрічним позовом покладаються на ПФ "Ярослава".

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватної фірми "Ярослава" (01150, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Тельмана, будинок 5, код ЄДРПОУ 21591815) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2013 р.

Суддя В.С. Ломака