Рішення

від 25.03.2013 по справі 920/177/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.2013 року Справа № 920/177/13-г

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Таран С.А., розглянувши матеріали справи № 920/177/13-г

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш», м. Шостка,

до відповідача : Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання незаконним та скасування рішення № 80 від 27.11.2012року,

та

за зустрічним позовом : Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш», м. Шостка,

про стягнення 34000 грн. 00 коп. штрафу.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Тур С.М. (директор)

від відповідача за первісним позовом: Заїка І.В., довіреність № 8 від 17.09.2012 року, Гребенюк В.І. (довіреність № 7 від 21.03.2013 року)

У судовому засіданні від 25.02.2013 року було оголошено перерву до 25.03.2013 року.

Суть спору : позивач просить суд визнати рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 80 від 27.11.2012 року незаконним та скасувати його.

11.02.2013 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 01-24/525 від 11.02.2013 року, в якому проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та те, що оскаржуване рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

12.02.2012 року відповідачем подано до суду зустрічний позов № 01-23/466 від 04.02.2013 року, в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» 34000 грн. 00 коп. штрафу до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

25.02.2013 року відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічний позов № 12 від 19.02.2013 року, в якому вимоги позивача за зустрічним позовом не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

25.03.2013 року позивач за первісним позовом подав до суду додаткове обґрунтування позиції по справі № 14 від 22.03.2013 року, в якому обґрунтовує недоведеність відповідачем за первісним позовом факту порушення, передбаченого п. 2 ст. 50, ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються в роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського (с. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 27.11.2012 року прийнято рішення № 80 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» за результатами планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш».

Цим рішенням визначено, що позивач за первісним позовом є суб'єктом господарювання, який займав монопольне (домінуюче) становище на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського (с. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області у 2011 році та січні-червні 2012 року, і своїми діями, які полягають у встановленні на АЗС Середино-Будського (с. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області необґрунтованих (на думку членів колегії) роздрібних цін на високооктанові бензини у січні-лютому 2012 року допустив порушення, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського (с. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. На цій підставі адміністративна колегія наклала на товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» штраф у розмірі 34000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи правомірність цього рішення, відповідач за первісним позовом пояснює, що територіальне відділення при визначенні монопольного (домінуючого) становища ТОВ «Конвалія-Ш» на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського (с. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області керувалось нормами спеціального законодавства, а саме: нормами ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № 317/6605 (далі - Методика).

Зважаючи на те, що ТОВ «Конвалія-Ш» не надало доказів, які б свідчили про наявність значної конкуренції, територіальне відділення дотрималось вимог ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та правомірно визначило, що позивач за первісним позовом займає монопольне становище на відповідному ринку.

Згідно чинного законодавства, відсутність значної конкуренції встановлюється через доведення того, що суб'єкт має ринкову владу. Тому територіальним відділенням було застосовано п. 10.3 та 10.4 Методики, згідно яких вважається, що суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнають значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має (мають) здатність ущемляти інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Роздрібні ціни на високооктановий бензин (А-92), що реалізується у роздріб через АЗС ТОВ «Конвалія-Ш» у територіальних межах Середино-Будського району Сумської області станом на 01.10.2011 року становили 10,10 грн./л. (з ПДВ), починаючи з 21.10.2011 року ціни знизились до 10,00 грн./л. (з ПДВ) та утримувались на зазначеному рівні до 27.03.2012 року. З 28.03.2012 року по 29.05.2012 року ціни поступово підвищувались до 10,50 грн./л. (з ПДВ), а 30.05.2012 року знизились до 09,30 грн./л. (з ПДВ).

Роздрібні ціни на високооктановий бензин (А-95), що реалізується у роздріб через АЗС ТОВ «Конвалія-Ш» у територіальних межах Середино-Будського району Сумської області станом на 01.10.2011 року становили 10,40 грн./л. (з ПДВ), починаючи з 20.10.2011 року ціни знизились до 10,20 грн./л. (з ПДВ) та утримувались на зазначеному рівні до 27.03.2012 року (з 14.04.2012 року по 20.05.2012 року високооктановий бензин марки А-95 не реалізовувався). З 28.03.2012 року по 29.05.2012 року ціни поступово підвищувались до 10,70 грн./л. (з ПДВ), а починаючи з 30.05.2012 року - поступово знизились до 10,40 грн./л. (з ПДВ).

Аналіз зміни середньозважених закупівельних та роздрібних цін на високооктанові бензини (А-92, А-95) свідчить, що на АЗС ТОВ «Конвалія-Ш» у територіальних межах Середино-Будського району встановлення роздрібних цін у січні-лютому 2012 року відбувалось непропорційно зміні закупівельних цін. Тобто, якщо у січні-лютому 2012 року у порівнянні з листопадом-груднем 2011 року середньозважені закупівельні ціни зменшились на 5,2 - 7,8 % (на високооктановий бензин А-92) та 8,6 - 13,5 % (на високооктановий бензин А-95), то відповідного зниження роздрібних цін не відбувалося взагалі.

При цьому, відповідач за первісним позовом зазначає, що різниця між ціною реалізації та середньозваженою закупівельною ціною у січні-лютому 2012 року в порівнянні з листопадом-груднем 2011 року підвищилась:

- на високооктановий бензин (А-92) - з 1,54 - 1,71 грн./л. (з ПДВ) до 2,14 - 2,20 грн./л. (з ПДВ),

- на високооктановий бензин (А-95) - з 1,00 - 1,16 грн./л. (з ПДВ) до 1,94 - 2,24 грн./л. (з ПДВ).

Також він пояснює, що різниця між ціною реалізації та ціною придбання нафтопродуктів інших суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію нафтопродуктів у січні-червні 2012 року в межах Сумської області була значно нижчою, ніж у ТОВ «Конвалія-Ш», зокрема, у:

- товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ «Полісся» (с. Середина-Буда) - на рівні 0,35 - 1,07 грн./л. (з ПДВ),

- товариства з обмеженою відповідальністю «Сигмус» (м. Конотоп) - на рівні 0,20 - 0,70 грн./л. (з ПДВ),

- товариства з обмеженою відповідальністю «Мікс Оіл» (м. Чугуїв, Харківська область) - на рівні 0,20 - 0,60 грн./л. (з ПДВ),

- товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв-1» (м. Глухів) - на рівні 0,40 - 0,60 грн./л. (з ПДВ),

- товариства з обмеженою відповідальністю «Кремінь Нафта» (м. Кременчук, Полтавська область) - на рівні 0,63 - 1,40 грн./л. (з ПДВ).

Таким чином, відповідач за первісним позовом вважає, що аналіз зміни закупівельних та роздрібних цін на нафтопродукти свідчить, що встановлення роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС ТОВ «Конвалія-Ш» Середино-Будського району Сумської області у січні-лютому 2012 року відбувалось неадекватно зміні закупівельних цін.

Крім того, відповідач за первісним позовом спростовує твердження позивача за первісним позовом про те, що останній не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського району Сумської області, а у споживачів була реальна можливість купувати нафтопродукти у інших суб'єктів господарювання, що свідчить про значну конкуренцію і пояснює, що роздрібну реалізацію високооктанових бензинів у межах Середино-Будського району Сумської області у 2011 році та у січні-червні 2012 року здійснювали:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» через орендовану у малого приватного підприємства «Рай» АЗС, розташовану за адресою: Сумська область, м. Середино-Буда, пров. Ювілейний 4А,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полісся» через власну АЗС, розташовану за адресою: Сумська область, м. Середино-Буда, вул. Юлівська, б/н.

За результатами дослідження ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних (географічних) межах Середино-Будського району Сумської області встановлено, що у 2011 році та січні-червні 2012 року частка ТОВ «Конвалія-Ш» на зазначеному ринку досягла 70 та 67 % відповідно (листи ТОВ «Конвалія-Ш» та ТОВ «ТД «Полісся» щодо обсягів реалізації високооктанових бензинів від 10.02.2012 року № 21, від 17.04.2012 року № 61, від 10.05.2012 року № 75, від 10.05.2012 року № 134, від 07.02.2012 року № 5, від 02.10.2012 року № 70 та від 13.04.2012 року № 19).

ТОВ «ТД «Полісся» припинило діяльність з реалізації нафтопродуктів через АЗС у Середино-Будському районі Сумської області з 22.06.2012 року (лист Середино-Будської міської ради від 07.09.2012 року № 1009), а ТОВ «Конвалія-Ш» - з 01.08.2012 року (лист ТОВ «Конвалія-Ш» від 04.09.2012 року № 144).

Отже, на думку територіального відділення, позивач за первісним позовом не довів наявність значної кількості суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію нафтопродуктів у відповідності до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою КабМіну України від 20.12.21997 року № 1442, та зі сторони котрих зазнав значної конкуренції.

Вищезазначене дало правові підстави визнати, що за результатами діяльності ТОВ «Конвалія-Ш», відповідно до ч. 5 та абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку високооктанових бензинів, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Середино-Будського (м. Середина-Буда та прилегла до нього територія на відстані 10 км.) району Сумської області.

Суд вважає прийняте територіальним відділенням рішення неправомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до с. 27 Господарського кодексу України, монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг).

Відповідно до с. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;

- монопольним (домінуючим) становищем вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції;

- монопольним (домінуючим) становищем також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше %, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам;

- вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених ч. 1 цієї статті;

- монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50%; сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70% - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови ч. 4 цієї статті.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку здійснюється згідно з Методикою, затвердженою відповідно до ст. 12 Закону і абз. 2 ст. 8 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», і включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку.

Позивач за первісним позовом зазначає, що конкурентом ТОВ «Конвалія-Ш» в межах Середино-Будського району Сумської області було ТОВ «ТД «Полісся». Крім того, на цьому ринку діють досить багато суб'єктів, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами буз оформлення підприємницької діяльності, а також за умовами географічного розташування досить багато споживачів придбають нафтопродукти в Російській Федерації, оскільки там їх ціна значно нижче, ніж в Україні.

Тобто у споживачів нафтопродуктів Середино-Будського району була реальна можливість купувати продукцію у інших суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами на цих географічних ринках, що свідчить про значну конкуренцію.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що можливість переміщення попиту на нафтопродукти, що реалізуються у роздріб через АЗС між територіями Середино-Будського району Сумської області та Російської Федерації суттєво обмежена. Однак, поза його увагою залишився той факт, що 08.10.2011 року Україна і Росія підписали Угоду між Урядом Російської федерації і Кабінетом Міністрів України про порядок перетину російсько-українського державного кордону жителями прикордонних регіонів Російської Федерації та України. Спрощений режим перетинання кордону поширюється тільки на мешканців прикордонних районів. Тобто жителі прикордонних районів користуються послабленням при перетині кордону.

Місто Середина-Буда є прикордонним районом України, він межує з прикордонним регіоном Російської Федерації Брянською областю смт Зернове. Тому значна частина населення міста Середина-Буда, що має автотранспорт, заправляє свій особистий автотранспорт нафтопродуктами Російської Федерації, де ціни на нафтопродукти значно нижчі за українські.

Крім того, споживачі Середино-Будського району Сумської області мали можливість придбати нафтопродукти також на двох АЗС смт. Ямпіль, які знаходяться на відстані 21 км. від м. Середина-Буда, а також на восьми АЗС м. Шостка та які належать іншим суб'єктам господарювання. Враховуючи географічне розташування Середино-Будського району, споживачам окремих сіл району зручніше та доцільніше заправлятися саме на АЗС смт. Ямпіль та м. Шостка. Зважаючи на вказане, твердження та розрахунки відповідача за первісним позовом щодо зайняття ТОВ «Конвалія-Ш» монопольного становища на цьому ринку є помилковими та не відповідають вимогам Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання ринку.

Територіальні межі Середино-Будського, Ямпільського та Шосткинського районів розташовані в одній північній частині області, тому можуть розглядатися однією загальною територією, в межах яких придбання нафтопродуктів є можливим та доцільним, оскільки відстані між районами, в яких знаходяться АЗС є незначними.

У зв'язку з цим, висновки відповідача за первісним позовом відносно того, що частка ТОВ «Конвалія-Ш» у територіальних межах Середино-Будського району складає 67% не будуть відповідати дійсності.

Вищенаведене унеможливлює здатність ТОВ «Конвалія-Ш» визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, диктувати свої умови продажу товару, витісняти з ринку інших підприємців, які реалізують нафтопродукти або створювати бар'єри вступу на ринок.

Доказів в підтвердження того, що ТОВ «Конвалія-Ш» має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання та не зазнає значної конкуренції відповідачем за первісним позовом в рішенні територіального відділення Антимонопольного комітету України не зазначено.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), або як антиконкурентні узгоджені дії (ч. 2 ст. Закону України «Про захист економічної конкуренції»), або як недобросовісна конкуренція (ст.ст. 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (ч. 1 ст.ст. 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

А п. 15.4 вказаної Постанови встановлює, що обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Згідно п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, в тому числі зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, ринкова (монопольна) влада - це здатність суб'єкта господарювання визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції.

Відповідачем за первісним позовом при розгляді справи про порушення ТОВ «Конвалія-Ш» законодавства про захист економічної конкуренції не доведено впливу цінової поведінки ТОВ «Конвалія-Ш» на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації нафтопродуктів в межах Середино-Будського району, а також не встановлено яким чином цінова поведінка ТОВ «Конвалія-Ш» призвела чи могла призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або порушення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів на цьому ринку і в чому полягають відповідні негативні наслідки.

Крім того, при розгляді справи встановлено, що роздрібні ціни на АЗС ТОВ «Конвалія-Ш» в м. Середина-Буда не відрізнялись від роздрібних цін на АЗС в інших містах північного регіону Сумської області. Але відповідач за первісним позовом як на зловживання монопольним становищем позивача посилався на неправомірність встановлення ним на АЗС м. Середина-Буда роздрібних цін на нафтопродукти, без урахування зниження закупівельних цін, що спричинило суттєве зростання різниці між ціною реалізації та середньозваженою закупівельною ціною у січні-лютому 2012 року в порівнянні з листопадом-груднем 2011 року на високооктанові бензини А-95 та А-92.

Це твердження є помилковим, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

В діях ТОВ «Конвалія-Ш» немає зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку тому, що ціни встановлені на АЗС в м. Середина-Буда такі ж самі, як і в інших містах, тобто в м. Шостка, де ТОВ «Конвалія-Ш» зазнає значної конкуренції та не є монополістом.

Зростання роздрібних цін на нафтопродукти на АЗС в м. Середина-Буда не було.

Крім того, відповідач за первісним позовом не прийняв до уваги наявність транспортних витрат від м. Шостка до м. Середина-Буда, розмір яких значно впливає на розмір торгівельної надбавки, що не дозволяє зменшити роздрібну ціну.

Нормативно-правовими актами не встановлено державні ціни або граничні торгівельні надбавки на високооктанові бензини, тому на зазначену продукцію діють вільні ціни, які встановлювались наказом директора ТОВ «Конвалія-Ш» з урахуванням конкретних умов господарювання, закупівельних цін на вказану продукцію та прибутку, від розміру якого залежить виконання зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, рівень заробітної плати працівників підприємства та інше.

Тим більш, наданими суду фінансовими звітами ТОВ «Конвалія-Ш», підтверджується збитковість цього товариства. Як пояснив його представник, збільшення роздрібної націнки за рахунок зниження закупівельних цін дозволило йому лише частково знизити збитки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1147 грн. 00 коп. - судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов - задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1; код. 21119343) від 80 від 27.11.2012 року у справі № 02-06/45-2012.

3. Стягнути з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (40024, м. Суми, вул. Харківська, 30/1; код 21119343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія-Ш» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченко, 45; код 36080028) 1147 грн. 00 коп. судового збору.

4. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.03.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА