Постанова

від 21.03.2013 по справі 826/628/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2013 року 13:09 № 826/628/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В., за участю представників сторін:

від позивача: Демченко М.С. (довіреність від 41.08.2013 р.)

від відповідача: Пащенко В.А. (довіреність від 23.01.2013 р. № 15/10-015)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Елпіс-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Доар» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Майстер» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 № 0004142280 та № 0004152280,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Елпіс-Україна» з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 р.:

- № 0004142280, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на 158 410 грн. за основним платежем,

- № 0004152280, відповідно до якого встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 198 266 грн. (за період січня, березня, квітня, червня липня 2011 року).

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями та зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на оцінці виконання низки договорів, укладених позивачем з низкою контрагентів.

Так, як зазначає позивач, між ним (продавцем) та ТОВ «Доар» (Покупець) було укладено договір на поставку позивачем контрагенту товарів народного споживання (перець чорний горошок, цибуля сушена, квітки Гібіскуса, Ламінарія (морська капуста) та інші товари). Крім того, із зазначеним контрагентом (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено також зустрічний договір на поставку контрагентом позивачу кураги. Тобто, як зазначає позивач, між зазначеними особами здійснювалась взаємопоставки продукції та надалі - залік зустрічних грошових вимог. За наведеними договорами продавцями було видано податкові накладні, що, як зазначає позивач, є підставою для формування покупцями податкового кредиту з ПДВ.

Однак, як зазначає позивач, відповідач прийшов до висновку про нездійснення спірних операцій внаслідок відсутності у контрагента трудових, адміністративних та виробничих ресурсів для здійснення спірних операцій та на підставі висновку про нікчемність правочинів. Позивач з останнім твердженням не погоджується та з посиланням на норми ЦК України зазначає про відсутність підстав вважати спірні угоди нікчемними та відсутність судових рішень про визнання угод недійсними.

Крім того, позивач зазначає, що за спірними операціями оформлено всі необхідні документи у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для невизнання податкових вигод, сформованих за відносинами із зазначеним контрагентом.

Щодо взаємовідносин за іншими операціями з іншим контрагентом, позивач зазначає, що між позивачем (покупцем) та ТОВ «Грін Майстер» було укладено договір на поставку позивачу лікарської рослинної сировини для харчової промисловості. За відносинами із зазначеним підприємством також було оформлено всі необхідні документи та виконана поставка, однак, по суті з тих же підстав, що і відносно вищезгаданого контрагента, та виходячи з пояснень директора щодо непричетності до діяльності підприємства-контрагента, ДПІ не визнала податкових вигод, сформованих за відносинами із цим контрагентом. У той же час, позивач вважає, що сукупність первинних документів підтверджує реальне виконання спірних операцій що, відповідно, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Позивач заперечує також визначення в акті перевірки про те, що до перевірки не було надано первинних документів за відносинами із зазначеними особами та зазначає, що були надані договори, видаткові накладні та податкові накладні.

Окремо позивач зазначає про подальшу реалізацію товарів, у т.ч. на експорт, що, на думку позивача, підтверджує їх поставку контрагентами та їх використання у господарській діяльності.

Виходячи з наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечує, вважає оскаржувані рішення обґрунтованими та законними з підстав, викладених в акті перевірки.

Третім особам надіслано копії ухвал суду про відкриття провадження у справі та залучення їх в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача, а також виклики до суду (за адресами з ЄДР та за іншими наявними у справі адресами). ТОВ «Грін Майстер» отримало ухвалу суду та виклик до суду за адресою м. Київ, вул. Предславинська 34-б). ТОВ «ТД «Доар» ухвала суду та виклики до суду не вручені поштою з незалежних від суду причин (відсутність за місцезнаходження, за закінченням терміну зберігання) у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали вважається врученою в силу закону, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. Проте, треті особи в судові засідання не з'являлися, витребуваних судом матеріалів на підтвердження взаємовідносин з позивачем не надали, поважних причин неявки у судове засідання не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого та з урахуванням того, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи, справу розглянуто за відсутності третіх осіб на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.03.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Елпіс-Україна» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.08.2012 р. № 271/1-22-80-32956789 (далі - Акт перевірки).

Як зазначено в Акті перевірки до основних видів діяльності позивача належить торгівля лікарськими травами, спеціями, сушеними овочами для промислової переробки.

Одночасно на стор. 46, 51 Акту перевірки зазначається про здійснення позивачем імпортних операцій щодо ввезення лікарської сировини, спецій, сушених овочів для промислової переробки, тобто тієї ж номенклатури товарів, придбання якої оформлювалось і за взаємовідносинами з контрагентами за спірними операціями.

Зазначається про наявність у позивача складських приміщень у Житомирській та Київській областях.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за перевірений період встановлено, що внаслідок порушення вимог п/п. 139.1.9. ПК України, позивачем завищено витрати на суму 688 740 грн., у т.ч. за 2 кв. 2011 р. на суму 427 445 грн., за 3 кв. 2011 року на суму 261 295 грн., висновок щодо чого ґрунтується на безтоварності операцій з ТОВ «Грін Майстер» та, відповідно, на неможливості прийняття до уваги первинних бухгалтерських документів ТОВ «Грін Майстер», детальна інформація щодо чого викладена в п. 3.2.2. Акту перевірки. Перевіркою у зв'язку з цим встановлено заниження податку всього на 158 410 грн., у т.ч. за 2 кв. 2011 р. на 98 312 грн. та за 3 кв. 2011 р. на суму 60098 грн.

У той же час, перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ встановлено його завищення всього у сумі 198 266 грн., в т.ч.; за січень 2011 р. в сумі 25300 грн., за березень 2011 року в сумі 14 793 грн., за квітень 2011 р. в сумі 20 425 грн., за червень 2011 р. в сумі 85 489 грн., за липень 2011 р.

Зокрема, згідно з Актом перевірки, на порушення пунктів 198.1., 198.2., 198.3., 198.6., 201.1. ПК України, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту по ПДВ, у т.ч.: у січні 2011 р. 25300 грн., у березні 2011 р. 14793 грн., у квітні 2011 р. - 20425 грн. за отриманий товар від ТОВ ТД «Доар» (код з ЄДР 37194473) та у червні 2011 року - 85 489 грн., у липні 2011 року - 52259 грн. за отриманий товар від ТОВ «Грін Майстер» (код з ЄДР 36086496).

В контексті наведеного зазначається, що згідно з рахунком від 10.01.2011 р. № 351001, видатковою накладною від 10.01.2011 р. № 36, за договором № 775 від 10.01.2011 р. оформлено постачання від ТОВ ТД «Доар» позивачу кураги індустріальної на суму 151800 грн. з ПДВ.

За рахунком від 01.02.2011 р., видатковою накладною від 01.02.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання позивачу кураги індустріальної, паприки червоної ASTA, кориці на суму 69345 грн. з ПДВ 11557,50 грн.

За рахунком від 01.03.2011, видатковою накладною від 01.03.2011 р. та за зазначеним договором позивачу оформлено постачання кураги, перцю чорного меленого на суму 88758 грн. з ПДВ - 14793 грн.

За рахунком від 01.04.2011 р., видатковою накладною від 01.04.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання кураги індустріальної на суму 122555,40 грн. з ПДВ 20425,90 грн.

Всього за зазначеним договором оформлено постачання від ТОВ «ТД «Доар» на користь позивача товарів на суму 432 458,40 грн. з ПДВ - 51650,50 грн.

У зв'язку з наведеним позивачу було видано податкові накладні: № 1011036 від 10.01.2011 р., № 1020147 від 01.02.2011 р., № 1030150 від 01.03.2011 р., № 1040137 від 01.04.2011 р. на зазначені вище суми та згідно визначеної у вищенаведених документах номенклатури поставки. Зазначені суми ПДВ включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Щодо розрахунків позивачем надано акти звіряння розрахунків, які містять посилання на зарахування зустрічних грошових вимог.

Копії зазначених документів додані до матеріалів справи та в них містяться відомості, що відповідають вищенаведеним.

У той же час, в Акті перевірки зазначається, що договір від 10.01.2011 р. № 775 до перевірки не надано . В контексті наведеного до матеріалів позивачем не надано доказів передачі зазначеного договору податковому органу під час перевірки, відмови ДПІ у прийнятті зазначеного договору, а також вжиття позивачем заходів, передбачених п. 44.6., п. 44.7. ПК України, щодо надання/надіслання позивачем зазначеного договору податковому органу, а відтак, в силу наведених норм законодавства, вважається, що даний договір, був відсутній на час формування податкової звітності.

У той же час, відповідно до умов зазначеного договору, копія якого була надана до матеріалів позову, вбачаться, що поставка здійснюється продавцем через низку компаній-перевізників та супроводжується оформленням вантажної декларації перевізника , що, відповідно, зумовлює наявність цих документів на підтвердження транспортування товарів за спірними операціями. Під час розгляду справи не надано доказів укладання додаткових угод про зміну базових умов договору (відносно зміни базису поставки), відповідно до яких би зобов'язання з перевезення перекладалися на покупця та зменшувалась у зв'язку з цим ціна товару.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо ТОВ «ТД «Доар» зазначається, що згідно з актом від 08.04.2011 року, що охоплює період , за який оформлювались спірні операції, встановлено відсутність контрагента за місцезнаходженням. Копія зазначеного акту залучена до матеріалів справи.

Зазначається, що загальна чисельність працюючих осіб на ТОВ «ТД Доар» - 1 особа.

Крім того, зазначається, що виходячи з аналізу даних декларації за 1 кв. 2011 року у підприємства відсутні основні засоби, нематеріальні активи, амортизаційні відрахування .

Виходячи з наведеного, ДПІ приходить до висновку про відсутність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій та, відповідно, про нездійснення спірних операцій, у т.ч. з урахуванням недбання актів приймання-передачі, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів від ТОВ «ТД «Доар» до контрагентів-покупців.

Окрім того, в Акті перевірки зазначається, про підписання 01.06.2011 р. № 517 договору між позивачем (покупець) та ТОВ «Грін Майстер» (постачальник) про поставку лікарської рослинної сировини для харчової промисловості. Загальна ціна продукції визначена на рівні 2 000 000 грн.

Згідно з договором відвантаження та постачання здійснюється за рахунок постачальника .

За рахунком від 01.06.2011 р., видатковою накладною від 01.06.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання вільхи шишки, кори крушини, шабельника корінь на загальну суму 82 428,33 грн. з ПДВ 13 738,06 грн.

За рахунком, видатковою накладною та за договором, які датовані 01.06.2011 р., оформлено постачання позивачу кураги промислової, паприки червоної ASTA, перцю чорного молотого на суму 35655,60 грн. з ПДВ 5942,60 грн.

За рахунком та видатковою накладною від 17.06.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання позивачу: калган корінь, корінь аіра на суму 394 850,40 грн. з ПДВ 65808,40 грн.

За рахунком та видатковою накладною від 01.07.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання позивачу: перцю молотого, кураги промислової на суму 83013 грн. з ПДВ 13835,50 грн.

За рахунком та видатковою накладною від 25.07.2011 р. та за зазначеним договором оформлено постачання позивачу аіру корінь на суму 230544 грн. з ПДВ - 38424 грн.

Всього за відносинами із зазначеним контрагентом оформлено постачання товарів на суму 826 491,33 грн. з ПДВ - 137 748,56 грн.

У зв'язку з наведеним, позивачу видано податкові накладні № 49 від 01.06.2011 р., № 50 від 01.06.2011 р., № 51 від 17.06.2011 р., № 5 від 01.07.2011 р., № 45 від 25.07.2011 р. на зазначені вище суми та згідно визначеної у вищенаведених документах номенклатури поставки. Зазначені суми ПДВ включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Щодо розрахунків позивачем надано акти звіряння розрахунків, які містять посилання на зарахування зустрічних грошових вимог.

Копії зазначених документів додані до матеріалів справи.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Грін Майстер» в Акті перевірки позивача та в акті перевірки цього контрагента від 16.12.2011 р. зазначається, що за результатами аналізу наявних в обліковій справі підприємства документів, даних податкової звітності встановлено, що у штаті цього підприємства працює 0 осіб (згідно останньої форми 1-ДФ за 1 кв. 2011 р.). Основні фонди відсутні (додаток АМ до декларації з податку на прибуток за 2-3 кв. 2011 року не подавався). Транспортні засоби відсутні (розрахунок сум податку з власників транспортних засобів у 2011 році не подавався).

Відповідно до пояснення, отриманого податковою міліцією від директора та головного бухгалтера ТОВ «Грін Майстер» Друмової О.М., копія яких залучена до справи, вбачається, що в неї були викрадені документи, щодо чого вона зверталася до органів внутрішніх справ. Про зазначене підприємство вона вперше чує, реєстрацією підприємства не займалася, як і не вела господарської діяльності від його імені.

Виходячи із наведеного в сукупності, з урахуванням ненадання від ТОВ «Грін Майстер» документів на підтвердження взаємовідносин з позивачем, ДПІ приходить аналогічних висновків щодо відсутності у контрагента трудових та адміністративно-виробничих можливостей для виконання спірних операцій та, як наслідок, до висновку про нездійснення спірних операцій та до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Остаточно у р. 4 Акту перевірки сформовано висновок про встановлення порушення позивачем п. 139.1.9, п/п. 138.2. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 158410 грн. (за операціями з ТОВ «Грін Майтер»).

Окрім того, зазначено про встановлення порушення п. 198.1., 198.6. ПК України в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 198 266 грн., що є наслідком зменшення значення рядка 24 за періоди, визначені на тор. 55 Акту перевірки.

Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а сам: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), , п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової ) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 198.1. ПК України (щодо виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку покупця видати покупцю податкову накладну та щодо обов'язкових реквізитів податкової накладної), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо особи, яка видає п/н та її статусу як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. ПК України (щодо не віднесення до податкового кредиту сум податку, не підтверджених податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджених іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу), п. 198.6. (щодо відповідальності платника у разі не підтвердження на час перевірки сум податку зазначеними цим пунктом документами),

- п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних звітності), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час , правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, з якими ПК України пов'язує можливість формування відповідних сум податкових вигод.

Зокрема , такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, складених за результатами реально вчинених операцій, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ) (4) придбання робіт/послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності; (5) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає встановленим вимогам, видана за фактично вчиненою операцією та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а наведене в сукупності - позбавляє покупця права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів (робіт/послуг) з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача (про їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, позбавлені юридичної значимості для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, умовами обох угод передбачено, що транспортування забезпечується постачальниками, що зазвичай супроводжується оформленням у 3-х екземплярах товарно-транспортними накладними (у т.ч. 1 для вантажоотримувача).

Проте, в даному випадку під час розгляду справи не надано ні ТТН, ні вантажних декларацій, як-то передбачено договором від 10.01.2011 р. № 775 з ТОВ «ТД «Доар», ні будь-яких інших транспортних документів щодо замовлення транспортних послуг третіми особами для забезпечення перевезення продукції, як і доказів наявності у третіх осіб власних або орендованих транспортних засобів або ж доказів відшкодування вартості перевезення третіми особами позивачу (у тому випадку, якщо б перевезення здійснювалось позивачем з наступним відшкодуванням вартості перевезення третіми особами) чи доказів, які б підтверджували експлуатацію транспортних засобів позивачем для цілей перевезення обумовлених партій товару (дорожній лист, докази списання пального, тощо) .

Окрім того, під час розгляду справи також не надано документально підтверджених відомостей щодо місць (складів) з яких поставлялись товари, як і доказів наявності у третіх осіб власних або орендованих складських ресурсів , пристосованих для зберігання вищезгаданої продукції, та/або доказів (договорів, первинних документів) придбання третіми особами цієї продукції у інших постачальників, що у сукупності могло б підтверджувати рух товарів (вхідні операції з придбання товарів) по контрагентам та до позивача від цих контрагентів.

При цьому, як зазначено вище, згідно з актом від 08.04.2011 року , копія якого залучена до справи, дата складання якого припадає на період , за який оформлювались операції з ТОВ «ТД «Доар», встановлено відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, що у сукупності з іншими обставинами, зокрема щодо відсутності доказів наявності складських/транспортних/адміністративних ресурсів, вказує на відсутність у контрагента необхідних умов (адміністративних, управлінських ресурсів) для здійснення господарської діяльності та, зокрема, спірних операцій.

Слід додати, що надані позивачем фітосанітарні сертифікати та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не містять будь-якої інформації відносно контрагентів та самі по собі не є підтвердженням виконання спірних операцій саме контрагентами позивача.

Крім того, досліджуючи питання щодо наявності у контрагентів трудових ресурсів, слід зазначити, що згідно останньої форми 1-ДФ за 1 кв. 2011 р. ТОВ «Грін Майстер» щодо осіб, які працювали у штаті та за цивільно-правовими договорами, на підприємстві працювало 0 осіб , що підтверджується документальними відомостями з бази даних ДПІ.

У період 2-3 кв. 2011 року, тобто у період оформлення спірних операцій з цим контрагентом, наявність трудових ресурсів цим контрагентом не декларувалась та, відповідно, не підтверджувалась .

Будь-яких інших доказів наявності у цієї особи трудових ресурсів у період оформлення спірних операцій під час розгляду справи не надано .

З аналізу податкової декларації з податку на прибуток за 2, 2-3 кв. 2011 р. вбачається, що витрати на оплату праці в період оформлення спірних операцій не декларувалися .

З наявної податкової звітності також вбачається, що ТОВ «Грін Майстер» не декларувалось у період оформлення спірних операцій сум амортизації виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а також сум витрат, пов'язаних з утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання, витрат на оплату послуг зв'язку, на ремонт та поліпшення об'єктів основних фондів.

Щодо наявності трудових ресурсів у ТОВ «ТД «Доар», слід зазначити, що згідно з останнім податковим розрахунком з комунального податку за 4 кв. 2010 р. на підприємстві не рахувалось працівників . При цьому, в даному випадку навіть зареєстрований директор контрагента не рахувався у складі штатних працівників.

За період 2011 року, тобто за період оформлення спірних операцій, не надано доказів декларування контрагентом трудових ресурсів, як і будь-яких інших доказів наявності у контрагента власних трудових ресурсів або залучення на умовах підряду працівників, а отже і доказів їх наявності.

Під час розгляду справи, як вже зазначалося, не надано доказів залучення контрагентами інших осіб для забезпечення виконання спірних операцій.

При цьому, судом враховується також відсутність доказів надання позивачем під час перевірки податковому органу договору від 10.01.2011 р. № 775, який є складовою первинних документів, на підставі яких формуються дані податкового обліку та, крім іншого, визначається базис поставки та, відповідно, розподіл обов'язків по договору.

Крім того, судом також враховується ненадання з боку ТОВ «Грін Майстер» податковому органу станом на 16.11.2011 р. документального підтвердження щодо виконання спірних операцій з позивачем на запит, який був отриманий контрагентом 19.09.2011 р., що підтверджується матеріалами, наданими суду з боку ДПІ у Печерському районі м. Києва з листом від 18.03.2013 р. за № 2433/9/10.2-09. Як вбачається з акту перевірки контрагента від 16.12.2011 р. документи за взаємовідносинами з позивачем не були надані і у зв'язку з проведенням перевірки контрагента, а отже, в силу приписів п. 44.6. ПК України вважається, що на час складення податкової звітності за період спірних операцій з позивачем у контрагента були відсутні первинні документи за взаємовідносинами з позивачем, а отже їх виконання з боку контрагента не підтверджено.

Тобто, враховуючи специфіку спірних операцій та особливості обумовленого до поставки товару, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, і не доведено того, що обмовлені поставкою товари поставлені саме контрагентами, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, внаслідок відсутності у контрагентів зазначених вище ресурсів, неможливості виконання ними спірних операцій, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного. Зокрема, надані в даному випадку позивачем матеріали щодо подальшої реалізації продукції не є підтвердженням того, що саме контрагенти здійснювали поставки товарів, які надалі були реалізовані позивачем іншим особам.

Оцінюючи при цьому покази свідка ОСОБА_4, який на час оформлення зазначених операцій перебував на посаді керівника ПП «Елпіс-Україна», а наданий час - перебуває на посаді заступника керівника, суд зазначає наступне. Як зазначив свідок, операції виконувались, а товари вивозились підприємством самостійно з м. Вишневе та з м. Києва. У той же час, як вже зазначалося вище, під час розгляду справи не надано жодних доказів перевезення товарів, наявності та декларування витрат у зв'язку з цим, тобто доводи свідка в цьому контексті документально не підтверджені та не можуть бути враховані на підтвердження фактичного виконання спірних операцій саме контрагентами позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Елпіс-Україна» (код з ЄДР 32956789; адреса: 01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Будіндустрії, 7) до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2012 № 0004142280 та № 0004152280 - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2013 р.