Постанова

від 26.03.2013 по справі 812/1391/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2013 року Справа № 812/1391/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Масалова Є. В. (довіреність № б\н від 05.02.2013 року),

Ляшенко Н. О. (довіреність № б\н від 11.03.2013 року),

Басовського В. Я. (протокол № 427 від 27.04.1998 року),

від відповідача: Заратуйченка А. О. (довіреність № 856 від 11.03.2013 року),

Гриценко Н. І. (довіреність № 854 від 11.03.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-УКРАЇНА» (далі - Позивач або ТОВ «ДОН-УКРАЇНА») до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або ДПІ у Станично-Луганському районі), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22 січня 2013 року, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби направити до центрального органу Державної податкової служби України копію даної постанови суду після набрання нею законної сили для розгляду та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «ДОН-УКРАЇНА».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28.01.2013 року рекомендованим листом отримав Рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.01.2013 року.

Позивач зазначив, що TOB «ДОН-УКРАЇНА» в періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року було надано до ДПІ у Станично-Луганському районі податкові декларації з ПДВ, якими підтверджується постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту. Протягом всього звітного 2012 року та січня 2013 року, від відповідача на адресу TOB «ДОН-УКРАЇНА» не надходило жодного повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за період січень-грудень 2012 року, отже позивач вважав, що всі податкові декларації з ПДВ, які були надані позивачем в періоді січень - грудень 2012 року, були прийняті відповідачем як податкова звітність з ПДВ та є такими, що відповідають за формою та змістом вимогам чинного податкового законодавства України.

Позивач вважав що законних підстав для прийняття відповідачем Рішення № 1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, встановлених ст.184 п.184.1 п.п.«г» ПК України, не було, внаслідок чого, дії відповідача щодо прийняття оспорюваного Рішення мають бути визнані протиправними, а саме Рішення - визнане протиправним і скасоване.

З підстав викладених у позові представник позивача просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення №1 ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ДОН-УКРАЇНА» від 22.01.2013 року, з моменту його прийняття - з 22.01.2013 року; зобов'язати ДПІ Станично-Луганському районі Луганської області ДПС направити до центрального органу ДПС України копію даної постанови суду після набрання нею законної сили для розгляду та внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ - TOB «ДОН-УКРАЇНА».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали та надали письмові заперечення, в яких зазначили, що ДПІ в Станично-Луганському районі не мало можливості провести зустрічну перевірку TOB «ДОН-УКРАЇНА», оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Враховуючи обставини викладені в акті від 29.11.2012 року № 65/22/24050445 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «ДОН-УКРАЇНА», щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «»КОНЦЕПТ», надану TOB «ДОН-УКРАЇНА» податкову звітність з ПДВ, та з урахуванням висновків проведеного аналізу податкових зобов'язань та податкового кредиту TOB «ДОН-УКРАЇНА» в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що засновниками TOB «ДОН-УКРАЇНА» фактично не могла здійснюватись фінансово-господарська діяльність, направлена на отримання прибутку, у підприємства відсутні матеріально-технічна база для виконання підприємницької діяльності, підприємство за місцем реєстрації не знаходилось, документально не підтверджено взаємовідносини з контрагентами.

Представники відповідача зазначили, що у сукупності вказаних обставин правочини вчинені позивачем з контрагентами за січень-грудень 2012 року є нікчемними, а відтак рішення №1 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 22.01.2013 року винесено із урахуванням фактичних обставин, відповідно до чинного законодавства та є таким що не підлягає скасуванню. У зв'язку з чим, представники відповідача у судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити повністю за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-УКРАЇНА» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа 03.06.1997 року, реєстраційний запис 13761200000000010, код ЄДРПОУ 24050445, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 558421 (том 1 аркуші справи 16-35).

ТОВ «Дон-Україна» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в ДПІ Станично-Луганського району Луганської області ДПС з 16.10.1998 року, реєстраційний № 527, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою № 4-ОПП, виданою відповідачем 06.06.2002р. № 551 (том 1 аркуш справи 36).

Також позивач, зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується виданим свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість форми № 5-Р, серія НВ № 509081 від 20.10.1998 року № 16958311, індивідуальний податковий номер 240504412293 (том 1 аркуш справи 37).

Судом встановлено, що відповідачем 22.01.2013 року був складений акт № 00004/15/24050445 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дон-Україна» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» (том 1 аркуші справи 209-219).

За результатами акту перевірки № 00004/15/24050445 від 22.01.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дон-Україна» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року» було винесено висновок № 1 від 22.01.2013 року для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ - ТОВ «Дон-Україна». Підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ є п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України (том 1 аркуші справи 201).

На підставі висновку відповідача № 1 від 22.01.2013 року було прийнято оскаржуване рішенні № 1 від 22.01.2013 року про анулювання реєстрації платника ПДВ - ТОВ «Дон-України» (далі-Рішення). Комісією встановлено: платник податків протягом 12 послідовних податкових місяців з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року подає декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 грн., що підтверджено висновком відділу оподаткування юридичних осіб від 22.01.2012 року № 1 (том 1 аркуші справи 38, 39).

28 січня 2013 року рекомендованим листом № 93600 0119382 0, позивач отримав від відповідача Рішення №1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22 січня 2013 року, вих. № 282 (том 1 аркуші справи 40).

З даного рішення вбачається, що комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області ДПС від 11 травня 2012 року № 6, анулюється реєстрація Позивача як платника податку на додану вартість згідно п.п.«г» п.184.1 ст.184 розділу 5 ПК кодексу України, у зв'язку із тим, що протягом 12 послідовних податкових місяців з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року позивач подає декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 грн., що підтверджується висновком відділу оподаткування юридичних осіб від 22.01.2013 року № 1 та довідкою податкової міліції від 03.12.2012 року № 2144/7/07-0202 про факт відсутності чи неможливості установити місцезнаходження позивача.

Таким чином, з дати підписання даного Рішення керівником відповідача, тобто з 22 січня 2013 року, анульована реєстрація позивача як платника ПДВ.

Суд вважає, прийняте відповідачем Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ - ТОВ «Дон-Україна» необґрунтованим, прийнятим в порушення вимог Податкового кодексу України, внаслідок чого воно має бути скасоване з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як на правовому підставу прийняття оскаржуваного Рішення, посилається в ньому на норму ст.184 п.184.1 п.п.«г» ПК України, яким передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Однак, судом встановлено, що позивач в періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року подавав до ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області ДПС податкові декларації з ПДВ, якими підтверджується постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджується поданими до ДПІ податковими деклараціями з ПДВ у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (том 1 аркуші справи 41-168).

По-перше, статтею 46 п.46.1. ПК України закріплено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 46.5. ст.46 ПК України встановлено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 затверджені форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 1492).

Відповідно до ст.49 п.49.1. ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2. даної статті ПК України встановлений обов'язок позивача, як платника податків і зареєстрованого платника податку на додану вартість, за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п.п.«в» п.49.3. ст.49 ПК України, позивач подавав податкові декларації з ПДВ за період: січень - грудень 2012 року засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні (том 1 аркуші справи 41-168).

Пункт 49.8. ст.49 ПК України закріплює, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Підпунктом 49.9.2. п.49.9. ст.49 ПК України передбачено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Судом встановлено, що протягом всього звітного 2012 року та січня 2013 року, від відповідача не надходило на адресу позивача жодного повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за період: січень-грудень 2012 року, що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Дана обставина свідчить про те, що все податкові декларації з ПДВ, які були подані позивачем в періоді: січень - грудень 2012 року, були прийняті відповідачем як податкова звітність з ПДВ, а також вони повністю відповідають за формою та змістом вимогам чинного податкового законодавства України.

По-друге, п.185.1. ст.185 ПК України визначає перелік операцій, що є об'єктами оподаткування ПДВ. Зазначені операції поділяються на п'ять груп, визначених в статті: операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України, постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.7 Порядок № 1492, у колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування податку на додану вартість, сума податку вказується у колонці Б.

Пунктом 8 зазначеного Порядку закріплено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пункт 13 Порядку № 1492 закріплює, що декларація подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Декларація подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування, за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.

У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість/(скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Розділом V Порядку визначений порядок заповнення податкової декларації.

Так, пунктом 3 підпунктом 3.1. даного розділу Порядку, Розділ І «Податкові зобов'язання» закріплено, що у рядках 1-6 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст.197 ПК України, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПК України, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), та обсяги постачання, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.196 ПК України, та ті, що не оподатковуються у зв'язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 ПК України або постачання послуг за межами митної території України.

Підпункт 3.2. даного пункту Порядку закріплює, що до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.

А підпунктом 3.7. цього пункту Порядку зазначено, що у рядку 6 вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Значення цього рядка дорівнює сумі рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4 та 5, і заповнюється тільки колонка А.

Обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, вказується у рядку 6.1 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню.

Пунктом 4 даного розділу Порядку Розділ II «Податковий кредит» встановлений порядок заповнення рядків податкової декларації щодо відображення сум податкового кредиту. Зокрема, підпунктом 4.1. даного пункту Порядку закріплено, що до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст.186 ПК України за межами митної території України, окремо за напрямами використання здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Позивач, здійснює свою господарську діяльність на митній території України. За результатами здійснення своєї господарської діяльності, позивач складає та подає до органу податкової служби податкову звітність, зокрема, податкові декларації з ПДВ з необхідними датками за період: січень - грудень 2012 року (том 1 аркуші справи 41-168).

Як вбачається із поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ за період: січень-грудень 2012 року, відповідні рядки Розділу І «Податкові зобов'язання» (рядки 1, 6, 6.1, 9), Розділу II І «Податковий кредит» (рядки 10.1, 17) та Розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» (рядки 18, 25) заповнені Позивачем, що свідчить про здійснення Позивачем у відповідному звітному податковому періоді господарських операцій з постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (том 1 аркуші справи 41-168).

В наданих позивачем податкових деклараціях з ПДВ та додатків до них за період: січень 2012 - грудень 2012 року, відображено наступний обсяг господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість:

- у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 10,00 грн., а задекларований податковий кредит (рядок 10.1) - відсутній;

- у податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 166455,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 8352,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83208,00грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 16669,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за квітень 2011 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 82203,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 19,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року у рядку 1 податкові зобов'язання та задекларований податковий кредит (рядок 10.1) відсутні;

- у податковій декларації з ПДВ за червень 2012року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83333,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 8383,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 79167,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 8393,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 10,00 грн., а задекларований податковий кредит (рядок 10.1) - відсутній;

- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток до декларації) за вересень 2012 року, виправлено помилки за серпень 2012 року, а саме: рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 4167,00 грн., а задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 4139,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83260,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 39796,00 грн.;

- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (самостійний документ) за жовтень 2012 року, виправлено помилки за вересень 2012 року, а саме: рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83260,00 грн., а задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 39703,00грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року (звітна нова) у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83260,00 грн. та задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 39703,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року у рядку 1 податкові зобов'язання та задекларований податковий кредит (рядок 10.1) відсутні;

- у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 10,00 грн., а задекларований податковий кредит (рядок 10.1) - відсутній;

- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (самостійний документ) за листопад 2012 року, виправлено помилки за вересень 2012 року, а саме: рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 83260,00 грн., а задекларовано податковий кредит (рядок 10.1) у розмірі 39703,00 грн.;

- у податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року у рядку 1 визначено податкові зобов'язання у розмірі 10,00 грн., а задекларований податковий кредит (рядок 10.1) - відсутній (том 1 аркуші справи 41-168).

Наведене свідчить та доводить, що податкові декларації з ПДВ за період січень 2012 року - грудень 2012 року, мають відповідні рядки Розділу І «Податкові зобов'язання» (рядки 1, 6, 6.1, 9), Розділу II «Податковий кредит» (рядки 10.1, 17) та Розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» (рядки 8, 25), заповнені в порядку, встановленому законодавством, із зазначенням показників як податкових зобов'язань з ПДВ так і податкового кредиту, що свідчить про здійснення позивачем у відповідному звітному податковому періоді господарських операцій з постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

За таких обставин, правових підстав для прийняття відповідачем Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Дон-Україна», встановлених ст.184 п.184.1 п.п.«г» ПК України, не було, внаслідок чого, дії відповідача щодо прийняття Рішення мають бути визнані протиправними, а саме оскаржуване Рішення - скасоване.

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача направити до центрального органу ДПС України копію даної постанови суду після набрання нею законної сили для розгляду та внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ - TOB «ДОН-УКРАЇНА».

Відповідно до п.5.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394), анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до п.2.3 Положення № 1394, формування та ведення Реєстру платників ПДВ здійснює центральний орган державної податкової служби.

Дані Реєстру передаються до податкових органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні податкові органи), а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів (далі - районні податкові органи).

Згідно з п5.6. цього Положення, Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Підпунктом 5.6.1. п.5.6. ст.5 Положення закріплено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно з п.п.5.6.2 п.5.6. ст.5 цього Положення, у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Відповідно до положень КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право позивача, заявляючи позовну вимогу в частині зобов'язання відповідача направити до центрального органу ДПС України копію даної постанови суду після набрання нею законної сили для розгляду та внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ - TOB «ДОН-УКРАЇНА», позивач фактично допускає припущення на майбутнє порушення своїх прав в частині не направлення відповідачем до ДПС України відповідного судового рішення, що є незмістовним та не заслуговує на увагу суду.

Відповідач виконує свої повноваження на підставі відповідних законодавчих норм та не потребує додаткового прийняття судового рішення з цього приводу на майбутнє.

За таких обставин у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази, суд вважає частково необґрунтованими та недоведеними перед судом доводи відповідача - ДПІ у Станично-Луганському районі, а відтак позовні вимоги ТОВ «Дон-Україна», підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст.94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають поверненню позивачу із державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Україна» до державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби щодо прийняття рішення № 1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Україна» від 22 січня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 1 від 22 січня 2013 року державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Україна», з моменту його прийняття - з 22 січня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Україна» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22,94 (двадцять дві гривні дев'яносто чотири коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі до 31 березня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін