Постанова

від 27.03.2013 по справі 4/525-18/375-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2013 року                                                                                   Справа № 4/525-18/375-2012  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів: головуючого        Гончарука П.А. суддів                                                           Кондратової І.Д.                                                                      Стратієнко Л.В. з участю представників:позивача: відповідача: не з'явивсяМихайленко А.Д. розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу Національна радіокомпанія України на рішення та постановугосподарського суду м.Києва від 13 листопада 2012 р.Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 р. у справі№ 4/525-18/375-2012 за позовомдирекції телерадіопрограм управління справами Верховної Ради України доНаціональна радіокомпанія України про визнання договору недійсним ВСТАНОВИВ: У листопаді 2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Національної радіокомпанії України про визнання недійсним договору № 09/10 від 28.12.2009р. щодо висвітлення роботи Верховної Ради України недійсним. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги в заяві  від 28.11.2011р. та просив визнати договір №09/10 від 28.12.2009р. недійсним з тих підстав, що він укладений в порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", який застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, а також ст. 183 Господарського кодексу України, яка встановлює, що всі державні замовники мають бути визначені законом. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. Рішенням господарського суду м.Києва від 13.11.2012 р. (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 р. (головуючий – Сулім В.В., судді –Рєпіна Л.О.,Тищенко А.І.), позов задоволено. Визнано договір № 09/10 від 28.12.2009р., укладений між Національною радіокомпанією України та дирекцією телерадіопрограм управління справами Верховної Ради України недійсним. В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення – без змін. Крім того, позивачем було заявлено відвід судді Стратієнко Л.В., який колегією суддів залишений без задоволення, а розгляд справи продовжено в тому ж складі суду.   Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню  з таких підстав. Як вбачається з матеріалі справи і встановлено господарськими судами, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09/10 від 28.12.2009р. про висвітлення роботи Верховної Ради України       в межах державного замовлення з висвітлення роботи Верховної Ради України, згідно з         яким  з метою висвітлення роботи Верховної Ради України відповідно до Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, постанови Верховної Ради України від 23.11.2007 р. №3-VI “Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання”, виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити на першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України у повному обсязі пряму трансляцію: - пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі на першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України;           - організацію і пряму трансляцію щотижневих 45-хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій.           Задовольняючи позов, господарські суди виходили з того, що  відповідно до свого правового статусу Дирекція не належить до органів державної влади, оскільки сама є засобом масової інформації, утвореним відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 24.11.1998 р. № 481 у структурі Управління справами Верховної Ради України як самостійний структурний підрозділ з правами юридичної особи, основним завданням якого є об'єктивне висвітлення роботи Верховної Ради України, оперативне і всебічне інформування населення про діяльність вищого законодавчого органу держави засобами масової інформації і не наділена спеціальною правосуб'єктністю щодо укладення договорів на виконання державного замовлення з висвітлення роботи законодавчого органу держави, а лише правом укладати договори про співробітництво з іншими телерадіоорганізаціями для власних потреб у процесі виконання покладених на неї завдань. Відповідно до Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, що визначає порядок всебічного і об'єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, висвітлення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України є державним замовленням, розміщення якого забезпечує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України та інших телерадіоорганізацій України, яке оформляється відповідними постановами Верховної Ради України, розпорядженнями Президента України, Кабінету Міністрів України (частина 2 статті 1, стаття 19-1 Закону).           Порядок висвітлення діяльності Верховної Ради України регулюється статтями 9 та 15 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”. Відповідно до статті 9, порядок і форми обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконання державного замовлення) визначається окремою постановою Верховної Ради України.           Порядок і форми щодо обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України в межах державного замовлення визначені пунктами 1, 2, 3, 4 постанови Верховної Ради України “Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання” від 23.11.2007 р. № 3-VІ. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України та на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України забезпечити у повному обсязі пряму трансляцію: складання присяги народними депутатами України; відкриття сесії Верховної Ради України шостого скликання; 3) розгляду організаційних питань першої сесії Верховної Ради України шостого скликання; розгляду інших питань згідно з окремими рішеннями Верховної Ради України.           Відповідно до п. 4 Національній радіокомпанії України (НРКУ): здійснювати трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі на Першому загальнонаціональному каналі НРКУ; забезпечити організацію і пряму трансляцію щотижня, по четвергах, у проміжку між 18 та 23 годинами, 45-хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій.           Згідно п. 1 постанови, забезпечення розміщення державного замовлення в порядку обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України шостого скликання в порядку та обсягах, визначених пунктами 2, 3, 4 постанови покладено на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та Державний комітет телебачення і радіомовлення України відповідно до вимог Законів України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в України засобами масової інформації”, “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, Бюджетного кодексу України, тобто обов'язок розміщення державного замовлення покладено не на апарат Верховної Ради України чи  Дирекцію телерадіопрограм, що є відомчою телерадіоорганізацією, а на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та Державний комітет телебачення і радіомовлення.           Постановою Кабінету міністрів України від 13.07.2004 р. № 918 було затверджено положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм, якими генеральним замовником на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм визначено Державний комітет телебачення і радіомовлення.           Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського кодексу України, договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.           Законом України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” та постановою Верховної Ради України “Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання” від 23.11.2007 р. № 3-VІ  встановлені суб'єкти, наділені повноваженнями розміщення державного замовлення на висвітлення роботи вищих органів державної влади, до яких Дирекція не відноситься.           Щорічно у Державному бюджеті України окремо передбачаються видатки на виробництво телерадіопрограм для державних потреб (код програмної класифікації -1700000, головний розпорядник коштів - Державний комітет телебачення і радіомовлення України) та на висвітлення діяльності народних депутатів України через засоби телебачення і радіомовлення (код програмної класифікації видатків - 0111080, головний розпорядник коштів - Апарат Верховної Ради України).           За рахунок коштів, що виділяються Державним бюджетом України на забезпечення діяльності Верховної Ради України, в тому числі на висвітлення роботи народних депутатів України, що здійснюється поза межами державного замовлення, фінансуються видатки Дирекції через її казначейський рахунок на підставі затвердженого керівництвом апарату Верховної Ради України кошторису. Зазначеним кошторисом не передбачаються видатки на забезпечення виконання державного замовлення з обов'язкового висвітлення роботи Верховної Ради України. Крім того, при укладенні договору №09/10 від 28.12.2009 р. було порушено вимоги ст. ст. 5, 21 чинного на момент укладення Положення “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” затвердженого Кабінетом міністрів України  від 17.10.2008р. №921.            За таких обставин господарські суди прийшли до правильного висновку про  визнання спірного договору недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України як такого, що за змістом суперечить вищевказаним  актам цивільного законодавства. Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.            На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.  1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ: касаційну скаргу Національної радіокомпанії України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 13 листопада 2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 року у справі за №4/525 – 18/375-2012 – без змін.   Головуючий, суддя     П.Гончарук      Суддя       І. Кондратова Суддя                                        Л.Стратієнко