Рішення

від 22.03.2013 по справі 910/3422/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3422/13 22.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Боедем», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна», м. Київ провитребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та зобов'язання повернути майно Головуюча, суддя Жагорнікова Т.О.

Судді: Бойко Р.В.

Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача Бован К.О. (дов. б/н від 1 березня 2013 р.); Черепанов К.В. (дов. б/н від 3 січня 2013 р.); від відповідачаСпасибко А.В. (дов. б/н від 9 квітня 2012 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боедем» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна» про витребування майна з чужого незаконного володіння а саме: нежитлове приміщення площею 5 294,10 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі загальною площею 10 134,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4; виселення відповідача з вказаного приміщення, зобов'язання відповідача негайно звільнити його та повернути позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані припиненням дії договору оренди від 03.12.2007 р. № 03-12/07-4 та невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/3422/13 розгляд справи призначено на 12.03.2013 р.

До початку судового засідання 06.03.2013 через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

До початку судового засідання 12.03.2013 через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю та про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. представник відповідача підтримав подані клопотання про передачу справи за підсудністю та про відкладення слухання справи.

Представники позивача заперечили проти клопотань відповідача про передачу справи за підсудністю, про відкладення розгляду справи

Суд, дослідивши всі наявні докази та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд клопотання про передачу справи за підсудністю відкладав на наступне судове засідання.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 21.03.2013 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Бойко Р.В., Босий В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №910/3422/13 від 19.03.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів.

До початку судового засідання 20.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

До початку судового засідання 21.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

В судовому засіданні 21.03.2013 р. представники позивача просили задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача просив задовольнити подане ним клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія судді дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до господарського суду Київської області, про що було винесено відповідну ухвалу суду.

Крім того, відповідач надав клопотання про витребування доказів, у якому просить надати письмовий запит до органів державної реєстрації прав щодо отримання інформаційної довідки відносно спірного приміщення, яке розміщене у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4.

Заслухав пояснення представників позивача, які заперечували проти заявленого клопотання про витребування доказів, колегія суддів відклала розгляд цього клопотання на більш пізнішу стадію розгляду справи.

В судовому засіданні 21.03.2013 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 22.03.2013 р.

В судовому засіданні 22.03.2013 р. представник відповідача заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Клопотання було задоволено колегією суддів, відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

В судовому засіданні 22.03.2013 р. представник відповідача підтримав клопотання про витребування доказів.

Представники позивача проти заявленого клопотання заперечували.

Дослідивши заявлене клопотання, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання з тих підстав, що в матеріалах справи міститься копія рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2012 р. у справі № 5011-66/1632-2012, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4; зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» право власності на вказану нежитлову будівлю та зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» виключити запис (номер запису: 162-з в книзі: д.5з-201) про реєстрацію за Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) права власності на зазначену нежитлову будівлю. Вказане рішення набрало законної сили з 03.08.2012 року.

У судовому засіданні 22.03.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.09.1996 р. між Київським науково-виробничим об'єднанням «Електронмаш» (продавець) та Українсько-німецьким спільним підприємством «Боедем» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2285, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення за адресою: вул. Велика Кільцева (Б. Окружная), 4 в м. Києві загальною площею 10220,8 кв.м.

Пунктом 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Боедем» (протокол № 09/11 від 09.11.2011 р.) та зареєстрованого 22.02.2012 р. державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації передбачено, що вказане товариство перереєструється в зв'язку із зміною назви та є правонаступником українсько-німецького спільного підприємства «Боедем», зареєстрованого Міністерством фінансів України 14.01.1992 р., реєстраційний номер 440 та перереєстрованого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 29.12.1993 р., реєстраційний номер 0096-1628 СП.

03.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна» був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 03-12/07-4 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в орендне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, загальною площею 5294,1 кв.м.

Відповідно до п. 2.1. договору позивач передає приміщення відповідачу не пізніше ніж 15 календарних днів після дати набрання чинності цього договору. Передача приміщень позивачем відповідачу оформлюється підписанням початкового акту приймання-передачі приміщень. В разі припинення або одностороннього розірвання договору відповідно до умов цього договору сторони розглядатимуть початковий акт приймання-передачі як базовий документ, на основі якого відбуватиметься повернення приміщень від відповідача до позивача із урахуванням усіх поліпшень впродовж строку оренди, включаючи роботи з перепланування та нормального зносу приміщень.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що приміщення вважається переданим з моменту підписання сторонами початкового акту приймання-передачі № 1.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оперативне орендне користування вказане вище нежитлове приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення № 1 від 16.12.2007 р.

Пунктами 4.1. - 4.3., 4.8. договору сторони погодили, що місячна орендна плата становить 141,40 грн., у тому числі ПДВ - 23,57 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. Загальна сума складає 748585,74 грн., в тому числі ПДВ - 124 764,29 грн. Місячна орендна плата, починаючи з другого місяця, розраховується з урахуванням індексу інфляції по формулі: Cn = C(n-1) х Іінф, де Cn - скоригована орендна плата звітного місяця, з урахуванням ПДВ, C (n-1) - орендна (скоригована на індекс інфляції) плата попереднього місяця, з урахуванням ПДВ, Іінф - індекс інфляції за попередній місяць. В разі якщо співвідношення курсу долара США до ЄВРО (згідно курсів НБУ) зміниться більш ніж на 5 % в меншу сторону, то позивачем підлягає коригуванню орендна плата на різницю в курсах, про що сторони укладають додаток до договору. Орендна плата перераховується в безготівковому порядку на банківський рахунок позивача в наступному порядку: 50 % від загальної суми сплачується до 15 числа поточного місяця, за який вноситься орендна плата, та 50 % від загальної суми сплачується до 30 числа кожного місяця, за який вноситься орендна плата, згідно з рахунками позивача. Орендна плата перераховується на поточний рахунок позивача, вказаний в цьому договорі в національній валюті України - гривні.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 16.12.2007 р. та діє до 30.11.2010 р. або до припинення договору з інших підстав. Строк оренди починається з моменту підписання сторонами початкового акта приймання-передачі № 1 приміщення в оренду.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що якщо відповідач не сплачує щомісячний орендний платіж впродовж 30 календарних днів після настання зобов'язання, то позивач має право розірвати цей договір в односторонньому порядку без компенсації відповідачу всіх витрат, пов'язаний з асфальтуванням, переплануванням, поліпшенням та ремонтом приміщення.

З виписок з банківського рахунку позивача вбачається, що відповідач у період з січня 2008 р. по лютий 2010 р. сплачував позивачу грошові кошти за договором, а саме: у 2008 р. відповідач сплатив 10 279 743,06 грн., у 2009 р. - 8 793 424,75 грн., з 06.01.2010 р. по 04.02.2010 р. - 1 332 878, 56 грн. При цьому доказів сплати орендної плати у період з березня по червень 2010 р. сторонами не надано та матеріали справи не містять.

Отже, відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, прострочивши сплату орендної плати у встановлений договором 30-денний строк.

Листом від 09.07.2010 р. № 84, що направлений відповідачу 09.07.2010 р., позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку з 01.07.2010 р. договору оренди № 03-12/07-4 від 03.12.2007 р. на підставі п. 9.2. договору у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за січень-червень 2010 року. При цьому позивач повідомив відповідача, що із розірванням договору відповідач зобов'язаний провести оплату заборгованості з орендної плати та комунальним послугам, а також провести передачу орендованого приміщення з укладанням акту прийому-передачі до 15.07.2010 р. Вказаний лист отриманий відповідачем 13.07.2010 р.

Посилаючись на те, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.12.2007 р. № 03-12/07-4 припинив свою дію, а відповідач не виконує обов'язку щодо повернення позивачу орендованого приміщення, позивач звернувся з позовом про витребування у відповідача на користь позивача нежилого приміщення загальною площею 5294,1 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі загальною площею 10 134,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4; виселення відповідача з вказаного приміщення, зобов'язання відповідача негайно звільнити його та повернути позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.

При цьому умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна, оскільки в такому випадку захист права власності здійснюється за допомогою зобов'язально-правових засобів, таких як повернення речей, наданих у користування за договором тощо. Відтак, у випадках, коли підставою для позову про витребування у натурі майна є невиконання відповідачем обов'язку щодо його повернення, наприклад за договором найму(оренди), схову та інші., такий позов не є віндикаційним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2011 р. у справі № 30/428-22/48/10-28/66/10.

З огляду на те, що вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем договірного зобов'язання щодо повернення орендованого майна у зв'язку із припиненням дії договору оренди, а віндикаційний позов може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з наведених позивачем мотивів.

Щодо вимог позивача про виселення відповідача та зобов'язання негайно звільнити та повернути майно суд відзначає наступне.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 16.12.2007 року (додаток № 2) до договору № 03-12/07-4 від 03.12.2007 року) підтверджується факт передачі приміщення в оренду та користування ним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором .

Отже, за змістом наведених правових норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору . Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що якщо відповідач не сплачує щомісячний орендний платіж впродовж 30 календарних днів після настання зобов'язання, то позивач має право розірвати цей договір в односторонньому порядку без компенсації відповідачу всіх витрат, пов'язаний з асфальтуванням, переплануванням, поліпшенням та ремонтом приміщення.

Аналіз вказаного пункту договору свідчить, що сторони передбачили можливість розірвання вказаного договору в односторонньому порядку позивачем без згоди відповідача.

Відповідно до ст. 782 ч.1 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено прострочення відповідачем сплати орендної плати впродовж 30 календарних днів, а також протягом трьох місяців підряд після настання зобов'язання (за січень-червень 2010 року).

Листом від 09.07.2010 р. № 84 позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку з 01.07.2010 р. договору оренди № 03-12/07-4 від 03.12.2007 р. та запропонував відповідачу передати орендоване приміщення з укладанням акту прийому-передачі до 15.07.2010 р. Вказаний лист отриманий відповідачем 13.07.2010 р., що підтверджується копією поштового повідомлення, яка мається в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, договір припинив свою дію на підставах, передбачених договором з 13.07.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач до даного часу нежиле приміщення загальною площею 5294,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4 позивачу не повернув.

З 13.07.2010 року, тобто з розірванням Договору № 03-12/07-4 від 03.12.2007 р. відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, позовні вимоги ТОВ «Боедем» до ТОВ «Едель-Вейс-Україна» про виселення та зобов'язання негайно звільнити та повернути майно є правомірними та обгрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідач доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини не навів.

З огляду на викладене та враховуючи, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.12.2007 р. № 03-12/07-4 припинив свою дію з 13.07.2010 р., а відповідач свого обов'язку щодо повернення позивачу нежитлового приміщення загальною площею 5294,1 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4 до даного часу не виконав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для виселення відповідача з орендованого ним приміщення, звільнення вказаного приміщення відповідачем та повернення його позивачу.

Твердження відповідача стосовно того, що власником спірного нерухомого майна є компанія Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) суд вважає безпідставними за наступних підстав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 року по справі № 2-1400/2011 визнано мирову угоду, укладену 12.08.2011 року компанією Ферта Холдінг Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd), Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем"та Оглу Артуром Руслановичем. Наведеною ухвалою визнано за Ферта Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна 4, а саме: приміщення основною площею - 10134,4 кв.м. під літерою "Г".

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.10.2011 року по справі № 8-1/11 скасовано за нововиявленими обставинами ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 року по справі № 2-1400/2011 про затвердження мирової угоди, укладеної 12.08.2011 року компанією Ферта Холдінг Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd), Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем"та Оглу Артуром Руслановичем щодо врегулювання боргових зобов'язань між ними у цивільній справі № 2-1400/11.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у справі № 5011-66/1632-2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» та до Ferta Holding Ltd (Ферта Холдінг (Голдінг) ЛТД), Республіка Сейшели про визнання права власності; зобов'язання відповідача 2 зареєструвати за позивачем право власності; зобов'язання відповідача 2 виключити запис про реєстрацію права власності задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» право власності на нежитлову будівлю (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (Солом., Голос., Святош. Р-ни) (вул. Велика Окружна), буд. 4; зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Боедем» право власності на вказану нежитлову будівлю та зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» виключити запис (номер запису: 162-з в книзі: д.5з-201) про реєстрацію за Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) права власності на зазначену нежитлову будівлю. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За вказаних обставин позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 15-А, ідентифікаційний код 34892591) з нежитлового приміщення площею 5 294,10 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі загальною площею 10 134,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 15-А, ідентифікаційний код 34892591) негайно звільнити нежитлове приміщення площею 5 294,10 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі загальною площею 10 134,40 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4 та повернути вказане приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Боедем» (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, ідентифікаційний код 14308121).

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едель-Вейс-Україна» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 15-А, ідентифікаційний код 34892591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» (03180, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, ідентифікаційний код 14308121) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 26.03.2013 р.

Головуюча суддя Т.О. Жагорнікова

Суддя Р.В. Бойко

Суддя В.П. Босий