Постанова

від 27.03.2013 по справі 5027/801/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. Справа № 5027/801/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Мельник Г.І.

Плотніцький Б.Д.

розглянув апеляційну скаргу малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок»

на рішення господарського суду Чернівецької області від 09.01.2013р.

у справі № 5027/801/2012

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Заставна

до малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок», м.Заставна

про стягнення заборгованості в сумі 71500,00 грн. ,

з участю представників :

від скаржника - Павельчук М.В.

від позивача - не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Позивач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.01.2013р. у справі № 5027/801/2012 (суддя Ніколаєв М.І.) задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Заставна та стягнуто з малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок», м.Заставна 67500,00 грн. основного боргу, 1609,50 грн. судового збору та 3375,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач - мале комунальне підприємство «Заставнівський міський ринок» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що вказане рішення було прогошошено з неповним з»ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, як зазначає скаржник, судом першої інстанції не взято до уваги те, що строк позовної давності за договорами від 04.12.2007р. на суму 2500 грн., від 01.10.2008р. на суму 65000,00 грн. ще не закінчився і акт звірки взаємних розрахунків від 01.12.2010р. був складений сторонами в межах дії такого строку. Відтак, на думку скаржника, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права щодо порушення позивачем загального строку позовної давності і пред»явлено позов за його межами, що є підставою для відмови у заявленому позові про виконання грошоввих зобов»язань визначених договорами позики.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

04 грудня 2007 року між малим комунальним підприємством "Заставнівський міський ринок" ("позичальник") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ("позикодавець") укладено договір позики №28, згідно якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 2 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 04.12.2007 року.

Відповідно до п. 4.1 договору позики від 04.12.2007 року строк надання позики становив 1 календарний місяць з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку позикодавця у банківській установі, що його обслуговує.

При цьому, згідно п. 5.1 договору позики від 04.12.2007 року при настанні дати, що вказана в п. 4.1 договору позичальник зобов'язався протягом 2 календарних днів повернути позикодавцеві позику у встановленому розмірі. Тож, відповідач зобов'язався повернути позику за договором від 04.12.2007 року у строк до 08.01.2008 року (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позикодавця (п. 5.2 договору позики від 04.12.2007 року).

01 жовтня 2007 року між малим комунальним підприємством "Заставнівський міський ринок" ("позичальник") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ("позикодавець") укладено договір позики, згідно якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі 65 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 01.10.2008 року.

Відповідно до п. 4.1 договору позики від 01.10.2008 року строк надання позики становив 3 календарних місяці з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку позикодавця у банківській установі, що його обслуговує.

При цьому, згідно п. 5.1 договору позики від 01.10.2008 року при настанні дати, що вказана в п. 4.1 договору позичальник зобов'язався протягом 2 календарних днів повернути позикодавцеві позику у встановленому розмірі. Тож, відповідач зобов'язався повернути позику за договором від 01.10.2008 року у строк до 05.01.2009 року (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позикодавця (п. 5.2 договору позики від 01.10.2008 року).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у встановлений договорами позики строк відповідач позику в сумі 67 500 грн. (2 500 грн. за договором позики від 04.12.2007 року №28 та 65 000 грн. за договором позики від 01.10.2008 року) не повернув.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Проте, в порушення взятих на себе згідно договорів позики від 04.12.2007 року №28 та від 01.10.2008 року обов'язків відповідач у встановлений строк позику не повернув, що призвело до виникнення боргу в сумі 67 500 грн., який підставно судом стягнуто.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача про сплив позовної давності виходячи з наступного.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У свою чергу, позовна давність за договором позики від 04.12.2007 року тривала до 10.01.2011 року, а за договором від 01.10.2008 року - до 05.01.2012 року включно.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами до спливу строку позовної давності проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01.12.2010 року, за результатами якої відповідач визнав борг за спірними договорами позики в сумі 71 500 грн. (у т.ч. борг за договорами позик від 21.06.2006 року, від 04.12.2007 року №28 та від 01.10.2008 року), при цьому такі дії відповідача в порядку ст. 264 ЦК України перервали перебіг позовної давності.

Відтак, суд дійшов вірного висновку, що строк позовної давності не сплинув.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 09.01.2013р. у справі № 5027/801/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Повний текст постанови складено « 28» березня 2013 р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Мельник Г.І.

суддя Плотніцький Б.Д.