Рішення

від 22.03.2013 по справі 33/338-69/467-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/338-69/467-2012 22.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" третя особаКомунальне підприємство "Головний інформаційно - обчислювальний центр" про стягнення 433 571,18 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Стельмащук Ю.М. (дов. № 390 від 25.12.2012 року) від відповідача Попова С.В. (дов. б/н від 13.08.2012 року) від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 березня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 433 571, 18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 33/338 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" 433 571, 18 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року у справі № 33/338 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 33/338 без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 33/338, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року, Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у справі № 33/338, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2012 року у справі № 33/338 касаційну скаргу Комунального підприємства " Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 33/338 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року за № 04-1/902 щодо призначення автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 33/338 передана на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 33/338 до свого провадження, справі присвоєно № 33/338-69/467-2012 розгляд справи призначено на 16.11.2012 року.

16.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

16.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло пояснення по справі та клопотання про залучення Комунального підприємства "Головний інформаційно - обчислювальний центр" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року справу № 33/338-69/467-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 33/338-69/467-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.12.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 33/338-69/467-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 33/338-69/467-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2012 року підтримав подане клопотання про залучення Комунального підприємства "Головний інформаційно - обчислювальний центр" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про залучення до участі у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Головний інформаційно - обчислювальний центр" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача оскільки рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року залучено до участі у справі № 33/338-69/467-2012 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Головний інформаційно - обчислювальний центр", розгляд справи відкладено на 11.01.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року справу № 33/338-69/467-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 33/338-69/467-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 33/338-69/467-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 33/338-69/467-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року.

У судовому засіданні 12.02.2013 року було оголошено перерву до 22.03.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 22.03.2013 року відповідач подав додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 22.03.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2013 року надав усні пояснення по справі та заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судове засідання 22.03.2013 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Комунальним підприємством "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради (абонент) було укладено договір № 08103/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник (позивач) зобов'язується надавати абоненту (відповідачеві) послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати і своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися, порядку і користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 (в подальшому правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за № 403/6691 (в подальшому правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів споживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженням із постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату у наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

У відповідності до пунктів 2.1.5, 2.1.6 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.1. Договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з пунктом 2.2.2. Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (пункт 2.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.2.4 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Згідно облікових даних позивача відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення:

- за кодом 1-1589 (постачання питної води та приймання її стоків і стоків питної води, що використовується для підігріву) за період з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року на суму 897 494.84 грн., з яких сплачено 693 253,76 грн., а також 5 566,94 грн. в рахунок погашення боргу за попередній період, а розмір заборгованості становить 204 241,08 грн.;

- за кодом 1-1714 (постачання питної води та приймання її стоків) за період з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року на суму 2 608,75 грн., з яких сплачено 2 140,79 грн. а розмір заборгованості становить 467,96 грн.;

- за кодом 1-51589 (постачання питної води, що використовується для підігріву) за період з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року на суму 338 745,16 грн., з яких сплачено 118 642,29 грн., а розмір заборгованості становить 220 102,87 грн.

Таким чином, позивач зазначив, що відповідачу, за період з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року, надано послуг з водопостачання і водовідведення на загальну суму 1 238 848,75 грн., з яких сплачено - 814 036,84 грн., а розмір заборгованості становить 424 811,91 грн. Додатково сплачені відповідачем кошти в розмірі 5 566,94 грн., відповідно до пункту 2.2.2 Договору, зараховано як погашення борту за попередній період.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 424 811,91 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення згідно з договором від 02.01.2008 року № 08103/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі , 3 % річних в сумі 1 420,42 грн. та пені в розмірі 7 338,85 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з тих підстав, що умовами Договору не регулюється постачання Комунальному підприємству "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради холодної води для виготовлення гарячої води, а тому у відповідача відсутній обов'язок сплачувати позивачу за питну воду, що іде на підігрів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та, на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, приймати від нього стічні води відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.

Згідно з пунктом 2.1.1. Договору облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно з вимогами пунктів 2.1, 2.2 та 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року (надалі по тексту - Правила) договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Відповідно до пункту 4 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 року № 80 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" (надалі по тексту - Розпорядження) Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" проводить щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги, що надійшли від населення (пункт 1.3. Розпорядження). Розщеплення проводиться з транзитного рахунку, що відкривається Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" для відповідача. Власник транзитного рахунку (відповідач) повинен використовувати грошові кошти, що акумульовані на транзитному рахунку лише для розрахунків за надані комунальні послуги з постачальниками таких послуг за:

- житлові послуги (квартплата, плата за обслуговування ЖБК та приватизованих квартир);

- опалення;

- гарячу воду;

- воду та каналізацію;

- природний газ;

- електроенергію;

- радіомовлення;

- телеантену;

- телефон.

З пояснень третьої особи - 2 вбачається, що Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" перебуває у договірних відносинах з відповідачем на підставі договору № 1700 від 02.01.2009 року. На виконання умов зазначеного договору Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" здійснює на замовлення відповідача обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, реквізити яких відповідач вказує у дислокації до договору.

Як вбачається із статистично-аналітичної інформації, наданої Комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр", про розщеплення коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по договору від 02.01.2008 року № 08103/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на розрахунковий рахунок позивача надходили кошти з наступним призначенням платежу: за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води.

Відповідач не надав доказів того, що Комунальне підприємство "Голосіївжитлосервіс" Голосіївської районної в місті Києві ради уклало договір і оплачує послуги будь-якої особи, крім позивача, з постачання питної води для підігріву або послуги з постачання гарячої води.

Відтак, виконуючи свій обов'язок із оплати за частину поставленої і облікованої води, відповідач на виконання умов договору зобов'язаний був оплатити і ту кількість поставленої води, яка в подальшому використовувалась на підігрів.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач звільнений від обов'язку оплатити послуги позивача з постачання холодної питної води, яка в подальшому була використана відповідачем для її підігріву і надання послуг з гарячого водопостачання своїм споживачам.

Даної правової позиції притримується також Вищий господарський суд України, зокрема у постановах від 16.05.2012 року у справі № 3/75-64/269, від 27.11.2012 року у справі № 52/237-35/143-2012, від 30.10.2012 року у справі № 37/129-69/131-2012.

Судом встановлено, що за період з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року відповідачу було здійснено поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на загальну суму 1 238 848,75 грн., тоді як відповідачем було сплачено лише 814 036,84 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані з 01.05.2011 року по 01.09.2011 року послуги з поставки питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі становить 424 811,91 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва.

Договором передбачено облік питної води, в тому числі і тієї, що використовується для приготування гарячої води, у місці передачі послуг від позивача відповідачу: на межі балансової належності, де встановлені водолічильники.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 424 811,91 грн. нормативно обґрунтований та документально підтверджений, а тому підлягає задоволенню повністю.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 420,42 грн. три проценти річних та пеню в розмірі 7 338,85 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 4.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 338,85 грн.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7 338,85 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, а наданий позивачем розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 1 420,42 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставини на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Голосіївжитлосервіс" (03191, м. Київ, вул. В.Касіяна, 8, ідентифікаційний код 33440974) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) суму основного боргу 424 811 (чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 91 коп., пеню в розмірі 7 338 (сім тисяч триста тридцять вісім) грн. 85 коп., три проценти річних в розмірі 1 420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 42 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 335 (чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 71 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 26.03.2013 року

Суддя С.В. Стасюк