Ухвала

від 01.04.2013 по справі 32/182-10(14/47-09(21/75-08(34/108-07(20/52)))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.04.13р. Справа № 32/182-10(14/47-09(21/75-08(34/108-07(20/52)))

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Чернігів

До: Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ ( відповідач-1 ) та Відділу державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції, м. П'ятихатки ( відповідач-2 )

За участю: прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 650 000,00 грн. ( розгляд заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання)

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : не з'явився ;

Від відповідача-1 : не з'явився;

Від відповідача-2 : не з'явився;

Від прокуратури : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

СПД- фізична особа ОСОБА_1 ( позивач ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби П'ятихатського управління юстиції ( відповідач ) про стягнення основного боргу в сумі 319 000,00 грн. та моральних збитків в сумі 10 000,00 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.08 р. по справі № 21/75-08(34/108-07)(20/52) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.08 р. по справі № 21/75-08(34/108-07)(20/52) вищезазначене рішення скасовано, визнано договір купівлі-продажу № 5 від 21.05.1999 року, укладений між КСП Кірова та Приватним підприємцем ОСОБА_1, недійсним; в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008 року по справі № 21/75-08(34/108-07)(20/52) вищезазначені рішення та постанова скасовані, позов задоволено в частині стягнення матеріальної шкоди; стягнуто за рахунок коштів бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 319 000,00 грн. - шкоди; в частині стягнення моральної шкоди справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. На виконання вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України від 09.12.08 р. господарським судом Дніпропетровської області 19.01.2009 року було видано наказ.

20.02.09 р. позивач збільшив розмір позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до 650 000,00 грн. ( т.4,а.с. 91-93).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.09 р. у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 650 000, 00 грн. відмовлено в повному обсязі ( т.5,а.с.45-46 )

Постановою ДАГС від 22.12.09 р. апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 задоволена частково; вищезазначене рішення господарського суду від 01.09.09 р. скасоване; позов задоволено частково - стягнуто за рахунок коштів бюджету на користь позивача 10 000,00 грн. моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовлено ( т.5, а.с.87-90 )

Постановою ВГСУ від 20.04.10 р. у справі № (14/47-09(21/75-08(34/108-07(20/52) частково задоволено касаційне подання заст. прокурора Дніпропетровської області, вищезазначені постанову ДАГС від 22.12.09 р. та рішення господарського суду від 01.09.09 р. скасовані, а справу в черговий раз направлено до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Ухвалою суду від 27.07.10р. (суддя Васильєв О.Ю.) у справі №32/182-10(14/47-09(21/75-8(34/108-07(20/52) позов було залишено без розгляду.

15.03.2013р. ФОП ОСОБА_1 ( позивач) звернувся до господарського суду з заявою від 06.03.2013р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.09р. по справі №21/75-08(34/108-07)(20/52). Заява обґрунтована посиланням на ту обставину, що на протязі трьох років позивач звертався до органі державної виконавчої служби МЮУ та Головного управління державного казначейства у Дніпропетровській області з вищезазначеним наказом, однак останні відмовляли позивачу у відкритті виконавчого провадження з причин , відсутності у державному бюджеті, коштів на компенсування збитків позивачу; у зв'язку з чим станом на цей час наказ господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.09р. у справі №21/75-08(34/108-07)(20/52) залишається не виконаним з незалежним від позивача причин, а строк пред'явлення до виконання закінчився 09.12.2011 року. Окрім того - позивач посилається на приписи ст. 119 ГПК України та ч.2. ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження». У судове засідання 28.03.13р. по розгляду вищезазначеної заяви, сторони та прокурор явку повноважних представників не забезпечили, а від позивача надійшло електронне повідомлення, в якому останній просив суд розглядати заяву без його участі.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) .Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1) Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» ( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ). Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Так у рішенні по Справі «Войтенко проти України» (Заява N 18966/02,Страсбург, 29 червня 2004 року) суд знову повторює, що «...ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява N 22774/93) . Суд нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії» , заява N 59498/00; «Ясіуньєне проти Латвії», заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).Тому у цій справі Суд вважає, що неможливість заявника домогтися виконання його рішення протягом чотирьох років становить втручання у його право на мирне володіння майном у сенсі пункту першого статті 1 Протоколу N 1 ...»

Відповідно до ч.2. ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження » стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку .

Відповідачами та прокуратурою не надано заперечень відносно заяви позивача . З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання, є поважними ( оскільки наказ суду не виконувався не з вини стягувача ) ; та вважає за можливе відновити процесуальний строк пред'явлення наказу до виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження»; ст.ст. 86, 119 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2009 року по справі № 21/75-08(34/108-07)(20/52).

Суддя Васильєв О.Ю.

Керуючись ст. ст. 66, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Суддя О.Ю.Васильєв