Рішення

від 01.04.2013 по справі 17/226/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 17/226/10

м. Миколаїв

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

До відповідача : Первомайської міської ради Миколаївської області ,

55200, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул.Грушевського, буд.3

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фермерське господарство "Руслан", 55200, м. Первомайськ, Миколаївська обл., вул. Красноармійська,14,

про: відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями у розмірі 2177914,00 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_3, дов.№492 від 11.02.2013р.

від відповідача: Растєряєва О.В., дов. № 458/03.1-9 від 25.01.2013р.

від третьої особи: не з'явився

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить відшкодувати йому шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача у розмірі 2177914,00грн., у тому числі :

- моральної шкоди у розмірі 2 016 414,00 грн.;

- матеріальної шкоди (упущена вигода) за період з 2004 по вересень 2010р. у розмірі 161500,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що позивач не набув права користування земельною ділянкою 49,5га, оскільки договір оренди в розумінні приписів статті 125 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» з ним та власником землі не укладався. Заява позивача про надання йому земельної ділянки надійшла 11.11.2003 року, тобто після спливу місячного терміну для такого звернення.

Третьою особою підтримана позицію відповідача, проти позову надані заперечення, в яких зазначено, що позов є необґрунтованим, оскільки у позивача не виникло право користування земельною ділянкою площею 49,5га, рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 13/264/07-НР(10) договір оренди на спірну земельну ділянку визнаний недійсним лише на майбутнє, тобто з 2004 року по 2010 рік користування земельною ділянкою СФГ «Руслан» було правомірним. Позивачем не доведено склад правопорушення зі сторони відповідача, отже підстави для стягнення моральної та матеріальної шкоди відсутні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи представників сторін та третьої особи в судових засіданнях, суд, -

встановив:

в грудні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями відповідача у розмірі 2177914 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 березня 2002 року між ним та допоміжною школою - інтернатом № 14 м. Первомайська укладено договір оренди комунального майна - цілісного майнового комплексу підсобного господарства (нежитлові будівлі, техніка) терміном на 10 років, умовами якого передбачена передача в користування земельна ділянка площею 49,5га, що розташована в районі Семихаток м. Первомайська.

Відповідач на підставі рішення від 08 квітня 2003 року № 7 вказану земельну ділянку вилучив з користування допоміжної школи-інтернату та зарахував її до земель запасу. Після чого спірна земельна ділянка надана у користування третій особі у справі - СФГ "Руслан", з ним 19.10.2004р. укладено договір оренди землі площею 48, 0128га. для ведення сільськогосподарського виробництва в м. Первомайську, район Семихаток .

Позивач зазначає, що надання СФГ "Руслан" у користування спірної земельної ділянки відбувалось з порушення чинного законодавства, а саме вимог п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " та ст.ст. 123-124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідно яких питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради, надання земельних ділянок за результатами проведення конкурсу. Фактично дозвіл СФГ "Руслан" на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на умовах оренди терміном на 10 років наданий міським головою одноособово, конкурс проведений не був не зважаючи на те, що позивач також 11.11.2003р. звернувся з заявою про подання дозволу на виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки для обслуговування підсобного господарства, яке орендує з 01.03.2002р. Йому було відмовлено листом від 19.12.2003 року з посиланням не на рішення сесії, а на рішення робочої групи від 02.12.2003 року.

У позовній заяві зазначається, що для захисту своїх прав позивач змушений був звертатись до правоохоронних органів, до різного рівня органів державного управління та до суду, про що свідчать надані ним документи.

Вважає, що вищезазначеними протиправними рішеннями, а саме рішенням від 08.04.2003 року №7, Рішенням робочої групи відповідача від 04.11.2003 року протокол №29, діями та бездіяльністю відповідач причинив йому моральну шкоду, порушивши його особисті немайнові блага, а саме: здоров'я, безпеку, честь, гідність, ділову репутацію. Розмір моральної шкоди визначив у сумі 2016414грн.

Позивач зазначає, що йому заподіяна і матеріальна шкода, а саме: упущена вигода, яка склала 1027919, 09 гривень, за весь період, витрачений на намагання поновити його порушені права, а саме з 2004 року по 2010 рік включно, коли він був позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою, яка йому була передана згідно договору оренди від 01.03.2002 року. В зв'язку з відсутністю коштів на сплату держмита позивач зменшив суму упущеної вигоди до 161 500,00 гривень.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне:

як свідчать надані сторонами докази, між Допоміжною школою-інтернатом №14 (орендодавцем) та позивачем (орендарем) 01.03.2002 укладено договір оренди, згідно якого орендар приймав в строкове (на 10 років) платне користування індивідуально-визначене майно (нежитлові будівлі, техніку), розміщене в м. Первомайськ, район Семихаток , що знаходиться на балансі допоміжної школи-інтернату №14. Також, зазначеним договором за орендарем разом з підсобним господарством тимчасово залишалась земельна ділянка - 49,5га.

24.03.2003 року рішенням Первомайської міської ради №8 Допоміжній школі-інтернату №14 надана земельна ділянка площею 49,5га в оренду строком на 5 років.

Рішенням Первомайської міської ради №7 від 08.04.2003 за клопотанням землекористувача (від 28.02.2002 року №67) земельні ділянки загальною площею 49,5285 га вилучено з користування допоміжної школи-інтернату №14 та зараховано до земель запасу.

В газеті "Прибузький Вісник" від 30.09.2003 №79 було розміщено повідомлення, в якому запропоновано юридичним та фізичним особам, бажаючим одержати земельні ділянки - загальною площею 49,5285га сільськогосподарського призначення в районі ВАТ "Первомайський завод будівельних матеріалів" - в оренду, подати заяви до міської ради.

Фермерське господарство "Руслан" 15.10.2003 звернулось із заявою до міського голови про надання дозволу на відведення зазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення для товарного виробництва площею 49га в оренду на 25 років.

10.11.2003 йому надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на умовах оренди, терміном на 10 років на земельній ділянці орієнтовною площею 58 га, за рахунок земель запасу.

Позивач 11.11.2003 також звернувся до міського голови м. Первомайська із заявою, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки навколо підсобного господарства площею 12,8 га, та заключити договір оренди на 10 років та з заявою від 11.11.2003, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, що знаходяться в районі Семихаток , площею 58 га, для обслуговування підсобного господарства, яке він орендує з 01.03.2002.

Листом Первомайської міської ради Миколаївської області №Л-502-3 від 19.12.2003 року повідомлено позивача, що його заяву про відведення земельної ділянки в районі Семихаток розглянуто робочою групою від 02.12.2003року та підготовлено протокол №30 від 12.12.2003року. Робочою групою було прийнято рішення повідомити заявника, що на дану земельну ділянку погоджено виготовлення проекту відведення земельної ділянки Фермерського господарства "Руслан".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.07.2010 року у справі №13/264/07-НР(10) за позовом позивача до Фермерського господарства "Руслан" та Первомайської міської ради, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2010 року, укладений між Первомайською міською радою та Фермерським господарством "Руслан" договір оренди від 19.04.2004 року визнано недійсним на майбутнє з підстав протиправності дій міської ради при наданні земельної ділянки в оренду Фермерському господарству "Руслан" без проведення конкурсу.

Як зазначено вище, позивач ґрунтує свої вимоги щодо порушення його прав як землекористувача та спричинення йому матеріальної шкоди у формі упущеної вигоди незаконними рішеннями відповідача, а саме рішенням від 08.04.2003 року №7, Рішенням робочої групи відповідача від 04.11.2003 року протокол №29, діями та бездіяльністю відповідача.

Частиною 2 статті 152 Земельного Кодексу України землекористувачу надано право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 вказаної статті Кодексу визначено способи захисту порушеного права на землю, а саме: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлено Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 N 284.

Разом з тим суд вважає, що позивач не є тим землекористувачем, про якого йде мова в зазначених вище нормативних актах.

Своє право землекористування на земельну ділянку площею 49,5 га в районі Семихаток у м. Первомайську позивач обґрунтовує пунктом 1.1. договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2002 року, укладеного між ним та Допоміжною школою-інтернатом №14.

Суд вважає, що вказані доводи позивача є помилковими.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Приписом статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають комунальній власності, здійснюється також на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, про що зазначено в статті 124 Земельного кодексу України.

Статтею 5 Закону України «Про оренду землі» встановлено поняття орендаря землі - це юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Як встановлено статтями 14 та 15 вказаного закону договір оренди укладається у письмовій формі та повинен включати такі істотні умови:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Крім того, стаття 125 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Жодного доказу виконання вказаних вище вимог законодавчих актів позивачем не надано.

Як свідчать надані Державним архівом Миколаївської області копії рішень виконавчого комітету Первомайської міської ради народних депутатів від 06.10.1959 року №745, від 22.08.1969 року №616 Допоміжна школа-інтернат дійсно була землекористувачем спірної земельної ділянки.

Разом з тим, з огляду на вказані вище приписи Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», вона не може бути орендодавцем. Отже, пункт 1.1. договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2002 року, укладеного між ним та Допоміжною школою-інтернатом №14 в частині передачі в користування позивачу земельної ділянки площею 49,5 га є нікчемним , тобто ці умови договору в силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не породжують будь-яких правових наслідків, в тому числі право землекористування.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною 3 ст. ст. 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків є наявність в діях особи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів його правового статусу як землекористувача спірної земельної ділянки площею 49.5 га в районі Семихаток в м. Превомайську, суд вважає відсутнім факт порушення його цивільних прав, а отже факт наявності в нього збитків у формі не отриманої вигоди. За таких обставин в задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди (упущена вигода) за період з 2004 по вересень 2010р. у розмірі 161500,00 грн. необхідно відмовити.

Суд погоджується частково з доказами позивача щодо нанесення йому моральної шкоди. Як зазначено вище, в газеті "Прибузький Вісник" від 30.09.2003 №79 було розміщено повідомлення, в якому пропонувалось юридичним та фізичним особам, які бажаючим одержати земельні ділянки - загальною площею 49,5285га сільськогосподарського призначення в районі ВАТ "Первомайський завод будівельних матеріалів" - в оренду, подати заяви до міської ради.

З заявами звернулось Фермерське господарство "Руслан" 15.10.2003року та позивач - 11.11.2003 року.

10.11.2003року Фермерському господарству "Руслан" надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

Листом відповідача №Л-502-3 від 19.12.2003 повідомлено позивача, що його заяву щодо відведення земельної ділянки розглянуто робочою групою від 02.12.2003 та підготовлено протокол №30 від 12.12.2003. Робочою групою було прийнято рішення повідомити заявника, що на дану земельну ділянку погоджено виготовлення проекту відведення земельної ділянки Фермерського господарства "Руслан".

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.07.2010 у справі №13/264/07-НР(10) за позовом позивача до Фермерського господарства "Руслан" та Первомайської міської ради, укладений між Первомайською міською радою та Фермерським господарством "Руслан" договір оренди від 19.04.2004 визнано недійсним на майбутнє з підстав протиправності дій міської ради при наданні земельної ділянки в оренду Фермерському господарству "Руслан" без проведення конкурсу. Вказаним судовим рішенням встановлено факт протиправності дій відповідача , порушення чинного земельного законодавства , а саме вимог п. 34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні ", ст.ст. 123-124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідно яких питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради, надання земельних ділянок - за результатами проведення конкурсу. Фактично дозвіл СФГ "Руслан" на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на умовах оренди терміном на 10 років наданий міським головою одноособово, конкурс проведений не був.

Вказаними діями відповідач фактично створив перепони, якими позбавив позивача на реалізацію його право на участь у конкурсі на отримання земельної ділянки та спричинив йому моральну шкоду.

Припис частини 1 ст. 1167 ЦК України встановлює , що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Факт ушкодження здоров'я саме внаслідок неправомірних дій відповідача підтверджується наданими позивачем доказами(т.1 а.с.115-132).

На доказ приниження ділової репутації представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що місто Первомайськ є маленьким містечком, де швидко розповсюджується інформація. З підприємцем, який тривалий час(з 2004 року по даний час) в судах виборює свої порушені права у органу місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання не бажають мати ділові стосунки.

Суд вважає доведеним факт наявність моральної шкоди, завданої позивачу, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Приписом статті 1173 встановлено обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю незалежно від вини цих органів.

Позивач розрахував розмір моральної шкоди в сумі 2016 414,00 грн.

Суд, враховуючі принцип розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування, який вказаний в частині 3 статті 23 Цивільного кодексу України, та виходячи з того, що моральна шкода завдана неправомірними діями та бездіяльністю відповідача саме по факту створення перепон, якими позбавив позивача на реалізацію його право на участь у конкурсі на отримання земельної ділянки, а не з інших фактів, на які в позовній заяві посилається позивач, вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 200 000 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, з огляду на припис статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.33,35,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути Первомайської міської ради Миколаївської області (55200, Миколаївська обл. м.Первомайськ, вул.Грушевського, буд.3 код ЄДРПОУ 04056575) на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) за рахунок коштів місцевого бюджету 200 000 грн. моральної шкоди, судові витрати в сумі 2550 грн. державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ та 2187,74 грн. за проведення економічної експертизи.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.