Постанова

від 25.03.2013 по справі 8пд/5014/1843/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року Справа № 8пд/5014/1843/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від 3-тьої особи: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013р.

у справі № 8пд/5014/1843/2012 Господарського суду Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Стаханівської міської ради

про врегулювання розбіжностей по договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова" про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору № 1022 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2012р. (суддя Середа А.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. (судді: Марченко О.А., Радіонова О.О., Татенко В.М.), позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова" про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору № 1022 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

Позивач відповідно до Статуту є виробником комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Будинок по вул. Хмельницького, 21, м. Стаханова, в тому числі відповідні водопроводи та каналізаційні системи, знаходиться на балансі відповідача.

До мереж позивача підключені мережі, які знаходяться на балансі відповідача.

Згідно абз. 11 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" термін "комунальні послуги" вживається в цьому Законі такому значенні: результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно абз. 16 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" термін "управитель" вживається в цьому Законі в такому значенні: особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Отже, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, послуги з питного водопостачання надаються на підставі договору, який укладається, зокрема, між підприємством питного водопостачання, який є виробником цієї послуги та об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Права та обов'язки балансоутримувача визначені ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно п. 1 ч. 1 та п. 4 ч. 2 якої балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю. Балансоутримувач зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном.

Проте, вирішуючи даний спір, господарські суди попередніх інстанцій не досліджували обставини чи є відповідач управителем багатоквартирного будинку 21 по вул. Хмельницького у м. Стаханов, чи між відповідачем та іншою особою укладено цивільно-правову угоду щодо управління цим будинком.

Згідно ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Проте, вирішуючи даний спір, господарські суди попередніх інстанцій на приписи вищенаведених норм уваги не звернули, що призвело до їх порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Як випливає з приписів даної правової норми, плата за послуги щодо водопостачання нараховується виходячи, зокрема, з показань засобів обліку або за нормами, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Як випливає із приписів вищенаведених правових норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", в яких визначені істотні умови договору щодо відповідних послуг, тільки за згодою сторін договору у ньому можуть бути зазначені інші умови ніж визначені вищезгаданими правовими нормами.

Крім того, права та обов'язки виробника та балансоутримувача або управителя визначені ст. 22, 24, 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Проте, вирішуючи спір в частині зобов'язання відповідача встановити у тижневий термін засіб обліку, господарські суди не досліджували обставин щодо передачі відповідачу на баланс разом з іншим обладнанням будинку і засобу обліку та правомірність такої вимоги позивача у даному договорі.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницького, 21 м. Стаханова" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. у справі № 8пд/5014/1843/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Головуючий - суддя Карабань В.Я.

судді Жаботина Г.В.

Ковтонюк Л.В.