Постанова

від 26.03.2013 по справі 5024/1862/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5024/1862/2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 26.03.2013 року:

від позивача: Єгоров Б.С., за довіреністю;

від відповідача: Кутковський А.П. - директор, паспорт;

від третьої особи: Петровський Д.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН"

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.02.2013 року

по справі № 5024/1862/2011

за позовом: Державного підприємства „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН"

про стягнення коштів

В судовому засіданні 26 березня 2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Державне підприємство „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" (далі - позивач, ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ" (далі - відповідач, ТОВ „СКЛ") про стягнення заборгованості за надані послуги служби регулювання руху суден та заборгованості з канального збору на загальну суму 27461,17 грн., 899,33 грн. пені та 579,41 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 року залучено до участі у справі № 5024/1862/2011 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „НІБУЛОН" (далі - 3-тя особа, ТОВ СП „НІБУЛОН").

Заявами від 02.11.2011 року № 7112 та від 28.11.2011 року позивач збільшив та уточнив позовні вимоги, вказавши, що борг ТОВ „СКЛ" за послуги служби регулювання руху суден та з канального збору, що надавались при проходженні Херсонським морським каналом суден „Баштанський", „Прибужанівський", „Лідіївський", які належать третій особі - ТОВ СП „НІБУЛОН" і агентуються відповідачем, за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року складає 34830,59 грн., з яких: основний борг - 32784,12 грн., пеня - 1094,45 грн., штраф - 952,02 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.11.2011 року по справі № 5024/1862/2011 у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року по справі № 5024/1862/2011 рішення господарського суду Херсонської області від 28.11.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року та рішення господарського суду Херсонської області від 28.11.2011 року у справі № 5024/1862/2011 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.02.2013 року по справі № 5024/1862/2011 (суддя Чернявський В.В.) позов Державного підприємства „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛ" на користь Державного підприємства „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" 32020,97 грн. боргу, 1074,61 грн. пені, 952,02 грн. штрафу, 1893,36 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області від 13.02.2013 року, ТОВ „СКЛ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з ТОВ „СКЛ" 32020,97 грн. боргу, 1074,61 грн. пені та 952,02 грн. штрафу. У задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення від 13.02.2013 року залишити без змін.

В апеляційній скарзі ТОВ „СКЛ" вказує, що: - позивач не є морським портом, тому не має права отримувати канальний збір; - буксири ТОВ СП „НІБУЛОН" не здійснювали вантажних комерційних рейсів, а тому були звільнені від сплати канального збору; - судом не враховано, що буксири „Баштанський", „Прибужанівський", „Лідіївський" рухалися за бровками каналу, а в сам канал не заходили; - надані позивачем докази - інформація Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" не є належними доказами; - позивачем не доведено правових підстав, які б свідчили про обов'язок ТОВ „СКЛ" сплачувати ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" канальний збір; - позивач намагається подвійно стягнути плату за послуги служби регулювання руху суден, оскільки такі самі вимоги заявлені до ТОВ СП „НІБУЛОН" по справі № 17/212/10. З викладених підстав ТОВ „СКЛ" просить частково скасувати рішення від 13.02.2013 року.

До Одеського апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга ТОВ СП „НІБУЛОН" на рішення господарського суду Херсонської області від 13.02.2013 року, яка містить ті ж самі доводи, що й апеляційна скарга ТОВ „СКЛ".

У відзивах на апеляційні скарги позивач зазначив про необґрунтованість доводів скаржників, просив рішення суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено, що 01.01.2011 року між ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" (позивач) та ТОВ „СКЛ" (відповідач, агент) було укладено договір № 75/П-11, за умовами п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р.Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

За умовами п.4.1, 4.2.1, 4.2.2, 4.3, 4.4 договору порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. До подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки. Остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства. Сторонами не рідше одного разу на місяць проводиться звіряння по взаєморозрахунках.

Додатковою угодою від 15.04.2011 року до цього договору пункт 4.2.1 викладено в наступній редакції: „У випадках, коли рух судна здійснюється транзитом без заходження судна в український порт, до подання заявки на надання підприємством послуг, агент здійснює передплату в розмірі повної вартості послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки, в тому числі ПДВ. У випадках, коли судно заходить в український порт, розрахунок за надання підприємством послуг та права проходження судна по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море здійснюється агентом до виходу судна із українського порту. У випадках, коли вихід судна з українського порту здійснюється у вихідні та святкові дні, послуги надаються на підставі заявки і повинні бути оплачені агентом не пізніше першого робочого дня, наступного за днем виходу судна з порту. Пункт 4.2.2 договору в цій додатковій угоді викладено в такій редакції: „Остаточний розрахунок здійснюється агентом на протязі десяти банківських днів з дати отримання від підприємства рахунку за реквізитами, зазначеними у такому рахунку."

З матеріалів справи вбачається, що позивач за надані послуги служби регулювання руху суден та внаслідок нарахування канального збору надіслав відповідачу рахунки: ДЕ-01348 від 31.05.2011 року, ДЕ-01459 від 30.04.2011 року, ДЕ-01688 від 18.05.2011 року, ДЕ-01689 від 18.05.2011 року, ДЕ-01691 від 18.05.2011 року, ДЕ-01854 від 31.05.2011 року, ДЕ-01895 від 31.05.2011 року, ДЕ-01896 від 30.05.2011 року, ДЕ-01897 від 31.05.2011 року, ДЕ-1898 від 31.05.2011 року, ДЕ-02244 від 23.06.2011 року, ДЕ-02245 від 23.06.2011 року, ДЕ-02246 від 23.06.2011 року, ДЕ-02247 від 23.06.2011 року, ДЕ-02248 від 23.06.2011 року, ДЕ-02249 від 23.06.2011 р., ДЕ-02250 від 23.06.2011р., ДЕ-02251 від 23.06.2011р., ДЕ-02252 від 23.06.2011року, ДЕ-02253 від 23.06.2011 року, ДЕ-02254 від 23.06.2011 року, ДЕ-02256 від 23.06.2011 року, ДЕ-02257 від 23.06.2011 року, ДЕ-02258 від 23.06.2011 року, ДЕ-02259 від 23.06.2011 року, ДЕ-02260 від 23.06.2011 року, ДЕ-02270 від 24.06.2011 року, ДЕ-02271 від 24.06.2011 року, ДЕ-02272 від 24.06.2011 року, ДЕ-02273 від 24.06.2011 року, ДЕ-02375 від 30.06.2011 року, ДЕ-02376 від 30.06.2011 року, ДЕ-02380 від 30.06.2011 року, ДЕ-02381 від 30.06.2011 року, ДЕ-02382 від 30.06.2011 року, ДЕ-02383 від 30.06.2011 року, ДЕ-02637 від 22.07.2011 року, ДЕ-03109 від 31.08.2011 року, ДЕ-03110 від 31.08.2011 року, ДЕ-№03111 від 31.08.2011 року, ДЕ-03112 від 31.08.2011 року, ДЕ-03113 від 31.08.2011 року, ДЕ-03114 від 31.08.2011 року, які не були своєчасно оплачені, що зумовило звернення ДП „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН" до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення основного боргу в сумі 32784,12 грн. та нарахуваних відповідно до п. 5.3 договору від 01.01.2011 року пені в сумі 1094,45 грн. і штрафу в розмірі 952,02 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 32020,97 грн. та недоведеність наявності у позивача підстав для нарахування вартості послуг в розмірі 763,15 грн. (рахунок ДЕ - 02253 від 23.06.2011 року), виходячи з наступного.

Згідно статті 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, інші центральні органи виконавчої влади та національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до положень ст. 4 Кодексу торговельного мореплавства України до правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України, якщо вони не врегульовані цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України Кабміном України постановою № 1544 від 12.10.2000 року було затверджено Положення про портові збори, яким встановлено розмір, порядок нарахування та осіб, на користь яких сплачуються портові збори. Так, цією постановою встановлено, що за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського і Херсонського морського каналів із заходженням суден у порти Дніпро-Бузький, Миколаїв (морський), Херсон (морський), Очаків, Октябрьськ та причал заводу „Океан", а також без заходження в морські порти (причали) канальний збір сплачується суднами за визначеними ставками відповідно державному підприємству „ДЕЛЬТА -ЛОЦМАН".

З метою забезпечення безпеки судноплавства згідно із зобов'язаннями міжнародних договорів, стороною яких є Україна, Кабінет Міністрів України постановою від 30.12.1998 року № 2098 „Питання безпеки судноплавства України" (в редакції постанови від 10.07.2006 року № 953) поклав функції з лоцманського проведення, регулювання руху суден та утримання судноплавних шляхів на державні підприємства, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, виконання яких слід здійснювати за рахунок відповідних лоцманського збору, збору за користування послугами служби регулювання руху суден та канального збору.

ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" віднесено до Переліку підприємств, установ та організацій, що безпосередньо підпорядковуються Міністерству транспорту та зв'язку України (на даний час - Міністерству інфраструктури України), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007 року № 440.

Відповідно до п. 9 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2006 року № 945 „Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства" на підставі акту приймання-передачі від 02.10.2006 року державне підприємство „Дніпро-Бузький морський торговельний порт" передало з балансу, а ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" прийняло на баланс гідротехнічні споруди - Бузько - Дніпровсько - лиманський та Херсонський морський канали згідно технічних паспортів.

Таким чином, Херсонський морський канал є гідротехнічною спорудою, яка перебуває на балансі ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" та утримується нею за рахунок коштів від канального збору.

Крім того, Наказом Міністра транспорту України № 312 від 15.04.2004 року „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" до повноважень державного підприємства „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" віднесено забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден. А за прийнятою відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України постановою Кабміну України № 1544 від 12.10.2000 року „Про портові збори" нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за 1м3 об'єму судна за передбаченими в п.18 постанови ставками. За приміткою № 2 до цього пункту за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу і Херсонського морського каналу без заходження в морські порти (причали) канальний збір сплачується суднами за встановленими ставками державному підприємству „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" та Херсонському і Миколаївському морським торговельним портам. Відповідно до примітки 2 до пункту 1 названої постанови Кабміну України № 1544 від 12.10.2012 року судна групи В (буксири, баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, вважаються належними до групи А. Згідно з приміткою № 3 до зазначеного пункту № 18 постанови № 1544 для суден, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,5м, ставки канального збору застосовуються з коефіцієнтом 0,38, крім Білгород-Дністровського порту, каналу Прорва, підхідного каналу порту „Азовсталь". Фраза „проходження судном каналу в один кінець" у постанові Кабміну України № 1544 застосована з метою відокремити її зміст від можливого тлумачення підставою для сплати канального збору проходження каналом в обидва кінці - туди й назад, та не звільняє суб'єкта від сплати канального збору у випадку, коли використаний маршрут руху передбачає проходження не всією довжиною каналу, а двома з трьох його каналів та частиною першою каналу.

Крім цього, відповідно до п. 1.4. Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007 року № 655 (далі - Правила плавання) вимоги цих Правил поширюються на системи розподілу руху суден у ПЗЧЧМ, РШ, морські канали: БДЛК і ХМК, підхідні канали до всіх портів, терміналів, заводів та інших підприємств ПЗЧЧМ, РШ до кар'єру Рибальче, прилеглі до БДЛК перше та друге коліна каналу акваторії порту Миколаїв, Спаський канал, райони (смуги) за бровками цих каналів і акваторії портів регіону, а також на всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Пунктом 3.1.18 Правил плавання усі морські та річкові буксири, що не виконують буксирування або виконують буксирування караванів барж, самохідні річкові судна всіх відомств, які мають осадку до 4.0 м, зобов'язані рухатись за бровками каналу вздовж виставленого навігаційного огородження.

Крім того, як видно з п. 3.1.18 Правил плавання зони забровкового плавання на різних колінах каналу знаходяться то справа, то зліва, що неминуче тягне за собою необхідність пересікання каналу.

Згідно з п. 3.1.19. Правил плавання на ділянках каналу, де зони забровкового плавання відсутні, судна зобов'язані рухатись каналом.

Колегія суддів відмічає, що господарський суд першої інстанції правомірно встановлено, що на підтвердження проходження суднами ТОВ СП „НІБУЛОН" під агентуванням ТОВ „СКЛ" Херсонського морського каналу у справі наявні роздруківки з програмного комплексу „Дельта-Навігатор" слайдів щодо знаходження у певний час суден при русі, вектору та сліду їх руху, а саме, щодо судна „Баштанський" стосовного 21-го випадку проходження каналом та гирлом Дніпра між каналом та портом Херсон з 20.05.2011 року по 29.08.2011 року, щодо судна „Лідіївський" стосовно 16-ти випадків проходження тим же маршрутом з 14.05.2011 року по 30.08.2011 року та щодо судна „Прибужанівський" стосовно 5-ти випадків проходження цим маршрутом з 29.04.2011 року по 19.08.2011 року.

Усі ці документи свідчать про використання суднами Херсонського морського каналу 42 рази (21+16+5).

Крім того, колегія суддів відмічає, що в обґрунтування надання послуг з регулювання руху суден при кожному з 42-х проходжень суднами третьої особи під агентуванням відповідача матеріали справи містять роздруківки перемовин між службою регулювання руху суден та суднами „Баштанський", „Лідіївський", „Прибужанівський", диск з аудіозаписом цих переговорів.

Колегія суддів зауважує, що твердження скаржників, що буксири ТОВ СП „НІБУЛОН" не здійснювали вантажних комерційних рейсів, спростовується наступним: ТОВ СП „НІБУЛОН" - підприємство, яке здійснює діяльність, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Зазначене підприємство спеціалізується на продажі зернової продукції.

Відповідно до ч. 2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Таким чином, ТОВ СП „НІБУЛОН" здійснює комерційну господарську діяльність (господарська діяльність з метою одержання прибутку).

Як встановлено судом, ТОВ „СКЛ" у спірних відносинах здійснювало агентські послуги щодо суден, належних ТОВ СП „НІБУЛОН", за договором № 1006/109-СК від 10.06.2010 року. В якості підтвердження існування цих відносин агентування у справі є копії актів виконаних робіт щодо агентських послуг стосовно суден „Баштанський", „Лідіївський" та „Прибужанівський", барж та платіжних документів щодо оплати цих послуг, з яких випливає, що відповідач вчиняв агентування суден третьої особи.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що хоча в коносаментах, копії яких надано ТОВ СП „НІБУЛОН", є напис про вчинення некомерційних рейсів, внутрішніх перевезень, у відносинах, що є спірними в частині канального збору та послуг служби регулювання руху суден, проте з точки зору змісту Господарського кодексу України здійснення такого внутрішнього перевезення вантажів чи прямування за такими вантажами з одного підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності до іншого є елементом підприємницької діяльності, спрямованим на отримання прибутку, тому у значенні для спірних у справі відносин, питань вважається, що буксири та баржі вчинювали комерційні вантажні рейси, вважалися при цьому належними до суден групи А, які не звільняються від сплати канального збору.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що згідно ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно п.4.1 Положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 28.05.2001 року, служби регулювання руху суден (СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден. Відповідно до п. 3.6 цього Положення утримання СРРС здійснюється за рахунок коштів від збору за послуги СРРС.

Пунктом 1 наказу Мінтрансу України від 15.04.2004 року № 312 „Про забезпечення лоцманського проведення і регулювання руху суден у територіальних, внутрішніх водах та на внутрішніх водних шляхах України" визначено, що на державне підприємство „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" покладено з 00 годин 00 хвилин 01.05.2004 року функції з забезпечення лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах у територіальних водах, на фарватерах, каналах, на акваторіях, підхідних каналах, внутрішніх і зовнішніх рейдах портів та терміналів усіх форм власності за рахунок зборів за послуги лоцманських служб і постів (служб) регулювання руху суден.

Між ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" та ТОВ „СКЛ" 01.01.2011 року було укладено договір № 75/П-11, за умовами п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р.Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно з пунктом 2.2.2. Правил плавання у їх районі дії рух суден цілодобово регулюється службою регулювання руху суден ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН", до складу якої входять: ЦРРС „Руська Коса", ПРРС „Іллічівськ", „Одеса", „Южний", „Очаків" та „Широка Балка". Рух суден у зоні дії ЦРРС/ПРРС, вхід до зони дії, постановка на якір, зняття з якоря, відхід від причалу виконуються суднами тільки з дозволу відповідного ЦРРС/ПРРС. Дозвіл повинен бути отриманий не менш ніж за 30 хвилин до початку зазначеної дії. Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний знову, якщо судно не почне зазначені дії протягом 30 хвилин. Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії Правил повинно встановити радіозв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв'язку і позивні ПРРС та МЛС зазначені в додатку 2, канали зв'язку з портами, портпунктами, ІДПН - у додатку 3). Судна осадкою до 4,0 м, капітани яких мають право на плавання без лоцмана, які прямують до БДЛК по РШ-59 та РШ-2, повинні завчасно встановити радіозв'язок з ПРРС "Очаків" та повідомити прізвище капітана (п. 2.3.1. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.3.2 Правил плавання судно, яке стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху повинно встановити радіозв'язок з ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого воно перебуває, та запросити дозвіл на рух.

Пунктом 1.3 Правил плавання визначено, що послуги СРРС - інформаційні послуги, навігаційна допомога (радіолокаційне проведення), радіолокаційний контроль за рухом та стоянкою суден на якорі, організація руху та регулювання руху суден.

Згідно вимог пункту 2.2.8. Правил плавання ЦРРС/ПРРС надають суднам такі послуги: інформаційне обслуговування, надання навігаційної допомоги (радіолокаційне проведення), регулювання руху суден. ЦРРС/ПРРС зобов'язані надавати суднам інформацію, рекомендації, вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден. Для кораблів і суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України послуги ЦРРС/ПРРС у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах надаються безкоштовно. Усі судна, які проходять через зони дії ЦРРС/ПРРС, зобов'язані отримувати інформацію, виконувати рекомендації та вказівки ЦРРС/ПРРС (п. 2.2.3. Правил плавання).

У відповідності до п. 2.4.1. Правил плавання ЦРРС/ПРРС здійснюють такі види обслуговування:

а) радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних місцях в очікуванні транзитного проходу або проведення перевантажувальних операцій;

б) регулювання руху суден;

в) радіолокаційне проведення суден (надання навігаційної допомоги);

г) надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій;

ґ) інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства;

д) надання суднам та стороннім організаціям навігаційної та комерційної інформації. Радіолокаційний контроль за рухом суден та стоянкою суден на якорі здійснюється постійно (п. 2.4.2. Правил плавання).

Пунктом 3.2 Правил плавання визначена організація руху суден на БДЛК і ХМК у зоні дії РС РРС Дніпро-Бузького регіону. Зокрема, п. 3.2.1. Правил плавання встановлює, що Регіональна служба регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" організовує суднопотік у зоні своєї дії шляхом завчасного планування руху суден. Кожне судно, яке прямує до БДЛК і/або ХМК, повинно одержати дозвіл на плавання в зоні дії РС РРС. Зона дії РС РРС поділяється на сектори, які закріплені за ЦРРС „Руська Коса", ПРРС „Очаків" і „Широка Балка", що входять до її складу. Судна, що постійно здійснюють плавання в межах зони дії РС РРС (буксири місцевого базування, судна портового флоту портів регіону, судна днопоглиблювальних караванів, що ведуть роботи в зоні дії РС РРС та ін.), подають заявку на рух не менш, ніж за 30 хвилин до передбачуваного часу початку руху на робочому каналі радіозв'язку ЦРРС/ПРРС, у зоні дії якого вони перебувають (п. 3.2.7. Правил плавання).

Згідно вимог пункту 2.4.7. Правил плавання радіообмін ЦРРС/ПРРС із суднами, а також поточні навігаційні обставини документально фіксуються.

З викладеного вбачається, що регулювання руху суден здійснюється з метою забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків. Отже, проходження судном в зоні дії Правил плавання є неможливим без користування послугами служби регулювання руху суден.

З матеріалів справи вбачається, що надання позивачем послуг служби регулювання руху суден підтверджується квитанціями СРРС, виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", виписками з радіопереговорів між ЦРРС та капітанами суден, з яких вбачається, що судна відповідача користувались послугами СРРС. З аналізу пунктів 2.3.1. та 3.2.7. Правил плавання слідує, що вихід капітана судна на зв'язок з відповідним ЦРРС/ПРРС вважається поданням заявки на рух судна та є доказом того, що судно користується послугами СРРС.

Також, на виконання вимог пункту 2.4.7. Правил плавання в матеріалах справи наявні надані позивачем відтворення записів радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден „Дельта-Навігатор", з яких видно траєкторію руху суден.

На підставі цих даних, походження яких, за вірною оцінкою суду першої інстанції, не є сумнівним, факти надання позивачем відповідачу послуг служби регулювання руху суден судом правомірно визнані доведеними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що судна відповідача, здійснюючи рух по Херсонському морському каналу, користувались послугами СРРС, які мають бути оплачені за встановленими ставками.

Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційних скарг щодо недоведеності позивачем наявності підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати канальний збір та послуги СРРС, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю.

У зв'язку із тим, що судна відповідача здійснювали проходження Херсонським морським каналом під час здійснення комерційних рейсів, відповідач зобов'язаний сплатити канальний збір. При цьому обов'язок сплати канальних зборів не регулюється договірними відносинами і не ставиться в залежність від їх існування.

Портові збори є обов'язковими цільовими платежами, встановленими законодавством і обов'язок з їх оплати відповідно до ст. 174 ГК України, ст.ст. 1, 3, 84 Кодексу торговельного мореплавства України виникає безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює діяльність з торгового мореплавства на підставі фактів проходження судном каналом.

Що ж стосується послуг СРРС, то вони надаються з єдиною метою - забезпечення безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного із загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків.

Безпека судноплавства - це функція та зобов'язання держави, а тому заходи, які мають бути здійснені для забезпечення безпеки судноплавства, не залежать від волі суб'єктів господарювання, капітанів суден або морських агентів, і, звичайно ж, не регулюється договірними відносинами.

Відтак, для сплати канального збору та послуг СРРС встановлена обов'язковість, для їх сплати не потрібно укладати окремий договір, а достатньо підтвердженого документально факту проходження судами відповідача каналу та користування послугами служби СРРС, що й було встановлено судом в ході розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції також відмічає, що доводи апеляційних скарг щодо подвійного стягнення позивачем плати за послуги СРРС, що було предметом розгляду по справі № 17/212/10, є неспроможними, оскільки місцевий господарський суд вірно встановив, що предметом спору у справі № 17/212/10 є стягнення з ТОВ СП „НІБУЛОН" боргу з канального збору та з наданих послуг служби регулювання руху суден за проходження суднами Бузько - Дністровсько - лиманським каналом, а не Херсонським морським каналом.

Крім того, як вже вказувалось раніше, позивачем заявлено окрім стягнення основного боргу вимогу про стягнення 1094,45 грн. пені та 952,02 грн. штрафу.

Враховуючи положення ст. ст. 230, 231 ГК України, умови п. 5.4 договору № 75/П-11 від 01.01.2011 року, укладеного між ДП „ДЕЛЬТА - ЛОЦМАН" та ТОВ „СКЛ" та зважаючи на недоведеність позивачем боргу в сумі 763,15 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність законних підстав для стягнення з ТОВ „СКЛ" 1074,61 грн. пені та 952,02 грн. штрафу.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.02.2013 року по справі № 5024/1862/2011 залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 01.04.2013 року

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк