Рішення

від 29.03.2013 по справі 1826-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.2013 Справа №5002-18/ 1826-2012

За позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі:

1. Міністерства охорони здоров'я України;

2. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини

до відповідачів:

1. Кореїзської селищної ради;

2. Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммосмед"

про визнання недійсним договору та рішень

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від прокуратури - Куінджи М.О., Прокурор відділу прокуратури АР Крим, посвідчення №009317 від 15.10.2012;

від Міністерства охорони здоров'я України - не з'явився;

від Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини - не з 'явився;

від Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради - Чапух Є.І., довіреність № 02-11/3840 від 18.12.2012, представник, посвідчення від 28.12.2010;

від Кореїзської селищної ради - Чапух Є.І., довіреність № 02-11/3840 від 18.12.2012, представник, посвідчення від 28.12.2010;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммосмед" - Османова Е.Р., довіреність № б/н від 13.03.2013, представник, паспорт ЕЕ 993010 виданий 19.01.2006;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммосмед" - Аметова З.К., довіреність № б/н від 13.03.2013, представник, паспорт ЕТ 106749 виданий 13.12.2007;

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора міста Ялти звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини до відповідачів - Кореїзської селищної ради, Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», в якій просить визнати недійсним договір про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт, укладеного 04.11.2006 між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», визнати недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 190 від 29.11.2006 "Про затвердження договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт», визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 163 від 28.08.2007 «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. Лікарів Михайлових № 1 та № 12а в смт. Кореїз і видачі свідоцтва про право власності». В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що відповідачем - Кореїзською селищною радою при прийнятті спірного рішення було порушено вимоги діючого законодавства.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012 позов задоволено. Визнано недійсним договір про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт, укладений 04.11.2006 між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед». Визнано недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 190 від 29.11.2006 "Про затвердження договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт». Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 163 від 28.08.2007 «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. Лікарів Михайлових № 1 та № 12а в смт. Кореїз і видачі свідоцтва про право власності».

Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2012 скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

У судовому засіданні 21.02.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

25.03.2013 Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини направив на адресу суду письмові пояснення по справі, в яких просить суд розглянути справу без участі представника Рескому, у зв'язку з його перебуванням у черговій відпустці.

Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 29.03.2013 представник Кореїзської селищної ради надав суду письмові пояснення відносно кримінальної справи №12011012010024, в яких просить суд відмовити в позові повністю.

Надані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Міністерство охорони здоров'я України у судові засідання тричі не з'явилося, про причини неявки суд не повідомляло, про час та місце розгляду справи було проінформовано належним чином рекомендованою кореспонденцією; вимог суду не виконало.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника Міністерства охорони здоров'я України та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, суд

В С Т А Н О В И В:

04.11.2006 між між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» був укладений договір № б/н про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт (а. с. 21-26, 1т.).

Відповідно до пункту 1 договору Кореїзська селищна рада (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» (Інвестор) уклали договір щодо реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт на об'єктах:

«Об'єкт-1» - Адміністративно-діагностичний корпус літ. А загальною пл. 279,8 кв. м. - об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення,які знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-2» - Котельня літ. Б загальною пл. 45.6 кв. м - об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, розташований за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-3» - Морг літ. В, загальною пл. 17,4 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходяться за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-4» - Терапевтичний корпус № 1 літ. Н, загальною пл. 505.6 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходяться за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 12-а, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-5» - Поліклінічний корпус № 2 літ. В, загальною пл. 214.0 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходяться за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 12-а, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-6» - Діагностичний корпус № 4 літ. Г, загальною пл. 45,2 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів;Михайлових, 12-а, в межах Земельної ділянки;

«Об'єкт-7» - Харчоблок літ. И, загальною пл. 78,3 кв. м., об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 12-а, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-8» - Гараж літ. Е, загальною пл. 133,8 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходиться за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 12-а, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-9» - Склад-гараж літ. Р, загальною пл. 150,3 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходиться за адресою: АРК м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-10» - Сарай літ. Л', , який знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-11» - Терапевтичний корпус літ. Л, загальною пл. 640,0 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 1, в межах земельної ділянки;

«Об'єкт-12» - Лабораторний корпус літ. Б, загальною пл. 493,5 кв. м. об'єкт нерухомості з інженерною інфраструктурою, до складу якого входять: приміщення, який знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових, 12-а, в межах земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.1. договору визначено, що Інвестор - підрядник, за рахунок власних або залучених коштів, забезпечує фінансування підготовки та проведення робіт, збору вихідних даних, проектування, отримання дозволів на виконання будівельних робіт, будівництва, придбання матеріалів та обладнання, введення в експлуатацію Об'єктів.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що Замовник не виконує функції замовника будівництва об'єктів, делегує функції замовника за цим Договором Інвестору - підряднику.

Згідно з пунктом 2.3. договору по закінченню робіт на об'єкті-11 та об'єкті-12 відповідно до умов цього договору, та підписання акта прийому-передачі робіт між Замовником та Інвестором - підрядником, Інвестор - підрядник отримує від Замовника решту об'єктів у власність відповідно до умов цього договору, а саме: об'єкт-1, об'єкт-2, об'єкт-3, об'єкт-4, об'єкт-5, об'єкт-6, об'єкт-7, об'єкт-8, об'єкт-9, об'єкт-10.

Пунктом 3.1.9. договору визначений обов'язок Замовника по закінченню робіт на об'єкті-11 та об'єкті-12 відповідно до умов цього договору, та підписання акта прийому-передачі робіт між Замовником та Інвестором - підрядником, протягом 10 днів звільнити об'єкт-1, об'єкт-2, об'єкт-3, об'єкт-4, об'єкт-5, об'єкт-6, об'єкт-7, об'єкт-8, об'єкт-9, об'єкт-10, від стороннього майна та передати у власність Інвестора - підрядника об'єкт-1, об'єкт-2, об'єкт-3, об'єкт-4, об'єкт-5, об'єкт-6, об'єкт-7, об'єкт-8, об'єкт-9, об'єкт-10, по принципу «як воно є».

Відповідно до пункту 4.2.2. договору Інвестор-підрядник має право по закінченню робіт на об'єкті-11 та об'єкті-12 відповідно до умов цього договору, та підписання акта прийому-передачі робіт між Замовником та Інвестором - підрядником, отримати у власність об'єкт-1, об'єкт-2, об'єкт-3, об'єкт-4, об'єкт-5, об'єкт-6, об'єкт-7, об'єкт-8, об'єкт-9, об'єкт-10, по принципу "як воно є" згідно діючого законодавства України.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що фінансування робіт Інвестором-підрядником здійснюються у повному обсязі.

Згідно пункту 6.1. договору - фінансування проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, закупівлі обладнання та інших витрат, що пов'язані з роботами на об'єктах, здійснюються Інвестором - підрядником або уповноваженими ним особами шляхом здійснення розрахунків безпосередньо з виконавцями робіт, послуг або постачальниками відповідної продукції.

Рішенням 9 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради від 29 листопада 2006 року № 190 «Про затвердження договору з ТОВ «Криммосмед» про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт» (а. с. 20, 1т.) було затверджено спірний договір між Кореїзською селищною радою та ТОВ «Криммосмед» про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт.

З наявного в матеріалах справи Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.08.2007 (а. с. 32, 1 т.) право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Лікарів Михайлових (вул. Сонячна), будинок 12-а, зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» на праві приватної власності.

Відповідно до Наказу Кореїзської Лікарняної лабораторії № 123 від 10 вересня 2007 року «Про передачу будівель з балансу Кореїзської лікарняної лабораторії на баланс ТОВ «Криммосмед» (а. с. 36, 1т.) було безоплатно передано з балансу Кореїзської лікарняної лабораторії на баланс ТОВ «Криммосмед» наступні об'єкти:

«Об'єкт-1» - Адміністративно-діагностичний корпус літ. А загальною пл. 279,8 кв. м.,

«Об'єкт-2» - Котельня літ. В загальною пл. 45.6 кв. м.;

«Об'єкт-3» - Морг літ. В, загальною пл. 17,4 кв. м.;

«Об'єкт-4» - Терапевтичний корпус № 1 літ. Н, загальною пл. 505.6 кв. м.;

«Об'єкт-5» - Поліклінічний корпус № 2 літ. В, загальною пл. 214.0 кв. м.;

«Об'єкт-6» - Діагностичний корпус № 4 літ. Г, загальною пл. 45,2 кв. м.;

«Об'єкт-7» - Харчоблок літ. И, загальною пл. 78,3 кв. м.;

«Об'єкт-8» - Гараж літ. Е, загальною пл. 133,8 кв. м.;

«Об'єкт-9» - Склад-гараж літ. Р, загальною пл. 150,3 кв. м.;

«Об'єкт-10» - Сарай літ. Л, загальною площею 52,6 кв. м.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно укладеному інвестиційному договору б/н від 04.11.2006 та рішенням 9 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради від 29 листопада 2006 року № 190 було відчужено майно комунальної власності.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, надавши належну оцінку поясненням представників сторін та прокурора, суд приходить до висновку, що заявлений прокурором позов не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного:

предметом даного спору є визнання недійним договору про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт, а також визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2006 року між Кореїзською селищною радою (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» (Інвестор-підрядник) був укладений договір б/н про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт.

Згідно з преамбулою Закону України «Про інвестиційну діяльність» цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Статтею 180 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В статті 638 Цивільного кодексу України передбачено аналогічна норма, а саме відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд дійшов висновку, що істотними умовами інвестиційного договору є:

- предмет договору (інвестиції в будь-якій не заборонній законодавством України формі);

- кількісні та якісні характеристики предмету інвестицій (види та конкретні обсяги робіт тощо);

- об'єкт інвестування;

- ціна договору (вартість інвестицій в національній чи вільноконвертованій валюті);

- строки інвестиційного договору.

Судом встановлено, що договір від 04 листопада 2006 року б/н про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт за своєю правовою природою є інвестиційним договором.

Відповідно зі статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Сторонами цього договору поряд із погодженням предмету інвестиційного договору досягнуто згоди щодо усіх інших істотних умов, характерних для договорів такого виду, а саме, сторонами визначено об'єкт інвестування (пункти 1.1., 2.3. договору), кількісні та якісні характеристики предмету інвестицій (пункти 2.1., 2.5. договору), ціну договору (розділ 6 договору), строки інвестиційного договору (розділ 10 договору).

Також судом досліджено умови договору про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року на відповідність вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України та встановлено наступне.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» не встановлює спеціальних вимог до суб'єктів інвестиційної діяльності та відповідно до статті 5 суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Отже, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», так і Кореїзська селищна рада згідно з наведеними законодавчими положеннями могли вступати в зобов'язальні відносини щодо інвестиційної діяльності.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Судом встановлено, що об'єкти інвестування за договором про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року належали до об'єктів комунальної власності, що підтверджується додатком до рішення 14-ої сесії 24-го скликання Кореїзської селищної ради № 638 від 27 травня 2003 року, а також свідоцтвами про право власності від 16 січня 2004 року та від 05 травня 2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» був зроблений капітальний ремонт на загальну суму 1 312 211,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами підряду, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами прийняття-передачі основних засобів.

За розпорядженням голови Кореїзської селищної ради від 18 червня 2007 року № 66 (а. с. 34, 1т.) була створена комісія для прийому ремонтних робіт за вказаним договором та був складений акт перевірки виконаних робіт від 19 липня 2007 року. Актом перевірки виконаних робіт від 19 липня 2007 року також підтверджено виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» зобов'язань за договором від 04 листопада 2006 року на загальну суму 1 312 211,00 грн.

Отже, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» в повному обсязі виконані зобов'язання за договором про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року, рішенням виконавчого комітету Кореїзської селищної ради № 163 від 28 серпня 2007 року «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул. Лікарів Михайлових № 1 та № 12а в смт. Кореїз і видачу свідоцтва про право власності» вирішено оформити за товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» право власності на об'єкти нерухомості згідно з переліком.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дано поняття права комунальної власності, під яким розуміється право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частинами 5 та 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Згідно з частиною 7 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою здійснення органами місцевого самоврядування майнових операцій є незменшення обсягу та непогіршення умов надання послуг населенню.

З наведених законодавчих положень вбачається, що законодавець не обмежує право органів місцевого самоврядування щодо відчуження об'єктів права комунальної власності тільки процедурою приватизації, залишаючи вирішення питання щодо порядку та умов відчуження об'єктів права комунальної власності у компетенції органів місцевого самоврядування, але з обов'язковим дотриманням умови щодо досягнення певного соціального чи економічного ефекту.

Слід зазначити, що в даному випадку, договір, укладений між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед», про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року, мав соціальну спрямованість - отримання територіальною громадою смт. Кореїза сучасних терапевтичного та лабораторного корпусів - та був затверджений рішенням Кореїзської селищної ради № 190 від 29 листопада 2006 року.

Частиною першою ст. 12 Цивільного кодексу України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частина перша ст. 317, частина перша та абзац перший частини другої ст. 319 Цивільного кодексу України визначають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, саме органом місцевого самоврядування - Кореїзською селищною радою - за результатами розгляду спірного договору, як власником майна, погоджено порядок відчуження об'єктів права комунальної власності з дотриманням умови щодо досягнення певного соціального ефекту у разі виконання інвестиційних зобов'язань.

Стосовно доводів заступника прокурора міста Ялта щодо того, що відчуження спірного майна мало бути погодженим з органами охорони культурної спадщини, суд зазначає таке:

відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що пам'ятка - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим «Про пам'ятки історії та культури» №16 від 20.01.1998р. колишню Кореїзьку земську лікарню запропоновано поставити на державний облік, як пам'ятник історії та культури з відповідним занесенням до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Лише на засіданні Науково-методичної ради при Республіканському комітеті (виписка з протоколу №08-07 від 07.12.2007) в якості пам'яток історії та культури визначили Спірні приміщення, які були об'єктами інвестування за оскаржуваним договором.

Проте, ТОВ «Криммосмед» набуло право власності на об'єкти інвестування 28.08.07, тобто раніше на 4 місяці, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №163.

Відповідно до листа Міністерства культури України від 29.01.2013 №26/10/55-13 об'єкти інвестування не занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток ні як місцевого значення, ні як пам'ятки національного значення.

Отже, на момент прийняття оскаржуваних рішень Кореїзької сільської ради та укладання відповідного договору об'єкти інвестування не набули статусу об'єктів культурної спадщини у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» від 01.02.2005 введено заборону на приватизацію пам'яток культурної спадщини на період до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» встановлено термін дії заборони до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Частиною 2 статті 2 цього Закону зобов'язано Кабінет міністрів у 6-ти місячний термін з дня набрання Законом чинності подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про затвердження переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини відноситься занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини національного значення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 1760 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів національного значення.

Виходячи з аналізу вищенаведених законодавчих приписів, введення мораторію спричинено відсутністю Переліку об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації, саме національного значення.

Отже, зазначене законодавче обмеження у вигляді тимчасової заборони на приватизацію стосується виключно пам'яток національної культурної спадщини, а не будь - яких об'єктів культурної спадщини.

Це обумовлено тим, що відповідно до частини 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Таким чином, правовий статус пам'ятки об'єкт культурної спадщини набуває лише з моменту занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а запроваджений Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» мораторій на приватизацію поширює свою дію лише стосовно тих об'єктів національної культурної спадщини, які зареєстровані у встановленому порядку (занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України).

Спірний об'єкт приватизації не відноситься до об'єкта культурної спадщини національного значення, тому що не внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Законодавчих заборон чи обмежень щодо приватизації об'єктів культурної спадщини місцевого значення законодавство України не містить, а тому дія Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки спірні нежлові приміщення не є об'єктом культурної спадщини національного значення.

Зазначеного висновку дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 19.04.2011 у справі №6/64-58/2.

Відповідно до Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для визнання недійсними оскаржуваних рішень Кореїзської селищної ради.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За загальним правилом, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до преамбули Закону України «Про інвестиційну діяльність» цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України.

Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

За загальним правилом, встановленим статтею 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічна норма міститься у статті 638 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

З наведених умов договору про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року, а саме з пункту 1.1. та розділу 2, чітко вбачається, що виконання інвестиційних зобов'язань мало метою досягнення соціального ефекту - отримання територіальною громадою смт. Кореїза сучасних терапевтичного та лабораторного корпусів.

Слід зазначити, що сторонами цього договору поряд із погодженням предмету інвестиційного договору досягнуто згоди щодо усіх інших істотних умов, характерних для договорів такого виду, а саме, сторонами визначено об'єкт інвестування (пункти 1.1., 2.3. договору), кількісні та якісні характеристики предмету інвестицій (пункти 2.1., 2.5. договору), ціну договору (розділ 6 договору), строки інвестиційного договору (розділ 10 договору).

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Судом досліджено умови договору про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04 листопада 2006 року на відповідність вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України та не знайдено підстав для визнання його недійним.

Щодо посилань прокурора на наявність кримінальної справи №12011012010024 відносно колишнього голови Кореїзської селищної ради внаслідок недобросовісного відношення до службових обов'язків щодо підписання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Криммосмед» договору про інвестування реставрації об'єктів нерухомості та виконання ремонтних робіт від 04.11.2006, то суд зазначає, що лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили є обов'язковим для господарського суду відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України. Але постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 20.03.2013 року було закрито провадження у даній кримінальній справи.

В матеріалах справи є постанова від 07.02.2012 у справі №12011012010024 про порушення кримінальної справи щодо колишнього голови Кореїзської селищної ради Потіпак В. М. у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Однак за результатами провадження за цією кримінальною справою є ухвалена Ялтинським міським судом АР Крим постанова від 20.03.2012, за якою Потіпак В. М. звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, кримінальна справа закрита, та судом вирішені питання стосовно знаття запобіжних заходів здійснених слідчим та прокурором у ході розслідування, вироку суду з такої кримінальної справи не має.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, дослідивши матеріали справи, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 24.12.2012, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 29.03.2013.

Повне рішення складено 02.04.2013.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя І.К. Осоченко