Постанова

від 01.04.2013 по справі 17пд/5014/2694/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.03.2013 р. справа №17пд/5014/2694/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМалашкевича С. А. Азарової З.П., Ломовцевої Н.В. при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4: розглянувши апеляційну скаргу Максименко Г.П. Ніколаєва К. А. - за довір., Браткевич Є. В. - вик. директор (наказ № 2-к від 08.05.12 р.) Чех С. М. - за довір. Варакута О. О. - за довір. не з`явились не з`явились не з`явились не з`явились не з`явились Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех», м. Донецьк на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.2013р. у справі№ 17пд/5014/2694/2012 (суддя: Ворожцов А.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українсько - Американська компанія «Чиста енергія», м. Свердловськ Луганської області до відповідачів: за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Відкритого акціонерного товариства «Трест Свердловськшахтобуд», м. Свердловськ Луганської області; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех», м. Донецьк; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассрегіон - компані», м. Луганськ 1.Міністерства енергетики та вугільної промисловості, м. Київ; 2.Фонду державного майна України, м. Київ; 3.Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ; 4.Державного підприємства «Луганськлегінвест», м. Луганськ провизнання договорів недійсними

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.01.2013 року по справі № 17/пд/5014/2694/2012 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська компанія «Чиста енергія», м. Свердловськ Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Трест Свердловськшахтобуд», м. Свердловськ Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех», м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассрегіон-компані», м. Луганськ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства енергетики та вугільної промисловості, м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ, Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ, Державного підприємства «Луганськлегінвест», м. Луганськ про визнання договорів недійсними, внаслідок чого:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.09.12 р., укладений між ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» та ТОВ «Торгівельний дім «Термо ковальний пресовий цех»;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу обладнання від 19.09.12, укладений між ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» та ТОВ «Торгівельний дім «Термо ковальний пресовий цех».

- стягнуто з ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд», м. Свердловськ Луганської області на користь ТОВ «УАК Чиста енергія», м. Свердловськ, Луганська область витрати зі сплати судового збору в сумі 536,50 грн.

- стягнуто з ТОВ «ТД «Термо ковальний пресований цех», м. Донецьк, на користь ТОВ «УАК Чиста енергія», м. Свердловськ, Луганська область витрати зі сплати судового збору в сумі 536,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Термо ковальний пресовий цех» (відповідач-2) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. ст. 203, 215, ч.2 ст. 777 ЦК України, ст. 289 ГК України.

Луганська обласна державна адміністрація надала письмові пояснення від 27.02.2013 р., в яких вказала, що з метою визначення на конкурсних засадах промислового недержавного інвестора по будівництву цеху з виробництва вугільних брикетів на АБЗ ДВАТ "Трест "Свердловськшахтобуд", а в подальшому - його результативну діяльність був проведений конкурс, переможцем якого визнано позивача.

Переможцю конкурсу під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного цеху в порядку, затвердженому постановою КМУ від 08.10.08 № 923, було надано статус експлуатаційної організації стосовно вищезазначеного промислового об'єкта, оскільки позивач виконав взяті на себе інвестиційні зобов'язання. Луганська облдержадміністрація вважає, що укладення спірних договорів призведе до неможливості виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про створення нових робочих місць промисловим інвестором № 21/06 і, як наслідок, до порушення його прав та законних інтересів. У зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу ТОВ «Термо ковальний пресовий цех» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Державне підприємство «Луганськлегінвест» у запереченнях на апеляційну скаргу № 01-94 від 04.03.2013 р. також пояснило, що продаж відповідачем-1 нежитлових будівель, які використовувались на умовах оренди з 2000 року для будівництва брикетної фабрики у м. Свердловську відповідачем-2, може у подальшому призвести до неможливості виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про створення нових робочих місць № 21/06 від 01.07.2011 р., у зв`язку з чим вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а висновки, що наведені в апеляційній скарзі такими, що не відповідають положенням діючого цивільного законодавства.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечив, з мотивів викладених ним у відзиві на апеляційну скаргу від 28.02.2013 р. Зокрема, позивач зазначив, що доводи відповідача-2 щодо незаконності визнання спірних договорів недійсними заявлені без врахування правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем-1, оскільки пунктом 8.2. розділу 8 договору оренди № 29/10 від 27.05.2010 року, укладеним між відповідачем-1 (орендодавець) та позивачем (орендар) передбачено право викупу майна орендарем. При цьому, рухоме та нерухоме майно, передане за вказаним договором оренди отримано в користування позивачем від відповідача-1 саме для виконання державної програми по створенню нових робочих місць та входить до складу виробничого комплексу і є невід'ємною частиною проекту по будівництву цеху з виробництва вугільних брикетів на АБЗ ДВАТ «Трест Свердловськшахтобуд».

Також позивач зазначає, що дії відповідача-1 з продажу майна, що є предметом вказаного договору оренди без попереднього повідомлення та узгодження з позивачем, без запропонування останньому використати закріплене ст. 777 ЦК України переважне право наймача на придбання речі, суперечать положенням ЦК України та умовам зазначеного договору оренди, перешкоджають створенню позивачем належної майнової бази для функціонування державної програми створення нових робочих місць та забезпечення зайнятості населення.

Крім того, вказує, що у представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості відсутні права на здійснення функцій з управління корпоративними правами держави, що виключає законність виконання погодженого КМУ завдання на голосування на загальних зборах акціонерів ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» та затвердження його проміжного ліквідаційного балансу, а тому законних підстав для продажу спірного майна відповідач-1 не мав.

На думку позивача, проведення аукціону з продажу майна є лише формальною обставиною, яка приховує заінтересованість відповідача-1 та відповідача-2 вчинити правочин за особистими мотивами без надання можливості іншим особам придбати у власність спірне майно, а відповідач-1, не маючи визнаних та підтверджених державою прав на нерухоме майно, виконував дії з підготовки до відчуження на аукціоні майна, тобто здійснював дії щодо його розпорядження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 27.03.2013 р.

27.03.2013 р. від ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач-1 з вимогами викладеними в апеляційній скарзі ТОВ «Термо ковальний пресовий цех» погодився, підтримав і наполягає на їх задоволенні, з підстав викладених ним у запереченнях на позовну заяву, наданих суду першої інстанції.

В судовому засіданні 27.03.2013 р. представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Вимоги апелянта підтримав представник відповідача-1, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача, які вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассрегіон - компані», м. Луганськ (відповідач-3) та третіх осіб 1-4 в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Явка зазначених сторін Донецьким апеляційним господарським судом не визнавалась обов`язковою.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, з урахуванням думки учасників сторін, які прибули в судове засідання, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників зазначених сторін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників сторін, які прибули в судове засідання, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

На підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації № 752 від 08.07.09 був визнаний таким, що відбувся конкурс з відбору промислового інвестора для цеху з виробництва вугільних брикетів, побудованого у м. Свердловську на АБЗ ДВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд», внаслідок чого оголошено переможцем цього конкурсу ТОВ «УКК Валсі», правонаступником якого, у зв'язку зі зміною найменування є позивач.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження визначено, що переможцю конкурсу під час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом у м. Свердловську цеху з виробництва вугільних брикетів на АБЗ ДВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» наданий статус експлуатаційної організації стосовно вказаного промислового об'єкта за умови виконання ним зобов'язань щодо інвестування 2,500 тис. грн. власних коштів та здійснення за їх рахунок заходів із забезпечення готовності здачі вказаного об'єкту в експлуатацію.

Крім того, державну компанію «Луганськлегінвест» - Замовнику із створення нових робочих місць у зв'язку із закриттям шахт та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки було зобов'язано у двотижневий термін укласти з переможцем конкурсу договір на створення нових робочих місць. Зазначений договір був укладений між сторонами 01 липня 2011 року за № 21/06.

27 травня 2010 року між ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» (орендодавець) та ТОВ «УАК Чиста енергія» (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 29/10, відповідно до умов якого з метою розміщення цеха з виробництва вугільних брикетів орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, визначене у додатку № 1 до договору, що розміщене за адресою: м. Свердловськ, вул. Лутугінська, 7 -ж та перебуває на балансі ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд».

Відповідно до п 2.3. зазначеного договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що орендодавець на підставі звернення орендаря (після прийняття в експлуатацію цеха з виробництва вугільних брикетів) здійснюватиме заходи щодо викупу орендарем майна - об'єкта оренди згідно з чинним законодавством.

У п. 10.1. договору визначено, що цей договір укладено строком на два роки та дев'ять місяців і набирає чинності з дня його підписання.

Додатковою угодою від 01.08.2011 р. до вказаного вище Договору сторони домовились, що пункт 2.1 розділу договору «Умови передачі орендованого майна Орендарю», датою вступу у строкове платне користування майном вважати 01.08.2011р. Пункт 10.1 розділу Договору «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору», вважати термін дії Договору розпочати з 01.08.2011 р. Тобто, строк оренди спливає 01.05.2014 р.

Згідно з актом приймання - передачі нерухомого майна від 27 червня 2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлене договором майно.

Позивачем на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором про створення нових робочих місць № 21/06 від 01.07.2011 року, була забезпечена готовність об'єкта по створенню нових робочих місць - Цех з виробництва брикетів на АБЗ ДВАТ «Трест Свердловськшахтобуд», на якому підлягають працевлаштуванню жителі вугледобувних регіонів в установленому порядку, що підтверджується актом від 30 листопада 2011 року про готовність до вводу в експлуатацію у м. Свердловську об'єкта із створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості працездатного населення вугледобувного регіону Луганської області.

Листом від 03.10.2012 року № 196 відповідач-1 повідомив позивача про те, що загальними зборами акціонерів було прийняте рішення про ліквідацію ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд», був затверджений проміжний ліквідаційний баланс, проведені торги, за результатами яких право власності на майно перейшло до іншої особи, внаслідок чого права орендодавця за договором оренди нерухомого майна № 29/10 від 27.05.2010 року перейшли до нового власника.

Власником майна, яке орендується позивачем, за результатом аукціону, що був проведений 23.08.2012 року, став відповідач-2 (т.с. 1 а.с. 108-113).

19 вересня 2012 року відповідач-1 та відповідач-2 уклали договір купівлі-продажу обладнання, реєстр. № 4824, відповідно до умов якого 2-й відповідач придбав у власність обладнання (автомобільні вежі, трансформатор ТМЗ-630, конвейер 1ср-70).

21 вересня 2012 року між цими ж підприємствами був укладений також договір купівлі-продажу нежитлових будівель, реєстр. № 4800, відповідно до якого відповідач-2 придбав у власність нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Свердловськ, вул. Лутугина, буд. 7-ж, згідно з наведеним у договорі переліком.

Позивач вважає, що дії ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» з продажу майна, що є предметом чинного договору оренди № 29/10 від 27.05.2010 р. без попереднього повідомлення та узгодження з ним, без запропонування товариству використати закріплене ст. 777 ЦК України переважне право наймача на придбання речі, суперечить умовам зазначеного договору оренди та діючому законодавству і порушує його права як наймача, у зв`язку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними: договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 21.09.12 р. та договір купівлі-продажу обладнання від 19.09.12, які укладені між ВАТ «Трест Свердловськшахтобуд» та ТОВ «Торгівельний дім «Термо ковальний пресовий цех».

Задовольняючі позов, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про порушення відповідачами 1-2 переважного права позивача, закріпленого ст. 777 ЦК України на придбання майна, що є предметом договору оренди № 29/10 від 27.05.2010 р. та, як наслідок, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання спірних договорів купівлі-продажу від 19.09.12 р. та від 21.09.12 р. недійсними на підставі ч. 3 ст. 215 , ст. 203 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з приписами ст. 289 ЦК України орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2010 року між ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд» (орендодавець) та ТОВ «УАК Чиста енергія» (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 29/10, відповідно до умов якого з метою розміщення цеха з виробництва вугільних брикетів орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно, визначене у додатку № 1 до договору, що розміщене за адресою: м. Свердловськ, вул. Лутугінська, 7 -ж та перебуває на балансі ВАТ «Трест «Свердловськшахтобуд».

Пунктом 8.2. вищевказаного договору встановлено, що орендодавець на підставі звернення орендаря (після прийняття в експлуатацію цеха з виробництва вугільних брикетів) здійснюватиме заходи щодо викупу орендарем майна - об'єкта оренди згідно з чинним законодавством.

Отже, зазначеними умовами договору оренди сторони заздалегідь передбачили право викупу майна орендарем (позивачем).

Відповідно до ч. 2 ст. 777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Офіційне тлумачення положень частини 2 статті 777 надано Конституційним судом України у рішенні № 31-рп/2009 від 10.12.2009.

Так, у п 3.5. рішення Конституційного суду України у рішенні № 31-рп/2009 від 10.12.2009 р. Конституційний суд України зауважив, що у ст. 777 ЦК України визначено два переважних права наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму перед іншими особами, а саме: на укладення договору найму на новий строк та на придбання майна у разі його продажу.

Обмеження законодавцем права власника майна, переданного у найм (оренду), щодо розпорядження цим майном ґрунтується на розумних та справедливих критеріях. Це відповідає і позиції Європейського суду з прав людини, викладеній в рішенні у справі за заявою N 8793/79" від 21 лютого 1986 року. За його змістом національний законодавець з метою підтримання соціальної справедливості у суспільстві як складової публічного інтересу може допустити захист інтересів орендарів майна, встановивши обмеження права його власників щодо визначення ними умов продажу орендованого майна (абз. 2 п. 3.5 рішення КС України).

Конституційний Суд України виходив з того, що держава при управлінні належним їй майном повноважна допускати цивільно-правові обтяження такого майна з метою залучення коштів до суспільних фондів (наприклад, передавати майно в заставу для отримання кредитів, в оренду для одержання орендних платежів тощо) або утримуватися від цього. Проте, встановлюючи відповідні обтяження, вона має враховувати, що у майбутньому право відчуження відповідного майна може бути обмежене цими обтяженнями (абз. 3 п.3.5 рішення Конституційного Суду України).

Положення частини другої статті 777 ЦК України щодо переважного права наймача на придбання майна у разі його продажу не порушує майнових прав власників (абз. 4 п.3.5 рішення Конституційного Суду України).

З огляду на викладене, вказана норма є імперативною нормою, яка передбачає безумовне право наймача на переважне придбання орендованого майна за умови належного виконання наймачем своїх зобов`язань за договором найму.

Отже, позивач, у випадку відчуження майна, що є предметом зазначеного договору, мав переважне право на його придбання.

Проте, як було встановлено вище, 19 вересня 2012 року та 21 вересня 2012 р. відповідач-1 та відповідач-2 уклали договори купівлі-продажу обладнання та будівель, які є предметом договору оренди № 29/10 від 27.05.2010 р., без повідомлення позивача про продаж спірного майна та позбавили останнього можливості скористатися належним йому переважним правом на придбання майна.

Як зазначалось вище, умовою для застосування переважного права наймача є належне виконання ним зобов`язань за договором найму.

Позивачем належним чином виконувалися зобов'язання за договором оренди № 29/10 від 27.05.2010 року, своєчасно сплачувалася орендна плата, жодних претензій щодо неналежного виконання ним зобов'язань за вказаним договором з боку відповідача-1 не надходило. Відповідачем-1, а ні суду першої інстанції, а ні апеляційному господарському суду не було надано документів в спростування цього.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи, що укладання спірних договорів купівлі-продажу від 19.09.12 р. та від 21.09.12 р. з продажу майна, що є предметом договору оренди від 27.05.2010 р. № 29/10, без надання можливості позивачу використати закріплене ст. 777 ЦК України переважне право наймача на придбання речі суперечить ЦК України та положенням договору оренди від 27.05.2010 р. № 29/10, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання договорів купівлі-продажу від 19.09.12 р. та від 21.09.12 р. недійсними на підставі ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального права, внаслідок чого його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Враховуючи, що під час розгляду апеляційної скарги, апеляційним господарським судом було з`ясовано факт недоплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 37,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех» м. Донецьк у доход Державного бюджету України недоплачену суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех» м. Донецьк на рішення господарського суду Луганської області від 22.01.2013 р. у справі № 17/пд/5014/2694/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.01.2013 р. у справі № 17/пд/5014/2694/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Термо ковальний пресований цех» м. Донецьк (ЄДРПОУ 35374820) у доход Державного бюджету України недоплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 37,00 (тридцять сім) гривень.

Зобов'язати господарський суд Луганської області видати відповідний судовий наказ.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С. А. Малашкевич

Судді: З. П. Азарова

Н. В. Ломовцева