Постанова

від 01.04.2013 по справі 7/5005/9027/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Справа № 7/5005/9027/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі№ 7/5005/9027/2012 господарського судуДніпропетровської області за позовомОСОБА_4 до 1. Приватного підприємства "Золодар", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" провизнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників від: позивача не з'явився відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 у справі № 7/5005/9027/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013, відмовлено в позові ОСОБА_4 (Позивач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 07/04СХ від 07.04.2010, укладеного між Приватним підприємством "Золодар" (Відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (Відповідач-2).

Судові рішення ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 як учасник господарського товариства звернувся з позовом на захист інтересів товариства і в силу статі 167 Господарського кодексу України відносини сторін даного спору не являються корпоративними. В постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначається, що учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів самого господарського товариства чи інших учасників поза відносинами представництва.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі № 7/5005/9027/2012, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та при неповному дослідженні обставин справи, зокрема, апеляційним судом розглянута справа без участі учасників процесу та без врахування пункту 13.1.12 "ї" Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн", яким до виключної компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів на суму, що перевищує розмір, який визначається загальними зборами учасників товариства, господарськими судами не досліджувалося питання чи існують рішення загальних зборів Товариства, яким би затверджувалася угода, що є предметом спору.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на статтю 10 Закону "Про господарські товариства", яка передбачає право учасника товариства на управління товариством шляхом безпосередньої участі у загальних зборах учасників Товариства та опосередковано через обрання органів управління Товариством, на статті 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ, даний спір є корпоративним та підсуднім Господарському суду Дніпропетровської області, оскільки Позивач та Відповідач зареєстровані в міста Дніпропетровську, на частину 2 статті 16 Цивільного кодексу України, яка встановлює спосіб захисту порушеного права та інтересу шляхом визнання правочину недійсним в судовому порядку, а постанови Пленуму Верховного Суду України не являються джерелом права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 07.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (Продавець) і Приватним підприємством "Золодар" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 07/04СХ, за умовами якого Продавець зобов'язаний передати Покупцеві у власність зерно пшениці 3-го класу на суму 3 670 001 грн., а Покупець мав прийняти це зерно і оплатити його вартість.

В жовтні 2012 року ОСОБА_4 як власник 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" звернувся з позовом до Приватного підприємства "Золодар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 07/04 СХ від 07.04.2010, посилаючись на те, що він уповноважив керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" укладати угоди, вартість яких не перевищує 1 000 000 грн. Відповідно до пунктів 13.1.12, 13.2.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" директор Товариства укладає будь-які угоди, крім правочинів, укладення яких потребує згоди, затвердження або рішення загальних зборів Товариства, до виключної компетенції загальних зборів Товариства належить затвердження договорів на суму, що перевищує розмір, який визначається загальними зборами учасників Товариства.

Позивач зазначає, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" 07.04.2010 уклав з Приватним підприємством "Золодар" договір № 07/04СХ з перевищенням необхідного обсягу цивільної дієздатності без погодження з власником Товариства ОСОБА_4, а тому в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України договір є недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі від 22.10.2012 до участі у справі в якості Відповідача -2 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 З позицією місцевого господарського суду погодився суд апеляційної інстанції.

Переглядаючи в касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у даній справі Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи(у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

ОСОБА_4 не відноситься до переліку осіб, які в силу статті 1 Господарського процесуального кодексу України вправі звернутися до Господарського суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права і охоронюваного законом інтересу.

У вирішенні питання про те, чи є спір таким, що виник з корпоративних правовідносин, та чи підлягає він вирішенню господарським судом, слід виходити з вимог пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, який дає визначення складу сторін корпоративного спору, а саме: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, управлінням, діяльністю та припиненням цього товариства.

Частина 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами визначає відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Стаття 88 Господарського кодексу України вказує на певні права і обов'язки учасника господарського товариства.

Зокрема, до прав учасника товариства віднесено:

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

- одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;

- вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Предметом даного спору є заявлена Позивачем - фізичною особою вимога щодо визнання неправомірними дій стосовно укладення договору купівлі-продажу юридичною особою (Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн"), засновником якої є Позивач. Фактично Позивачем оскаржено сам договір, що виходить за межі прав Позивача, передбачених статтею 88 Господарського кодексу України.

До складу повноважень учасника господарського товариства при реалізації своїх корпоративних прав не відноситься право визнавати недійсними правочини, що були укладені самим господарським товариством.

Отже, наявність порушень суб'єктивних прав Позивача в укладенні господарських договорів купівлі-продажу між суб'єктами правовідносин не може свідчити про наявність корпоративного спору, а оцінка правовідносин та дій з правомірності їх виникнення між господарськими суб'єктами щодо укладення та виконання господарських договорів можлива лише за умов відповідності суб'єктного складу сторін приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Учасник товариства не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, як учасник товариства він може брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах та законодавстві, що регулює ці правовідносини. Тому відчуження товариством майна та інших речових прав не є порушенням прав учасника товариства.

Не можна ототожнювати власні права та інтереси учасника з правами та інтересами самого товариства.

Разом з тим, згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачає, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Позивачем не доведено, що у директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" існували обмеження для укладення договору № 07/04СХ від 07.04.2010 з Приватним підприємством "Золодар" та не підтверджено певними доказами, що про ці обмеження знало Приватне підприємство "Золодар".

Частина 4 статті 92 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність члена органу юридичної особи, який відповідно до закону чи установчих документів виступає від імені юридичної особи, у разі порушення ним своїх обов'язків щодо представництва.

Крім того, за змістом пункту 13.2.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу (державну реєстрацію статуту проведено 29.12.2008), встановлено, що директор Товариства укладає будь-які угоди та інші юридичні акти, крім правочинів, укладення яких потребує згоди, затвердження або рішення загальних зборів Товариства (учасника (власника) Товариства).

Матеріали справи не містять доказів про обмеження повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" на укладення будь-яких договорів певними сумами.

В уточненні позовних вимог ОСОБА_4 зазначає, що він як одноособовий учасник Товариства, надав усне розпорядження директору Товариства про необхідність погоджувати угоди, що перевищують суму 1 000 000 грн.

Але частина 5 статті 89 Цивільного кодексу України передбачає, що зміни до установчих документів набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

Тому, усні вказівки учасника товариства органу управління товариства (директору) не мають ніяких правових наслідків.

Крім того, в позовній заяві і касаційній скарзі Позивач вказує на те, що дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" Лісняка Я.В. у зв'язку з укладенням оспорюваного договору порушують законні права та інтереси Позивача, але в чому полягають ці порушення Позивач не зазначає і не обґрунтовує. Тобто, доводи Позивача не узгоджуються з приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 по даній справі.

Не заслуговують на увагу доводи заявника, викладені в касаційній скарзі щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції без участі представників сторін. Оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 призначено на 21.01.2013, про що учасникам процесу рекомендованими листами направлені судові повістки.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.01.2013 представників сторін , розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 відкладено на 04.02.2013, про що також сторін повідомлено відповідними судовими повістками.

Зокрема, судова повістка, адресована Позивачеві, за вказаною ним адресою, повернута поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання відправлення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі повернення підприємством зв'язку поштового відправлення у зв'язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом. В силу статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Пленум вищого спеціалізованого суду, зокрема, узагальнює практику з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні норм права відповідної судової юрисдикції практику застосування матеріального і процесуального закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач на обґрунтування своєї касаційної скарги не надав доказів як необхідності затвердження загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" договору № 07/04СХ від 07.04.2010, так і не надав протоколів загальних зборів Товариства, із яких можна зробити висновок про відсутність затвердження узгодження договору № 07/04СХ.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заявлені Позивачем вимоги обґрунтовано залишені без задоволення судами попередніх інстанцій, касаційна скарга учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" ОСОБА_4 залишається без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі № 7/5005/9027/2012 залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 у справі № 7/5005/9027/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда