Постанова

від 28.03.2013 по справі 1/153-пн-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 1/153-пн-05

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Дроботової Т.Б., розглянула касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.12 у справі№ 1/153-ПН-05 господарського судуХерсонської області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доФОП ОСОБА_4 проусунення перешкод у користуванні майном.

В засіданнях взяли участь представники :

- позивача:ОСОБА_5; ОСОБА_6 (за дов. № 1264 від 08.12.11); - відповідачів: не з'явились.

Ухвалою від 12.03.13 колегії суддів у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б. Яценко О.В. касаційну скаргу Підприємця було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.03.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 28.03.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання 28.03.13 представники відповідача не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 28.03.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи за участю представників позивача.

У зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відряджені розпорядженням від 27.03.13 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Данилова Т.Б., Дроботова Т.Б.

Про вказані обставини присутніх представників сторони повідомлено на початку судового засідання 28.03.13.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.03.13 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 29.07.05 господарського суду Херсонської області частково задоволено позов ФОП ОСОБА_5, вирішено спонукати ФОП ОСОБА_4 перенести на 1 метр від всієї довжини траншеї електрокабелю частини бетонної загорожі, стовпців та бетонних плит, що прокладені ним на цій траншеї електрокабелю, який на праві власності належить ФОП ОСОБА_5 При цьому, визначено, що ці об'єкти знаходяться з північної сторони огорожі, на побудованій ФОП ОСОБА_4 будівельній площадці, на якій здійснюється будівництво торговельного комплексу та автостоянки (АДРЕСА_1). Разом з тим, визначено, що перенесення слід здійснити таким шляхом, щоб електрокабель залишався за межами огорожі. В решті позову відмовлено.

Ухвалою від 18.11.08 господарського суду Херсонської області задоволено подання Комсомольського відділу ДВС м.Херсона про зміну способу та порядку виконання рішення. Суд ухвалив, що рішення від 29.07.05 підлягає примусовому виконанню шляхом примусового перенесення на 1 метр від всієї довжини траншеї електрокабелю частини бетонної загорожі, стовпців та бетонних плит.

У червні 2011 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення від 29.07.05 господарського суду Херсонської області за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив скасувати п. 2 резолютивної частини такого рішення, відмовивши у задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування вказаної заяви ФОП ОСОБА_4 зазначив, що 07.06.11 за допомогою електрошукача спеціалістом ПП "СПК-Сервіс" ОСОБА_7 виявлено реальне прокладення електрокабелю та поставлені позначки на бетонних плитах автостоянки ФОП ОСОБА_4 Разом з тим, вказав, що 17.06.11 під час проведення виконавчих дій було співставлено робочий проект електропостачання магазину "777" ФОП ОСОБА_5 від 24.06.98, виконаний КП "Удача", із позначками ПП "СПК-Сервіс" на бетонних плитах автостоянки. Внаслідок зазначених співставлень стало відомо про те, що електрокабель прокладений КП "Удача" з грубим порушенням робочого проекту та технічних умов Херсонських електромереж. Заявник вказав, що на час розгляду справи в 2005 році електрокабель фактично був прокладений під північно-західною частиною бетонної загорожі, однак у випадку дотримання КП "Удача" робочого проекту та технічних умов, електрокабель повинен був би бути прокладений поза межами його земельної ділянки. З огляду на зазначене заявник вказав, що на час прийняття рішення 29.07.05 дані обставини існували, проте суду і сторонам про них відомо не було, що, на його думку, є підставою для перегляду відповідного судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, заявник наголосив, що факт неправильного прокладення електрокабелю ФОП ОСОБА_5 на межі земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення від 29.07.05, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позову ФОП ОСОБА_5

Ухвалою від 21.08.12 господарського суду Херсонської області (суддя Клепай З.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.12 (судді Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) заяву Підприємця про перегляд рішення від 29.07.05 господарського суду Херсонської області за нововиявленими обставинами відхилено, зазначене рішення суду залишено без змін.

При винесенні зазначених судових рішень суди врахували, що в процесі первісного розгляду справи ФОП ОСОБА_4 не був позбавлений можливості довести факт неправильного прокладення кабелю та невстановлення знаків охоронної зони. Однак, ФОП ОСОБА_4 не довів, що на момент розгляду справи по суті ці факти не існували. Окрім того, суди вказали, що відповідні обставини могли бути підставою для оскарження рішення в апеляційному чи касаційному порядку, та не є підставами, які підпадають під критерії, визначені положеннями ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 21.08.12 господарського суду Херсонської області та постанову від 11.12.12 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Свої вимоги Підприємець обґрунтовує тим, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням приписів ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представників позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Отже, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_4 звертаючись до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не довів наявність таких обставин у розумінні положень ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставними висновки попередніх інстанцій про те, що Підприємець мав можливість довести факт неправильного прокладення кабелю в процесі вирішення спору по суті, оскільки враховуючи предмет позовних вимог, ФОП ОСОБА_4 в контексті приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України мав надати суду докази стосовно того, як розташована у прив'язці до земельної ділянки побудована ним бетонна огорожа по відношенню до електрокабеля, а за відсутності таких доказів просити суд призначити експертизу під час розгляду справи по суті, а не в порядку перегляду її за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України також вважає обґрунтованим відхилення судом апеляційної інстанції посилання ФОП ОСОБА_4 як на підставу для перегляду та скасування рішення за нововиявленими обставинами на те, що у разі дотримання КП "Удача" технічних умов при прокладенні електрокабелю останній був би прокладений поза межами його земельної ділянки, оскільки господарським судом Херсонської області під час розгляду справи за позовом ФОП ОСОБА_5 було встановлено, що залізобетонна огорожа, яка належить ФОП ОСОБА_4, встановлена на траншеї електрокабелю (незалежно від обставини, чи прокладений електрокабель відповідно до технічних умов чи ні), що належить ФОП ОСОБА_5 При цьому, ФОП ОСОБА_4 не заперечував проти того, що частина електрокабелю знаходиться під огорожею, стовпцями та наземними плитами. Тобто наявність тієї обставини, що огорожа ФОП ОСОБА_4 фактично знаходиться на електрокабелі, під час розгляду справи по суті ним не спростовувалась.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено судами, ФОП ОСОБА_4 самочинно збудував залізобетонну огорожу та не узгоджував свої дії з Херсонськими електромережами, однак в такому випадку йому б стало достовірно відомо про те, що кабель до магазину ФОП ОСОБА_5 прокладений з порушенням проекту.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що факти, які покладені заявником в основу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами могли бути відомі на час розгляду справи, а отже визначені ФОП ОСОБА_4 обставини не є нововиявленими.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені ФОП ОСОБА_4 в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржені ухвала і постанова винесені з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову від 11.12.12 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 1/153-ПН-05 господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:Т.Данилова Т.Дроботова