Ухвала

від 18.02.2009 по справі 44/46пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/46пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                               У  Х  В  А  Л  А  

18.02.09 р.                                                                                                  Справа № 44/46пн           

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-досліднийцентр

                    безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, ЄДРПОУ 31178566,

                    м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 16479714,

                           м.Київ

за участю Прокуратури Донецької області, м.Донецьк

Про спонукання виконати певні дії

Суддя           Г.В.Левшина

Представники:  

Від позивача: Бородіна О.О. – по дов.

Від відповідача: Поперечна Л.М.-юрисконсульт, Сандул М.О.-нач. від.,

                            Веленець В.В.-заст. нач., Репей А.М.-по дов.

В засіданні суду брали участь:  

Пономарьов А.О.-прокурор

                                        Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

                                        перерви з 28.01. по 12.02.2009р., з 12.02. по 18.02.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ, про спонукання відповідача припинити дії, що порушують право позивача, які полягають у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу у місті Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою, що надійшла до суду 06.03.2008р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

- спонукання відповідача припинити дії, що порушують право позивача, які полягають у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою загальною площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу у м.Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.;

- спонукання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу від кабелів, в тому числі від чотирьох оптово-волоконних, дев'яти з'єднувальних, двадцяти відомчих із зони запланованої забудови у м.Донецьку по пр.Комсомольському.

Заявою без номера та дати, що надійшла до суду 19.03.2008р., позивачем заявлені вимоги про:

- визнання за позивачем права на будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу на земельній ділянці, загальною площею 153 кв.м., що розташована у м.Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.;

- спонукання відповідача припинити дії, що порушують право позивача, які полягають у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу у місті Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2008р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ та визнано за позивачем право на будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу на земельній ділянці площею 153 кв.м., що розташована в м.Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.; зобов'язано відповідача припинити дії, що порушують право позивача, які полягають у незаконному перешкоджанні користуванню земельною ділянкою площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу в м.Донецьку по пр.Комсомольському.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2008р. по справі №44/46пн залишено без змін.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008р. скасовано рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2008р. по справі № 44/46пн, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Як зазначено Вищим господарським судом України під час здійснення судового провадження судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано питання стосовно того, яке саме право позивача та ким саме порушено, а також питання з приводу обраного позивачем способу захисту та шляхів реалізації такого способу захисту свого порушеного права, виходячи з приписів Цивільного та Господарського законодавства та правовідносин, що виникли між сторонами.

Крім того, як вказує Вищий господарський суд України, зі змісту судових рішень вбачається, що задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції посилались, зокрема, на приписи статей 392 та 396 Цивільного кодексу України, якими передбачено визнання права власності та захист речових прав на чуже майно, при цьому не звернувши уваги на те, що предмет спору не стосується визнання права власності.

Ухвалою від 30.09.2008р. було прийнято до провадження справу №44/46пн, судове засідання призначено на 16.10.2008р. Згідно з вказаною ухвалою судом було зобов'язано сторони та прокурора представити в засідання суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2008р. по справі №44/46пн.

Згідно з поясненнями позивача без номера та дати, що надійшли до суду 28.01.2009р., останній в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність у відповідача будь-яких документів, які б підтверджували наявність у відповідача права користуватися спірною земельною ділянкою та розміщувати на цій ділянці будь-які об'єкти, зокрема, кабелі зв'язку, колодязі тощо.

Одночасно, за думкою позивача, ненадання відповідачем дозволу у листі №16 від 22.01.2008р. на винесення кабелів із зони проектовної забудови підтверджує невизнання та оспорювання відповідачем права на володіння та користування земельною ділянкою по пр.Комсомольському у м.Донецьку.

Таким чином, як вказує позивач, ним обрано такий спосіб захисту свого права як спонукання відповідача припинити дії, що полягають у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою, якою позивач користується відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

15.01.2009р. до господарського суду Донецької області надійшли пояснення №22/17-7 від 14.01.2009р. Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ, згідно з якими відповідач позовні вимоги не визнає.

Зокрема, як вказує відповідач, він ніяким чином не оспорює право позивача на користування земельною ділянкою по пр.Комсомольському у м.Донецьку. При цьому, при підготовці матеріалів для вибору позивачем ділянки для будівництва відповідач погодив схему розміщення телефонних кабелів на земельній ділянці, що підтверджується штампом погодження відповідача на попередніх технічних умовах.

Одночасно, за поясненнями відповідача, він є оператором телекомунікацій та має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, причому на земельній ділянці розташовано низку підземних кабельних телефонно-телеграфних ліній, через що ділянка входить до складу земель зв'язку, зокрема, земель телекомунікацій. Землі телекомунікацій мають особливий правовий статус, який врегульовано статтею 10 Закону України „Про телекомунікації”, зокрема, для цих земель встановлюються охоронні зони, на яких заборонено споруджувати будь-які об'єкти, у тому числі й офіси та магазини непродовольчих товарів, наразі у межах охоронних ліній також забороняється без дозволу оператора телекомунікацій провадити будь-які будівельні, розвідувальні, геодезичні та інші роботи.

15.01.2009р. від прокуратури Донецької області надійшли пояснення №05/1-04-44/46п-09 від 14.01.2009р., згідно якими повідомлено суд про недоведеність позивачем факту невизнання відповідачем прав позивача на земельну ділянку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, прокурора, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент набуття позивачем права оренди на земельну ділянку) громадяни та юридичні особи набувають права  власності  та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як встановлено судом, 23.03.2005р. виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення №155/4, згідно якого позивачу затверджено проект землеустрою для відведення земельної ділянки для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу, надано земельну ділянку в оренду на 5 років із земель житлової та громадської забудови, та надано завдання отримати дозвіл на здійснення будівельних робіт.

Таким чином, приймаючи до уваги надані органам місцевого самоврядування, зокрема, Донецькій міській раді та її виконавчому комітету, повноваження, з урахуванням проведення з боку позивача всіх необхідних дій та узгоджень, що передували прийняттю виконавчим комітетом Донецької міської ради рішення від 23.03.2005р. №155/4, судом встановлено, що отримання позивачем в оренду земельної ділянки з метою будівництва на ній об'єкту нерухомості (магазину непродовольчих товарів та офісу) повністю відповідає вимогам законодавства.

На підставі вказаного вище рішення, в порядку ст.16 Закону України „Про оренду землі”, 12.05.2005р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем був підписаний договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер: 1410136300:00:012:0062) для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольському.

За змістом пунктів 1 та 13 договору оренди від 12.05.2005р. метою надання в тимчасове користування вказаної вище земельної ділянки є будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу.  

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України було передбачено, що право власності на земельну  ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За приписом ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на  договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

При цьому, відповідно до ст.95 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України „Про оренду землі” землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок укладання 12.05.2005р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем договору оренди земельної ділянки, позивач набув право платного володіння і користування земельною ділянкою по пр.Комсомольського у м.Донецьку (у тому числі й права, визначені ст.95 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України „Про оренду землі”).

06.06.2005р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Донецька позивачу видано дозвіл на виконання будівельних робіт №05/151 строком дії до 30.12.2007р.

Крім цього, враховуючи винесення виконавчим комітетом Донецької міської ради 23.03.2005р. рішення №155/4з, згідно з ч.4 ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій” останнє є одночасно і отриманим дозволом на будівництво позивачем магазину непродовольчих товарів та офісу на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольському.

Згідно ч.15 ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій” у разі, якщо   юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Як встановлено судом, позивачем було вжито заходів щодо продовження наведеного дозволу на проведення будівельних робіт, зокрема, отримано новий дозвіл на проведення будівельних робіт П №05/151 від 19.03.2008р. строком дії до 30.03.2009 року.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги укладання у встановленому порядку між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем договору оренди земельної ділянки, отримання необхідних дозволів для проведення будівельних робіт, судом встановлено, що будь-які перешкоди щодо здійснення робіт з будівництва нерухомого майна, передбаченого умовами договору оренди та проектною документацією, відсутні.

Тобто, позивач в будь-якій час має право приступити до здійснення будівельних робіт згідно з встановленими правилами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права на будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу на земельній ділянці, загальною площею 153 кв.м., що розташована у м.Донецьку по пр.Комсомольському, якою позивач користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

Таким чином, з урахуванням норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем має бути доведено, ким не визнається таке право, якими доказами це підтверджується.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, позивач посилається на невизнання та оспорювання відповідачем права позивача на будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у м.Донецьку.

Проте, за висновками суду, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували оспорювання або невизнання відповідачем права позивача.

Одночасно, згідно з наданими до матеріалів справи відзивами на позовну заяву, письмовими поясненнями по суті спору, навпаки, відповідач визнає право позивача на користування земельною ділянкою по пр.Комсомольському у м.Донецьку.

Так, згідно з листом №25/292А від 26.01.2009р. відповідачем повідомлено позивача про свою готовність видати технічні умови на винесення телефонних каналізацій та кабелів, які підпадають під будівництво будівлі магазину по пр.Комсомольському, 21 у м.Донецьку.

Крім цього, заявляючи позовні вимоги про спонукання відповідача припинити дії, що порушують право позивача, останній не визначає, яке саме право та які дії, мають бути припинені відповідачем.

За таких обставин, наявність у позивача права в будь-якій час приступити до здійснення будівельних робіт, а також відсутність будь-якого оспорювання відповідачем права позивача на будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у м.Донецьку, а також відсутність з боку відповідача будь-яких дій, які б порушували це право, свідчить про відсутність предмету спору між сторонами.

Таким чином, згідно з п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по цій справі підлягає припиненню внаслідок відсутності предмету спору між сторонами.

15.01.2009р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання №31/11-56 від 15.01.2009р. Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Донецькій області про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Крім цього, 15.01.2009р. до господарського суду Донецької області також надійшло клопотання №22/17-8 від 14.01.2009р. Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління служби безпеки України в Донецькій області, Управління державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Донецькій області, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, Державного підприємства „Донецька залізниця”, Донецького регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України „Украерорух”, Відкритого акціонерного товариства виробничо-технологічного зв'язку „Укрвуглетелеком”.

Згідно із ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Вказані вище клопотання судом залишені без задоволення, враховуючи, що заявлені позивачем вимоги ніяким чином не впливають на права та обов'язки перелічених вище осіб, а адресовані виключно відповідачу.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                         УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі №44/46пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ про:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк права на будівництво магазину непродовольчих товарів та офісу на земельній ділянці, загальною площею 153 кв.м., що розташована у м.Донецьку по пр.Комсомольському, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.;

- спонукання Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ припинити дії, що порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк, які полягають у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 153 кв.м. для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу у місті Донецьку по пр.Комсомольському, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк користується на праві оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

Суддя                                                                                                       

 .