Рішення

від 16.02.2009 по справі 43/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/182

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.02.09 р.                                                                                                       Справа № 43/182                               

Господарський суд Донецької області у складі

Судді Зубченко І.В.

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Трім Україна”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”,                 м. Донецьк

про стягнення грошових коштів в сумі 138784,80грн., пені у розмірі 4368грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Трім Україна”, м. Київ

про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду №125-с від 05.08.08р. у розмірі 74817,72 грн.

за участю представників сторін:

від Приватного підприємства “Трім Україна”: Таран А.О. за дов. №4642 від 19.12.08р.

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”:                  Фоменко Р.О. за дов. б/н від 27.01.09р.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 10.02. по 16.02.09р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство “Трім Україна”, м. Київ (далі – “підприємство”), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк (далі – “товариство”) про стягнення грошових коштів в сумі 138784,80грн., пені у розмірі 4368грн.

Ухвалою суду від 22.12.08р. позовна заява була прийнята до розгляду суддею Зубченко І.В. та порушено провадження у справі №43/182.

В обґрунтування позовних вимог „підприємство” посилається на договір субпідряду №127-с від 31.07.08р. з додатком, банківські виписки, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., картку рахунку: 3772 від 17.12.08р.

22.01.09р. “підприємство” через канцелярію господарського суду надало заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно “товариства” та його грошові кошти /вх.02-41/2496, а.с. 71-72/.

Судом у задоволені заяви відмовлено, оскільки відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Заява “підприємства” мотивована тим, що сума боргу досі не сплачена, працівники “товариства” знаходяться в безоплатних відпустках, з боржниками - не здійснюються розрахунки, тобто наявна можливість оголошення “товариства” банкрутом.

Проте доказів в підтвердження наведеного “підприємством” не надано.

„Товариство” у відзиві №10 від 27.01.09р. /вх.02-41/3247, а.с. 76-77/ проти позову заперечило, посилаючись на порушення “підприємством” строків виконання робіт на 15 днів, внаслідок чого “товариством” до “підприємства” застосовано санкцію щодо затримки сплати вартості виконаних робіт відповідно пункту 15.6. договору субпідряду №127-с від 31.07.08р.

27.01.09р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява “товариства” про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду №125-с від 05.08.08р. у розмірі 74817,72грн. /вх.№02-38/883, а.с. 89-90/.

В обґрунтування зустрічного позову „товариством” надано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р.

Ухвалою від 27.01.09р. порушено провадження по справі №43/182 за зустрічним позовом.

Відповідно до відзиву від 09.02.09р. /вх.№02-41/5283, а.с. 95-96/ „підприємство” зустрічний позов не визнало, в зв'язку з тим, що використавши своє право на затримку оплати виконаних робіт, “товариство” автоматично позбавило себе права на застосування неустойки у вигляді штрафу.

Разом з тим, поясненнями від 09.02.09р. /вх.№02-41/15284, а.с. 99-100/ “підприємство” заперечило проти доводів “товариства” щодо порушення “підприємством” строків виконання робіт.

В підтвердження своїх доводів “підприємством” надано лист від 15.10.08р., витяг (роздруківку) з офіційного веб-сайту ТОВ “Метро Кеш енд Кері Україна”, журнал виконаних робіт.

В судовому засіданні представник „підприємства” підтримав позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечував.

Представник „товариства” у судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав зустрічні позовні вимоги.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення „підприємства”, „товариства”, господарський суд

ВСТАНОВИВ:  

31.07.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй” (за договором – генпідрядник, далі – “товариство”) та Приватним підприємством “Трім Україна” (за договором – субпідрядник, далі – “підприємство”) був укладений договір субпідряду №127-с /а.с. 34-46 /.

За умовами договору, субпідрядник зобов'язався власними силами та засобами виконати згідно проектно-кошторисної документації та умов договору роботи, вказані в пункті 2.2. договору, передати їх генпідряднику. Генпідрядник, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплати якісно виконані роботи в порядку та на умовах, визначених договором (пункт 2.1. договору).

Сторони домовились, що субпідрядник виконає на об'єкті оздоблювальні роботи. Об'єкт – торгівельний центр “МЕТРО Кеш енд Керри”, будівництво якого буде здійснено на земельній ділянці, розташованій на землях Макіївської міської ради за адресою:               м. Макіївка, вул. Териконна, Красногвардійський район (пункти 1.3., 2.2. договору).

Відповідно до пункту 3.1. договору вартість робіт визначається сукупністю актів прийому-передачі виконаних робіт, складених за правилами ДНБ Д. 1.1-1-2000, з розрахунку одиничних розцінок, затверджених сторонами в Протоколі узгодження договірних розцінок (додаток до договору №1).

Пунктом 3.4. договору визначено порядок розрахунків, а саме:

-          протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання договору генпідрядник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 30000грн., у тому числі ПДВ – 5000грн. (підпункт 3.4.1. договору);

-          сплата вартості виконаних робіт здійснюється протягом 15 календарних днів після приймання виконаних робіт або їх частин (підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, довідки КБ-3), згідно умовам договору (підпункт 3.4.2. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору субпідрядник починає виконувати роботи з 10.08.08р., при умові своєчасного здійснення передплати, згідно підпункту 3.4.1. договору, та зобов'язується закінчити їх виконання не пізніше ніж до 15.10.08р.

У розділі 15 договору сторони передбачили відповідальність сторін за порушення взятих на себе зобов'язань.

Так, у разі несвоєчасного розрахунку за виконані роботи, субпідрядник має право стягнути з генпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (пункт 15.1. договору).

Пунктом 15.6. договору, зокрема, передбачена відповідальність субпідрядника за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків в виконаних роботах на 10 днів у вигляді нарахування штрафу в розмірі 15% від загальної вартості робіт за договором. При цьому, сторони домовились, що замість застосування вказаної відповідальності генпідрядник має право затримати остаточний розрахунок з субпідрядником до 90 календарних днів.

Договір набирає чинності з моменту його укладання, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Момент укладання договору визначається датою, вказаною у правому верхньому кутку першої сторінки договору (пункт 18.1. договору).

           Як встановлено судом, означений договір підписаний уповноваженими особами, як “підприємства”, так і “товариства” з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору.

Як зазначено “підприємством”, останнє виконало для “товариства” підрядні роботи загальною вартістю 498784,80грн., що підтерджується:

-          актом прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року (т.ф.№КБ-2в), підписаним сторонами 31.10.08р. /а.с. 53-57/;

-          довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (т.ф. №КБ-3), підписаною сторонами 31.10.08р. /а.с. 52/.

Проте, як зазначає “підприємство”, “товариство” свої зобовязання щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних підрядних робіт, всупереч вимогам договору субпідряду №127-с від 31.07.08р. не здійснило. У звязку з чим, з урахуванням часткової сплати вартості виконаних робіт у розмірі 360000грн., у Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй” перед Приватним підприємством “Трім Україна” утворилась заборгованість у сумі 138784,80грн.

При цьому, внаслідок невиконання “товариством” своїх зобов'язань – порушення строків сплати вартості виконаних робіт, “підприємством” на підставі пункту 15.1. договору нараховано пеню у розмірі 4368грн., з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (48 днів прострочки).

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, Приватне підприємство “Трім Україна”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів в сумі 138784,80грн., пені у розмірі 4368грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги “підприємства” такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно із ст.4-3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У той же час, відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такими засобами доведення є письмові і речові докази, висновки судових експертів, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Стаття 854 ЦК України передбачає обов'язок замовника оплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, при умові, що робота виконана належним чином та в установлений строк.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно підпункту 3.4.2. договору сплата вартості виконаних робіт здійснюється протягом 15 календарних днів після приймання виконаних робіт або їх частин (підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, довідки КБ-3), згідно умовам договору.

Оскільки, акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року (т.ф.№КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (т.ф. №КБ-3), підписані сторонами 31.10.08р., то останнім днем виконання зобов'язання щодо повної сплати вартості виконаних робіт є 15.11.08р.

При цьому, слід враховувати, що пунктом 15.6. договору передбачена відповідальність за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків виконаних робіт на 10 днів, у вигляді штрафу в розмірі 15% від загальної вартості робіт за договором або застосування, замість вказаної відповідальності, затримки (тобто відстрочки) остаточного розрахунку до 90 календарних днів.

Як зазначає “товариство”, внаслідок порушення “підприємством” строку виконання оздоблювальних робіт на 15 днів, “товариство” скористалося своїм правом та затримало остаточний розрахунок з “підприємством” на 90 днів.

Як встановлено судом, сторонами у договорі (пункт 5.1. договору) встановлений строк виконання оздоблювальних робіт (при умові дотримання підпункту 3.4.1. договору), а саме роботи повинні бути закінчені не пізніше 15.10.08р.

Проте акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року (т.ф.№КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (т.ф. №КБ-3), підписані сторонами 31.10.08р.

Наведене дає підстави припускати, що “підприємством” порушене взяте на себе зобов'язання щодо виконання оздоблюваних робіт у строк, встановлений у пункті 5.1. договору, тобто “підприємством” допущено прострочку виконання робіт.

“Підприємство” заперечує проти власного порушення строку виконання оздоблювальних робіт та зазначає, що останнім роботи були виконані своєчасно, що підтверджено витягом (роздруківкою) з офіційного веб-сайту ТОВ “Метро Кеш енд Кері Україна”, журналом виконаних робіт та листом від 15.10.08р. /а.с. 101-105/.

Судом надано належну оцінку вказаним доказам.

Згідно ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Тобто відповідно ч.1 ст.846 ЦК України з моменту укладання договору зафіксовані у ньому строки стають обов'язковими для обох сторін.

Згідно ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Тобто відповідно ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти виконані за договором підряду роботи з підтвердженням такого прийому актом або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаних робіт.

Невиконання робіт у визначений строк, також як неприйняття замовником виконаних робіт в строк, є порушенням зобов'язання, яке називається прострочкою.

Розділом 11 договору, визначено порядок прийому-передачі виконаних робіт, зокрема:

Пунктом 11.1. договору встановлено, що субпідрядник не пізніше 25 числа поточного місяця надає представнику генпідрядника акт прийому-передачі виконаних робіт, складений по формі КБ-2в, довідку по формі КБ-3, акт використання матеріалів генпідрядника (акт звірки залишків матеріалів), документацію, яку підтверджує якість матеріалів субпідрядника, а також виконавчу документацію на виконаний об'єм робіт, складену у відповідності з державними будівельними нормами та правилами.

Відповідно пункту 11.2. договору генпідрядник зобов'язаний протягом двох днів з моменту надання акту виконаних робіт перевірити відповідність об'єму виконаних субпідрядником робіт та витрат матеріальних ресурсів, представлених в актах реально виконаним об'ємам робіт.

          Згідно з пунктом 11.3. договору генпідрядник підписує акт прийому-передачі виконаних робіт в строк не пізніше 1 доби з моменту прийняття виконаних субпідрядником робіт.

Заперечуючи прострочку виконання робіт “підприємство” посилається на вчасну передачу акту “товариству”, тобто до 15.10.08р., однак акт навмисно не підписувався “товариством”. Проте доказів в підтвердження своїх доводів “підприємство” не надало.

Як встановлено судом, акт та довідка датовані як з боку “товариства”, так і з боку “підприємства” 31.10.08р., що суперечить доводам “підприємства” щодо передачі акту 15.10.08р.

Разом з тим, суд не приймає доводи “підприємства”, що фактичний строк виконання робіт не прив'язується до дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Оскільки, саме акт прийомки виконаних підрядних робіт підтверджує факт виконання робіт, при цьому обов'язок складання акту покладається на субпідрядника, як виконавця робіт, таким чином моментом закінчення виконання робіт слід вважати 31.10.08р.

          З огляду на викладене, факт прострочки “підприємством” виконання робіт на 15 днів доведений “товариством”, відтак є обґрунтованим застосування до “підприємства” відповідальності у вигляді затримки сплати вартості виконаних робіт у сумі 138784,80грн. на 90 днів.

          При цьому, слід враховувати, що обумовлений термін затримки остаточного розрахунку з “підприємством” сплив 29.01.09р., проте на даний час “товариством” не сплаченого грошові кошти у сумі 138784,80грн., що є порушенням умов договору та вищенаведених норм ЦК України та ГК України.

Отже суд вважає, оскільки “товариство” до теперішнього часу не розрахувалося за виконані роботи у сумі 138784,80грн., то вимоги “підприємства” щодо стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з цим, суд відмовляє у задоволені вимог щодо стягнення пені у сумі 4368грн., оскільки “підприємством” нараховано пеню за 48 днів прострочки зобов'язання, тобто з 31.10.08р. по 18.12.08р., однак у вказаний період діяла санкція щодо затримки платежу, у зв'язку з чим прострочка сплати вартості виконаних робіт у період з 31.10.08р. по 18.12.08р. відсутня.

Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Відносно заявлених „товариством” зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду №125-с від 05.08.08р. у розмірі 74817,72 грн., суд звертає увагу на наступне:

За приписами ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Неустойці властиві такі ознаки, як можливість стягнення неустойки за сам факт порушення зобов'язання; можливість для сторін за власним розсудом сформувати умови договору про неустойку, у тому числі в частині її розміру, порядку обчислення, тим самим пристосовуючи її до конкретних взаємовідносин сторін та підсилюючи її цілеспрямований вплив.

Пунктом 15.6. договору, сторони передбачили відповідальність субпідрядника за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків в виконаних роботах на 10 днів у вигляді нарахування штрафу в розмірі 15% від загальної вартості робіт за договором. При цьому, сторони домовились, що замість застосування вказаної відповідальності генпідрядник має право затримати остаточний розрахунок з субпідрядником до 90 календарних днів.

“Товариство” скористалось правом на затримку оплати виконаних робіт, що автоматично позбавило його права на застосування неустойки у вигляді штрафу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає необґрунтованими вимоги „товариства” про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду №125-с від 05.08.08р. у розмірі 74817,72 грн., тому зустрічний позов задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подачу зустрічного позову у зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог підлягають віднесенню на позивача „товариство”.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Приватного підприємства “Трім Україна”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів в сумі 138784,80грн., пені у розмірі 4368грн., задовольнити частково у сумі 138784,80грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9б/61; ЄДРПОУ 35618062, МФО 351005) на користь Приватного підприємства “Трім Україна” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 15а; ЄДРПОУ 34053516, МФО 334635) грошові кошти в сумі 138784,80грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1387,85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Трім Україна”, м. Київ про стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт за договором субпідряду №125-с від 05.08.08р. у розмірі 74817,72 грн., відмовити за недоведеністю.

Судові витрати за подачу зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Герц “Строй”, м. Донецьк.

У судовому засіданні 16 лютого 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 16 лютого 2009р.

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 4 прим.

2 – “підприємству”;

1 – “товариству”;

1 – у справу.