Рішення

від 17.02.2009 по справі 32/222пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/222пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 32/222пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В.

при секретарі судового засідання: Шамшур Н.І.

за участю представників сторін

від позивача: Сорокіна В.В.(за довіреністю)

від відповідача: Сергєєва Т.Г. (за довіреністю)

від третьої особи – не з'явився

у справі за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк

до відповідача: Кіровської селищної ради с. Кірове

за участю третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору на стороні  відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юг”

про визнання права власності.

Суть спору:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк, 25.12.08р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Кіровської селищної ради с. Кірове про визнання права власності на спірне майно (дитячий садок, розташований за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, с. Дружба, інв.№161) за державою  в особі органа уповноваженого ним управляти – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необхідність визнати право власності на майно (дитячий садок, розташований за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, с. Дружба, інв. № 161) за державою в особі органу, уповноваженого ним управляти, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі по тексту – фонд).

Відповідач у відзиві зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 27.01.09р. судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Юг”, яке було створено шляхом реорганізації КСП „Микитівський” – балансоутримувача спірного майна. Третя особа у судове засідання не з'явилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

14.07.08р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності за державою на будівлю дитячого садка, яка знаходиться на балансі третьої особи та не увійшла до статутного фонду останньої під час приватизації, розташовану за адресою: м. Дзержинськ, с. Дружба (інв. № 161).

У листі № 537-02/34 від 14.08.08р. Кіровська селищна рада повідомила фонд про неможливість вчинення вищевказаних дій у зв'язку з тим, що спірне майно згідно з п. 7 плану приватизації було безкоштовно передано до статутного фонду КСП „Микитівський”, правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Юг”.

Саме наявність такого факту й стала підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Оцінюючи позовні вимоги, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 12 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

          Як вказано вище, спірне майно було безкоштовно передано до статутного фонду третьої особи (згідно з планом приватизації).

Однак, відповідно до ст. 14 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” план приватизації передбачає порядок, умови та строки приватизації об'єктів права державної власності на майбутнє. Тобто, він не є цивільно – правовою угодою і тому не може підтверджувати подальшу фактичну передачу майна новому власнику після його (плану приватизації) затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем Радгоспу „Микитівський” було видано свідоцтво про власність № 336 від 05.07.1994р. на підставі договору безоплатної передачі державного майна № 483 від 22.06.1994р., умовами якого було передбачено, що право власності на набуте майно, зазначене в акті оцінки об'єкту приватизації та самого договору, виникає з моменту видачі акту прийму – передачі державного майна та свідоцтва про власність (п. 3 договору від 22.06.1994р.)

Згідно з актом прийому – передачі державного майна від 05.07.1994р. товариству покупців радгоспу „Микитівський” було передане майно (відповідно до інвентаризаційних описів та акту оцінки майнового комплексу радгоспу) вартістю 5924706тис.крб.

У акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу Радгоспу „Микитівський”, затвердженого 25.05.1994р. Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України, вартість об'єкту оцінки складає 6276238тис.крб., амортизаційний фонд орендодавця – 5658тис.крб., немайнові активи, придбані за рахунок державних коштів, 12243тис.крб., з яких вартість майна, що підлягає приватизації та яке увійшло до статутного фонду підприємства, складає 5924705тис.крб. (п.14 акту оцінки).

Позивач вказує на те, що із вартості цілісного майнового комплексу була вилучена вартість майна соціально – побутового призначення в сумі 369434тис.крб., з них: 1445тис.крб. – сума державного житлового фонду та 367989тис.крб. – вартість майна, відносно якого встановлені пільги, в тому числі й спірне майно.

Таким чином, спірне майно (дитячий садок, розташований за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, с. Дружба, інв. № 161) не увійшло до вартості майна, яке було передане у власність КСП „Микитівський” (правонаступник – третя особа у справі). При чому, останній не оспорював факт належності державі спірного майна, що підтверджується договором зберігання майна від 01.02.2000р., укладеного між позивачем та КСП „Микитівський”.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відтак позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України  та керуючись ст.ст. 33, 43, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до Кіровської селищної ради с. Кірове, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юг” про визнання права власності на спірне майно (дитячий садок, розташований за адресою: Донецька область,                м. Дзержинськ, с. Дружба, інв.№161) за державою  в особі органа уповноваженого ним управляти – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, задовольнити повністю.

Визнати право власності на спірне майно (дитячий садок, розташований за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, с. Дружба, інв.№161) за державою  в особі органа уповноваженого ним управляти – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття  і може бути оскаржене  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Кододова О.В.