Рішення

від 17.02.2009 по справі 43/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 43/1                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурна будівельна компанія”, м. Донецьк

про стягнення суми боргу за виконані проектні роботи у розмірі 57517грн., пені за порушення умов та строків оплати за договором у розмірі 1104,33грн.  

Представники сторін:

від позивача: Денисенко Н.В. за дов. б/н від 26.01.09р.

від відповідача: директор підприємства з'явився, однак свої повноваження документально не підтвердив

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурна будівельна компанія”, м. Донецьк, про стягнення суми боргу за виконані проектні роботи у розмірі 57517грн., пені за порушення умов та строків оплати за договором у розмірі 1104,33грн. за договором на проектні роботи №23/24-70 від 27.08.07р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №23/24-70 від 27.08.07р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.526, 530, 837, 854 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на проектні роботи №23/24-70 від 27.08.07р. з додатком, додаткова угода б/н від 10.04.08р. до договору №23/24-70 від 27.08.07р., акт виконаних робіт №1 від 26.05.08р., лист №14.10.08р., претензія №01/1076 від 17.11.08р., розрахунок пені станом на 23.12.08р., односторонній акт звірки від 24.12.08р., перелік відправленої кореспонденції від 02.12.08р., від 16.02.09р., банківські виписки за 27.08.07р., 29.05.08р., 08.07.08р.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання з'явився, однак свої повноваження документально не підтвердив.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, позивачу у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.07р. між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником), був укладений договір на на проектні роботи, №23/24-70.

За умовами договору виконавець зобов'язався виконати роботи по проектуванню Торгово-сервісного центру в м. Костянтинівка (Донецька область) по вул. Громова, орієнтовної площею 5500 мІ, а саме:

-          отримати за дорученням замовника та від його імені дозвільну документацію, необхідні висновки та зібрати вихідні дані для проектування, у т.ч. виконати необхідні вишукування щодо будівельного майданчика;

-          розробити проектно-кошторисну документацію (ПКД) по об'єкту в обсязі передбаченому договором, архітектурно-планувальним завданням та ДНБ А.2.2.-3-2004 та технічним завданням на проектування, затвердженим замовником;

-          узгодити ПКД з відповідними державними органами та міськими експлуатаційними службами, що видавали технічні умови на підключення до джерел постачання та інженерних комунікацій, здійснити захист ПКД під час її розгляду на засіданні містобудівної ради м. Костянтинівка;

-          здійснити захист ПКД під час проходження державної інвестиційної експертизи з отриманням позитивного висновку;

-          отримати за дорученням замовника та від його імені дозвіл на будівництво об'єкту (пункти 1.1., 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., 1.1.4., 1.1.5. договору).

Вартість робіт, що передбачені договором, складає 388500грн., у т.ч. ПДВ 205 – 64750грн., виходячи з розрахунку 70,64грн. з ПДВ за 1мІ орієнтовної площі об'єкту. Вартість робіт зазначено з розрахунку 13,99 доларів США за 1мІ за курсом НБУ, що на день підписання складає 5,05грн. за 1 долар США (пункт 2.1. договору).

Вартість робіт, зазначена в п.2.1. договору враховує вартість розробки всіх необхідних розділів ПКД, включаючи проектно-кошторисну документацію на будівництво всіх будівель та споруд згідно технічних умов на підключення до інженерних мереж (пункт 2.2. договору).

Згідно з пунктом 2.3. договору фінансування робіт здійснюється наступним чином:

-          перший платіж: 90% вартості робіт перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту укладання договору;

-          другий платіж: 10% вартості робіт перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту виконання умов п.3.2. договору.

Як встановлено судом, перший платіж у сумі 333000грн. був перерахований відповідачу з дотриманням умов договору, що підтверджено банківською випискою за 27.08.07р.

Оскільки, вартість робіт може бути збільшена виключно за згодою сторін (пункт 2.4. договору), то 10.04.08р. між сторонами укладено додаткову угоду, б/н, до договору №23/24-70 від 27.08.07р.

Як вбачаться із вказаної додаткової угоди, сторонами досягнуто згоди щодо викладення пункту 2.1. договору у наступній редакції: “Вартість робіт за договором складає: 425517грн., у т.ч. ПДВ 20% - 70919,50грн.”

Разом з тим, розділом 3 договору сторони передбачили порядок приймання-передавання робіт.

Так, пунктом 3.2. договору визначено, що по завершенню робіт, передбачених в п.1.1. договору, виконавець передає замовнику за накладною чотири комплекти ПКД та акт приймання-передавання робіт.

Відповідно до пункту 3.3. договору замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання комплектів ПКД та акту приймання-передавання робіт зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт приймання-передавання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Окрім того, сторони передбачили відповідальність замовника за несвоєчасну сплату вартості виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.3. договору, у випадку порушення замовником умов і строків оплати, передбачених договором робіт, більше ніж на 20 днів, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,01% від ціни таких робіт (етапу робіт) за кожний робочий день прострочення.

Відповідно пункту 8.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Означені договір та додаткова угода підписані уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Як встановлено судом, згідно з актом виконаних робіт №1 від 26.05.08р., позивачем було видано відповідачу науково-технічну продукцію, при цьому видана продукція відповідає умовам договору №23/24-70 від 27.08.07р. та належним чином оформлена. Разом з тим, в акті зазначено, що вартість виконаного об'єму робіт складає 425517грн., у тому числі ПДВ 20% - 70919,50грн.

Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та засвідчений фірмовими печатками підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір №23/24-70 від 27.08.07р., який за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ст.324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписом ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно договору №23/24-70 від 27.08.07р., акту виконаних робіт №1 від 26.05.08р. відповідач мав сплатити грошові кошти у сумі 92517грн. протягом 10 днів від дати підписання акту виконаних робіт сторонами, а саме з 26.05.08р. по 05.06.08р., включно.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач,  всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 57517грн. (з урахуванням часткової сплати вартості проектних робіт відповідно банківських виписок за 29.05.08р., 08.07.08р. у загальній сумі 35000грн.).

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Оскільки у договорі сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться протягом 10 днів після підписання між сторонами акту приймання-передавання робіт, то доказами виконання робіт по договору є акт виконаних робіт, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Вказаний акт підписаний представниками строін без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 57517грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань – порушення строків сплати вартості виконаних робіт, позивачем на підставі пункту 5.3. договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 1104,33грн. (період нарахування з 15.06.08. по 23.12.08р.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені.

Перевіривши розрахунок суд вважає що, розмір пені, який є арифметично вірним складає 736,22грн., де днів прострочки 128, оскільки право на нарахування пені у позивача виникло лише 20 днів потому з моменту спливу 10-тиденного терміну, встановленого для сплати вартості виконаних робіт, тобто з 26.06.08р., та оскільки пеня нараховується лише за кожний робочий день прострочення зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що пеня нарахована позивачем з порушенням умов договору, вимог діючого законодавства України, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 58253,22грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Український науковий центр технічної екології”, м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурна будівельна компанія”, м. Донецьк, про стягнення суми боргу за виконані проектні роботи у розмірі 57517грн., пені за порушення умов та строків оплати за договором у розмірі 1104,33грн. – задовольнити частково у сумі 58253,22грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурна будівельна компанія” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27/419; ЄДРПОУ 32862057, МФО 335817) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український науковий центр технічної екології” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 25; ЄДРПОУ 00190390, МФО 335902) борг за виконані проектні роботи у розмірі 57517грн., пеню за порушення умов та строків оплати за договором у розмірі 736,22грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 582,53грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,26грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.,

Надруковано 4 прим.

1 –позивачу,

2–відповідачу,

1 –у справу.