Постанова

від 18.09.2008 по справі 8/261

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18.09.2008 р.                                                                                                    

№ 8/261

Окружний

адміністративний суд міста Києва колегією суддів  Пилипенко О.Є.(головуючий суддя), Винокуров

К.С., Степанюк А.Г.,  при секретарі

Коваль А.В.

За

результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом

ОСОБА_1

До

Міністерства

юстиції України

Третя

особа

ОСОБА_2

про

скасування

рішення

За участю

представників сторін

позивач

ОСОБА_1 посвідчення НОМЕР_1         

від

відповідача: ОСОБА_3          за дов. №

29-22/1096 від 27.12.2007 р.

від третьої

особи: ОСОБА_4 за дов. від 25.10.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до

Міністерства юстиції України про скасування рішення про реєстрацію

Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позовні

вимоги обґрунтовує тим, що порушено його інтереси у сфері публічно-правових

відносин, в обґрунтування своєї позиції посилається на Закон України «Про

адвокатуру», Положення про порядок реєстрації адвокатських об`єднань.

Відповідач

надав заперечення по суті позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні

позовних вимог, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа

надала заперечення на адміністративний позов, просила суд відмовити у

задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції третя особа

посилалася на Закон України «Про адвокатуру», Указ Президента України «Про

затвердження Положення про Міністерство юстиції України», Положення про порядок

реєстрації адвокатських об`єднань, Правила підготовки та оформлення рішень щодо

реєстрації адвокатських об`єднань Міністерством юстиції України.

Проаналізувавши

матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних

висновків.

Відповідно

до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає,

що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин,

має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним

позовом. 

Згідно ч. 1

ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Відповідно

до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені

будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім

випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами

України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.

1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується

право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим

судом.

Відповідно

до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і

вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом

їх переконливості.

Отже, згідно

з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до

адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням,

дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його

права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому,

обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи

інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Адвокатське

об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»є юридичною особою, дата державної реєстрації 29.05.2007

р., код ЄДРПОУ 35083798. Засновниками Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»є

ОСОБА_2 та ОСОБА_1

3 травня

2007 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення про реєстрацію

Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»і видане свідоцтво про реєстрацію № 540

від 3 травня 2007 року.

Пунктом 2

ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»встановлено, що адвокат мас право

займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське

бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори

та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону «Про

адвокатуру»та статутів адвокатських об'єднань.

Позивач

зазначає, що Закон України «Про адвокатуру»прямо вказує, що засновниками

адвокатського об'єднання мають бути не менше трьох адвокатів. Дане твердження

відносно трьох осіб є особистою думкою позивача, його власним тлумаченням норм

Закону України «Про адвокатуру», і не може розцінюватись судом як доказ по

справі, оскільки відповідно до ст. 147 Конституції України, правом офіційного

тлумачення Конституції України та законів України в Україні наділений виключно

Конституційний Суд України.

Порядок

реєстрації та видачі свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання

регулюється Законом України «Про адвокатуру», Положенням про порядок реєстрації

адвокатських об'єднань та Правилами підготовки та оформлення рішень щодо

реєстрації адвокатських об'єднань Міністерством юстиції України.

Відповідно

до підпункту 27 пункту 4 Указу Президента України «Про затвердження Положення

про Міністерство юстиції України»від 30.12.1997 р. № 1396/97, реєстрація та

ведення реєстру адвокатських об'єднань належить до завдань Міністерства юстиції

України.

Пунктом 2

Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань встановлено, що для

реєстрації адвокатського об'єднання до Міністерства юстиції України подаються:

          - заява, підписана уповноваженим

представником об'єднання;

          - статут адвокатського об'єднання;

          - установчий договір чи протокол

зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

               - дані про кількісний склад

адвокатського об'єднання, наявність у його членів

свідоцтв про

право на заняття адвокатською діяльністю;

     - документ про внесення плати за

реєстрацію.

Відповідно

до Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань за результатами

розгляду заяви можуть бути прийняті такі рішення про:

-          реєстрацію адвокатського об'єднання;

-          відмову в реєстрації адвокатського

об'єднання;

-          залишення заяви без розгляду.

У разі реєстрації

адвокатського об'єднання  йому видається

свідоцтво про реєстрацію, і присвоюється відповідний номер, що вноситься до

Реєстру адвокатських об'єднань.

Таким чином,

у жодному нормативному акті України не міститься вимог, що засновниками

адвокатського об'єднання мають бути мінімум три адвокати. Єдиною вимогою, яка

встановлена ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»є те, що засновником

адвокатського об'єднання (бюро, фірми та ін.) не може бути один адвокат. Більше

яких-небудь вимог відносно кількості засновників чинним законодавством України

не передбачено.

Засновниками

Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»були подані документи для реєстрації,

зокрема:

- заява за

підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 12.04.2007р.;

- протокол №

1 Загальних зборів Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»від 12.04.2007р.;

- статут

Адвокатського об'єднання „ІНФОРМАЦІЯ_1";

- дані  про 

кількісний  склад  Адвокатського 

об'єднання  „ІНФОРМАЦІЯ_1";

- копії

Свідоцтв про право зайняття адвокатською діяльністю;

-

гарантійний лист про надання юридичної адреси Адвокатському об'єднанню

„ІНФОРМАЦІЯ_1";

- копія

Договору купівлі-продажу нерухомого майна;

-

документ    про    сплату   

коштів    за    реєстрацію    адвокатського    об'єднання „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Департаментом

нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань Міністерства юстиції України

було складено юридичний висновок від 25.04.2007 р. про достатність підстав для

реєстрації та видачі свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання.

Таким чином,

Міністерство юстиції України не виявило жодних порушень чинного законодавства

України та підстав для відмови в реєстрації Адвокатського об'єднання

«ІНФОРМАЦІЯ_1». Тому, Міністерство юстиції України згідно чинного прийняло

рішення про реєстрацію Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»та правомірно

видало йому свідоцтво про реєстрацію.

Крім того, в

матеріалах справи міститься лист, що направлявся на адресу Міністерства юстиції

України щодо можливості та законності створення адвокатського об'єднання двома

засновниками-адвокатами (членами) фізичними особами у відповідності до вимог

чинного законодавства України.

Листом від

14.08.2008 р. № 8405-0-33-08-31 Міністерство юстиції України повідомило, що

кількісний склад адвокатів, які можуть утворити адвокатське об`єднання, чітко

не визначений ні Законом України «Про адвокатуру», ні іншими

нормативно-правовими актами. Утворення адвокатського об'єднання двома

адвокатами-засновниками не протирічить чинному законодавству України.

Відповідно

до п. 23 Правил підготовки та оформлення рішень щодо реєстрації адвокатських

об`єднань Міністерством юстиції України, затверджених наказом Міністерства

юстиції України від 27.07.2007 р. № 693/5 передбачено, що у разі припинення

діяльності адвокатського об`єднання на підставі рішення вищого органу

управління про саморозпуск адвокатського об`єднання або на підставі судового

рішення Департаментом готуються правовий висновок про виключення адвокатського

об`єднання з Реєстру, після чого готується наказ.

Порядок

утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об`єднань,

структура та інші питання, що належать до їх діяльності регулюються статутом

відповідного об`єднання.

Відповідно

до п. 5.6. Статуту Адвокатського об`єднання, до виключної компетенції Загальних

зборів належать, зокрема, прийняття рішень про реорганізацію чи ліквідацію

Палати.

Загальні

збори палати вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3

загального числа адвокатів -членів Палати (п. 5.4. Статуту).

Рішення про

ліквідацію Палати приймається більшістю не менше 3/4 голосів (п. 5.5 Статуту).

28.11.2007

р. до Міністерства юстиції України надійшла заява від засновника адвокатського

об`єднання ОСОБА_1 про припинення діяльності Адвокатського об'єднання

«ІНФОРМАЦІЯ_1»та анулювання свідоцтва про реєстрацію, до якої було додано пакет

документів.

Однак,

листом Голови Палати від 02.11.2007 р. було повідомлено Міністерство юстиції

України про зміни у кількісному складі Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»у

зв'язку із вступом нових членів -адвокатів.

Таким чином,

на момент прийняття Загальними зборами рішення про ліквідацію палати, у її

складі перебувало чотири адвокати -члени Палати, що свідчать про те, що

засідання Загальних зборів Палати від 26.11.2007 р. були неправомочними, а тому

листом від 29.12.2007 р. № 31-41-506 Міністерство юстиції України повідомило

Адвокатське об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»про відмову у ліквідації Адвокатського

об'єднання в зв'язку з неналежно оформленими документами.

Крім того,

третя особа в своїх поясненнях зазначила, що наказом Голови Адвокатського

об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_2 від 29.01.2008 року № 2-к позивача було

виключено із числа членів (учасників) Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1»

за грубе порушення вимог Статуту Адвокатського об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно

до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.

3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням

повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено);

добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням 

права  особи на участь у процесі

прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім

випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.

2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних

справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи

бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

адміністративного позову.

Відповідно

до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши

матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо

скасування рішення про реєстрацію Адвокатського об'єднання

«ІНФОРМАЦІЯ_1»задоволенню не підлягають.

На підставі

ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по

сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись

ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва  -

ПОСТАНОВИВ:

В

задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу

адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої

інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом

двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий

суддя                                                                                       

О.Є. Пилипенко

Суддя                                                                                                             

К.С. Винокуров

Суддя                                                                                                              А.Г.

Степанюк

Дата

підписання повного тексту постанови: 26.09.2008 р.