Постанова

від 13.02.2009 по справі 14/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/214

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "13" лютого 2009 р.       Справа №  14/214

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши справу № 14/214

за адміністративним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Кіровоград", м. Кіровоград, вул. Конєва, 2 А,   

до відповідача: державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Секретар судового засідання - Адаменко А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Чехонадський А.О., довіреність б/н  від 27.04.07р.;

від відповідача - Максимчук О.А., довіреність № 32  від 02.06.08р.;

від відповідача - Бєлова І.П., довіреність № 40  від 23.06.08р.

Час прийняття постанови – 15 год. 20 хв.

Подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді від 04.10.2007 р. №0001272300\0, від 11.12.2007 р. №0001272300\1, від 20.03.2008 р. №0001272300\2, за якими позивачу нараховано податок на прибуток в розмірі 5 924 348,00 грн. основного платежу, 1 503 066,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а всього 7 427 414,00 грн.

Подано клопотання про збільшення позовних вимог, за яким позивач крім заявлених вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді від 11.12.2007 р. №0001572300\0, від 07.02.2008 р. №0001572300\1, від 11.04.2008 р. №0001572300\2, за якими позивачу донараховано штрафна (фінансова) санкція по податку на прибуток в розмірі 2 928 363,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що акт перевірки, підписаний працівником ДПА в Кіровоградській області, який в порушення Закону України “Про державну податкову службу в Україні” направлений на перевірку начальником ДПІ у м. Кіровограді, не має юридичної сили і доказовості.

Позивач стверджує про безпідставність висновку податкового органу щодо ненадання під час перевірки всіх необхідних документів за перевіряємий період та наполягає, що при перевірці перевіряючими не були в повному обсязі вивчені документи та враховані сукупні показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

Податковим органом не перевірялась достовірність відображених в деклараціях про прибуток підприємства валових доходів, валові витрати визначені безпідставно, що не відображає реальність заниження чи завищення  розміру оподаткованого прибутку та, як наслідок, привело до неправомірного донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.

Позивач звертає увагу суду, що органом державної податкової служби ні в акті перевірки, ні в спірних податкових повідомленнях-рішеннях не наведено розрахунок визначеного податкового зобов'язання, що є порушенням пункту 3.4 Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 27.05.2003 р. №247.

В запереченнях на позов відповідач стверджує, що під час перевірки позивача податковим органом правомірно встановлено порушення підприємством вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та завищення розміру валових витрат за 2006 рік на суму 236 779,00 грн., за 2007 рік на суму 23 426 900,00 грн., що стало підставою  для об'єктивного висновку про заниження податку на прибуток за 2006 та 2007 роки у розмірі 5 924 348,00 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, висновок № 3625,3626\23 від 28.11.2008 р. судово-економічної експертизи по справі, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ

ДПІ у м. Кіровограді проведено виїзну планову  перевірку ТОВ “ВК Кіровоград” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.07.2006 року по 30.06.2007 року.

За результатами перевірки встановлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, 5.4.4 пункту 5.4, пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 5 924 348,00 грн., в тому числі за 2006 рік в розмірі 67 623,00 грн., за 2007 рік в розмірі 5 856 725,00 грн.

Акт перевірки від 20.09.2007 р. став підставою для визначення позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 04.10.2007 року №0001272300\0 податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 5 924 348,00 грн. основного платежу та 1 503 066,00 грн.

Не погодившись з рішеннями ДПІ у м. Кіровограді позивач оскаржив їх в процедурі адміністративного оскарження. За результатами розгляду скарг позивача рішення залишено без змін, в зв'язку з чим ДПІ у м. Кіровограді   прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2007 р. №0001272300\1, від 20.03.2008 р. №0001272300\2.

Крім того, за рішенням ДПА в Кіровоградської області 20.03.2008 року позивачу збільшено суму застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток, в зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 р.  №0001572300\0 про визначення суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2 928 363,00 грн., яке залишено без змін в результаті адміністративного оскарження та прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2008 р. № 0001572300\1, від 11.04.2008 р.   № 0001572300\2.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги в силу наступного.

За змістом акту перевірки від 20.09.2007 року, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що при перевірці правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства встановлено відсутність податкового та бухгалтерського обліку на підприємстві, підприємством не надано для перевірки документи про рух товару, про його отримання та списання в торгівлю для подальшої реалізації, не надано регістрів синтетичного та аналітичного обліку по всіх рахунках бухгалтерського обліку, не надано документів для підтвердження даних, наведених у податкових деклараціях.

Даний факт позивач заперечує, посилаючись на норми Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України №429 від 16.09.2002 р., зареєстрованого в Мін'юсті України 29.12.2002 р. за №1023\7311 зазначає, що всупереч даним вимогам під час перевірки ніякі пояснення відсутності первинних документів не вимагались, оскільки необхідні для перевірки первинні документи було надано перевіряючим з початку проведення перевірки, 06.08.2007 року.

В підтвердження факту передачі документів позивач надав суду акти прийому передачі документів та акти про відмову представників відповідача підписувати дані акти.

Суперечність висновку податкового органу щодо відсутності на підприємстві всіх необхідних документів за перевіряємий період підтверджується пунктом 2.10 акту перевірки, за яким податкова служби зазначає про встановлення наявності договорів, декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних на придбання, актів виконаних робіт, видаткових накладних, фіскальних звітів по РРО, оборотно-сальдових відомостей за 9 місяців та 4 квартал 2006 р., журналів-ордерів, первинних та банківських документів тощо.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини 5 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

З урахуванням частини 3 пункту 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” законодавством не встановлено вимог щодо складу (системи) регістрів, які повинні вестися на підприємстві, а тому неподання підприємством регістрів синтетичного та аналітичного обліку не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність податкового та бухгалтерського обліку на підприємстві.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду відсутність на підприємстві податкового та бухгалтерського обліку, ненадання під час перевірки первинних бухгалтерських документів, що стало підставою для висновку  про завищення валових витрат за 2006-2007 роки та нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток.

Враховуючи неподання відповідачем достатніх доказів, що підтверджують ненадання підприємством на перевірку документів бухгалтерського та податкового обліку, з метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, а саме підтвердження правильності висновку ДПІ у м. Кіровограді, викладеного у акті перевірки від 20.09.2007 р. щодо заниження ТОВ “ВК Кіровоград” суми податку на прибуток за 2007 рік в розмірі 5 856 725,00 грн. та встановлення достовірності та документального підтвердження  розміру валових витрат, зазначених позивачем в декларації з податку на прибуток  №69964 від 08.08.2007 р. за 1 півріччя 2007 р. у рядках 04.1 “витрати на придбання товарів (робіт, послуг)” та 04.2 “Убуток балансової вартості запасів” ухвалою господарського суду від 21.07.2008 р. призначено судово-економічну експертизу, яка доручена експертам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

За результатами експертизи складено висновок №3625, 3626\23 від 28.11.2008 р. в якому зазначено, що проведеним дослідженням первинних документів (накладних, податкових накладних, актів прийому-передачі наданих послуг, банківських документів), регістрів бухгалтерського обліку (рах.6311.311) та даних реєстрів податкових накладних встановлено, що сума валових витрат по ряд.04.1 декларації “Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)” за перший квартал 2007 року підтверджується в сумі 11 730 947,20 грн., в тому числі на придбання товарів  в розмірі 10 595 061,69 грн., на придбання послуг в розмірі 1 113 885,51 грн., за другий квартал 2007 року підтверджується в сумі 12 207 439,77 грн., в тому числі на придбання товарів в розмірі 11 072 366,76 грн., на придбання послуг в розмірі 1 135 073,01 грн. Всього за висновками експерта за півріччя 2007 року документально підтверджуються валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 23 938 386,97 грн., тоді як ТОВ “ВК Кіровоград” задекларовано за даний період 22 629 387,00 грн., тобто позивачем за півріччя 2007 року валові витрати занижено на 1 308 999,97 грн.

При дослідженні правильності визначення убутку балансової вартості запасів (ряд.04.2 декларації) за даними регістрів бухгалтерського обліку за півріччя 2007 року експертом встановлено невірне відображення позивачем  в  декларації убуток балансової вартості запасів, а саме замість 832 061,00 грн. в декларації відображено 797 513,00 грн., що призвело до невірного відображення в декларації балансової вартості запасів, на початок звітного року ТОВ “ВК Кіровоград” за півріччя 2007 року занижено задекларований розмір балансової вартості запасів на 34 548,00 грн.

Таким чином, судовим експертом в результаті проведеного дослідження наданих документів встановлено, що валові витрати, зазначені позивачем в декларації з податку на прибуток у рядках 04.1 “Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та 04.2 “Убуток балансової вартості запасів” за півріччя 2007 року, підтверджується, але не в загальній сумі 23 426 900,00 грн., а  в сумі 24 770 448,00 грн., в тому числі по ряд. 04.01 – 23 938 387,00 грн., тоді як задекларовано – 22 629 387,00 грн., по ряд 04.2 – 832 061,00 грн., тоді як задекларовано 797 513,00 грн.

Виходячи з результатів дослідження щодо достовірності та документального підтвердження валових витрат, зазначених ТОВ “ВК Кіровоград” в декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2007 року, судовий експерт стверджує, що висновок ДПІ у м. Кіровограді, викладений в акті перевірки №97\23-00\3444\07 від 20.09.2007 р. щодо заниження товариством суми податку на прибуток за 2007 рік в розмірі 5 856 725,00 грн., документально не підтверджується.

ДПІ у м. Кіровограді не погодившись з висновком судово-економічної експертизи від 28.11.2008 року, посилаючись на подання позивачем під час експертизи документів, які не були представлені під час перевірки, а також не дослідження експертом регістрів бухгалтерського обліку по рахунках, на яких ведеться облік запасів, поставило під сумнів висновок експерта щодо правильності визначення розміру убутку балансової вартості запасів та просило суд призначити повторну судово-економічну експертизу.

Господарський суд відмовив відповідачу в призначенні повторної судово-економічної експертизи в силу наступного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Об'єктивність, правильність та обґрунтованість висновку експерта ґрунтується на наступних мотивах.

Згідно статті 10 Закону України “Про судову експертизу” судовим експертам можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Судовий експерт, яка видала висновок експертизи по даній справі, є молодшим науковим співробітником-експертом 5-го класу Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта по спеціальностям -

11.1. “Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності”

11.2. “Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій”

11.3.    “Дослідження документів фінансово-кредитних операцій”,

має стаж роботи за спеціальністю з 2005 року, а також свідоцтво про присвоєння кваліфікації експерта.

Судового експерта господарським судом попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, про що власноруч експерт підписалась у висновку від 28.11.2008 року.

Заперечуючи висновок, відповідач зазначає про дослідження експертом документів, які не були представлені під час перевірки, при цьому ДПІ у м. Кіровограді, у відповідності до вимог статті 71 Кодексу адміністративного суду України, не довела суду факту ненадання позивачем під час перевірки  документів, що підтверджують валові витрати підприємства.  

Відповідач ставить під сумнів результати дослідження експерта щодо підтвердження задекларованого розміру убутку балансової вартості запасів, посилаючись на недослідження експертом регістрів бухгалтерського обліку по рахунках, на яких ведеться облік запасів. В той же час висновок експерта щодо встановлення розміру убутку балансової вартості запасів містить посилання на дослідження регістрів бухгалтерського обліку ТОВ “ВК Кіровоград” та інші бухгалтерські документи, що стали підставою для відповідного висновку.

Враховуючи викладене, господарський суд погоджується з висновком судово-економічної експертизи №3625,3626\23 від 28.11.2008 р. та при вирішенні спору приймає до уваги проведені спеціалістом - експертом дослідження щодо наявності валових витрат підприємства в першому півріччі 2007 року в сумі 24 770 448,00 грн., що на 1 343 548,00 грн. перевищує задекларовану позивачем суму валових витрат в даному періоді.

За таких обставин спростовується висновок державного податкового органу про заниження ТОВ “ВК Кіровоград” суми податку на прибуток за 2007 рік в розмірі 5 856 725,00 грн.

Крім викладеного, при вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті4 Закону України “Про  порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. У декларації про прибуток підприємства вказуються як доходи підприємства, так і його витрати, отже, з аналізу зазначеної норми випливає, що оцінюватись повинні податкові зобов'язання платника податку в цілому, а не окремі елементи, за якими вони визначаються (доходи або витрати платника податку).

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 3.4 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не перевірялась правильність відображення ТОВ “ВК Кіровоград” у податкових деклараціях про прибуток валового доходу підприємства, про що свідчить пункт 3.1.1 акту перевірки, в якому зазначено, що перевіркою неможливо достовірно встановити суму валових доходів підприємства в зв'язку з ненаданням всіх необхідних документів.

Господарський суд вважає невірним посилання ДПІ у м. Кіровограді на те, що у зв'язку з коротким терміном перевірки, великим документооборотом та неподанням позивачем всіх витребуваних під час перевірки первинних документів, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перевіряючими був прийнятий без перевірки узгоджений валовий доход, відображений в деклараціях про прибуток.

Згідно абзацу першому пункту 5.1 статті 5 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Податкове зобов'язання по податку на прибуток нараховується за ставкою, передбаченою статтею 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, визначеному згідно з пунктом 3.1 статті 3 даного Закону. Отже,  в розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгодженими є всі елементи визначення податкового зобов'язання, вказані в пункті 3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому вони всі повинні або прийматися або перевірятися, чого податковою інспекцією не виконано.

Під час перевірки встановлено, що підприємством в  порушення підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язаних з рекламними заходами (договір №15\09\2006 від 15.09.2006 р., №16-4\11\06 від 16.11.2006 р.) в розмірі 20 000,00 грн. в вересні 2006 року та 13 710,75 грн. в листопаді 2006 року, а також в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати за 9 місяців 2006 року в зв'язку з тим, що підприємством двічі до складу валових витрат віднесені витрати на придбання малоцінних необоротних активів в розмірі 236 779,00 грн., що за висновком державної податкової служби призвело до заниження суми податку на прибуток в 2006 році на 67 623,00 грн. При цьому належних розрахунків та доказів подвійного віднесення позивачем на валові витрати витрат на придбання малоцінних необоротних активів в розмірі 236 779,00 грн., крім посилання на усні пояснення  головного бухгалтера ТОВ “ВК Кіровоград” Якименко Л.М., яка на цей час на підприємстві не працює, представник відповідача суду не надав.

В зв'язку з викладеним, не зважаючи на наявність порушень підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме віднесення підприємством до складу валових витрат, пов'язаних з рекламними заходами (договір №15\09\2006 від 15.09.2006 р., №16-4\11\06 від 16.11.2006 р.) в розмірі 20 000,00 грн. в вересні 2006 року та 13 710,75 грн. в листопаді 2006 року та недоведеність відповідачем твердження про збільшення позивачем валових витрат за 9 місяців 2006 року в результаті подвійного віднесення суми до валових витрат, господарський суд вважає неправомірним нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2006 рік, оскільки при визначенні об'єкту оподаткування відповідачем не обраховано валовий дохід підприємства за даний період.

Господарський суд погоджується з позицією позивача, що ні Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ні іншими нормативними актами, не визначено повноважень начальника державної податкової інспекції міста щодо формування складу перевіряючих з працівників інших податкових органів, в даному випадку державної податкової адміністрації області, що ставить під сумнів доказовість акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги та скасовує податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді №0001272300\0 від 04.10.2007 р., №0001272300\1 від 11.12.2007 р., №0001272300\2 від 20.03.2008 р., №0001572300\0 від 11.12.2007 р., №0001572300\1 від 07.02.2008 р., №0001572300\2 від 11.04.2008 р.

Відповідно до статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд присуджує до стягнення з державного бюджету на користь ТОВ "ВК Кіровоград" судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита (квитанція б/н від 29.05.2008р.) та 9 014 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи (платіжне доручення № 763343 від 27.10.2008р.).

Керуючись частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2  статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                            П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 0001272300/0 від 04.10.2007р., № 0001272300/1 від 11.12.2007р., № 0001272300/2 від 20.03.2008р., № 0001572300/0 від 11.12.2007р., № 0001572300/1 від 07.02.2008р., № 0001572300/2 від 11.04.2008р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Кіровоград" (25009, м. Кіровоград, вул. Конєва, буд. 2А, ідентифікаційний код 34448807) судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита та 9 014 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

           Суддя

  С. Б. Колодій