Рішення

від 20.02.2009 по справі 05/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/230-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2009 р.                                                            Справа № 05/230-08

вх. № 7978/5-05

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Ольшанченко В.І. 

суддя                         Тихий П.В.

суддя                         Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

за участю представників сторін:

 позивача - Богомолова С.О. (довіреність від 18.11.08 р.),  відповідача - Моїсеєнко К.О. (доручення від 15.10.08 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технопром” (м. Саки)    

до  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс - Пласт” (м. Харків)  

про стягнення 92497,77 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс - Пласт” (м. Харків)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технопром” (м. Саки)

про стягнення 167874,15 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

За уточненою первісною позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 92497,77 грн., в тому числі заборгованість в сумі 53204,19 грн., інфляційні в сумі 30049,21 грн., 3% річних в сумі 4766,97 грн. та пеню в сумі 4477,40 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на поставку продукції з давальницької сировини № 29/09-2005 від 30.09.05 р.

Відповідач за первісним позовом, в відзиві на позов, заперечує проти позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що: спірний договір є неукладеним, оскільки підписаний неуповноваженою особою - виконавчим директором Трофіменком В.В.; рахунки-фактури позивачем не виставлялися відповідно до п.4.4 спірного договору, в зв'язку з чим нарахування пені, інфляційних та 3% річних є необґрунтованим внаслідок не доведення прострочення відповідача; термін спірного договору закінчився 21.12.05 р. і не пролонгувався, тому посилання позивача на поставку продукції в січні 2006 р. по спірному договору є безпідставними; позивач не надав товаротранспортні документи на доставку давальницької сировини і готової продукції, актів приймання-передачі давальницької сировини; надані позивачем доручення на отримання продукції відповідачем не видавалися, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей.

Позивач за первісним позовом надав заяву, в якій просить прийняти уточнення позовних вимог і стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 53204,19 грн., інфляційні за період з 25.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 30049,21 грн., 3% річних за період з 14.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 4766,97 грн. та пеню за період з 25.12.07 р. по 25.06.08 р. в сумі 4477,40 грн.

Розглянувши надане уточнення та докази відправки його відповідачу за первісним позовом, суд вважає за можливе прийняти його.

Позивач за первісним позовом надав заяву, в якій просить долучити до справи розрахунок суми позову.

Розглянувши надану заяву позивача за первісним позовом, суд вважає за можливе задовольнити її.

Позивач за первісним позовом надав заяву, в якій просить долучити до справи копії видаткових накладних на отримання ним сировини.

Розглянувши надану заяву позивача за первісним позовом, суд вважає за можливе задовольнити її.

Позивач за первісним позовом надав письмове пояснення щодо причини ненадання довіреності відповідача на отримання ТМЦ по видатковій накладній № 43 від 03.11.05 р.

Також позивач за первісним позовом надав письмове пояснення щодо причин ненадання ТТН на доставку сировини та готової продукції.

Позивач за первісним позовом надав письмове пояснення щодо причин не повної переробки давальницької сировини і недопоставки готової продукції.

Позивач за первісним позовом надав письмове пояснення щодо кількості залишку давальницької сировини та її якості, в якому просить долучити до матеріалів справи копію акту перевірки смоли терфенильної від 09.11.05 р., копію листа від 10.11.05 р., копію паспорту № 18 від 18.02.2000 р.

Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, суд вважає за можливе задовольнити його.

Позивач за зустрічною позовною заявою від 22.12.08 р. просить стягнути з ТОВ „СП „Технопром” на свою користь вартість давальницької сировини в сумі 167874,15 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує не поверненням ТОВ „СП „Технопром” невикористаної давальницької сировини в зв'язку з закінченням строку дії договору поставки продукції з давальницької сировини № 29/09-2005 від 30.09.05 р.

Позивач за зустрічним позовом надав заяву, в якій вказує, що він вважає неможливим розгляд даної справи у зв'язку з оскарженням в апеляційному порядку ухвали суду від 26.01.09 р.

Позивач за зустрічним позовом надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій листа ТОВ „СП „Технопром” № 4 від 12.01.09 р., паспорту на смолу терфеніальну, форми МД-2 ГТД про імпорт смоли терфеніальної.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його частково - в частині долучення до матеріалів справи копії паспорту на смолу терфінільну, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, що даний паспорт стосується поставленої відповідачу за зустрічним позовом сировини.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно видаткових накладних № 36 від 06.10.05 р. та № 43 від 16.11.05 р. давальницька сировина оцінена в 0,00 грн.

В судовому засіданні 18.02.09 р. оголошувалася перерва до 20.02.09 р. о 15-00 год.

Після перерви позивач за зустрічним позовом надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії паспорту на смолу терфеніальну, виготовлену 02.04.04 р. в Узбекистані.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.09.05 р. сторони уклали договір № 29/09-2005 на поставку продукції з давальницької сировини (надалі – спірний договір), за яким постачальник (позивач за первісним позовом) у відповідності з інноваційним проектом № 32-ІНВ-1. – „Разработка технологии, освоение отечественного производства и выпуск опытно-промышленных партий особо чистого сырья для щелочно-галоидных монокристаллов и оптических пластмасс (создание производства сырья для монокристаллов)”, зареєстрованого Міністерством освіти та науки України 23.04.01 р., зобов'язується виготовити и продати, а замовник (відповідач за первісним позовом) прийняти і оплатити дослідні партії сцинтиляційного паратерфенілу (надалі – продукція) з давальницької сировини – смоли терфенільної із змістом паратерфенілу не менше 19%.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 спірного договору давальницька сировина підлягає 100% переробці в готову продукцію – паратерфеніл сцинтиляційний. Видаткова норма смоли терфенальної становить 7,5 кг на 1 кг паратерфенілу сцинтиляційного, яка буде уточнюватися після виготовлення партії готової продукції в кількості 100 кг. Плануємо кількість давальницької сировини – смоли терфенільної (із змістом паратерфенілу не менше 19%) – 6000,0 кг, а плануємо кількість продукції з 6000 кг смоли терфенільної – 800,0 кг.

Згідно п. 3.1 постачальник здійснює поставку продукції окремими партіями. Строк виготовлення і поставки першої партії продукції в кількості не менше 40 кг. з давальницької сировини становить не більше 40 діб від дня доставки давальницької сировини від замовника.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 спірного договору ціна продукції з давальницької сировини становить 414,30 грн. за 1 кг., а загальна суму договору – 331440,00 грн.

Згідно п. 4.4 спірного договору оплата здійснюється замовником протягом 10 днів з моменту отримання продукції на підставі виставленого постачальником рахунку.

Відповідач за первісним позовом поставив позивачу за первісним позовом давальницьку сировину в загальній кількості 3684,30 кг., що підтверджується копіями видаткових накладних № 36 від 06.10.05 р. в кількості 1949,9 кг. на суму 0,00 грн. та № 43 від 16.11.05 р. в кількості 1734,4 кг. на суму 0,00 грн.

Як зазначає позивач за первісним позовом, при прийманні давальницької сировини по видатковій накладній № 36 від 06.10.05 р. він виявив недостачу смоли терфенальної в кількості 609,1 кг., про що склав акт від 09.11.05 р. та направив відповідачу за первісним позовом листа № 79 від 10.11.05 р.

Суд не приймає зауваження позивача за первісним позовом щодо недостачі давальницької сировини в кількості 609,1 кг., оскільки по-перше, акт приймання давальницької сировини по кількості складений самими представниками позивача за первісним позовом без участі представника відповідача; по-друге, позивач за первісним позовом не надав суду доказів відправки відповідачу за первісним позовом листа № 79 від 10.11.05 р.

Позивач за первісним позовом переробив частково давальницьку сировину і передав відповідачу за первісним позовом готову продукцію в загальній кількості 248,64 кг. на загальну суму 103011,59 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних: № РН-0000043 від 03.11.05 р., № РН-0000044 від 14.11.05 р., № РН-0000047 від 30.11.05 р., № РН-0000051 від 05.12.05 р., № РН-00053 від 14.12.05 р., № РН-0000055від 15.12.05 р., № РН-0000002 від 10.01.06 р., копіями довіреностей відповідача за первісним позовом на отримання товару: серії ЯКЖ № 294070 від 07.11.05 р., серії ЯКЖ № 294074 від 30.11.05 р., серії ЯКЖ № 294079 від 15.12.05 р., серії ЯКЖ № 294087 від 10.01.06 р., а також актами виконаних робіт по договору № 29/09-2005 від 30.09.05 р. по відпуску дослідних партій сцинтилляційного паратерфенілу з давальницької сировини: № 9/д від 03.11.05 р., № 10/д від 14.11.05 р., № 11/д від 30.11.05 р., № 12/д від 05.12.05 р., № 13/д від 14.12.05 р., № 14/д від 15.12.05 р., № 2/д від 10.01.06 р.

Відповідач за первісним позовом частково оплатив готову продукцію в загальній сумі 49807,40 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача за первісним позовом за 31.01.06 р., 21.04.06 р., 26.10.06 р., 25.12.07 р.

Заборгованість відповідача за первісним позовом по оплаті готової продукції становить 532004,19 грн.

Позивач за первісним позовом в наданому письмовому поясненні підтвердив, що залишок непереробленої давальницької сировини знаходиться на його складі і становить 1207,9 кг., в зв'язку з недостачею в кількості 609,1 кг. та виходячи із змісту в давальницькій сировині паратерфенілу в 18,5%, що вказана в паспорті № 18 від 18.02.2000 р. на смолу терфенільну, який був переданий позивачу за первісним позовом відповідачем за первісним позовом разом з давальницькою сировиною.

Спірним договором передбачений строк виготовлення і поставки тільки першої партії продукції в кількості не менше 40 кг., а на решту не встановлений. Також спірний договір не передбачає повернення непереробленої частини давальницької сировини.

Як пояснив в письмових поясненнях позивач за первісним позовом, переробка та поставка відповідачу за первісним позовом готової продукції була зупинена на підставі ст. 692 ЦК України, в зв'язку з невиконанням останнім свого зобов'язання по оплаті переданої відповідачу за первісним позовом готової продукції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту спірного договору, за своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Спірним договором встановлено, що позивач за первісним позовом здійснює переробку давальницької сировини відповідача за первісним позовом, тобто виконує певні роботи з матеріалу замовника.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконані належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 3.1 спірного договору передбачена поставка готової продукції окремими партіями, а пунктом 4.4 оплата здійснюється замовником протягом 10 днів з моменту отримання продукції.

Отже відповідач за первісним позовом повинен був оплачувати окремі партії готової продукції протягом 10 днів з моменту їх отримання. Факт отримання відповідачем за первісним позовом окремих партій готової продукції підтверджується вищевказаними видатковими накладними та актами виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач за первісним позовом не надав доказів оплати заборгованості у строк, встановлений спірним договором.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що спірний договір є неукладеним, оскільки підписаний неуповноваженою особою - виконавчим директором Трофіменком В.В. суд вважає безпідставними, оскільки спірний договір є схваленим відповідачем за первісним позовом відповідно до ст. 241 ЦК України, про що свідчать передача відповідачем за первісним позовом давальницької сировини позивачу за первісним позовом, прийняття відповідачем за первісним позовом готової продукції та її часткова оплата.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що термін спірного договору закінчився 21.12.05 р. і не пролонгувався, тому посилання позивача за первісним позовом на поставку продукції в січні 2006 р. по спірному договору є безпідставними, суд вважає безпідставними, оскільки діюче законодавство України не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. До того ж відповідач за первісним позовом прийняв готову продукцію, поставлену позивачем за первісним позовом в січні 2006 р. за актом виконаних робіт саме за спірним договором, чим визнав цю поставку саме по спірному договору.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що позивач за первісним позовом не надав товаротранспортні документи на доставку давальницької сировини і готової продукції, актів приймання-передачі давальницької сировини, суд вважає також безпідставними, оскільки вони не передбачені спірним договором. До того ж позивач за первісним позовом надав видаткові за первісним позовом накладні на отримання давальницької сировини та поставку відповідачу за первісним позовом готової продукції.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що надані позивачем за первісним позовом доручення на отримання продукції відповідачем за первісним позовом не видавалися згідно журналу реєстрації довіреностей, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а відсутність записів в журналі реєстрації довіреностей відповідача за первісним позовом говорить тільки про недбале ставлення його працівників до виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по оплаті готової продукції за договором на поставку продукції з давальницької сировини №29/09-2005 від 30.09.05 р. в сумі 53204,19 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач за первісним позовом на підставі п. 6.1 спірного договору нарахував відповідачу за первісним позовом пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати готової продукції за період з 25.12.07 р. по 25.06.08 р. в сумі 4477,40 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки становить один рік.

Отже, строк позовної давності по стягненню пені за спірним договором почав свій перебіг на одинадцятий день після отримання відповідачем за первісним позовом кожної партії готової продукції і відповідно припинився через рік. Остання поставка позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом готової продукції була 10.01.06 р. Відповідно строк позовної давності по стягненню пені закінчився по ній через рік та десять днів, передбачені п. 4.4 спірного договору на оплату, тобто 21.01.07 р.

Таким чином строк позовної давності по стягненню пені за прострочку оплати готової продукції за спірним договором сплинув 21.01.07 р.

Позивач за первісним позовом не надав суду доказів наявності об'єктивних обставин, що зумовили пропуск ним строку позовної давності та заяви про поновлення строку позовної давності по стягненню пені.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач за первісним позовом наполягає на застосування строку позовної давності до вимог в частині стягнення пені в сумі 4477,40 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати готової продукції за період з 25.12.07 р. по 25.06.08 р. в сумі 4477,40 грн. не підлягаючими задоволенню в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом нарахував відповідачу за первісним позовом інфляційні за період з 25.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 30049,21 грн. та 3% річних за загальний період з 14.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 4766,97 грн.

Заперечень щодо періоду та сум нарахованих інфляційних та 3% річних відповідач не має.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що рахунки-фактури позивачем за первісним позовом не виставлялися відповідно до п.4.4 спірного договору, в зв'язку з чим нарахування пені, інфляційних та 3% річних є необґрунтованим внаслідок не доведення прострочення відповідача за первісним позовом суд вважає безпідставними, оскільки положення частини 1 статті 854 ЦК України є імперативними і не ставлять оплату у залежність від наявності рахунків. Пункт 4.4 спірного договору визначає строк оплати відповідачем за первісним позовом готової продукції, а сума оплати вказана в видаткових накладних. Отже, відсутність рахунків не є об'єктивною причиною, яка би заважала відповідачу за первісним позовом виконати свої зобов'язання належними чином та у встановлений строк.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних за період з 25.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 30049,21 грн. та 3% річних за загальний період з 14.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 4766,97 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, суд вважає її необґрунтованою, недоведеною та не підлягаючою задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно ст. 856 ЦК України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Отже, відповідач за зустрічним позовом правомірно скористався своїм правом, передбаченим ст. 856 ЦК України, на притримання невикористаної давальницької сировини у зв'язку з несплатою позивачем за зустрічним позовом отриманої готової продукції.

До того ж, спірний договір передбачає 100% переробку давальницької сировини, вартість якої, згідно видаткових накладних позивача за зустрічним позовом № 36 від 06.10.05 р. та № 43 від 16.11.05 р. становить 00,00 грн., і не передбачає повернення замовнику будь-яких її залишків або сплати її вартості.

Посилання позивача за зустрічним позовом на закінчення строку дії спірного договору, як на підставу виникнення у відповідача за зустрічним позовом зобов'язання повернути залишок непереробленої давальницької сировини, суд вважає безпідставними, оскільки закінчення строку дії спірного договору не є підставою для припинення зобов'язань сторін за спірним договором.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Спірний договір не містить в собі положень щодо припинення зобов'язань у зв'язку з закінченням строку дії самого спірного договору.

Цивільний кодекс України, зокрема стаття 599, передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже невиконані зобов'язання сторін залишаються діючими, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Посилання позивача за зустрічним позовом на паспорт смоли терфенільної та вказаний в ньому строк її зберігання суд вважає безпідставними, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що цей паспорт стосується поставленої відповідачу за зустрічним позовом давальницької сировини та не надано доказів передачі його відповідачу за зустрічним позовом разом з давальницькою сировиною.

До того ж вказаний в цьому паспорті зміст паратерфенілу не відповідає визначеному пунктом 1.4 спірного договору (не менше 19%) та вказаному в паспорті № 18 від 18.02.2000 р., який був наданий відповідачем за зустрічним позовом, що також свідчить про те, що паспорт смоли терфенальної, наданий позивачем за зустрічним позовом, не має відношення до спірної давальницької сировини.

Крім того, строк зберігання смоли терфенальної в паспорті № 18 від 18.02.2000 р., наданого відповідачем за зустрічним позовом, взагалі відсутній. Якщо зберігання та придатності смоли терфенальної становить 3 року, як стверджує позивач за первісним позовом, то враховуючи дату її вироблення (14.09.1999 р.), можливо вважати, що на дату її передачі відповідачу за зустрічним позовом (видаткові накладні № 36 від 06.10.05 р. та № 43 від 16.11.05 р.) вона вже була непридатна для переробки, оскільки закінчився строк її зберігання та придатності, але ж, як свідчать матеріали справи, вона таки була перероблена відповідачем за зустрічним позовом і позивач за зустрічним позовом отримав з неї готову продукцію, до якості якої претензій не має.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пропорційно розміру задоволений позовних вимог, а державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом належить покласти на позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст. 47 ГПК України та п. 1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” позивачу за первісним позовом належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 214 від 16.12.08 р. державне мито в сумі 0,17 грн., а також позивачу за зустрічним позовом повернути з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 35 від 19.12.08 р. державне мито в сумі 0,26 грн.

Керуючись ст.ст. 241, 258, 267, 525, 526, 530, 598, 611, 625, 692, 837, 839, 854, 856 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИЛА:

1. В первісному позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс - Пласт” (61030 м. Харків, вул. Біологічна, 19. Код ЄДРПОУ 32439151. П/р № 26008000003759 в філії № 1 АБ „Факторіал-банк” м. Харкова, МФО 350482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технопром” (96500 м. Саки, вул. 9-ти Героїв, 35. Код ЄДРПОУ 31331736. П/р № 260092227 в Сімферопольській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 324797) заборгованість за договором на поставку продукції з давальницької сировини №29/09-2005 від 30.09.05 р. в сумі 53204,19 грн., інфляційні за період з 25.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 30049,21 грн., 3% річних за загальний період з 14.11.05 р. по 19.11.08 р. в сумі 4766,97 грн., державного мита в сумі 880,20 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В зустрічному позові відмовити повністю.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Технопром” (96500 м. Саки, вул. 9-ти Героїв, 35. Код ЄДРПОУ 31331736. П/р № 260092227 в Сімферопольській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 324797) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 214 від 16.12.08 р. державне мито в сумі 0,17 грн.

Видати довідку після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс - Пласт” (61030 м. Харків, вул. Біологічна, 19. Код ЄДРПОУ 32439151. П/р № 26008000003759 в філії № 1 АБ „Факторіал-банк” м. Харкова, МФО 350482) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 35 від 19.12.08 р. державне мито в сумі 0,26 грн.

Видати довідку після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                     Ольшанченко В.І. 

суддя                                                                                            Тихий П.В.

суддя                                                                                            Шарко Л.В.