Рішення

від 22.01.2009 по справі 23/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/249

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09                                                                                           Справа№ 23/249

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) “Управління механізації № 1”, м. Львів,

до відповідача Державної податкової інспекції (надалі –ДПІ) у м. Львові,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закритого акціонерного товариства (надалі –ЗАТ) “Завод комунального транспорту”, м. Львів,

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача  -  Бойко С.М. –голова правління,

від відповідача – Мазан О.І., Борщ Р.М.,

від третьої особи –не з”явився.

Суть спору:           ВАТ “Управління механізації № 1” звернулось з позовом до ДПІ у м. Львові  про визнання права власності на б/кран марки КБ-10, заводський № 1488. Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ЗАТ “Завод комунального транспорту”, м. Львів, на території якого як стверджує позивач, на день розгляду справи судом знаходиться спірний баштовий кран. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 22 січня 2008 р. звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про витребування баштового крана з чужого незаконного володіння. У ході розгляду цієї справи з”ясувалось, що ДПІ у м. Львові вважає, що спірний баштовий кран як безхазяйне майно перейшов у державну власність. Проте позивач стверджує, що відповідач з самого початку знав кому належить баштовий кран на праві власності. Про вказане свідчать пояснення головного бухгалтера третьої особи, дані відповідачу, та запит самого відповідача до Львівського територіального управління держпромгірнагляду, в якому він з”ясосвував, яка техніка зареєстрована за позивачем. Позивач своє право власності на баштовий кран підтверджує наявним у нього паспортом на спірний кран, заводський номер 1488, та документами бухгалтерського обліку (реєстраційна картка, журнали нарахування амортизації, журнали-ордери). Крім цього, позовні вимоги мотивовано нормами ст.ст. 316-321, 392 ЦК України.

          Відповідач увідзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у ході проведення перевірки третьої особи у справі працівниками ДПІ у м. Львові виявлено на території підприємства баштовий кран КБ 160 № 1488. Відповідно до вимог ст. 337 ЦК України відповідач листом від 06.05.2006 р. за № 7499/24-0 повідомив про знахідку Галицький РВ УМВС України у Львівській області. На виконання вимог наказу ДПА України від 19.01.2007 р. № 218 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами ОДПС України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави” відповідачем складено акт опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 8 від 11.05.2006 р. Відповідно до норм ст. 338 ЦК України після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції, держава в особі ДПІ у м. Львові набула права власності на баштовий кран і є добросовісним його набувачем.

Третя особа вимог ухвал суду не виконала, явки свого представника у засідання суду не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

При проведенні планової документальної перевірки ЗАТ “Львівський автомобільний завод”, правонаступником якого є третя особа у справі, працівниками ДПІ у м.Львові на території підприємства виявлено майно з ознаками безхазяйного, а саме: баштовий кран КБ № 1488, б/в. Відповідач 20.04.2006 р. звернувся до Львівського територіального управління держпромгірнагляду у Львівській області з запитом за № 6727/24-0 про надання інформації стосовно надання переліку вантажопідіймальної техніки, яка зереєстрована за ВАТ “Управління механізації № 1” (м. Львів. вул. Польова, 46). На вказаний запит Львівське територіальне управління держпромгірнагляду у Львівській області 28.04.2006 р. надало перелік вантажопідіймальних кранів, які зареєстровані за позивачем. Спірний баштовий кран, зав. № 1488, у цьому переліку був відсутній. Виявлений баштовий кран передано на зберігання начальнику бюро ППР ВГ Мех. Про факт виявлення баштового крана та передачу його на зберігання відповідачем 28 квітня 2006 р. складено Акт № 1. Згідно з поясненнями від 28.04.2006 р. головного бухгалтера ЗАТ “Львівський автобусний завод” Кримовської Н.А. спірний кран по бухгалтерському обліку у ЗАТ “ЛАЗ” не обліковувася. Однак, у вищезгаданих поясненнях головний бухгалтер зазначила, що кран залишено у 1994 р. фірмою “ЛУМ”, яка проводила підрядні роботи. У справі № 8 відділу погашення прострочених податкових зобов”язань, сектору по роботі з безхазяйним майном “Матеріали виявлення і розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави ЗАТ “Львівський автомобільний завод” міститься лист за № 7499/24-0 від 06.05.2006 р., адресовианий Галицькому РВ УМВС України, з повідомленням про виявлення баштового крана КБ 160 № 1488 з ознаками безхазяйного майна. До матеріалів справи № 8 долучено поштову квитанцію від 10.05.2006 р., яка за поясненнями відповідача підтверджує факт надіслання листа № 7499/24-0 адресату. Однак адресатом у цій квитанції зазначено “РВ УМВС Львівської області”. 11 травня 2006 р. відповідачем складено Акт № 8 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного. Як вбачається з матеріалів справи № 8, яку оглянуто у судовому засіданні, 22.06.2007 р. на адресу відповідача надійшов лист позивача № 07-06/01 з документами, які підтверджували його право власності на баштовий кран. У вказаному листі позивач повідомляв відповідача про своє право всласності на спірний баштовий кран. Позивач 14.09.2007 р. повторно звернувся до відповідача з листом № 07-09/01, в якому повідомляв про своє право власності на спірний баштовий кран. Рішенням відповідача № 1 від 12.11.2007 р. майно, яке було взято на облік 11 травня 2006 р. актом опису та попередньої оцінки майна № 8, знято з обліку. Однак, листом від 31.01.2008 р. відповідач заперечив право власності позивача на майно, повідомивши, що враховуючи перебування спірного майна, на момент звернення власника, у державній власності, питання щодо його повернення може бути вирішене лише в судовому порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст.ст. 321, 335 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 (Реквізиція) цього Кодексу. Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 ЦК України. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Згідно з ст.ст. 337, 338 ЦК України (Знахідка. Набуття права власності на знахідку) особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування, якщо: 1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі; 2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить про свої права на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.

Згідно з розділом VIII Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України від 19 січня 2007 р. № 18, які діяли на момент подання позивачем відповідачу документів, що підтверджують його право власності на спірний баштовий кран та розділом VII Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом ДПА України від 28 вересня 2005 р. № 417, який діяв на момент складення акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 8 від 11.05.2006 р., майно з ознаками безхазяйного підлягає поверненню, якщо власник подав достатньо доказів про своє право власності на майно.

З аналізу норм ч. 1 ст. 335 та ч. 1 ст. 337 ЦК України вбачається, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий, а знахідкою є річ, власник якої є відомим або відомою є особа, яка цю річ загубила. З листа відповідача від 20.04.2006 р. № 6727/24-0 до Львівського територіального управління держпромгірнагляду у Львівській області та пояснень головного бухгалтера третьої особи від 28.09.2006 р. вбачається, що ДПІ у м. Львові станом на 20.04.2006 р. та 28.04.2006 р. уже була відома особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі (власник речі) та її адреса. Натомість, в порушення вимог ч. 1 ст. 337 ЦК України, замість повідомлення позивача про знайдений кран, або ж звернення до нього з запитом про надання правовстановлюючих документів на баштовий кран КБ 160 № 1488, виявлений на території підприємства третьої особи, відповідач звернувся до Львівського територіального управління держпромгірнагляду з вимогою надати перелік вантажопідіймальної техніки, яка зареєстрована за ВАТ “Управління механізації № 1”. При цьому відповідач з невідомих причин не просив вкзану установу надати перелік вантажопідіймальної техніки, яка перебуває, чи перебувала у власності позивача. Баштовий кран марки КБ160, реєстраційний номер 2897, змонтований на будівництві пресового корпусу ЛАЗ, на вимогу позивача від 19.05.2003 р. за № 03/23 знято з державної реєстрації. Відтак, Львівське територіальне управління Держпромгірнагляду не включило цей кран до Переліку вантажопідіймальних кранів, який надано відповідачу 28.04.2006 р. Хоча з листа вищезгаданого територіального управління № 24-09/275 від 28.07.2006 р. вбачається, що спірний баштовий кран належав позивачу. Вимога позивача № 03/23 про зняття баштового крана з реєстрації надавалась на виконання вимог Львівської державної інспекції в котлонагляді і підйомних спорудах від 18.12.97 р. № 39-2/485. Так як баштовий кран станом на 2003 р. не експлуатувався більше одного року і будівництво об”єкта, де він був змонтований, було зупинене. При позитивних результатах технічної діагностики спірний кран підлягав реєстрації в Держпромгірнагляді наново. У матеріалах справи відстуні та відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про те, що зняття вантажопідіймальної техніки з реєстрації у Держпромгірнагляді свідчить про припинення права власності на цю техніку. Як вбачається з норм п. 5.1.10. та Додатка № 6 до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державног7о комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 р. за № 784/14051) вантажопідіймальні крани та машини мають бути споряджені паспортами. Паспорт має постійно перебувати у суб”єкта господарювання, який експлуатує кран. У разі передачі крана іншому суб”єкту господарювання разом з краном має бути переданий і паспорт баштового крана. Такий паспорт на баштовий кран  КБ-160, реєстраційний номер Л-2897, заводський номер 1488 долучено позивачем до позовної заяви, надавався він і відповідачу разом з інвентарною карткою № 44042 обліку основних засобів, оскільки копії цих документів знаходяться у вищезгаданій справі № 8 “Матеріали з виявлення і розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави ЗАТ “Львівський автомобільний завод”.

Вирішуючи спір у справі, суд виходить також з того, що згідно з листом № 67/3280 від 21.04.2008 р. Галицького районного відділу ЛМУ ГМВС України у Львівській області заява від 06.05.2006 р. щодо виявлення баштового крана по обліках райвідділу не значилась. Проте згодом начальник Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області листом від 12.08.2008 р. за № 67/6931 повідомив, що лист за № 7499/24-0 від 06.05.2006 р. про виявлення баштового крана таки надійшов 12 травня 2006 р. на адресу райвідділу і 05.06.2006 р. за вихідним 67/4081 скерований в Сихівський РВ ЛМУ. На підтвердження вказаних обставин суду надано копію журналу вихідної та вхідної кореспонденції. Згідно з листом Сихівського РВ ЛМУ України у Львівській області від 09.12.2008 р. за № 16/9-11480, підписаним начальником райвідділу Гимон І.Н., матеріали з Галицького РВ надійшли на адресу Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області 05.06.2006 р. Проведеною перевіркою в порушенні кримінальної справи згідно ст. 6 п. 2 КПК України відмовлено за відсутністю складу злочину. У листі вказано номер відмовного матеріалу 339-1428 від 14.06.2006 р. На вимогу ухвали суду надати вищезгаданий відмовний матеріал суду для огляду, Сихівський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області листом № 16/9-315 від 22.01.2009 р. за підписом того ж начальника райвідділу Гимон І.Н. вказав, що у повідомленні № 16/9-11480 від 09.12.2008 р. помилково надано номер відмовного матеріалу 339-1428 від 14.06.2006 р. та ЖРЗПЗ № 2263 від 05.06.2006 р., оскільки матеріали по факту знахідки баштового крану з Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 05.06.2006 р. не надходили та по обліках не значаться. На підставі наведеного суд дійшов висновку, що органами міліції не були проведені усі необхідні та передбачені законом заходи  для встановлення власника знайденого баштового крана, як це передбачено законодавством України.

Беручи до уваги наведене, норми ст. 321 ЦК України, наявність відомостей про власника баштового крана станом на 20.04.2006 р., а також те, що органи міліції не вживали усіх передбачених законом заходів для встановлення цього власника, враховуючи, що відсутність реєстрації крана у органах Держпромгірнагляду не свідчить про відутність права власності на кран, суд важає, що ДПІ у м. Львові необгрунтовано застосовано ч.1 ст. 338 ЦК України за наявності відомостей про власника майна, безпідставно заперечено право власності позивача на кран та незаконно відмовлено власнику майна у поверненні цього майна після надання достатніх доказів, які підтверджують його право власності на спірне майно. За наведених обставин, позов підялгає задоволенню.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства “Управління по механізації № 1” (79056, м. Львів, вул. Польова, 46, код ЄДРПОУ 01272172) на баштовий кран марки КБ-160, заводський номер 1488.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.