Рішення

від 20.01.2009 по справі 14/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/437

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.01.2009р.                                                                                Справа №14/437

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна", вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ,01001

до  Комерційно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-сервіс", вул. Радянська, 27/49, к.165, м. Лубни, Полтавська область,37500

про  стягнення 87155,95 гривень

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 87155,95 грн. заборгованості за договором  консигнації №160106/03 від 16.01.2006 року, в тому числі: 68787,30 грн. – основного боргу, 16138,72 грн. – збитків від інфляції та 2229,94 грн. – 3% річних.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 23.12.2008р. було продовжено строк вирішення спору на один місяць в порядку частини 3 статті 69 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що 16.01.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», м. Київ (далі – позивач) та Комерційно-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-сервіс», м. Лубни (далі – відповідач) було укладено договір консигнації №160106/03 /далі – Договір/, відповідно до умов якої позивач зобов'язувався поставити і передати товари для реалізації в режимі консигнації третім особам, а відповідач зобов'язувався прийняти, зберігати та сплачувати кошти від реалізації даних товарів.

Відповідно до пункту 7.1.1. Договору у порядку у порядку надання звітів позивач підписує з відповідачем звітну видаткову накладну на товари, реалізовані в режимі консигнації. Оплата товарів повинна здійснюватись не пізніше 18-ти календарних днів із дня підписання звітної видаткової накладної.

Позивач зазначає, що відповідно до видаткових накладних по реалізації товару (№РУ-0001829 від 21.08.2007р., №РУ-0001859 від 29.08.2007р., №РУ-0001904 від 03.09.2007р.,№РУ-0001905 від 07.09.2007р. – копії в матеріалах справи) відповідач має заборгованість по оплаті товару в сумі 68787,30 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи знаходиться акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами по справі, за період із 01.01.2007р. по 31.03.2008р., в якому сторони узгодили кінцеве сальдо на суму 58695,87 грн.

Крім того, позивач подав суду акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача за даними позивача складає 58695,86 грн.

Позивач не довів яким чином виник борг відповідача на суму 68787,30 грн., оскільки з поданого розрахунку не вбачається період виникнення боргу та проведення оплат по ньому (шляхом повернення товару чи грошовими коштами).

В матеріалах справи містяться накладні на повернення товару, платіжні доручення та банківські виписки, які свідчать про проведення розрахунків із позивачем, вже після одержання товару по вищезгаданим видатковим накладним.

Отже, станом на день прийняття рішення, 20.01.2009р., заборгованість відповідача складає 58695,86 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт  (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 179 ГК України майново-господарські  зобов'язання,  які   виникають   між суб'єктами  господарювання  або  між  суб'єктами  господарювання і негосподарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі господарських      договорів,      є      господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частин 1,2 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.  Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту (Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 30.03.2002 N 445).

Стаття 193 ГК України передбачає, що  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 197-198 ГК України визначено, що господарське зобов'язання підлягає  виконанню  за  місцем, визначеним  законом,  господарським  договором,  або  місцем,  яке визначено змістом зобов'язання. Платежі  за  грошовими  зобов'язаннями,  що  виникають   у господарських  відносинах,  здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 16134,79 грн. – збитків від інфляції за період із 01.09.2007р. по 01.10.2008 р. та 2231,46 грн. – 3% річних за аналогічний період (розрахунок у матеріалах справи).

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 58695,86 грн., збитки від інфляції в сумі 16134,79 грн., 3% річних – 2231,46 грн., витрати по сплаті держмита – 770 грн. 62 коп., та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36, 43, 44-45, 49, 69 (ч.3), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  з Комерційно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-сервіс», 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул.. Радянська, 27/49, к. 165 (ідентифікаційний код 22536362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», 01001, м. Київ, вул.. Новокостянтинівська, 4-А (р/р 26002003045900 в АБ «ІНГ Банк Україна» м. Києва МФО 300539 ідентифікаційний код 32346937) основний борг у сумі 58695,86 грн., збитки від інфляції в сумі 16134,79 грн., 3% річних – 2231,46 грн., витрати по сплаті держмита – 770 грн. 62 коп., та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                       Іваницький О.Т.