Рішення

від 22.01.2009 по справі 10/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/162-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2009                                                                                            Справа № 10/162-08

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до  Комунального підприємства "Червонозаводський ЖЕК-1", 36021,  Полтавська обл.,  м. Червонозаводське, вул. Матросова, 14

про стягнення 122 483,55 грн.

Суддя   Ківшик О.В.

від позивача: Рудовський В.О., довіреність № 160/10 від  08.12.2008 р.;                          

від відповідача:  не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  про стягнення з Комунального підприємства "Червонозаводський ЖЕК-1", м. Червонозаводське  заборгованості за поставлений позивачем природний газ Дочірньому підприємству "Лохвицятеплокомуненерго" на виконання умов договору № 06/05-2655 ТЕ-24 від                            30.12.2005 р. та додаткових угод № 1 від 15.03.2006 р., № 2 від  22.05.2006 р. до даного договору за період з січня по квітень  2006 року в сумі 122 483,55 грн., з яких :                              75 845,82 грн. основного боргу (з урахуванням часткової сплати), 9 182,81 грн. пені,                    31 882,52 грн. інфляційних нарахувань та 5 572,40 грн. три проценти річних. Кредиторська заборгованість перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  в сумі 93 245,82 грн. передана Комунальному підприємству "Червонозаводський ЖЕК-1" від  ДП "Лохвицятеплокомуненерго" в зв'язку з передачею квартальної котельні на баланс                        КП "Червонозаводський ЖЕК-1", що підтверджується актом приймання передачі № 2 від 21.07.2006 р..

Відповідач відзив на позов не надав, представництво у судове засідання вдруге не забезпечив. Останній був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань 16.12.2008 р. та 22.01.2009 р. про що свідчать поштові повідомлення                  № 74444771 та  № 74499304 про вручення відповідних ухвал суду.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення двохмісячного терміну розгляду справи відповідно до п.1 ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив :

30.12.2005 р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ (постачальник) та Дочірнім підприємством "Лохвицятеплокомуненерго", м. Лохвиця (покупець) було укладено договір № 06/05-2655 ТЕ-24 на постачання природного газу та додаткові угоди до даного договору № 1 від 15.03.2006 р.,  № 2 від  22.05.2006 р..

Відповідно до умов вищевказаного договору та додаткових угод до даного договору   ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зобов'язувалося постачати покупцю природний газ, а відповідач прийняти та оплатити природний газ за встановленими тарифами (цінами) відповідно до п. 5.1 Договору та додаткових угод до даного договору, з проведенням платежів відповідно до п. 6.1 Договору (перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування проводиться до 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться  плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця та остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі  газу до 10. числа, наступного за звітним місяцем поставки газу).

Відповідно до умов вищенаведених договорів ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ поставило (протранспортувало) ДП "Лохвицятеплокомуненерго",                        м. Лохвиця природного газу :

- в січні 2006 року -  289 773 тис. м3 на загальну суму  89 670,25 грн.;

- в лютому 2006 року - 261 218 м3 на  загальну  суму  80 833,91 грн.;

- в березні 2006 року  - 215 254 м3 на загальну суму  66 610,36 грн.;

- в квітні 2006 року - 59 904 м3 на загальну суму  18 537,30 грн..

Дані факти підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі газу від 31.01.2006 р., 28.02.2006 р., 31.03.2006 р., 30.04.2006 р., підписаних та скріплених печатками ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ та ДП "Лохвицятеплокомуненерго",  м. Лохвиця

21.07.2006 р. кредиторська заборгованість ДП "Лохвицятеплокомуненерго" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в сумі 93 245,82 грн. відповідно до акту приймання передачі № 2 передана від ДП "Лохвицятеплокомуненерго" до КП "Червонозаводський ЖЕК-1", м. Червонозаводське  в зв'язку з передачею квартальної котельні на баланс останнього.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повністю здійснив оплату за отриманий природний газ. На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 75 845,82 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу від 01.10.2008 р., наявним у матеріалах справи.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня),  розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6                     ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за порушення строків сплати платежів відповідач зобов'язується сплачувати за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9 182,81 грн. за період з 20.05.2008 р. по 20.11.2008 р.                                      є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевказане, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення                                  31 882,52 грн. інфляційних нарахувань та 5 572,40 грн. 3% річних з простроченої суми, які нараховані за період з серпня 2006 р. по  жовтень 2008 р. з урахуванням часткових оплат, суд визнає правомірними та такими що підлягають задоволенню.

За викладеного, позові вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85   ГПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути з  Комунального підприємства "Червонозаводський ЖЕК-1" (36021,  Полтавська обл.,  м. Червонозаводське, вул. Матросова, 14), код ЄДРПОУ 324070793  на користь  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1), р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827 –75 845,82 грн. основного боргу, 9 182,81 грн. пені,                        31 882,52 грн. інфляційних нарахувань та 5 572,40 грн. трьох % річних, 1 225,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.

             Суддя                                                                                       Ківшик О.В.