Рішення

від 27.03.2013 по справі 5011-32/19059-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/19059-2012 27.03.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ

до першого відповідача Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

до другого відповідача Приватного підприємства "ВУД ТРЕЙДІНГ", м. Київ

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Кохан А.І. - гол. спеціаліст

від першого відповідача: Пірогова О.Б. - юрисконсульт

від другого відповідача: не з'явився

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-32/19059-2012 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ : Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до належних відповідачів, а саме до першого відповідача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та другого відповідача -Приватного підприємства "ВУД ТРЕЙДІНГ" зокрема:

· визнати недійсним - з моменту укладення договір купівлі -продажу нежилих приміщень площею 386, 40 кв. м. по просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", від 16.05.2011 року, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством "ВУД ТРЕЙДІНГ";

· застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ" повернути нежилі приміщення площею 386,40 кв. м. по просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", у м. Києві територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника позивача, другого відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Судом прийнято що уваги, що відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) перейменовано у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації). що відповідає вимогам статті 59 ГК України.

Пунктом 1 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) визначено, що він є правонаступником Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації). Таким чином, належним відповідачем у справі, в розумінні ст. 25 ГПК України, є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).

Позивач у справі - Київська міська рада, письмово на листі, надав суду пояснення по справі в розумінні ст. 22 ГПК України, в яких проти позову заперечила посилаючись на наступне:

· законодавець надає право органу приватизації самостійно визначати в яких засобах масової інформації може бути здійснено публікацію інформації щодо приватизації об'єктів, що і було зроблено згідно наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.03.2011 року № 25-ПР;

· частиною 2 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено двомісячний строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, а не здійснення продажу в цілому.

Перший відповідач у справі - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позовні вимоги не визнав за наступними обставинами, зокрема:

· на підставі пункту 43 розділу 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва було укладено договір про співробітництво між Товарною біржею "Київська агропромислова біржа" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва № 1/2011 від 10.03.2011 року;

· опублікування оголошення про продаж на аукціоні нежилого будинку, що находиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А" у Всеукраїнському журналі "Біржовий вісник" Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" № 6 (647) 2011 не протирічить нормам ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

· Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" не регулює відносини щодо порядку публікації органом приватизації інформації про продаж об'єктів комунальної власності на аукціоні, строків такої публікації, порядку визначення друкованого засобу масової інформації, оскільки сферою його дії є відносини щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів тієї чи іншої гілки державної влади;

· нормами частини 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено двомісячний строк підготовки об'єкта до приватизації, а не здійснення продажу;

· не надано доказів на підтвердження можливості продажу об'єкта приватизації за ціною вищою ніж 4 107 180 грн.;

· ціна продажу була вищою як за початкову так і за визначену висновком експерта-оцінювача.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду, приймаючи до уваги заперечення позивача і відповідача, висновок прокурора, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, прокурор згідно статті 66, 67 ГПК України звернувся до суду із заявою про застосування заходів до забезпечення позову в якому він просить суд накласти арешт на нежитлове приміщення площею 386, 40 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 25-А, літ "А".

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Так, підставою для застосування таких заходів прокурор визначає можливість відчуження спірного майна на користь третьої особи, що зробить неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог. Судом прийнято до уваги положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року. Втім, подане клопотання не містить будь-якого обґрунтування та будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в т. ч. вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна и підготовчі дії до його реалізації, укладання договорів поруки чи застави при наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Позов мотивовано порушенням порядку публікації інформації про об'єкт приватизації, яка була здійснена у інформаційно-аналітичному виданні "Біржовий вісник" Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" № 6 (647) 2011, а не у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації", як такої, що не відповідає вимогами закону.

Так, прокурором встановлено, що зокрема:

· рішенням Київської міської ради від 07.10.2010 року № 61/4873 внесено зміни в рішення Київської міської ради від 08.02.07 року № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки", а саме: позицію 708 розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Група "А" додатка 4 до рішення викладено в редакції: нежилі приміщення площею 386,40 кв. м., що розташовані за адресою: просп. Перемоги, 25-а, літ. "А", шляхом продажу на аукціоні;

· на підставі рішення Київської міської ради від 27.11.2009 року № 731/2800 (із врахуванням змін, внесених рішенням Київради від 07.10.2010 року № 61/4873) Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ від 29.11.2010 року про проведення приватизації нежилих приміщень площею 386, 40 кв. м. по просп. Перемоги, 25-А, літ. "А";

· Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 25-ПР від 31.03.2011 року, згідно якого провести продаж на аукціоні, а саме виконання робіт пов'язаних з проведенням аукціонів та/чи біржових торгів з продажу об'єктів приватизації та майна, що перебуває у комунальній власності - нежилих приміщень загальною площею 386, 40 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", доручено Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" на підставі укладеного договору № 1/2011-Б про співробітництво від 10.03.2011 року;

· Товарна біржа "Київська агропромислова група" розмістила інформацію надану Головним управлінням комунальної власності м. Києва у інформаційно-аналітичному виданні Біржовий вісник Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" у номері випуску № 06 (347) 2011 року;

· відповідно до протоколу від 16.05.2011 року, переможцем аукціону з продажу нежилих приміщень загальною площею 386, 40 кв. м. розташованих за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А" визначено Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ";

· між Головним управлінням комунальної власності м. Києва, як Продавцем та Приватним підприємством "ВУД ТРЕЙДІНГ", як Покупцем, на підставі наказу № 63-ПР від 16.05.2011 року, укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 386,40 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А" від 19.05. 2011 року. Ціна продажу становила 4 107 180, 00 грн.

Вказані обставини, на думку прокурора, порушують інтереси держави, оскільки у разі дотримання вимог закону щодо порядку приватизації, участь в аукціоні з продажу вищевказаного об'єкту приватизації могла прийняти більша кількість покупців і об'єкт міг бути проданий покупцю за значно вищою ціною ніж 4 107 180, 00 грн.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд дійшов висновку що доводи прокурора є обґрунтованими, а заперечення позивача та відповідача є хибними виходячи з наступного:

· статтею 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" офіційні друковані видання органів державної влади та органів місцевого самоврядування - видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо);

· відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.07.1992 року № 2545-Х11 Фондом державного майна України засновано Державний інформаційний бюлетень про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації";

· згідно з ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується; проведення у випадках, передбачених законодавством,екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизаци, та їх реалізацію;

· відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) органи приватизації готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

· частиною 2 ст. 15 вказаного закону (в редакції, чинній на момент спірних відносин) визначено, що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органам приватизації, що також передбачено пунктом 4.1.2. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 року № 1511.

Так, твердження прокурора що інформація про об'єкт приватизації повинна бути визначена у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації" є хибними, оскільки орган приватизації вправі самостійно затвердити друковані видання, в т. ч. у місцевій пресі, в яких може бути здійснено публікацію інформації щодо об'єктів приватизації.

Тобто орган приватизації в праві затвердити друковане видання в якому публікується інформація як для всіх об'єктів, так і для кожного окремо. Отже при розгляді подібних справ необхідно дослідити наявність волевиявлення органу приватизації на вибір друкованого засобу.

Посилання прокурора на наявність договору з Товарною біржею "Київська агропромислова біржа" на організацію проведення аукціону і визначення друкованого видання - "Біржовий вісник" Київської агропромислової біржі "Київагропромбіржа" є безпідставними, оскільки ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) не передбачають право органу приватизації уповноважити інший суб'єкт господарювання щодо відбору конкретних інформаційних бюлетенів та місцевої преси в якому необхідно опублікувати інформацію про об'єкт малої приватизації.

Пунктом 2.1.2 договору № 1/2011-Б від 10.03.2011 року, укладеного між Товарною біржею "Київська агропромислова біржа" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі Договір, останнє зобов'язалося самостійно забезпечити згідно з умовами чинного законодавства публікацію у друкованих засобах масової інформації оголошення про продаж майна.

Таким чином, органом приватизації, всупереч абзацу третього частини першої ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не визначено інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації.

Посилання позивача на самостійне визначення органом приватизації засобів масової інформації, яке начебто закріплене у наказі Головного управління комунальної власності м. Києва № 25-ПР від 31.03.2011 року, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Разом з тим за приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Докази по справі свідчать, що рішення № 731/2800 про включення нежилих приміщень загальною площею 386, 40 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А" до об'єктів, що підлягають приватизації на аукціоні прийняте Київською міською радою 27.11.2009 року, а наказ Головного управління комунальної власності м. Києва про проведення приватизації та незалежної оцінки вищевказаного майна № 566-ПР видано 29.11.2010 року. Аукціон з продажу вказаного об'єкта малої приватизації, наслідком якого є укладення договору купівлі-продажу, відбувся лише 06.05.2011 року.

З наведеного вбачається, що органом приватизації порушено імперативно встановлений приписами ст. 8 Закону України Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу - два місяці.

Таким чином, доводи прокурора, що вказані порушення призвели до звуження кола потенційних покупців у аукціоні щодо продажу об'єкта приватизації - приміщень загальною площею 386, 40 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", що призвело до продажу цього об'єкта приватизації за меншою ціною ніж могла б бути запропонована та отримання продавцем меншої суми від продажу цього об'єкту ніж могла бути отримана, обґрунтовані, оскільки у вказаному аукціоні приймали участь лише два суб'єкта господарювання, зокрема: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос-голд" та Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ", що підтверджуються Протоколом № 2 аукціону з продажу майна на аукціоні на Товарній біржі "Київська агропромислова біржа" від 16.05.2011 року.

Так, статтею 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Законодавець встановлює, що вирішуючи спори про визнання правочинів, рішень органів місцевого самоврядування, недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, законом визначено підстави для визнання правочину недійсним та настання певних наслідків, а саме:

§ відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§ зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§ згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§ якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст.215 ЦК України.

Постановою пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року (далі Пленум) зазначено, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205- 210, 640 ЦК тощо).

Оскільки на момент укладення договору купівлі - продажу нежилих приміщень площею 386,40 кв. м. по просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", від 16.05.2011 року, Головним управлінням комунального майна м. Києва було порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), тому існують правові підстави, передбачені ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, абзацом другим частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна, для визнання його недійсним, що відповідає ст. 236 ЦК України.

Так, законодавець відносить до договорів, що підпадають під ознаки таких, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, окрім інших і ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і спрямовані, зокрема, на використання всупереч законові державної або комунальної власності.

Згідно пункту 5 Пленуму, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час звернення з позовом прокурором доведено порушення інтересів держави, зокрема:

· під час проведення приватизації Головним управлінням комунального майна м. Києва порушено імперативні норми ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), що призвело до звуження потенційного кола покупців об'єкту малої приватизації, а тому він проданий за значно нижчою ціною;

· порушення економічних основ держави, а саме використання майна комунальної власності в супереч законові.

Договір купівлі - продажу визнаний судом недійним, тому вимоги прокурора щодо застосування наслідків недійсності правочину обґрунтовані та підлягають задоволенню, що відповідає приписам ст. 216 ЦК України, в зв'язку з чим слід зобов'язати Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ", 03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34484630, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути нежитлові приміщення загальною площею 386, 40 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Позивач звільнений за законом від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі 1 147, 00 грн. покладається на відповідача у справі - Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.03.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. 36-1, 56 Закону України "Про прокуратуру", ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 27, 29, 33, 34, ч.3 ст. 43, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до належних відповідачів: до першого відповідача - Державного департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), до другого відповідача - Приватного підприємства "ВУД ТРЕЙДІНГ" задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу нежилих приміщень площею 386, 40 кв. м. по просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", від 16.05.2011 року, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Приватним підприємством "ВУД ТРЕЙДІНГ".

3. Зобов'язати Приватне підприємство "ВУД ТРЕЙДІНГ", 03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34484630, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути нежитлові приміщення загальною площею 386, 40 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 25-А, літ. "А", територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради. 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ВУД ТРЕЙДІНГ", 03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34484630 на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 1147, 00 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва Державної податкової служби м. Києва.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.04.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко