Рішення

від 17.02.2009 по справі 4/21-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/21-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17.02.2009                                                                Справа №  4/21-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" м. Київ

до дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." м. Херсон     

про   стягнення 321.502грн. 58коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача –уповноважені особи Трещов А.О., Гошков В.В.

від  відповідача – уповноважена особа Долгополов О.В.

 Позивач звернувся  з позовом про стягнення з відповідача 210.960грн. 00коп. заборгованості та 110.542грн. 58коп. втрат від інфляції, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків за договором доручення від 07.06.2005 року, укладеним між позивачем та дочірнім підприємством "Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме: нотаріально не переоформив на позивача право власності на об'єкти, які були придбані від імені і за рахунок позивача, а саме: буну № 6 і мостіння набережної приморського пляжу довжиною 168 п/м  і шириною 6 п/м, загальною площею 1008 кв. м, що складають монолітну платформу в межах бази відпочинку "Чорноморець"  і розташовані за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний порт вул. Шкільна .

Заявою  від  19.01.2009року №11  позивач   збільшив позовні вимоги в частині стягнення втрат від  інфляції. Він  просить  стягнути  з  відповідача 210.960грн.00коп. основного  боргу та 110.544грн. 58коп.  втрат  від  інфляції, а всього –321.504грн.58коп.

Крім  того, заявою  від 17.02.2009року  позивач уточнив підстави  позовних  вимог -  статті 625, 1212 ЦК України та зазначає, що  він  неодноразово  вимагав від  відповідача виконання обов'язків за договором, а після того, як  йому стало  відомо, що  відповідач право  власності на майно, яке  є предметом договору від 07.06.2005року, оформив за собою, він   07.07.2006року та 11.12.2008року надіслав відповідачу претензії  з  вимогою  повернути  кошти? якими  той безпідставно  володіє.

Відповідач  надав пояснення по  справі відповідно до  яких  визнає  позовні вимоги в частині  повернення  210.960грн. 00коп. Він  зазначає, що  відповідно до  умов договору він  не  приймав на себе обов'язків щодо  повернення  грошових коштів, тому вважає безпідставними  вимоги позивача в частині стягнення втрат  від інфляції. Крім  того  він  посилається на те, що  доказів надіслання йому претензії від 07.07.2006року,  як  вимоги  про  повернення грошових  коштів, позивач не  надав, а претензія від  11.12.2008року  ним отримана під час звернення позивача з  позовною  заявою.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи докази, заслухавши  представників сторін, суд –

                                        в с т а н о в и в:

07 червня 2005року між товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" (позивач по  справі) та дочірнім підприємством "Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" укладено  договір  доручення .

Згідно з  цим  договором дочірнє підприємство "Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі"    зобов'язалася від  свого  імені   і за рахунок  позивача  здійснити  наступні  дії: купити  та нотаріально  переоформити на позивача право власності на буну № 6 і мостіння набережної приморського пляжу довжиною 168 п/м  і шириною 6 п/м, загальною площею 1008 кв. м, що складають монолітну платформу в межах бази відпочинку "Чорноморець", розташовані за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний порт вул. Шкільна .

Позивач за умовами  пункту 2 зазначеного  договору зобов'язався  сплатити ДП Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія"   винагороду  в розмірі 0,1% від  суми  угоди.

Відповідно до  доповнення №1 від 23.12.2005року до зазначеного договору сторони продовжили  строк його дії  до 06.06.2006року. Крім  цього, відповідно  до  пункту 2 доповнення у зв'язку з  перейменуванням ДП Дніпровська фінансово-інвестиційна компанія" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" в ДП «Торговий дім «Херсон»до ДП «Торговий дім «Херсон»(відповідач по  справі)  перейшли усі  зобов'язання за договором доручення від 07.06.2005року.

Матеріалами  справи  підтверджується, що  позивач виконав свої обов'язки  за пунктом 3.1.б договору доручення  та платіжним дорученням  № 319 від 16.06.2005року перерахував  відповідачу кошти  за об'єкт  нерухомості в сумі 210.960грн.00коп.

Крім того, накладною  від 17.03.2006року №17/03 та актом прийому-передачі від 20.03.2006року зазначено, що  відповідач передав, а позивач прийняв   об'єкти нерухомості вартістю 210.960грн.00коп.

Однак фактично  передача майна в натурі так і не  відбулася, що  не  заперечувалося представниками  сторін  в засіданні суду.

Відповідач відповідно до  пункту   2 договору доручення не   виконав взяті на себе обов'язки щодо   нотаріального  переоформлення  права власності   на об'єкти  нерухомості на позивача, оформивши право  власності на себе, що  підтверджується наданими  до  матеріалів справи  свідоцтвом  про  право  власності, виданим  Новофедорівською  сільською  радою  Голопристанського   району Херсонської  області від 22.11.2006року  та постановою  господарського  суду Херсонської  області по  справі №7/251-АП-06 від 25.07.2006року, відповідно до  якої  суд  зобов'язав  Херсонське БТІ в особі Голопристанського  бюро  технічної  інвентаризації,  здійснити  державну реєстрацію  нерухомого  майна, а саме:    набережних приморського пляжу довжиною 199,кв.м  за літерами А, Б, В, Г, Е, Ж, З, що  розташовані в с.Залізний Порт Голопристанського  району по  вул. Шкільній №2.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

При цьому, відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між  сторонами  договір доручення від 07.06.2005року  є  обов'язковим  для виконання обома сторонами.

Як  свідчать  матеріали  справи, своїх  обов'язків за договором доручення відповідач не  виконав і право   власності на позивача в установленій пунктом  1 договору  нотаріальній формі на об'єкт договору не  оформив. Не надано  таких  доказів відповідачем і в засідання суду, незважаючи  на те, що  строк дії  договору відповідно до  пункту 5.1 та доповнення №1 до договору скінчився.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України встановлено,  що  особа, яка  набула майно або  зберегла його у себе за рахунок іншої  особи без  достатньої  правової  підстави (безпідставно  набуте майно), зобов'язана повернути  потерпілому зазначене  майно. Особа  зобов'язана повернути  майно  і тоді, коли підстава, на якій  воно  було  набуте, згодом  відпала. Положення зазначеної  норми  застосовуються  незалежно  від  того, чи  безпідставне  набуття  або  збереження майна було  результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших  осіб, чи  настання події.

Термін  «майно»в контексті ч.1 ст. 1212 ЦК України  включає  в себе не лише поняття майна в розумінні  ст. 190 ЦК України, а й поняття усіх  матеріальних  благ, що  захищаються правом, в тому числі і  грошові кошти.

Якщо  підстава згодом відпала, особа все одно  зобов'язана  повернути  безпідставно  набуте або  збережене, оскільки воля та умисел  у даному випадку значення не  мають.

Положення статті 1212 ЦК України  застосовуються до  вимог  про: повернення виконаного  за недійсним правочином; витребування майна власником із  чужого  незаконного  володіння; повернення виконаного  однією  із  сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно  набула майно або  зберегла його  у себе  за рахунок іншої  особи.

Для виникнення  зобов'язання  з  безпідставного  збагачення  необхідна наявність  наступних  умов: збільшення майна однієї  сторони (набувачем), з  одночасним  зменшенням  його  у іншої  сторони (потерпілого), а також  відсутність правової  підстави  (юридичного  факту) для збагачення, Відсутність  правової  підстави  означає, що  набувач збагатився за рахунок потерпілого  поза підставою, передбаченою  законом, іншими правовими актами, правочином.

Як уже зазначалося вище, позивач перерахував  кошти  відповідачу на підставі договору  доручення. У зв'язку з  закінченням  строку договору  відповідач, на вимогу позивача, повинен був повернути    210.960грн.00коп., як  отримані кошти  підстава яких  згодом відпала, так як  право  власності на предмет  договору він  оформив на себе.

З урахуванням  зазначених  вимог  закону, відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути  позивачеві  отримані від  нього кошти  в сумі  210.960грн.00коп. Доказів повернення зазначеної  суми  суду на протязі строку вирішення спору не  надано, тому позовні вимоги про  їх  стягнення підлягають  задоволенню.

Крім  того, позивач просить  стягнути   втрати від  інфляції  в сумі 110.544грн.58коп. за період  з  липня 2006року по листопад  2008року. Підставою  позовних  вимог в цій частині  позову він  зазначає  ч.2 ст. 625 ЦК України.

При  розгляді зазначених  вимог  суд  виходить  із  того, що відповідно до   частини 2 статті 625 ЦК України   боржник  який прострочив  виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь  час прострочення.

Умовами договору доручення не  встановлено  обов'язок відповідача сплатити будь-які грошові пошти, в тому числі і повернути отримані від  позивача кошти  до  певного  строку в разі невиконання  обов'язків щодо  купівлі та  нотаріального  оформлення на відповідача права власності на предмет  договору.  Тобто  відповідач за умовами договору від 07.06.2005року не є  боржником, який прострочив виконання грошового  зобов'язання.

Відповідно до частини 2  статті 530 ЦК України  якщо  строк (термін) виконання боржником  обов'язку не  встановлений, або  визначений моментом  пред'явлення вимоги, кредитор  має  право  вимагати  його  виконання  у будь-який час. Боржник повинен  виконати  такий обов'язок у семиденний строк  від  дня пред'явлення вимоги, якщо  обов'язок  негайного  виконання  не  випливає  із  договору або  актів цивільного законодавства.

Вимогу-претензію про  повернення коштів в сумі 210.960грн.00коп. позивач надіслав відповідачу 11.12.2008року. Поштове повідомлення свідчить  про  те, що  зазначена  вимога отримана відповідачем 15.12.2008року.

Таким чином,  вимоги позивача  про  стягнення втрат  від  інфляції   в сумі 110.544грн.58коп. за період з липня 2006року по листопад  2008року задоволенню  не  підлягають.

При  цьому, суд  відхиляє  посилання позивача на те, що  така вимога ним надсилалася  раніше –07.07.2006року, оскільки  документального  підтвердження надіслання претензії від  07.07.2006року №68  позивач суду не  надав,  а витяг  із  журналу реєстрації  вихідної  кореспонденції є  внутрішнім документом  позивача і ніяким чином не  підтверджує того факту, що  вищезазначена претензія  відправлена  відповідачу органами Укрпошти, або вручена йому іншим способом.

З урахуванням  зазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню  частково, в частині стягнення 210.960грн.00коп.  основного боргу.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі зазначених норм права, керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги  задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі." м. Херсон  вул.Перекопська, 159-А р/р 26004224936001 в Херсонській філії ЗАТ КБ «Приват-Банк»   МФО 352479 код 30768893, р/р 26004301000488 в Херсонській філії «Херсон-Трансбанк»  МФО 352822 код 30768893   на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект" м. Київ  вул.Кудрявський узвіз, буд. 5-Б офіс 621 р/р 26003301310205 в ЗАТ «ОТП Банк»МФО 300528 код 31409414  –210.960грн.00коп.  основного боргу,   2.109грн.60коп.   витрат по сплаті  державного мита  та   77грн.44коп.   витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 110.544грн.58коп. втрат від інфляції відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                      ст. 84 ГПК України 23.02.2009року.