Рішення

від 24.02.2009 по справі 7/21-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/21-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                    24.02.2009                                                                Справа №  7/21-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом дочірнього підприємства "Імекс" товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-дослідне виробниче об'єднання "Прогрес", с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області  

про  стягнення 6180 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - не прибув.  

від  відповідача - Корнелюк В.В., юрист, дов. №27/5-08 від 27.05.2008р.

          Дочірнє підприємство "Імекс" товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна", код ЄДРПОУ 24993721 (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-дослідне виробниче об'єднання "Прогрес", код ЄДРПОУ 31507251 (відповідач) 6000 грн. боргу що виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду. Також, посилаючись на приписи ст.ст.549-552 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 180 грн. інфляційних збитків за період з червня по жовтень 2008 року включно.

          Як зазначено в позові, 08.02.07р. між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір підряду, за яким позивач зобов'язався виготовити та передати відповідачу продукцію (поліграфічні вироби) на загальну суму 27000 грн. На виконання умов договору позивач виробив та передав відповідачу весь обсяг замовленої продукції, однак відповідачем здійснено оплату тільки на суму 21000 грн., решту грошових зобов'язань відповідач не виконав, що стало підставою звернення позивача за захистом своїх майнових прав до господарського суду.

          23 січня 2009 року позивач, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника, посилаючись на вичерпність матеріалів позовної заяви та на те, що суд не зобов'язував позивача надати будь-які додаткові документи або пояснення.

          Клопотання позивача подане в межах ст.22 ГПК України, тому судом задовольняється.

          Представник позивача у судове засідання не прибув.

          Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення 6000 грн. основного боргу та 180 грн. інфляційних збитків вимоги визнав, несплату решти грошових зобов'язань за договором пояснює скрутним фінансовим становищем, з огляду на що, в порядку ч.6 ст.83 ГПК України, просить розстрочити  виконання рішення суду на 12 місяців.

          Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

          08 лютого 2007 року між дочірнім підприємством "Імекс" товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-дослідне виробниче об'єднання "Прогрес" (замовник) було укладено договір підряду № 20.

          За умовами п.1.1 договору підрядник зобов'язався виготовити за попереднім замовленням замовника поліграфічну продукцію - упаковку під автозапчастини, а замовник прийняти  продукцію та оплатити її вартість.

          Відповідно до п.2.1 договору його ціною є сумарна ціна партій продукції згідно з доповненнями до даного договору.

          Кількість і асортимент товару а також строки оплати за кожну партію товару визначаються відповідними невід'ємними додатками до договору.

          На виконання умов договору підрядник виготовив та передав замовнику 20000 упаковок загальною вартістю 27000 грн., що підтверджується видатковою накладною від 12.05.08р. № 392 на суму 27000 грн. та товарно-транспортною накладною від 12.05.08р. № 01ААТ на ту ж суму. Кожен з цих документів засвідчений уповноваженою особою відповідача.

          Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреністю від 12.05.08р. серії ЯПГ, № 529042, виданою відповідачем своєму представникові на отримання переданої підрядником продукції.

          Кінцевим строком повного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, відповідно до його невід'ємного додатку № 3 від 07.05.08р., є 11 червня 2008 року.

          Згідно платіжних доручень від 06.06.08р. № 1035 на суму 5000 грн., від 09.07.08р. № 1157 на суму 2000 грн., від 21.07.08р. № 1210 на суму 2000 грн., від 01.08.08р. № 1266 на суму 2000 грн., від 07.08.08р. № 1287 на суму 2000 грн., від 11.08.08р. № 1296 на суму 2000 грн., від 04.09.08р. № 1414 на суму 2000 грн., 11.09.08р. на суму 2000 грн., та від 29.09.08р. № 1550 на суму 2000 грн., відповідачем перераховано 21000 грн., тобто грошові зобов'язання по оплаті вартості виготовленої продукції виконані частково.

          30.10.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок заборгованості у сумі 6000 грн., а також сплатити передбачені п.5.1 та п.5.2 договору пеню у розмірі 3600 грн. та 480 грн. штрафу.

          Претензію відповідачем залишено без виконання.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч.7 цієї ж статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          За умовами ч.1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Доказів погашення заборгованості за договором у сумі 6000 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 6000 грн. боргу є доведеними, обґрунтованими, судом задовольняються.

          За приписами ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

          Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних збитків у розмірі 180 грн. розрахована коректно та  у відповідності до Закону.

          Таким чином, позовні вимоги, доведені належним чином, задовольняються у повному обсязі.

          Оскільки спір доведений до врегулювання у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються витрати по оплаті держмита у розмірі 102 грн. 00коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Клопотання відповідача про розстрочку примусового виконання рішення суду задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

          Дійсно, приймаючи рішення господарський суд, в порядку ч.6 ст.83 ГПК України, може вирішити питання про відстрочку або розстрочку його примусового виконання.

          Втім, при зверненні до суду з клопотанням про розстрочку примусового виконання рішення слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що підставою розстрочення є наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

          Такими доказами є будь-які фактичні дані, які підтверджують важке матеріальне становище підприємства позивача - фінансовий звіт, баланс, висновок про форс-мажорні обставини, якщо останнє мало місце тощо.

          Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи, тому підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суд не має.

          Скрутне фінансове становище як підставу розстрочення виконання рішення відповідач обґрунтовує виїмкою бухгалтерських документів посадовими особами податкової міліції та впливом світової економічної кризи. З обставин, викладених в клопотанні зв'язків даних подій з фінансовим становищем ТзОВ "МНДВО "Прогрес" не доведено.

          Таким чином, клопотання відповідача про розстрочення примусового виконання рішення суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

          За згодою представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.44, ст.49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-дослідне виробниче об'єднання "Прогрес" (Херсонська область, Білозерський район, ст. Чорнобаївка, з/д "Миколаїв - Херсон", 52-й кілометр, код ЄДРПОУ 31507251, р/рах. 26002011004371 в ХФ АТ "Кредит Банк (Україна)", МФО 352413) на користь дочірнього підприємства "Імекс" товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Весна" (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 68, код ЄДРПОУ 24993721, р/рах. 26005106160002 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 6000 грн. основного боргу, 180 грн. інфляційних збитків, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

                             Суддя                                                                          Н.О. Задорожна

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України    

          27 лютого 2009 року