Рішення

від 23.02.2009 по справі 18/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "23" лютого 2009 р.                                                                    Справа №  18/201

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 23.02.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом    приватного підприємства  „Видавництво „Республіка” м. Черкаси

до                   кредитної спілки „Чиста криниця” м. Черкаси                     

про                 стягнення  3 788 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне підприємство „Видавництво „Республіка” до кредитної спілки „Чиста криниця” про  стягнення  3 788 грн. 00 коп. заборгованості за надані на підставі договору від 07.11.2008 року за №80 рекламно-інформаційні послуги, в т.ч.: 3693 грн. 33 коп. –основний борг, 94 грн. 70 коп.  –пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував з мотивів наведених у відзиві, зокрема, зазначав, що договір на рекламно –інформаційні послуги від 07.11.2008 року був підписаний від імені кредитної спілки „Чиста криниця” особою, яка не була уповноважена на вчинення правочину.

Справа розглядається після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2009, на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 23.02.2009 року на 15 год. 00 хв. для підготовки повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи –07.11.2008 року між кредитною спілкою “Чиста криниця” (рекламодавець) та приватним підприємством „Видавництво „Республіка” (виконавець) було укладено договір на рекламно –інформаційні послуги за №80.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 1.1 вищезазначеного договору рекламодавець доручив, а виконавець зобов'язувався виготовити та розповсюдити в газеті “Вечірні Черкаси” рекламну продукцію рекламодавця в терміни і на умовах, передбачених договором та надати рекламодавцеві рекламно –консультативні послуги.

Даний договір підписав зі сторони позивача директор підприємства Журило С.Д., а зі сторони відповідача –голова правління Коваленко В.І.

Відповідно до п. 2.3 договору позивачем при замовленні реклами зі складанням тексту та графічним оформленням було надано відповідачу для затвердження оригінал –макет.

10.11.2008 року вказаний оригінал –макет відповідачем було погоджено та затверджено.

12.11.2008 року позивач розмістив рекламу в газеті “Вечірні Черкаси”.

Згідно акту здачі –прийняття виконаних робіт від 14.11.2008 року відповідач прийняв виконану роботу позивача по розміщенню реклами в газеті “Вечірні Черкаси”, вартість послуг становить 3693 грн. 33 коп.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач зобов'язувався розрахуватися за надані послуги за дві доби до виходу реклами, тобто до 10.11.2008 року.

Позивачем зобов'язання згідно договору виконані належним чином та в повному обсязі, проте відповідач не розрахувався за отримані послуги всупереч п. 3.1 договору та гарантійного листа, в якому останній гарантував оплату до 12.11.2008 року (а.с.11).

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 3693 грн. 33 коп. –заборгованість за договором на рекламно –інформаційні послуги №80 від 07.11.2008 року.

Відповідно п. 6.2 договору у випадку несвоєчасного перерахування суми платежу рекламодавець виплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 94 грн. 70 коп. пені за період з 14.11.2008 року по 22.12.2008 року, нараховану відповідно до умов п. 6.2 договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У своєму запереченні на позов відповідач просив суд в позові відмовити з тих підстав, що договір про надання послуг зі сторони відповідача було підписано не уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 92  ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно п. п. 10.5.1., 10.5.3. ст. 10 Статуту відповідача голова правління кредитної спілки без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені, укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців вбачається, що станом на 28.01.2009 року керівником відповідача є Підгурська Ірина Богданівна.

Також, з копії витягу з ЄДРПОУ (а.с.14) вбачається, що станом на 18.12.2008 року керівником кредитної спілки була Підгурська Ірина Богданівна.

Доказів того, що на момент укладання угоди, а саме на 07.11.2008 року головою правління була також Підгурська І.Б. відповідач суду не надав.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, як це зокрема, встановлено ч. 2 ст.203 ЦК України.

З урахуванням вимог ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) даної вимоги є підставою недійсності правочину.

Проте, на момент вирішення даного спору, договір №80 від 07.11.2008 року є чинним, і в установленому законом порядку не визнаний судом недійсним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи відповідача, які наведені у своєму запереченні на позов не звільняють останнього від зобов'язання розрахуватися за надані рекламні послуги.

Крім того, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Враховуючи, що відповідач на момент прийняття рішення зі справи не спростував рекламну інформацію розміщену в пресі, а також те, що підпис Коваленка В.І. на всіх документах скріплений печаткою підприємства, і відповідач не звертався до правоохоронних органів з питань незаконного заволодіння печаткою, чи її підробки, суд вважає, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) схвалив укладення правочину Коваленком В.І. в інтересах відповідача - юридичної особи.   

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач під час розгляду даного спору наведені вище доводи не спростував, відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання суду не довів.

Нарахування пені в розмірі 94 грн. 70 коп. не суперечить умовам договору та порядку застосування штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін, сума боргу в розмірі 3693 грн. 33 коп. та пеня  - 94 грн. 70 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з кредитної спілки  „Чиста криниця”, м. Черкаси, бул. Шевченка, 268, код ЄДРПОУ 35274111, р/р 265043165901 у філії Полтавське РУ  ВАТ “Банк “Фінанси та кредит”, МФО 331832 на користь приватного підприємства “Видавництво “Республіка”, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 251, р/р 26002051502987 в ЧФ ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 354347, код ЄДРПОУ 21357396 –3693 грн. 33 коп. боргу, 94 грн. 70 коп. –пені, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

           Суддя                                                                                                   Васянович А.В.