Рішення

від 17.02.2009 по справі 14/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/31-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 лютого 2009 р.           Справа 14/31-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі  судового засідання Білоконній О.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів", вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, 69076   

до: Приватного підприємства "Сонар", вул. Нечая, 77а, м. Вінниця, 21012  

про стягнення 39618,00 грн.

За участю представників сторін:

          позивача :   Іскандеров І.В., представник за дорученням

          відповідача : Іванов І.І., керівник

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови договору поставки № 317/5/08 від 19.09.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" просить стягнути з Приватного підприємства "Сонар" 39618,00 грн.

Ухвалою від 12.01.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.02.2009 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву частково визнає позовні вимоги, не заперечуючи проти суму боргу в розмірі 30064,07 грн. та 3% річних в розмірі 252,20 грн. Разом з тим, відповідач заперечує проти суми нарахованої пені та зазначає, що кількість днів прострочення оплати товару складає 81 день, а не 86 днів, як це стверджує позивач. Окрім того, посилаючись на положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначає, що розмір пені, встановлений сторонами, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. В наслідок чого, остання станом на день подання позовної заяви складає 2023,81 грн.

Одночасно, відповідач, посилаючись на факт часткової сплати у період з 22.12.2008 р. по 29.12.2008 р. суми боргу зазначає, що борг ПП "Сонар" перед ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" складає 29664,07 грн., що також стверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.01.2009 р.

06.02.2009 р. позивачем було подано уточнення до позовної заяви, відповідно до яких останній уточнює розмір заявленої до стягнення суми пені та просить стягнути з відповідача 8673,55 грн. пені. Дане уточнення прийнято судом до розгляду.

Разом з тим, в судовому засіданні - 17.02.2009 р. представником відповідача подано докази в підтвердження факту часткової сплати суми боргу у період з 06.02.2009 р. по 09.02.2009 р. в розмірі 550 грн., які також прийняті судом до розгляду.

Представником позивача та відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим  доказам,  в судовому засіданні встановлено наступне.

19.09.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки № 317/5/08 (далі Договір) відповідно до умов якого ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" зобов'язувався поставити та передати у власність ПП "Сонар" товар, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначені у специфікаціях до договору, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити отриманий товар.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем банківським переказом на поточний рахунок постачальника в строки, узгоджені сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору, або в іншому порядку, узгодженому сторонами, який не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до підписаної обома сторонами специфікації від 19.09.2008 р., що є додатком № 1 до договору, позивач поставляє відповідачу протягом вересня 2008 р. товар на загальну суму 68 087,87 грн. Умовами оплати є: 20% передплати та 80% протягом 10 днів з моменту поставки товару. Вказані умови були частково виконані відповідачем шляхом здійснення передплати в розмірі 10 000 грн.

Як вбачається з наданої накладної № 37661 від 23.09.2008 р. позивачем була здійснена поставки товару на загальну суму 67064,07 грн.

Відповідач власні зобов'язання за договором поставки № 317/5/08 від 19.09.2008 р. щодо розрахунку за отриманий товар виконав частково, оплативши позивачу, 27400 грн., що засвідчується платіжними дорученнями  № 378 від 03.10.2008 р., № 388 від 08.10.2008 р., № 393 від 15.10.2008 р., № 392 від 15.10.2008 р., № 407 від 07.11.2008 р., № 420 від 09.12.2008 р., № 435 від 19.12.2008 р., № 436 від 19.12.2008 р. та № 439 від 23.12.2008 р.

Таким чином, враховуючи здійснену відповідачем передплату в розмірі 10000 грн., позивачу останнім було сплачено 37400 грн. в рахунок оплати поставленого по договору поставки № 317/5/08 від 19.09.2008 р. товару.

Окрім того, у період з 06.02.2009 р. по 09.02.2009 р., тобто після звернення ТОВ "Запорізький завод кольорових металів" з позовною заявою до господарського суду, відповідачем було сплачено 550 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості, що засвідчується виписками з банку за 06.02.2009 р. 09.02.2009 р.

Вказане також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Враховуючи викладене, та беручи до уваги підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 30.01.2009 р., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 30064,07 грн. суми основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 29114,07 грн. В частині ж стягнення 400 грн. слід відмовити як безпідставно заявлених.

Разом з тим, провадження у справі в частині стягнення 550 грн. основного боргу, з врахуванням факту проведення оплати після подання позовної заяви, та підтвердження її належними доказами, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України з покладенням судових витрат на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 8673,55 грн. пені, 252,20 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2 договору поставки № 317/5/08 від 19.09.2008 р. у разі порушення строків оплати поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Частиною другою статті 551 ЦК Украйни передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Але слід зауважити, що саме для пені по грошових зобов'язаннях встановлено обмеження статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, внаслідок чого суд приходить до висновку, що положення вказаного закону не встановлює обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Таким чином, суд враховуючи викладене та беручи до уваги визнання відповідачем суми 3% річних, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 252,20 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

В частині ж стягнення 8673,55 грн. пені позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1895,83 грн., в частині ж стягнення 6777,72 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 39618 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 31262,1 грн., в частині ж стягнення 8355,9 грн. слід відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 550 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-84,115, 116

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 31262,1 грн. Провадження у справі в частині стягнення 550 грн. боргу припинити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сонар" (вул. Нечая, 77а, м. Вінниця, 21012, п/р 2600330110634 в ВАТ ВОД "Укрсоцбанк", МФО 302010, код ЄДРПОУ 30295404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових металів" (вул. Новобудов, 9, м. Запоріжжя, 69076, п/р 26009976713184 в філії ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" в м. Запоріжжі, МФО 313623, код 31549003) 29114,07 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто чотирнадцять грн. 07 коп.) боргу,  252,20 грн. (двісті п"ятдесят дві грн. 20 коп.) 3% річних, 1895,83 грн. (одна тисяча вісімсот дев"яносто п"ять грн. 83 коп.) пені, 312,62 грн. (тристадванадцять грн. 62 коп.) витрат на сплату державного мита, 93,11 грн. (дев"яносто три грн. 11 коп.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення направити сторонам.

Суддя                                             Залімський І.Г.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  23 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу - пров.Смирнова, 24, кв. 1, Староміський район, м. Вінниця, 21100